§ 9. КІЛЬЧАСТІ ЧЕРВИ, ОСОБЛИВОСТІ ЇХНЬОЇ БУДОВИ

Основні поняття й ключові терміни: КІЛЬЧАСТІ ЧЕРВИ. Сегменти. Шкірно-м’язовий мішок. Вторинна порожнина тіла.

Пригадайте! Що таке двобічна симетрія?

image112

Поміркуйте

Відсік судна — це простір у корпусі, відмежований теплоізоля-

ційними чи водонепроникними перегородками. А чому корпус сучас-
них морських суден, підводних човнів, космічних кораблів поділе-
ний перегородками на відсіки? Які тварини підказали людині цей
принцип побудови кораблів, апаратів?

image113

image114

Іл. 31. Відсіки морського судна і космічного апарата

ЗМІСТ

Які особливості будови кільчастих червів?

Кільчасті черви, порівняно з плоскими та круглими черва-

ми, які також належать до справжніх багатоклітинних тварин, мають
вищу організацію. Щоб зрозуміти особливості їх будови, розгляньте
представників кільчастих червів: дощового черв’яка, нереїса зеленого
та п’явку медичну.

image115

image116

Іл. 32. Кільчасті черви: 1 — черв’як дощовий; 2 — нереїс зелений; 3 — п’явка медична

У кільчастих червів тіло поділене на сегменти, схожі на кільця, звідки й їхня назва. У тілі кільчастих червів уже розрізняють три відділи: передній кінець (голова), тулуб і задній кінець. На передньому кінці розташовуються передротова лопать і перший сегмент із ротом. У п’явок на голові є присоска. Тулуб має різну кількість сегментів, від декількох одиниць до декількох сотень. Останній сегмент заднього кінця — анальна лопать. Завдяки поділу на сегменти, тіло є гнучким.

Зовнішнє кільцювання збігається з розташуванням поперечних перегородок всередині тіла. У кожному сегменті повторюються певні елементи будови (наприклад, щетинки, нервові вузли). Це часто рятує кільчаків від загибелі, коли пошкоджується один сегмент, інші, відокремлені від нього, продовжують функціонувати.

image117

§ 9. Кільчасті черви, особливості їхньої будови

Тема 1. Різноманітність тварин

Тіло кільчастих червів має двобічну симетрію, й у ньому вже можна розрізнити передній та задній відділи, праву й ліву, верхню й нижню частини. Такий тип симетрії притаманний тваринам, здатним активно рухатись.

Тіло кільчастих червів вкрите ззовні тонкою й дуже чутливою «шкірою», під якою розташовані м’язи. Сукупність цих органів й утворює шкірно-м’язовий мішок, який у кільчаків розвинений краще, ніж у плоских і круглих червів. Він складається з одного шару епітелію та двох шарів м’язів: кільцевих та поздовжніх. Завдяки кільцевим м’язам тіло подовжується та стає тоншим, завдяки поздовжнім — укорочується й потовщується.

Характерною особливістю кільчаків є наявність вторинної порожнини тіла. Вона відрізняється від первинної порожнини тіла круглих червів тим, що має власні стінки з епітеліальної тканини. Порожнина містить рідину, яка є гідравлічним скелетом для опори, здійснює транспорт речовин, є середовищем для дозрівання статевих продуктів.

Отже, Кільчасті черви — це справжні багатоклітинні тварини, у яких:
1) тіло поділяється на кільця; 2) є двобічна симетрія тіла;

3) наявний шкірно-м’язовий мішок; 4) є вторинна порожнина тіла.

42

Як рухаються кільчасті черви?

Ще однією характерною особливістю кільчаків є особливі орга-
ни руху. Вони розташовані з боків кожного сегмента й називаються

параподіями, що в перекладі з грець-
кої означає «подібні до ніг». Ці органи
є виростами сегментів тіла з щетинка-
ми. Найкраще розвинені ці органи руху
в багатощетинкових червів, один з яких
зображений на ілюстрації. Це морська
миша, або афродіта. У дощових черв’яків
залишаються лише щетинки. А п’явки
позбавлені і параподій, і щетинок.

Рухаються кільчасті черви двома спо-

собами: хвилеподібно вигинаються або поперемінно то скорочують, то
видовжують своє тіло. Упорядковане скорочення кільцевих і поздовж-
ніх м’язів контролюється вузловою нервовою системою, яка в кожно-
му сегменті має для цього парні нервові вузли. У рухах беруть участь
і допоміжні придатки — щетинки, які розташовані поодиноко або пуч-

ками у вигляді правильних
поздовжніх рядів. Щетинки
мають різну форму, це зале-
жить від місця проживання.

У червів, які живуть на по-
верхні ґрунту, щетинки го-
стрі, наче колючки троянд,
а можуть бути загостреними,

як гарпун та ще й отруй- Іл. 34. Щетинки дощового чер’вяка: 1 — збіль-
ними. у ^^і.^ які живуть шення у 100 разів; 2 — збільшення у 300 разів

image119

image120

Іл. 33. Багатощетинковий черв
морська миша

у ґрунті, щетинки наче списи чи клинки. А в мешканців нірок щетинки подібні до гачків. У переміщенні п’явок важливу роль відіграють передня й задня присоски. Поперемінне присмоктування до підводних предметів забезпечує «крокуючий» рух.

Для полегшення руху, особливо у ґрунтових червів, багаточисельні слизові залози виділяють слиз. Є в покривах і епітеліальні клітини, що виділяють назовні речовину для утворення тоненької щільної кутикули, що захищає тіло від механічних пошкоджень.

Отже, прогресивним надбанням кільчастих червів є розвинений
м’язовий рух, який може здійснюватися за допомогою особливих
органів руху — параподій із щетинками або самих щетинок.

image122

діяльність

Лабораторне дослідження

зовнішня будова та рух кільчастих червів

(на прикладі дощового черв’яка або трубочника)

Мета: розвиваємо уміння виділяти істотні ознаки зовнішньої будови кільчастих червів, спостерігати й описувати рух кільчастих червів.

Обладнання та матеріали: живі черви, лінійка, аркуші паперу, лупа ручна.

хід роботи

  1. Розглядаємо дощового черв’яка за допомогою лупи. Визначаємо
    розташування таких частин тіла: головна лопать, сегменти тулуба,
    поясок, анальна лопать. Замальовуємо дощового черв’яка й позна-

чаємо частини тіла.

  1. За допомогою лінійки вимірюємо довжину
    тіла дощового черв’яка. Порівнюємо свої
    результати вимірювання з результатами ін-
    ших учнів і визначаємо середню довжину
    тіла дощового черв’яка.
  2. Визначаємо спинну й черевну частини тіла.

Чим вони відрізняються і чому?

  1. Визначаємо, на якому кінці тіла розташо-
    ваний поясок. Скільки сегментів його ут-
    ворює і який характер має його поверхня?

Яке значення має для черв’яка цей поясок?

  1. Розглядаємо черевну частину тіла черв’яка й визначаємо кількість
    щетинок на одному сегменті та характер їхнього розташування на
    тілі. Їх можна відчути, провівши змоченим у воді пальцем по боках і
    по черевній стороні тіла черв’яка, від заднього кінця до переднього.
  2. Покладемо черв’яка на аркуш паперу та проаналізуємо характер
    його руху. Якою є послідовність скорочень його тіла? Які особли-
    вості будови допомагають йому пересуватися?
  3. Формулюємо висновок зі своїх спостережень, відповівши на основне
    запитання нашого дослідження: які ознаки зовнішньої будови дощо-
    вого черв’яка пов’язані з його способом життя?

image123

§ 9. Кільчасті черви, особливості їхньої будови

image124

Тема 1. Різноманітність тварин

Біологія + Сільське господарство

Червоний каліфорнійський черв’як (Eisenia fetida) — вид дощо-
вих черв’яків. Ці створіння переробляють органічні відходи на біо-
гумус. Цінність цього добрива полягає в тому, що вирощена на ньо-
му продукція є екологічно чистою. За своїми властивостями біогумус

значно переважає компости й у 8-10 разів гній
тваринного походження, підвищує врожай-
ність картоплі та овочів на 30-50 %, фруктів
і ягід — на 25-40 %, технічних, зернових, кор-
мових культур — на 20-40 %. Нині є ферми з
розведення цих черв’яків, а саме вирощуван-
ня називається вермикультурою. За якими
ознаками можна відрізнити каліфорнійського
черв’яка від дощового черв’яка звичайного?

Біологія + Англійська мова

Плавальниця зеленобомбова (Swima bombiviridis) — новий вид
кільчастих червів, відкритий у 2009 році біля тихоокеанського
узбережжя США. Плавальниці — це невеликі, завдовжки від 18 до
93 мм worms. Вони, хвилеподібно вигинаючись, вільно плавають у
товщі water за допомогою параподій. Ці організми поєднали здат-
ність до вільного swimming і автотомії, викидаючи «green bombs».

У момент небезпеки від body плаваль-
ниць відшнуровуються заповнені рі-
диною сферичні утвори. Вони інтен-
сивно shine green кольором упродовж
декількох seconds, після чого повільно
згасають. Цих animals знайшли мор-
ські біологи зі США та Швеції, ви-
користавши пристрої ROV — remotely
operated vehicle. Перекладіть англій-
ські терміни, використані у тексті. За
допомогою словника з’ясуйте, що таке
автотомія?

результат
Оцінка запитання для самоконтролю
1-6 1. Назвіть визначальні ознаки будови кільчастих червів. 2. Дайте визначення поняття «кільчасті черви». 3. Наведіть приклади кільчастих червів. 4. Назвіть органи руху більшості кільчастих червів. 5. Які способи руху в кільчаків? 6. Для чого щетинки кільчастим червам?
7-9 7. Яку будову має шкірно-м’язовий мішок кільчастих червів? 8. Яке значення для життєдіяльності кільчаків має їхня порожнина тіла? 9. Як рухаються кільчаки?
10-12 10. Які ознаки зовнішньої будови кільчаків пов’язані з їх способом життя?

44

image125

Іл. 35. «Зелені бомби» (вказані
стрілочкою) на тілі Плавальниці

image126

Великим еволюційним надбанням кільчастих червів стала сегментованість тіла.

З підручника

§ 10. КІЛЬЧАСТІ ЧЕРВИ, ОСОБЛИВОСТІ ЇХНЬОЇ
ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ Й ПОШИРЕННЯ

Основні поняття й ключові терміни: КІЛЬЧАСТІ ЧЕРВИ. Кровоносна
система. Зябра кільчаків. Метанефридії.

Пригадайте! що таке вторинна порожнина тіла?

Поміркуйте

image127

  1. Спіробранхус велетенський схожий на новорічну ялинку, але
    це не рослина, а багатощетинковий черв’як з родини Сабеліда.
  2. Кальмарочерв’як — морський багатощетинковий черв’як з дуже довгими параподіями, знайдений у 2010 році неподалік від берегів Індонезії.
  3. Паральвінела — глибоководний кільчастий черв’як, який є дуже теплолюбивою твариною. Живе в термальних джерелах на дні Тихого океану при температурі від +40 °С до +50 °С.
  4. Австралійський пурпуровий черв’як виростає у довжину до 3 м. Має потужні щелепи й сильні м’язи, що робить його одним із найнебез- печніших хижаків океану.

4

Які ж особливості дозволяють кільчастим черв’якам ставити такі
рекорди серед тваринного світу?

ЗМІСТ

Чому в кільчастих червів обмін речовин ефективніший, ніж у
інших червів?

Кільчасті черви мають ще одну прогресивну ознаку — тришаровість.
Це поняття вказує на те, що їхні зародки вже мають, окрім екто- й
ентодерми, й третій зародковий шар — мезодерму. Із клітин мезодерми
розвиваються органи кровоносної, видільної, статевої систем, а також —
м’язи й стінки порожнини тіла.

Оскільки порожнина тіла кільчастих червів сегментована, у них
сегментуються й системи органів — рухова, кровоносна, нервова, ви-
дільна, статева. І така почленованість суттєво позначається, у першу
чергу, на їхньому обміні речовин.

Через ускладнення будови та збільшення активності у кільчастих
червів уперше з’являється замкнена кровоносна система, тобто кров
не виливається в порожнину тіла. Система складається зі спинної й
черевної кровоносних судин, розгалуження яких у кожному сегменті
дають капілярні сітки для обміну речовин. Рух крові здійснюється

image128

image129

§ 10. Кільчасті черви, особливості їхньої життєдіяльності й поширення

image130

Тема 1. Різноманітність тварин

image131

швидким скороченням кільцевих судин, хоча серця в них немає. Кровоносна система забезпечує швидке транспортування речовин і газів та здійснює ефективний захист. Кров у одних видів червона, у інших зелена або безбарвна.

У кільчаків з’являються органи дихання — зябра, але їх мають лише водяні кільчасті черви. Це тонкостінні вирости тіла з густою сіткою капілярів, що можуть розташоватись на сегментах голови, тулуба, хвоста. Але в більшості видів газообмін здійснюється через покриви сегментів тіла, залози яких виділяють слиз. Кисень потрапляє в судини, і кров розносить його по всьому організму.

Виділення здійснюється багатьма видільними трубочками (метане- фридіями), що розташовані попарно в кожному сегменті тіла. Ці трубки на внутрішньому кінці мають лійки, через які збираються рідкі продукти обміну з порожнини тіла, а протилежним кінцем відкриваються назовні.

Отже, ефективність обміну речовин кільчастих червів пов’язана з
удосконаленням процесів транспорту речовин,дихання та виділення.

Як позначається на життєдіяльності кільчаків їхня здатність активно рухатися?

Здатність активно переміщуватися в просторі розширила перелік можливих способів живлення. Серед кільчаків є рослиноїдні, хижаки, детритофаги, які споживають органічні рештки, кровосисні види, паразити. Перетравлювання їжі відбувається в наскрізному кишечнику, у якому вже розрізняють певні відділи: рот, глотку, стравохід, середню кишку й задню кишку з анальним отвором. Тому кожний відділ кишечника виконує свою функцію ефективніше. Захоплена ротом їжа потрапляє в глотку. Навколо рота в багатьох кільчаків є щупальця, які можуть утворювати апарат для збирання органічних часток, захоплення здобичі, дихання. У хижих кільчаків у глотці розташовані сильні хітинові щелепи й зубчики, що робить цей відділ потужним знаряддям нападу й захисту. А в певних видів п’явок частина глотки й стравоходу перетворилась у мускулистий хоботок, здатний руйнувати покриви жертви. Стравохід має м’язи для проштовхування їжі в середню кишку, де відбувається перетравлювання. У рослиноїдних можуть бути воло й один або декілька шлуночків. Неперетравлені рештки збираються в задній кишці й видаляються через анальний отвір.

image132

Іл. 36. 1 — серпула червоподібна з вінком щупалець навколо рота, які є ловильним апаратом та зябрами; 2 — хітинові вусики й щелепи австралійського пурпурового черв’яка

Для тварин, здатних активно переміщуватись,
важливе значення мають усі види чуттів: зір, слух,
нюх, смак, дотик. У багатьох кільчастих червів є
очі, що знаходяться не лише на голові, але й на ту-
лубі та хвості. Органи слуху добре розвинені, побу-
довані за принципом локаторів. Наявні також сма-
кові рецептори та нюхові клітини, які розкидані по
всьому тілі й визначають склад середовища.

Інформація від органів чуття надходить до не-
рвової системи. У кільчаків ця система вузлового
типу. Вона представлена навкологлотковим кільцем
(2) із збільшеними нервовими вузлами («головний
мозок») (1), парними нервовими стовбурами (4) й
нервовими вузлами (3) та нервами (5), що відходять
у кожному сегменті до різних органів. Узгодженість
рухів черв’яка забезпечують нервові вузли — по два
в кожному сегменті, які зливаються й утворюють
черевний нервовий ланцюжок. Така будова дозволяє
краще й швидше відповідати на подразнення середо-
вища й регулювати процеси життєдіяльності.

Отже, здатність до активного руху
пов’язана з живленням та удосконаленням травної
системи, органів чуттів і нервової системи.

1

image134

2

3

4

4

5

Іл. 37. нервова
система кільчаків

Які особливості розмноження й поширення кільчастих червів?

По-різному відбувається розмноження кільчаків. Як і в інших безхребетних, воно може бути нестатеве й статеве. Нестатеве розмноження властиве здебільшого для водяних червів і відбувається кількома способами. У процесі впорядкованого чи невпорядковано- го поділів тіло черв’яка поділяється на декілька однакових чи різних частин, кожна з яких добудовує собі передній або задній кінець. В окремих представників тіло може розпадатися на кілька фрагментів, кожен із яких стає цілим черв’яком. Цей спосіб називається фрагментацією. Отже, у таких червів добре виражена регенерація, але в п’явок ця здатність втрачена. При статевому розмноженні в кільчаків спостерігаємо як роздільностатевість, так і гермафродитизм. Після запліднення з яйця виходить личинка або з’являються маленькі черв’ячки.

Завдяки покращенню відтворення собі подібних, кільчасті черви населяють моря й прісні водойми по всій глибині, а також — вологий ґрунт та живі організми як середовища існування. Більшість кільчаків веде придонний спосіб життя, мешкає в прибережній смузі. Проте є й такі, що опускаються на глибину 1 000 м, а деякі — 8 000 м.

Отже, підвищення організації кільчастих червів
сприяло урізноманітненню способів розмноження
та розширенню місць існування.

image136

§ 10. Кільчасті черви, особливості їхньої життєдіяльності й поширення

Тема 1. Різноманітність тварин

image137

діяльність

навчаємося пізнавати

2 3 4 5 6 7

image138

Іл. 38. Будова черв’яка дощового

На малюнку зображені такі елементи будови: глотка, кільцеві суди- ни-«серця», стравохід, воло, шлунок, спинна кровоносна судина, рот, навкологлоткове нервове кільце, черевний нервовий ланцюжок, кишка, черевна кровоносна судина. Визначте належність названих утворів до певних систем органів, укажіть цифру, якою вони позначені на малюнку, та стисло сформулюйте значення для організму. Заповніть таблицю.

таблиця 4. будова кільчастих черв’яків

назва Система органів Позначення значення для організму

Біологія + Техніка

Локатор — технічний пристрій для визна-
чення розташування об’єктів у середовищі.
Ідею локатора людина запозичила у тварин.
Явище радіолокації використовують дельфі-
ни, землерийки, кажани, кити, стрижі-салан-
гани та ін. Термолокатори є в щитомордників,
у водяних мокасинових змій, у пітонів, гри-
мучих змій. Електролокатори є в риб, напри-
клад, у морміруса, електричного вугра.

А який принцип дії локаторів? Як Ви ду-
маєте, у яких кільчастих червів краще розви-
нені органи слуху — у водних, наземних чи
ґрунтових?

image139

Іл. 39. Космічний локатор

результат

Оцінка запитання для самоконтролю
1-6 1. Яка кровоносна система в кільчаків? 2. Як називаються органи дихання в багатьох кільчаків? 3. Яка особливість виділення у кільчаків? 4. Назвіть відділи кишечника кільчаків. 5. Які органи чуттів розрізняють у кільчастих червів? 6. Назвіть середовища існування кільчаків.
7-9 7. Чому в кільчастих червів обмін речовин ефективніший, ніж у інших червів? 8. Які особливості кільчастих червів зумовлені їхньою здатністю до активного переміщення? 9. Які особливості поширення й розмноження кільчастих червів?
10-12 10. На прикладі дощового черв’яка дайте характеристику особливостей кільчастих червів.

image140