§ 27. Клас Черевоногі молюски

7

6

Мал. 71. Зовнішній вигляд ставковика:

1 — черепашка; 2 — мантія; 3 — голова; 4 — очі; 5 — щупальце; 6 — нога; 7 — дихальний отвір.

парний м’язовий виріст черевної стінки тіла. Нижня поверхня ноги називається підошвою. Завдяки хвилеподібним скороченням м’язів ноги ставковик повільно повзає по дну водойми, по камінню, водяних рослинах і навіть по поверхні води.

• Найчастіше тварини мають симетричну будову: два ока, два вуха, парні кінцівки. А от у дорослого черевоногого молюска відразу і не розбереш, що де: нога лише одна, тіло має асиметричну форму… Проте їхні «діточки» —личинки — за будовою подібні до інших тварин і мають двосторонню симетрію тіла.

Ставковик — ненажерлива всеїдна тварина. Він добуває їжу, зішкрібаючи з ґрунту, каменів і поверхні водяних рослин різноманітні обростання: водорості й дрібних тварин, які на них живуть.

Будова тіла. Передню частину тулуба ставковика оточує складка шкіри — мантія. Вільний простір між мантією і тілом молюска — мантійна порожнина, яка сполучається отворами з навколишнім середовищем.

Ставковик, як і решта молюсків, має вторинну порожнину тіла. Проміжки між органами заповнені паренхімою.

Травна система. Рот ставковика переходить у глотку, де міститься тертка — мускулистий язик, вкритий твердими зубчиками. За її допомогою равлик зішкрібає поживні речовини з різноманітних поверхонь. Глотка сполучається зі стравоходом, далі розташовані шлунок і кишечник, який закінчується анальним отвором, що відкривається в мантійну порожнину. Ставковик має спеціальну травну залозу — печінку (мал. 72).

Видільна система ставковика представлена спеціальним органом — ниркою. Одним кінцем нирка сполучається з порожниною тіла, а іншим — із мантійною порожниною. Таким чином, усі шкідливі речовини, що накопичуються в тілі, виводяться у навколишнє середовище.

Дихальна система молюсків добре розвинена. Незважаючи на водний спосіб життя, ставковик дихає киснем повітря. Він час від часу піднімається до поверхні води і крізь дихальний отвір набирає повітря, яке потрапляє в особливу кишеню мантії — легеню. її стінки багаті на кровоносні судини, тому в легені відбувається збагачення крові киснем і виведення з неї вуглекислого газу (мал. 72).

Мал. 72. Системи внутрішніх органів ставковика:

1 — тертка; 2 — стравохід; 3 — шлунок; 4 — кишечник; 5 — печінка; 6 — анальний отвір; 7— шлуночок; 8 — передсердя; 9 — легеня; 10 — нервове кільце; 11 — нерви.

109

• Усім любителям акваріумів, звичайно, відомий молюск ампулярія. Це істота,

органи дихання якої є напівзябрами, напівлегенями.

Кровоносна система. Завдяки роботі спеціального органа — серця — по кровоносних судинах, які пронизують усе тіло молюска, циркулює безбарвна гемолімфа. Кровоносна система ставковика незамкнена. Це означає, що гемолімфа із судин виливається безпосередньо в проміжки між органами, омиває їх, віддаючи кисень і поживні речовини, далі знову збирається в судинах, якими рухається до легені, а потім — до серця. Серце ставковика складається з двох камер: передсердя та шлуночка. Передсердя приймає гемолімфу із судин і, скорочуючись, проштовхує її в шлуночок, який, пульсуючи, жене гемолімфу по всьому тілу (мал. 72). (Пригадай, як побудована кровоносна система кільчастих червів.)

Нервова система ставковика (мал. 72) добре розвинена і представлена кількома гангліями. Особливого значення набувають навкологлоткові ганглії, які виконують функцію головного мозку. Від них відходять відростки, що розгалужуються по всьому тілу.

Органи чуття ставковика дещо своєрідні. У просторі він орієнтується завдяки органам дотику і органам, що допомагають визначати наявність хімічних речовин у повітрі й воді. Крім того, ставковик має органи рівноваги і пару очей.

Розмноження і розвиток. Ставковики — гермафродити. їхня статева залоза продукує як чоловічі, так і жіночі статеві клітини. Самозапліднення в молюсків не спостерігається. Кожен ставковик одночасно є самцем і самкою, а тому стає «батьком» одних «діточок» і «матір’ю* — інших.

Після парування ставковик відкладає до 200 яєць. Кладка має вигляд шнурів, що складаються з драглистої речовини, завдяки якій яйця прикріплюються до водяних рослин. Розвиток у ставковика прямий: з яєць відразу виходять маленькі молюски, схожі на дорослих особин. Вони швидко ростуть і у віці 6—7 місяців стають статевозрілими. Тривалість життя ставковика — близько 2 років.

Різноманітність черевоногих молюсків. Слимаки — найчисленніший за видами клас м’якунів, що налічує близько 100 000 видів. їх можна поділити на дві групи.

До першої групи належать молюски, що мають зябра і дихають киснем, розчиненим у воді; до другої — ті, що мають легені й дихають атмосферним повітрям.

Власники зябер переважають серед видів цього класу. Вони живуть на дні морів і океанів. Деякі черевоногі молюски цієї групи (блюдечка та морські вушка) не мають спірально закрученої черепашки (мал. 73). Проте з ускладненням рівня організації молюсків їх черепашка дедалі більше закручується, як, наприклад, у найкрасивіших рідкісних черевоногих — конусів.

Повзаючи по морському дну, молюски живляться найдрібнішими частинками рослин, дрібними молюсками і червами. Трапляються також черевоногі, що паразитують на тілі морських їжаків.

• Чи знаєш ти, що в деяких народів молюски, наприклад черепашки каурі, і

досі виконують функцію грошей або нагород? Отже, чим більше на шиї аборигена Океанії черепашок, тим він багатший, поважніший.

110

З 4

Мал. 73. Черевоногі молюски:

1 — слимак блюдечко; 2 — пурпурний слимак; 3 — слимак садовий;

4 — слизень рудий.

Легеневі молюски живуть у прісній воді й на суходолі. Серед них є рослиноїдні, всеїдні й хижаки.

Молюсків, що мають легені, поділяють на тих, у кого очі розташовані біля основи щупалець, і тих, у кого вони на вершині щупалець. До перших належать водяні слимаки — ставковики та котушки; до других — наземні молюски — виноградний слимак та садовий слимак, а також слизні — наземні молюски, які не мають черепашки (мал. 73). Слизні ведуть нічний спосіб життя. Вони живляться падаллю, грибами, дрібними круглими червами, рослинами, зокрема овочами та ягодами, завдаючи шкоди сільському господарству. Типовим представником слизнів є слизень польовий.

Черевоногі молюски — це найчисленніший клас молюсків. їм властива асиметрична будова тіла, яке складається з голови, тулуба й ноги. Тулуб міститься в черепашці. Ці молюски живуть переважно на дні морів і океанів, проте є й такі, що пристосувалися до життя в мілких прісних водоймах і навіть на суходолі.

Терміни і поняття: тип Молюски, Клас Черевоногі молюски, тулуб, нога, підошва, мантія, мантійна порожнина, тертка, язик, зубчики, нирка, передсердя, шлуночок.

Перевір себе. 1. Назви особливості будови молюсків. 2. Чому черевоногі молюски дістали таку назву? 3. У чому полягають особливості травної та видільної систем черевоногих молюсків порівняно з відповідними системами червів?

111

4. Назви особливості будови кровоносної системи ставковика. 5. Чому молюсків ще називають м’якунами?

Як ти вважаєш? Чому личинки слимаків є двобічносиметричними організмами, а дорослі особини — асиметричні?

Біологія: підруч. для 8 кл. загальноосвіт. навч. закл./ С. В. Межжерін, Я. О. Межжеріна.— К.: Освіта, 2008