Поліхети існують у морі, майже всі олігохети й п’явки є мешканцями прісних вод і суходолу.

Ігор Акімушкін

§ 11. КІЛЬЧАСТІ ЧЕРВИ, ЇХНЯ РІЗНОМАНІТНІСТЬ ТА ЗНАЧЕННЯ

Основні поняття й ключові терміни: КІЛЬЧАСТІ ЧЕРВИ. Багатощетин- кові. Малощетинкові. П’явки.

Пригадайте! Які визначальні ознаки кільчастих червів?

Знайомтеся

image141

image142

і

4

Першим науковцем, який почав ви-

вчати дощових черв’яків, їх спосіб життя та
роль у природі, був англійський біолог Чарльз
Дарвін (1809-1882). Результати своїх дослі-
джень він описав у праці «Утворення рослин-
ного шару діяльністю дощових черв’яків і
спостереження за способом життя останніх».

ЗМІСТ

Іл. 40. Чарльз Дарвін

Які особливості та значення багатощетинкових червів?

До багатощетинкових кільчастих червів, або поліхет, належать

види, які переважно живуть у морях, де ведуть придонний спосіб життя.
Багато поліхет є хижаками, але серед них трапляються й рослиноїдні,
детритоїдні та всеїдні форми. Є серед цих червів і такі, що живуть усе-
редині губок, в черепашках раків-самітників або на морських зірках.
По дну вільно повзають морські миші, схожі на їжаків, зі щетинками
всіх кольорів веселки. Інші види активно плавають і зариваються в
мул, як нереїс. У нього змієподібне тіло з добре відокремленою голо-
вою й численними параподіями, що мають пучки жорстких опорних
щетинок. Зариваючись у м’який мул, нереїси роблять різкі бічні ви-
гини тіла й наче занурюються в дно. Прижився нереїс у Каспійському
морі, інтенсивно там

розмножився та став
важливою складовою
частиною живлення
осетрових риб. А такі
черви, як піскожили,
можуть глибше зари-

ватися в пісок. Під час
риття в піскожилів
головну роль відігра-
ють дуже розвинені
м’язи тіла й гідрав-
лічний спосіб руху
шляхом проштовху-
вання порожнинної рі-

дини з одного кінця тіла Іл. 41. 1 — нереїс зелений; 2 — піскожил жертвує хвостом,
в інший. Живляться щоб урятувати життя; 3 — палоло; 4 — серпула

§ іі. Кільчасті черви, їхня різноманітність та значення

image143

Тема 1. Різноманітність тварин

дрібними водоростями, тваринами й різними неживими часточками,
захоплюючи їх разом із піском. Є основним кормом багатьох риб.
Своєрідними і яскравими представниками багатощетинкових є си-
дячі поліхети, наприклад, серпули, що живуть у звивистих вапняних
трубках. Із трубки вони висовують головний кінець із гарними різно-
кольоровими віялоподібними щупальцями, густо вкритими довгими
війками. У коралових рифах тропічних островів Тихого океану живе
палоло зелений. Забарвлення його тіла зеленкувате, розміри — до 1 м.
Двічі на рік, у певній фазі Місяця, велика кількість статевозрілих
особин з’являється на поверхні води, щоб розмножуватись.

Більшість багатощетинкових червів — роздільностатеві тварини, для
яких важливим у розмноженні є біосвітіння. Це явище відбувається
завдяки виробленню в організмі особливої речовини — люциферину. Під
дією спеціального ферменту ця сполука окиснюється з вивільненням
енергії, що перетворюється на світло. Розвиток непрямий, у процесі
якого з яєць з’являються вільноживучі личинки, які рухаються за до-
помогою війок. Поведінка в поліхет складніша, ніж у інших червів. Для
окремих видів характерними є шлюбні ігри та боротьба за територію.

Отже, багатощетинкові черви, або поліхети — група кільчастих,
переважно морських, червів, які на кожному сегменті тулуба мають
параподії з численними щетинками.

Які пристосування малощетинкових червів до життя у ґрунті?

Малощетинкові черви — мешканці прісних вод і ґрунту, і лише
поодинокі види зустрічаються в морях. Зовнішня будова цих червів
відрізняється відсутністю параподій та наявністю залозистого пояска
в передній третині тіла у статевозрілих особин. По боках тіла розташо-
вані щетинки, по чотири пари пучків на кожному сегменті. Більшість
малощетинкових має розміри від 0,5 мм до 40 см, а деякі види тропіч-
них земляних червів досягають 3 м. Найвідомішими представниками
є дощові черв’яки та трубочники.

Дощовий черв’як звичайний — вид малощетинкових червів, який
пристосувався до життя в ґрунті. Пересуванню в ґрунті сприяє видов-
жене, загострене з обидвох кінців тіло. Спрямовані назад щетинки да-
ють можливість чіплятися за найменші нерівності ґрунту. Слиз, що
виділяється шкірними залозами, зменшує тертя тіла черв’яка, пере-
шкоджає його висиханню, сприяє диханню, має протимікробні вла-
стивості. Живляться дощові черв’яки відмерлими рослинними решт-
ками. У ґрунті дощові черви риють нірки, до 2 м углиб. У теплу та

вологу погоду вони вночі виповзають на
поверхню, відшукують сире опале листя,
напівзгнилі травинки й усе це затягують
у нірки. Отже, дощові черв’яки — типові
детритофаги, які відіграють дуже важ-
ливу роль у ґрунтоутворенні. В Україні
відомо понад 50 видів дощових червів, і
одного з них занесено до Червоної книги

Іл. 42. Дощовий черв’як звичайний України (ейсенія Гордєєва).

image145

Трубковик звичайний — червонува-
тий черв’як, розміром 2-5 см, живе в
прісних водах. Заселяє мулисті ґрун-
ти дуже забруднених водойм. Передній
кінець черв’яка заглиблений у мул, а
задній висувається назовні й безупин-
но звивається. Такі рухи забезпечують
приплив свіжої води, необхідної черв’я-
ку для дихання. Тому покриви задньої
частини тіла мають багато кровоносних
капілярів. Навколо задньої частини тіла

утворюється трубочка з мулових частинок, склеєних слизом черв’я-
ка. Ці черви заковтують пісок і засвоюють поживні речовини, які в
ньому містяться. Так трубковики здійснюють очищення водойм. Труб-
ковиків використовують як корм для акваріумних рибок, ці черви є
базою живлення для прісноводних тварин, зокрема риб.

image147

Іл. 43. Трубковик звичайний

Отже, малощетинкові черви, або олігохети — група кільчастих червів,
які мають нечисленні щетинки, поясок. Їх основне значення пов’язане
з ґрунтоутворенням та біологічним очищенням водойм.

Які особливості та значення п’явок?

П’явки поширені в прісних водоймах, морях, іноді живуть на
суходолі. Серед них є хижаки та кровосисні види. Будова п’явок
повністю відповідає їх способу живлення. По-перше, вони мають два
присоски — передній і задній. Із їх допомогою п’явки прикріплю-
ються до жертв, а також пересуваються. Саме тому вони повністю
втратили щетинки. Тіло в них більш-менш сплющене. Завдяки ак-
тивному способу життя, у п’явок добре розвинена нервова система та
органи чуття. Через хижацтво й паразитизм значні зміни сталися й у
травній системі: розвинулися хоботок або щелепи, значно збільшився
шлунок. Слинні залози почали виробляти речовини, які запобігають
зсіданню крові. Рот п’явки має три щелепи й декілька сотень зубів.
Спожита кров, оброблена слиною п’явки, може довго зберігатися в ки-

шечнику (від кількох
місяців до року). Як і
більшість кільчастих
червів, п’явки — гер-
мафродити. В Україні
їх понад 25 видів.

Найвідоміша з п’я-
вок — це п’явка ме-
дична, завдовжки 10-
20 см. Її легко впізнати
за двома поздовжні-
ми смугами на спині.

Медичні п’явки ссуть
кров хребетних тварин,
у тому числі й людини.

image148

Іл. 44. Різні види п’явок: 1 — п’явка медична;

2 — п’явка риб’яча; 3 — п’явка несправжньокінська;
4 — п’явка кінська

§ 11. Кільчасті черви, їхня різноманітність та значення

Тема 1. Різноманітність тварин

П’явок уже багато століть використовують для лікування. Існує навіть окремий метод лікування п’явками — гірудотерапія. Якщо медична п’явка напала на людину, її неважко зняти. Для цього краще посипати її сіллю або змастити спиртом чи йодом — тоді вона відпаде сама.

Ще одна п’явка, яка теоретично може ссати кров людини, — це п’явка черепаша. Вона паразитує на болотяній черепасі, однак за певних умов нападає і на хребетних. З усіх п’явок, які живуть в Україні, на людині можуть паразитувати тільки ці два види. П’явка риб’яча може завдавати значної шкоди рибам, п’ючи їхню кров та водночас заражаючи їх небезпечними хворобами. Дуже поширена в наших водоймах п’явка велика несправжньокінська. Багато хто вважає її небезпечним кровососом, але насправді ця п’явка є хижаком.

До Червоної книги України занесені жабоп’явка алжирська, п’явка медична, глотківка Щоголєва, археобдела каспійська, псевдотрохета п’ятикільчаста, трохета потайна.

Отже, п’явки — група хижих і кровосисних кільчастих червів, біологічні
особливості яких визначаються способом живлення.

52

діяльність

Біологія + Сільське господарство

На корисне значення дощових черв’яків звернув увагу ще Чарльз
Дарвін. У своїй книзі, присвяченій цим тваринам, він писав:
«Плуг
належить до найдавніших і найважливіших винаходів людства, але
ще задовго до цього винаходу ґрунт уже правильно оброблювався до-
щовими червя’ками і завжди буде оброблюватися ними. Дуже сум-
нівно, щоб знайшлися ще якісь інші тварини, які в історії Землі віді-
грали таке велике значення…». У чому ж суть ґрунтоутворювального
значення дощових черв’яків?

Біологія + Література

Відомий український байкар Микита Годованець в одній із байок
так писав про медичну п’явку:

Дорожчий золота, корисний для здоров’я!

Нема йому ціни, як прийде безголов’я!

Коли в людини кров я п’ю, то гірудин їй віддаю.

Що таке гірудин? І яке значення мають медичні п’явки в медицині?

результат

Оцінка запитання для самоконтролю
1-6 1. Дайте визначення багатощетинкових червів. 2. Наведіть приклади представників поліхет 3. Де мешкають малощетинкові черви? 4. Назвіть 2-3 види малощетинкових. 5. Які ознаки п’явок? 6. Наведіть приклади п’явок України
7-9 7. Які особливості та значення багатощетинкових червів? 8. Які пристосування малощетинкових червів до життя в ґрунті? 9. Які особливості будови п’явок, пов’язані зі способом живлення?
10-12 10. У чому ж суть ґрунтоутворювального значення дощових черв’яків?

image151

image152