§ 8. Зв’язки тварин у природних угрупованнях

Життєдіяльність тварин — це насамперед процес поглинання речовини, з якої організм будує нові клітини, й енергії, за відсутності якої цей процес неможливий. Без надходження в організм речовини й енергії жодна жива істота не здатна підтримувати свою життєдіяльність, рости, розвиватися й розмножуватися. Усі тварини одержують речовину й енергію, поїдаючи інші організми (рослини, гриби, тварин), або живляться органічними речовинами, що містяться у мертвих тваринах і відмерлих рослинах. Основні взаємозв’язки живих організмів, які спрощено можна звести до вислову «хто кого з’їсть», називаються трофічними зв’язками (від грец. трофе — живлення). Вони є основою взаємовідносин різних видів у біоценозах (від грец. біос — життя, коїнос — загальний) — угрупованнях тварин та рослин, які спільно населяють ту саму територію, наприклад ліс, озеро, парк або річку.

Усіх тварин за типом живлення поділяють на три групи: 1)ті, що живляться рослинами: 2) ті, що поїдають інших тварин; 3) ті, що поглинають органічну речовину з тваринних і рослинних решток (мал. 11).

Рослиноїдні тварини. До цієї групи належать усі тварини, які живляться лише рослинами. Насамперед це травоїдні тварини (деякі молюски, комахи, численні гризуни та копитні). Вони їдять не лише траву, а й тонкі гілочки, молоду кору. Насіннєїдні та плодоїдні тварини живляться насінням трав’яних рослин або соковитими плодами дерев та чагарників. Це різноманітні птахи (голуби, горобці, в’юрки) та дрібні гризуни (переважно миші). Кількість тварин, що живляться насінням, залежить безпосередньо від урожайності рослин: чим більше насіння і плодів, тим вища чисельність цих тварин. Ще одну особливу трофічну групу утворюють тварини, які живляться нектаром і пилком садових рослин: різноманітні метелики, мухи, бджоли і дрібні жуки — пилкоїди. Рослиноїдними тваринами є також паразити рослин, котрі постійно живуть усередині або на поверхні рослин. Це певні види червів, а також попелиці, які висмоктують з рослин соки.

М’ясоїдні тварини. Ця група об’єднує тварин, які живляться іншими тваринами. Найвідоміші представники м’ясоїдних — хижаки. Аби

1 2 З

Мал. 11. Комахи з різним типом живлення:

1 — пилкоїд (метелик); 2 — хижак (бабка); 3 — сапротроф (жук-гнойовик).

25

добути їжу, вони переслідують або вистежують свою жертву — тварин того самого рівня організації.

Не всіх м’ясоїдних тварин вважають хижаками. Зокрема, м’ясоїдних птахів поділяють на хижих, рибоїдних та комахоїдних. Хижі птахи (сови, яструби, орли, соколи) мають міцний дзьоб і гострі кігті, за допомогою яких вони добувають здобич: дрібних птахів та звірів. Адже не випадково хижими не називають сіру чаплю або білого лелеку, які поїдають хребетних нижчої організації: вужів, жаб та риб. Саме тому мартинів чи пінгвінів, які переважно живляться рибою, вважають не хижими, а рибоїдними птахами, а дрібних співочих птахів (синиць, ластівок), які живляться переважно комахами,— комахоїдними.

• Можна сказати, що хижацтво — своєрідне спортивне полювання: хижак полює на тварину, приблизно подібну до нього за інтелектом. Того, хто поїдає слабшого і простіше організованого, спортсменом назвати не можна.

Тварин, які споживають різноманітну їжу: інших тварин, рослини та їх плоди, всілякі рештки, називають всеїдними. Такою твариною є один з найбільших представників ряду Хижі — ведмідь бурий.

• А ще до всеїдних тварин належить… людина! Мабуть, людина — найвсеїд-ніша серед усіх всеїдних тварин. Вона споживає в їжу і рослини, і тварин. Харчується сирою і вареною, холодною і гарячою їжею. З одного боку, це дуже добре — адже можна скуштувати так багато смачного, а з другого,— виникають проблеми із зубами. Якщо ти опинишся у стоматологічному кріслі, не нарікай, що твій собака гризе кістки — й жодної пломби не потребує. Краще пригадай усі карамельки, що ти їх з’їв, або крижане морозиво і гарячий чай. Які ж зуби таке витримають!

Особливу групу становлять тварини-паразити, які живляться переважно за рахунок поглинання поживних речовин тварин більш високої організації — хазяїв. Ця властивість відрізняє паразитів від хижаків. Крім того, вони не вбивають свою жертву, а живляться нею, тільки пригнічуючи її життєдіяльність. Адже для паразита хазяїн — не лише джерело їжі, а й середовище існування. Паразити можуть жити як усередині, так і на поверхні тіла хазяїна.

Тварини-сапротрофи. До них належать тварини, які використовують для живлення органічні речовини, зокрема рештки відмерлих рослин і тварин або продукти життєдіяльності інших тварин. До цієї групи належать одноклітинні тварини, що поглинають усім тілом розчинену у воді органічну речовину, а також добре всім відомі дощові черви і деякі жуки (мертвоїди, гнойовики).

Харчові зв’язки, або ланцюги живлення, створюють певний порядок в угрупованнях тварин та рослин і є трирівневими (див. другий форзац).

Перший трофічний рівень становлять рослини. Саме завдяки рослинам, що перетворюють сонячну енергію на енергію хімічних сполук, відбувається утворершя органічної речовини на нашій планеті. (Пригадай, що таке фотосинтез.)

Другий рівень утворюють рослиноїдні тварини: комахи, молюски, гризуни і копитні звірі, які засвоюють органічну речовину рослин і, в свою чергу, стають постачальниками речовини й енергії для м’ясоїдних тварин.

Третій рівень становлять м’ясоїдні тварини, які живляться їжею переважно або виключно тваринного походження.

26

У ряді випадків зв’язки між різними тваринами або між тваринами й рослинами стають такими тісними, що один живий організм піддається впливу сусідніх і при цьому сам впливає на них. Такий тип взаємовідносин називають симбіозом. Спільне життя організмів може бути взаємовигідним (пригадай, що таке лишайники), корисним для одного організму і шкідливим для іншого (як у паразита з хазяїном) або корисним для одного і байдужим для іншого (риба причепа та акула).

Усі тварини є споживачами органічної речовини й енергії, які вони отримують, живлячись рослинами, тваринами або використовуючи речовини, що утворилися внаслідок розкладання відмерлих рослин і тварин.

Терміни і поняття: трофічні зв’язки, біоценоз, тип живлення, хижак,сапротрофи, харчові зв’язки, або ланцюги живлення; трофічні рівні, симбіоз.

Перевір себе. 1. На які групи поділяють тварин за типом живлення? 2. Хто такі хижаки? 3. Чи можна вважати хазяїна жертвою паразита? 4. Чому малярійного комара, який живиться кров’ю ссавців, вважають не хижаком, а паразитом? 5. Що таке симбіоз? Наведи приклади різних типів симбіозу. 6. Що таке трофічні рівні та яка їх структура?

Як ти вважасш?Чому серед тварин така невелика частка сапротрофів?

Самостійна робота

Заповни в зошиті таблицю. Склади порівняльну характеристику рослин і тварин, вказавши правильну відповідь («так» чи «ні»).

Властивість організму

Багатоклітинні

тварини

Квіткові

рослини

Подразливість Нервова регуляція Системи органів Опорно-руховий апарат Наявність тканин Здатність до фотосинтезу Активний рух Статеве розмноження Розмноження спорами Наявність пластид Розмноження частинами тіла Клітинна оболонка Симетричність

Здатність утворювати симбіози

Можуть бути паразитами

Притаманна поведінка

Входять до ланцюгів живлення

Можуть бути хижаками

Можуть мати внутрішній скелет

Можуть постійно жити у водному середовищі

Поділяються на статі

27

Тестовий контроль

Лу Вибери правильні відповіді.

1. Тварини відрізняються від рослин тим, що їм властиві: а) гетеротрофне живлення; б) наявність клітин; в) наявність систем органів; г) активне переміщення; ґ) подразливість; д) нервова регуляція; е) статеве розмноження; є) різні типи тканин.

2. Клітини тварин мають органоїди: а) пластиди; б) ядро; в) мітохондрії; г) вакуолі; ґ) мікротрубочки; д) комплекс Гольджі.

3. Органи тварин складаються з таких тканин: 1) епітеліальної; б) ендосперму; в) сполучної; г) м’язової; ґ) лубу; д) деревини; е) нервової.

4. Обмін речовин у тварин безпосередньо здійснюють такі системи органів: а) статева; б) опорна; в) травна; г) нервова; ґ) дихальна; д) кровоносна; е) видільна; є) рухова.

5. Кровоносна система тварин бере участь у: а) виведенні отруйних речовин; б) транспортуванні поживних речовин; в) координації роботи різних органів; г) виведенні з організму вуглекислого газу; ґ) створенні опори для всього організму; д) русі.

6. Нервова регуляція здійснюється за допомогою: а) нейронів; б) судин кровоносної системи; в) статевих органів; г) нервових центрів; ґ) травного тракту.

7. Способи розмноження тварин: а) вегетативний; б) поділом клітин; в) спорами; г) статевий; ґ) нестатевий; д) частинами тіла.

1. Розглянь під мікроскопом при малому збільшенні кілька постійних препаратів різних типів тваринних тканин, а потім рослинних. Порівняй їх. Яке твоє перше враження? Якими ознаками різняться рослинні та тваринні тканини?

2. Розглянь під мікроскопом при великому збільшенні препарат тваринної тканини, що видався тобі найбільш цікавим. Вибери типову клітину. Постарайся виявити в ній ядро, цитоплазму та клітинну мембрану.

3. Те саме зроби з препаратом рослинної клітини. Чим різняться рослинні та тваринні клітини? Чи є якась відмінність у вмісті цитоплазми рослинної та тваринної клітин? Де розташоване ядро у тваринній та рослинній клітинах? У якої з клітин чіткіше помітна межа, що відокремлює клітину від зовнішнього середовища?

4. Узагальни все, що ти помітив і проаналізував. Свій висновок запиши до протоколу досліду.

Лабораторна робота № 1

Тема. Вивчення особливостей тваринних клітин і тканин. Мета. Порівняти будову клітин і тканин у тварин та рослин. Обладнання: мікроскоп, постійні препарати.

Хід роботи

28

До найпростіших належать тварини, тіло яких складається лише з однієї клітини. Проте насправді вони не такі вже й прості. Адже, по суті, ця одна-єдина клітина є повноцінним самостійним організмом, що виконує всі життєві функції, аналогічні життєвим функціям багатоклітинного організму Вона може знаходити і поглинати їжу, може всмоктувати або виводити воду і мінеральні речовини, може розмножуватися. А за складністю будови з нею не зрівняється жодна клітина найвисокоорганізованішої багатоклітинної тварини.

Усі найпростіші — дуже дрібні істоти, яких не можна детально роздивитися без мікроскопа. Вони переважно є мешканцями водної стихії. Живуть на дні або в товщі води морів та океанів, у прісних водоймах (річках, болотах, озерах і ставках, калюжах), їх можна знайти у вологому ґрунті, в краплях роси на листі рослин. Окрему групу становлять паразитичні одноклітинні, які, подібно до хвороботворних бактерій, живуть усередині тканин і клітин багатоклітинних організмів і можуть спричиняти тяжкі захворювання.

Одноклітинних тварин налічується понад 70 000 видів. До найпростіших належать різноманітні живі організми: евглена і хламідомонада — істоти, що поєднують у собі властивості рослин і тварин; амеба й інфузорія — типові одноклітинні тварини; плазмодії та лейшманії — тварини-паразити.

Біологія: підруч. для 8 кл. загальноосвіт. навч. закл./ С. В. Межжерін, Я. О. Межжеріна.— К.: Освіта, 2008