§ 16. Паразитичні плоскі черви: сисуни і стьожкові

Клас Сисуни

Розглянемо загальний вигляд, спосіб життя і життєвий цикл сисунів на прикладі печінкового сисуна.

Загальний вигляд. Печінковий сисун — черв’як завдовжки близько 5 см, що формою нагадує плаский листочок. Черв’як має два присоски: ротовий і черевний. Присоски допомагають паразиту надійно прикріпитися до стінок жовчних протоків. Тіло сисуна міститься в шкірно-м’язовому мішку, вкрите дуже щільною оболонкою, війок не має. Системи органів сисуна загальними рисами подібні до систем органів планарії.

(Пригадай, які системи органів має планарія і яка їх будова.) Органи чуття в цього черв’яка недорозвинені.

Спосіб життя. Печінковий сисун — паразит, що живе в про ч оках пзчінки великої рогатої худоби. Іноді він паразитує в тілі, людини, спричинюючи небезпечну хворобу — фасціольоз. Живиться сисун кров’ю і тканинами тіла хазяїна, які всмоктує, працюючи глоткою, наче насосом. Частину поживних речовин він може поглинати безпосередньо крізь поверхню тіла.

Життєвий цикл. За добу дорослий сисун продукує десятки тисяч яєць. Щоб з’явилася нова особина сисуна, яйце обов’язково має потрапити у воду, там з нього вийде крихітна личинка. Всередині тіла личинки містить-

умовні і безумовні, орган дотику, Перевір себе. 1.’$ка-36внішня бу

55

ся багато зародкових клітин. Усе її тіло вкрите війками, за допомогою яких личинка плаває. Вона має два ока, тому орієнтується в просторі і знаходить собі майбутнього хазяїна — молюска малого ставковика. Хазяїна, в тілі якого розвивається личинка, прийнято називати проміжним. Личинка потрапляє в тіло молюска, де з її зародкових клітин без запліднення розвиваються нові личинки, які виходять у воду. Ці личинки другого покоління мають хвіст і два присоски, за такими ознаками в них уже можна упізнати майбутнього сисуна. Вони осідають на траві біля берега водойми, хвіст у них зникає, і на поверхні тіла утворюється щільна захисна оболонка. Разом з травою такі личинки потрапляють у шлунок корови, де позбавляються оболонки і, активно рухаючись, проникають у жовчні протоки печінки. В організмі корови личинка перетворюється на дорослого черв’яка і розмножується статевим способом (мал. ЗО). Хазяїна, в тілі якого живе і розмножується дорослий паразит, називають остаточним.

Різноманітність сисунів. Клас Сисуни налічує понад 4000 видів. Усі його представники є паразитами зі складним життєвим циклом, що відбувається за участю одного чи двох проміжних хазяїв, один з яких — обов’язково молюск.

Тяжке захворювання в людини спричинює котяча двоустка, яка паразитує в жовчних протоках печінки. З яйця котячої двоустки, що потрапило у воду, виходить личинка, яка заражає свого першого

Мал. ЗО. Цикл розвитку печінкового сисуна:

1—2 — яйця, що були виведені з екскрементами назовні; 3 — личинка першого покоління; 4—7 —розмноження личинки в тілі малого ставковика; 8 — личинка другого покоління; 9 — циста; 10 — дорослий черв’як у тілі остаточного хазяїна.

56

проміжного хазяїна — молюска. В його тілі відбувається розмноження, і личинки нового покоління проникають у тіло риби, що стає другим проміжним хазяїном. Личинки перетворюються на цисти і можуть перебувати в тілі риби тривалий час. Якщо таку рибу з’їсть хижак (кішка, лисиця або навіть ведмідь), то він заразиться котячою двоусткою і стане остаточним хазяїном паразита. Захворіти може й людина, яка споживає сиру або недостатньо просмажену рибу.

Сисуни — це паразитичні плоскі черви, що мають пласке, позбавлене війок тіло листкоподібної форми з двома присосками.

У сисунів складний життєвий цикл, що об’єднує два етапи розмноження. Перший етап — розмноження личинок у тілі проміжного хазяїна, другий — розмноження дорослих червів в організмі остаточного хазяїна.

Клас Стьожкові черви

Розглянемо загальний вигляд, спосіб життя і життєвий цикл стьожкових червів на прикладі одного з найбільших представників цього класу — стьожака широкого.

Загальний вигляд. Довжина стрічкоподібного тіла стьожака широкого може досягати 15 метрів. Складається воно з головки з присосками, шийки та кількох тисяч члеників, розмір яких збільшується з віддаленням від головки. Стьожкові черви не мають травної системи: рідка їжа всмоктується всією поверхнею тіла.

Спосіб життя. Для стьожака, як і для інших паразитів, характерна висока плодючість. У кожному з тисяч члеників функціонує самостійна статева система, а тому за добу дорослий черв’як здатний продукувати до мільйона яєць. Учені вважають, що неймовірна плодючість паразитичних червів — це пристосування до паразитичного способу життя і складного життєвого циклу.

Для того щоб з яйця утворився дорослий черв’як, воно має потрапити у воду, де його повинен проковтнути спочатку перший проміжний хазяїн, а потім другий. Згодом другого проміжного хазяїна мусить з’їсти остаточний хазяїн. А це ж суцільний ланцюжок випадковостей. Тому на мільйони яєць лише з одного звичайно відтворюється дорослий черв’як.

Стьожак широкий — це паразит хижих ссавців, але може жити і в тілі людини. Паразитує в кишечнику, де поглинає готові поживні речовини всією поверхнею тіла.

Життєвий цикл. Яйця стьожака разом з екскрементами остаточного хазяїна виводяться в навколишнє середовище. Коли яйця потрапляють у воду, з них з’являються круглі личинки, вкриті війками. Личинку заковтує рачок-циклоп — перший проміжний хазяїн. У його тілі личинка перетворюється на маленького черв’яка завдовжки менше від міліметра. Зараженого рачка можуть проковтнути різні риби (щуки, окуні, йоржі, мині, лососі). Потрапивши у кишечник риби, личинки проникають крізь його стінку і з током крові заносяться у м’язи. Завершується життєвий цикл тоді, коли заражену рибу з’їсть якийсь хижак, і личинка, що потрапила до тіла звіра, перетвориться на дорослого черв’яка, який усе життя перебуває в кишечнику хазяїна (мал. 31). Людина може заразитися, коли споживає недостатньо просмажену або погано просолену рибу.

57

Мал. 31. Цикл розвитку стьожака широкого:

1 — яйця, що виведені назовні; 2—3 — розвиток і вихід личинки першого покоління; 4 — розвиток личинки в тілі першого проміжного хазяїна; 5—6 — розвиток личинки в тілі другого проміжного хазяїна та її перетворення на личинку наступного покоління; 7 — дорослий черв’як у тілі остаточного хазяїна.

Різноманітність стьожкових червів. Це надзвичайно різноманітні істоти завдовжки від 1 мм до ЗО метрів. Серед стьожкових червів багато небезпечних для здоров’я людини.

Неозброєний ціп’як бичачий завдовжки близько 10 метрів. Дорослий черв’як паразитує у кишечнику людини. Яйця ціп’яка, що виходять у навколишнє середовище, потрапляють з травою у кишечник корови — проміжного хазяїна. З яйця виходить личинка, що проникає в кровоносні судини і током крові заноситься до якогось органа. Поступово личинка перетворюється на фіну, що має вигляд пухирця, всередині якого міститься головка черв’яка. Фіна найчастіше з’являється в м’язах. Людина може заразитися ціп’яком, вживаючи в їжу недосмажене або сире м’ясо великої рогатої худоби, яке містить живі фіни.

Подібний цикл розвитку й у ціп’яка озброєного (свинячого). Його тіло набагато коротше, ніж у бичачого. Проте для людини цей паразит небез

58

печніший, бо воца може стати його проміжним хазяїном. У такому разі людина тяжко хворіє, адже фіни можуть з’явитися не лише у м’язах, а й в очах і навіть у мозку.

Дуже небезпечний для людини черв’як ехінокок завдовжки близько сантиметра. Дорослий черв’як паразитує в кишечнику собаки або інших представників родини Собачі, не завдаючи їм особливої шкоди. Зараження людини личинками цього паразита спричинює дуже тяжку хворобу — ехінококоз. При цьому людина стає проміжним хазяїном паразита. Фіна цього черв’яка здатна дуже розростатися і тиснути на внутрішні органи, що порушує їх функціонування і зрештою може спричинити смерть людини.

Стьожкові черви — це тварини, на будові яких найбільше позначився паразитичний спосіб життя. Вони не мають травної системи. Продукують надзвичайну кількість яєць. Людина заражається не лише дорослими червами, а й личинками, що спричинює тяжкі захворювання.

Терміни і поняття: клас Сисуни, проміжний хазяїн, остаточний хазяїн, клас Стьожкові черви, фіна.

Перевір себе. 1. Чим різниться будова війчастих червів і сисунів? 2. Розкажи про життєвий цикл печінкового сисуна. 3. Які особливості будови тіла стьожкових червів? 4. Чому стьожкові черви не мають травної системи? 5. Чим різняться життєві цикли сисуна і стьожака? 6. Назви заходи запобігання зараженню людини сисунами і стьожковими червами.

Як ти вважаєш? 1. Чому саме червам найбільше властивий паразитизм? 2. Чому зараження личинками стьожкових червів викликає в людей набагато небезпечніші хвороби, ніж зараження дорослими червами?

До типу Круглі черви належать паразити людини і тварин, численні шкідники культурних рослин, а також вільноживучі черви, поширені на дні водойм або в сирому ґрунті.

Розглянемо загальний вигляд, спосіб життя, будову і системи органів круглих червів на прикладі людської аскариди.

Загальний вигляд і спосіб життя. Людська аскарида — черв’як веретеноподібної форми завдовжки близько 40 сантиметрів (мал. 32). Це паразит, що живе в організмі людини. Тіло черв’яка вкрите міцною

Біологія: підруч. для 8 кл. загальноосвіт. навч. закл./ С. В. Межжерін, Я. О. Межжеріна.— К.: Освіта, 2008