§ 14. Різноманітність кишковопорожнинних

Тип Кишковопорожнинні об’єднує три класи зовні зовсім різних тварин: Гідроїдні медузи, Сцифоїдні медузи та Коралові поліпи (мал. 25).

ч Клас Гідроїдні медузи

ГІДо цього класу належать прості за будовою кишковопорожнинні тварини, поширені у прісній та морській воді. Разом із нитчастими водоростями ці тварини оселяються на підводних каменях, палях мостів і

47

5 6 7

Мал. 25. Кишковопорожнинні:

гідроїдні медузи (1 — хрестовичок; 2 — фізалія (португальський кораблик); сцифоїдні медузи (3 — коренерот); коралові поліпи (4 — актинія; 5 — мадрепоровий корал; 6 — червоний корал; 7 — морське перо).

днищах кораблів. Проте, на відміну від водоростей, вони активно рухаються і ловлять своїми щупальцями здобич. Життєвий цикл гідроїдних медуз — це період розвитку особин двох поколінь. Колоніальний організм першого покоління — поліп — веде прикріплений спосіб життя і нагадує гіллястий кущиКді На його гілках утворюються медузи, які поступово відбруньковуються від материнського організму^

Тіло медузи складається з напівпрозорої драглистої речовини, пронизаної сіткою еластичних волокон, і схоже на парасольку або дзвін. На нижньому боці «парасольки» на стебельці знаходиться ротовий отвір. Медуза вільно плаває в товщі води. Пересувається вона завдяки виштовхуванню води з-під «дзвона». (Пригадай, як називається цей тип пересування тварин.)

У медузи є органи зору — примітивні світлочутливі вічка і органи рівноваги, що допомагають їй відчувати розташування тіла у просторі. На відміну від поліпа, медуза має статеві органи, її розмноження відбувається статевим способом. Із заплідненого яйця виходить маленька, вкрита війками личинка, що певний час плаває, поступово втрачаючи війки. Згодом личинка прикріплюється до будь-якого субстрату і перетворюється на поліп. Таким чином відбувається чергування двох поколінь: поліпи (нестатеве покоління) замінюються медузами (статевим поколінням).

48

Проте не всі представники цього класу відбруньковують медузок (пригадай, як відбувається статевий процес у гідри прісноводної). У деяких видів вони залишаються прикріпленими до поліпа, нагадуючи дивовижні квіти, що ростуть під водою.

• Іноді в акваріумі несподівано з’являється велика кількість медузок завдовжки до 2 см. За 2—3 дні вони зникають і можуть більше ніколи не з’явитися. Виявляється, ці медузки походять від медуз з Амазонки, яких свого часу разом з рибами й водними- рослинами завезли до Європи любителі акваріумів. У першому поколінні ці таємничі тварини зовні нагадують крихітних гідр, а в другому — це медузки, які відбруньковуються від своїх батьків-«мікрогідр», розмножуються, а згодом гинуть.

Серед гідроїдних медуз трапляються дуже отруйні види. Так, небезпечна отруйна медуза хрестовичок, що живе в морях Далекого Сходу, присмоктується до тіла купальника своїми щупальцями і виділяє отруту великою кількістю жалких клітин. На місці ураження з’являється сильний опік. За ЗО хвилин людина відчуває загальну слабкість, іноді непритомніє. У таких випадках потрібна термінова медична допомога.

Ще одна небезпечна для людини істота — фізалія— яскраво забарвлена медуза, що плаває на поверхні океану (звідси її друга назва — «португальський кораблик»). Хоча діаметр її «парасольки» близько 20 см, вона має щупальця завдовжки до ЗО метрів. При необережному дотику до неї її жалкі клітини спричиняють у людини дуже сильний опік, біль, загальну слабкість, навіть непритомність.

Клас Сцифоїдні медузи

До цього класу кишковопорожнинних належать медузи-гіганти, «парасолька» яких сягає у діаметрі 2 м, а довжина щупалець у деяких видів доходить до ЗО метрів. На стадії поліпа ця тварина спочатку нагадує келих. Потім на її тілі утворюються поперечні перетяжки, які відокремлюють медуз, наче купкою складених одна на одну. Ця купка розпадається, перетворюючись на окремих молодих медуз, які згодом починають розмножуватися статевим способом.

У Чорному морі живуть медуза вухата і коренерот. Отрута їх жалких клітин може спричинити відчутний опік.

• У Японії та Китаї деякі види медуз вживають у їжу. До їстівних належать і окремі чорноморські види. В їжу використовують лише «парасольку», від якої відокремлюють ротову порожнину і щупальця. Японці називають медуз «кришталевим м’ясом». їдять їх смаженими і вареними, присмачуючи

^ перцем, корицею і мускатним горіхом.

‘ ’іКлас Коралові поліпи

До цього класу належать морські кишковопорожнинні, які не мають стадії медузи і яким властива наявність твердого зовнішнього скелета. Коралові поліпи — це переважно колоніальні тварини! Проте серед них добре відомі напрочуд яскраво забарвлені актинії, які ведуть малорухливий прикріплений спосіб життя і дуже рідко утворюють колонії. Актинії мають жалкі щупальця, тому багато тварин використовують їх для свого захисту. Так, молоді раки-самітники прилаштовують актинію на свою черепашку. Обидві тварини дістають від цього взаємну користь: рак має надійний захист — жалкі щупальця дають відсіч майже всім хижакам, а актинія живиться залишками їжі рака.

49

Здобиччю великих актиній стають дрібні рибки. Але трапляються особливі коралові рибки, які постійно ширяють між їх щупальцями, ховаючись від хижаків і підбираючи залишки їжі без будь-якої шкоди для себе, хоча отрута деяких актиній сильніша від отрути кобри у 100 раз.

Особливу групу становлять мадрепорові корали, що мають твердий скелет, основою якого є хітинові нитки (зверни увагу, із цієї речовини складається скелет багатьох тварин). Ці нитки утворюються клітинами зовнішнього шару, а потім насичуються кристалами вапняку. Мадрепорові корали, як правило, живуть величезними колоніями, а їх вапнякові скелети утворюють у тропічних морях рифи. З плином часу ці рифи можуть опинитися над поверхнею моря, тоді з’являється кораловий острів. У рифах водиться безліч різноманітних видів тварин: черви, молюски, коралові риби. З коралами тісно пов’язане життя одноклітинних водоростей — приклад взаємовигідного симбіозу. Водорості одержують від коралів насамперед вуглекислий газ, необхідний для фотосинтезу, а віддають кисень і деякі інші хімічні сполуки. Процес відкладання коралами вапняку безпосередньо пов’язаний із фотосинтезом водорос-тей-симбіонтів, тому в темряві інтенсивність цього процесу значно знижується.

На прикладі коралів можна переконатися, що жоден вид організмів не існує сам по собі, а є частиною складних біологічних систем і залучений до загальних процесів, що відбуваються в спільнотах тварин і рослин.

• Чи знаєш ти, чому червоне намисто — невід’ємну частину жіночого українського одягу — називають коралями? Тому що його намистинки зроблено зі скелета червоного корала, який живе в Середземному морі. Червоний колір пояснюється присутністю сполук заліза.

Коралові поліпи поширені не лише в тропіках. У Чорному й Азовському морях також живуть представники цього класу — всього чотири види, серед яких дивовижний корал морське перо і два види актиній.

У циклі індивідуального розвитку більшості кишковопорожнинних чергуються дві основні життєві форми: сидячого поліпа і вільно-плаваючої медузи.

Коралові поліпи не мають стадії медузи. їм властива наявність твердого зовнішнього скелета.

Терміни і поняття: клас Гідроїдні медузи, клас Сцифоїдні медузи, клас Коралові поліпи, поліп, органи рівноваги, стадія, мадрепорові корали.

‘V, У

Перевір себе. 1. Чим відрізняється стадія поліпа від стадії медузи? 2. Які

стадії переважають у життєвому циклі гідроїдних медуз, сцифоїдних медуз і коралових поліпів? 3. Які основні відмінності коралових поліпів від інших кишковопорожнинних? 4. Яке значення в житті моря мають мадрепорові корали?

Як ти вважаєш? Чому в прісноводної гідри немає стадії медузи?

50

Самостійна робота

Заповни в зошиті таблицю. Схарактеризуй два типи тварин.

Характеристика тварини

Губки

Кишковопорож

нинні

Тип симетрії Клітини і тканини Рухомість Нервова система Травлення Органи чуття Способи розмноження Життєвий цикл Середовище існування

Тестовий контроль

Вибери правильні відповіді.

1. Губка — це: а) колоніальна тварина; б) багатоклітинний організм, що утворюється з кількох типів клітин; в) тварина, клітини якої здатні перероджуватися з одного типу на інший; г) істота, яка зовні не реагує на подразнення; ґ) тварина зі складним життєвим циклом, яка має рухливу личинку; д) взагалі не тварина.

2. Кишковопорожнинні — це тварини, що мають: а) ектодерму; б) кишечник; в) тришарову будову тіла; г) м’язи; ґ) шкірно-м’язові клітини; д) травну порожнину; е) ентодерму; є) жалкі клітини; ж) нервові клітини.

3. Тіло гідри побудоване з: а) хітинових волокон; б) ектодерми й ентодерми; в) одного шару клітин; г) шкірно-м’язових клітин; ґ) черепашки.

4. Жалкі клітини призначені для: а) розмноження: б) захисту; в) захоплення здобичі; г) пересування.

5. Розмноження гідри може відбуватися: а) лише статевим способом; б) поділом окремих клітин тіла; в) утворенням вегетативних бруньок.

6. Представниками класу Гідроїдні медузи є: а) коренерот; б) хрестови-чок; в) актинія; г) гідра; ґ) фізалія; д) медуза вухата.

7. До кишковопорожнинних належать: а) гідра; б) морський павук; в) мад-репоровий корал; г) планарія; ґ) морський анемон; д) медуза хрестовичок; е) лямблія; є) трипаносома.

Лабораторна робота № З

Тема. Будова тіла гідри.

Мета. Вивчити внутрішню будову тіла гідри на постійних мікропрепа-ратах.

Обладнання: мікроскоп, постійний препарат тіла гідри в розрізі.

Хід роботи

1. Розглянь препарат гідри під мікроскопом при невеликому збільшенні. Знайди кишкову порожнину, щупальця та підошву. Визнач, зі скількох шарів клітин складається тіло гідри.

2. Розглянь препарат гідри під мікроскопом при великому збільшенні. Досліди і намалюй клітини ентодерми та ектодерми. Знайди жалкі клітини. В якому шарі клітин вони містяться?

3. Встанови і запиши в зошит істотні ознаки, притаманні гідрі як багатоклітинній тварині.

51

У небагатьох людей черви викликають симпатію або хоча б інтерес. А втім, черви — дуже цікаві й різноманітні тварини. Серед них є мікроскопічні істоти, не видимі неозброєним оком, і малосимпатичні гіганти завдовжки кілька десятків метрів. Черви живуть у ґрунті, у воді, в тілі рослин і тварин, спричинюючи тяжкі захворювання. Ці істоти бувають схожими на фантастичні квіти і колючі листочки. Та й взагалі черви — не лише учасники риболовлі, що дружно виповзають зі своїх нірок після перших весняних гроз.

Біологія: підруч. для 8 кл. загальноосвіт. навч. закл./ С. В. Межжерін, Я. О. Межжеріна.— К.: Освіта, 2008