§ 35. Системи внутрішніх органів. Розмноження і розвиток кісткових риб

Розглянемо особливості будови і функціонування систем внутрішніх органів кісткових риб на прикладі річкового окуня.

Системи внутрішніх органів

Травна система окуня (мал. 92) майже не відрізняється від травної системи акули. (Пригадай, з яких відділів складається травний тракт акули.) На відміну від хрящових риб, окунь не має клоаки, тому непере-травлені рештки їжі виводяться через анальний отвір.

Видільна система окуня (мал. 92) подібна до видільної системи акули. Головну роль у виведенні шкідливих речовин відіграють тулубові нирки, розташовані в порожнині тіла вздовж хребта. У капілярах нирок з крові відфільтровуються шкідливі речовини у вигляді сечі, яка надходить у сечовий міхур. Вивідні канали видільної системи відкриваються на черевному боці тіла окремим отвором. (Пригадай, куди відкриваються вивідні канали акули.)

Дихальна система (мал. 92). Органи дихання окуня — зябра. їх основу складають зяброві дуги, на яких із зовнішнього боку розміщені яскраво-червоні зяброві пелюстки, що вільно звисають (у хрящових риб вони прирослі), а з внутрішнього боку — білуваті зяброві тичинки. Зябра ззовні прикриті зябровими кришками.

Густа сітка капілярів пронизує зяброві пелюстки. Крізь тонкі стінки капілярів у воду, що омиває зябра, кров виділяє вуглекислий газ, а поглинає кисень. Зяброві тичинки фільтрують воду, що надходить у зябра, і запобігають вимиванню шматочків їжі.

Риба заковтує ротом воду, яка крізь зяброві щілини потрапляє в нав-колозяброву порожнину, омиває зяброві пелюстки і видаляється назовні з-під зябрових кришок. Тому кісткові риби спроможні дихати навіть у стані спокою. (Пригадай, чому акула постійно перебуває в русі.)

• Риби, що живуть у річках із швидкою течією, потребують значної кількості

кисню, тому швидко гинуть у разі його нестачі в сажалці або у відрі рибалки.

Навпаки, риби, які водяться в застійній болотній воді, дуже живучі.

Кровоносна система окуня (мал. 92) подібна до кровоносної системи акули. Центральним органом кровообігу є двокамерне серце, яке, пульсуючи, виштовхує кров, що містить вуглекислий газ. Ця кров надходить у зябра, де насичується киснем. Далі по сонній артерії артеріальна кров надходить у мозок, а по аорті — до внутрішніх органів. Артеріальна кров віддає кожній клітині організму кисень, поглинає вуглекислий газ і перетворюється на венозну. Венозна кров по венах повертається до серця. Таким чином завершується коло кровообігу.

Нервова система. Нервову систему окуня утворюють головний і спинний мозок, від яких відходять нерви (мал. 92). Вони регулюють органи чуття і м’язову активність організму.

За відносним розміром окремих частин мозку можна скласти уявлення про інтелект тварини певного виду. Передній мозок — це та частина головного мозку, в якій здійснюється розумова діяльність. У кісткових риб передній відділ мозку розвинений слабо, загальні розміри його порівняно малі, отже, в окуня головну роль відіграють органи чуття й інстинкти (від

135

І. Травна, видільна і дихальна системи:

1 — рот; 2 — глотка; 3 — зябра; 4 — стравохід; 5 — печінка; 6 — шлунок; 7 — кишечник; 8 — плавальний міхур; 9 — анальний отвір; 10 — сечовий міхур; 11 — нирки;

12 — зяброва дуга; 13—зяброві пелюстки; 14 — зяброві тичинки.

II. Кровоносна система і будова серця:

1 — серце; 2 — черевна аорта; 3 — сонна артерія; 4 — спинна аорта; 5 — вена; 6 — капіляри; 7 — шлуночок; 8 — передсердя.

III. Нервова система:

— головний мозок; 2 — нерви головного мозку; 3 — спинний мозок; 4 —

спинного мозку.

нерви

Мал. 92. Системи внутрішніх органів окуня.

лат. інстинктус — спонукання) — сукупність уроджених реакцій на подразники, а не розумова діяльність. Цікаво, що примітивні хрящові акули мають більш розвинений передній мозок, ніж кісткові риби.

Органи чуття в окуня розвинені добре. Він має:

— органи зору — очі, які здатні рухатися;

— органи слуху — внутрішнє вухо — парний орган, який одночасно є органом рівноваги і допомагає відчувати розташування тіла в просторі;

136

— органи нюху — два невеликих нюхових мішки, які відкриваються назовні ніздрями;

— органи смаку, які, крім ротової порожнини, містяться на всій поверхні тіла;

— бічну лінію, яка одночасно є органом дотику і органом слуху. Розмноження і розвиток

Статеві органи мають вигляд достатньо великих мішків, що розташовані по обидва боки плавального міхура. У чоловічих статевих органах формуються сперматозоїди, призначені для запліднення у воді, їх називають спеціальним терміном — молочко. У жіночих статевих органах розвиваються яйцеклітини, вкриті специфічними оболонками. Ці яйцеклітини називають ікрою. Статеві продукти виводяться з тіла риби крізь статевий отвір.

• Самці глибоководної риби-вудильника недорозвинені і не здатні до самостійного життя. Тому їм тільки й залишається — прикипіти до зябрової кришки самки і зробитися її придатком-паразитом, що висмоктує з неї соки.

Розмноження. Відкладання рибами у воду ікри і молочка з подальшим заплідненням називається нерестом. У прісноводних риб нерест звичайно відбувається в певних неглибоких місцях — нерестовищах — і супроводжується активним переслідуванням самок самцями. Запліднені ікринки приклеюються до дна, каменів, водяних рослин або плавають у товщі води, кинуті батьками напризволяще. Проте не всі риби-батьки такі недбайливі. Наприклад, риба гірчак відкладає ікру в черепашку двостулкового молюска — беззубки, а самка карепрокта — під панцир краба. Лососеві риби викопують на дні у гальковому ґрунті глибоку яму, в яку самка відкладає ікру, а самець після запліднення закопує її хвостом. Після нересту самці деяких видів риб (судаки, бички, колючки) залишаються пильнувати гніздо. Охороняючи ікру, а потім личинок, вони дуже виснажуються, оскільки в цей період не живляться.

Крім яйцеродіння, у кісткових риб спостерігається і яйцеживо-родіння — поява на світ личинок. До риб, що розмножуються яйцеживо-родінням, належать акваріумні риби: гупі, пецилія, мечоносці. Вони не дають численного потомства, але ця властивість компенсується тим, що їхня ікра добре захищена, а личинки не такі безпорадні, як у риб, що відкладають ікру у воду.

• Самки деяких живородних акваріумних рибок, скажімо мечоносців, після розмноження перетворюються на самців. На хвості в них відростає своєрідний меч, наявність якого притаманна самцям. Учені вважають, що це реакція організму на перевтому.

Самка риби звичайно відкладає багато ікри. Як правило, великі риби дають численніше потомство. Найплодючішою є найбільша з кісткових риб — місяць риба. Статевозріла самка цієї риби викидає відразу до 300 млн ікринок. Самки камбали і тріски відкладають по 1—9 млн ікринок, коропа й окуня — 200—800 тисяч. Дрібні рибки — колючки, гірчаки, пічкурі — відкладають лише від кількох сотень до тисячі ікринок. Зменшення плодючості в таких риб компенсується розвиненим інстинктом піклування про потомство.

137

Мал. 93. Стадії розвитку окуня:

1 — зародок в ікринці; 2 — личинка; 3 — мальок.

Розвиток. У заплідненій ікринці зародок розвивається від кількох днів до 3—4 місяців, залежно від виду риби (мал. 93). Чим крупнішою є ікра, тим триваліший цей процес. З ікринки з’являється передличинка — крихітна рибка, що нагадує черв’ячка або личинку комара. Вона має зовнішні зябра, але позбавлена рота і живиться поживними речовинами, що містяться в жовтковому мішку. Живлячись лише цими речовинами, передличинка росте й розвивається і через кілька днів перетворюється на личинку, яка має рот і активно заковтує їжу — мікроскопічні організми. У личинки ще відсутні парні плавці, луска і внутрішні зябра. Зовні схожа на ланцетника, вона відрізняється від нього наявністю величезних витрішкуватих очей. Звичайно за два тижні личинка стає схожою на дорослу рибу і називається мальком, який має луску, парні плавці і внутрішні зябра. З цього моменту риба розвивається без перетворення, тобто лише росте, причому все життя. Чим більша риба за розмірами, тим довше вона прожила. Кісткові риби статево дозрівають, як правило, у 3—4 роки, але в окремих видів риб розмноження починається у 8— 10 років і навіть — у 15—20. Тривалість життя риб різна. Великі риби живуть десятки років, а дрібні — лише кілька років.

• Як не дивно, співвідношення кількості самців і самок у багатьох видів риб залежить від температури води, в якій розвивається ікра. Якщо температуру підвищити, з більшості ікринок з’являться самці.

Системи внутрішніх органів кісткових риб відповідають водному способу життя. Розмноження і розвиток риб можливі тільки у воді. їх розвиток відбувається з перетвореннями. Кісткові риби мають стадію личинки.

Терміни і поняття: сеча, сечовий міхур, зяброві тичинки, сонні артерії, аорта, інстинкти, молочко, ікра, статевий отвір, нерест, передличинка, жовтковий мішок, мальок.

Перевір себе. 1. У чому полягають особливості дихання окуня порівняно з акулою? 2. Розкажи про коло кровообігу в кісткових риб. 3. Які органи чуття мають риби? 4. Що таке ікра і молочко і чи мають ікру самки хрящових риб? 5. Чи відомі випадки яйцеживородіння в кісткових риб? 6. Назви стадії розвитку кісткових риб. 7. Чим відрізняються передличинка, личинка та мальок від дорослої риби?

Як ти вважаєш? Чому яйцеживородні риби не такі плодючі, як яйцеродні?

Біологія: підруч. для 8 кл. загальноосвіт. навч. закл./ С. В. Межжерін, Я. О. Межжеріна.— К.: Освіта, 2008