§ 48. Спосіб життя і зовнішня будова ссавців

Розглянемо спосіб життя і зовнішню будову ссавців на прикладі вовка (мал. 133).

Спосіб життя. Вовк не дуже вибагливий до середовища існування. Він живе і в тундрі, і в тайзі, і в степу, і в напівпустелі, і в гористій місцевості. Вовки трапляються і на Крайній Півночі поряд із песцями і північними оленями, і в тропічній Індії, де живуть слони й тигри. Це єдиний сухопутний звір, поширений у таких різних природних умовах. Чим пояснюється здатність вовка пристосовуватися до різноманітних умов життя? Вчені вважають, що, по-перше, це хижак, а хижак завжди відшукає здобич, по-друге, вовк — надзвичайно рухлива тварина, здатна в пошуках їжі долати величезні відстані. Адже недарма кажуть: «Вовка ноги годують».

У лісі вовк, усупереч поширеній думці, уникає глухих хащів, а тримається в рідколіссі, на великих галявинах, де легше наздогнати жертву. Він полює не лише на великих диких звірів: козуль, лосів, оленів, кабанів, а й на менших за розміром хижаків: лисиць, єнотовидних собак. Нападає й на свійських тварин. Частину раціону вовка складають дрібні хребетні тварини: зайці, ховрахи, різноманітні птахи, ящірки та миші.

Зграя вовків може напасти на людину і навіть на ведмедя, що спить у барлозі. Крім того, вовк полюбляє великих жуків, коників, сарану, охоче живиться різноманітними плодами та ягодами.

• У країнах Західної Європи — Німеччині,

Франції, Нідерландах та Великій Британії — вовків визнано тваринами, що зникають. їх навіть узято під охорону. Мал. 133. Вовк у природі.

202

Більшу частину року вовки живуть парами і лише на зиму збираються в зграї. Вони утворюють пару один раз і протягом усього життя зберігають вірність партнеру. Розмножуються вовки ранньої весни. Як лігво самка використовує різноманітні сховища: порожнини під коренями вивернутих дерев, розколини скель, печери в ярах, покинуті нори борсуків і бабаків. Часом вовчиця сама риє нору. Непоодинокі випадки, коли вовки влаштовують лігво поблизу житла людини. Проте вони нічим не видають себе, бо полюють завжди далеко від свого потомства. У виводку звичайно буває 5—6 вовченят, іноді — до 12. Незважаючи на те, що вовки — сильні й люті хижаки, на першому році життя гине більше половини вовченят.

Покриви тіла. Поверхня тіла вовка, як і в переважної більшості ссавців, вкрита волоссям (мал. 134). Основна функція волосяного покриву — запобігати переохолодженню тіла та різноманітним ушкодженням. У волосяному покриві розрізняють два шари: шерсть і підшерстя. Шерсть — довге остьове волосся, а підшерстя — густе й м’яке. Волосся ссавців складається з ороговілих клітин шкіри. Завдяки потовщенню — волосяній цибулині — волосина закріплюється в заглибленні шкіри, що називається волосяним мішечком. До кореня волосини підходять пучки м’язів, що підіймають волосся, та нервові закінчення.

• У диких свиней волосся перетворилося на жорстку щетину, в їжаків і дикобразів — на голки, кити та дельфіни взагалі не мають волосяного покриву. А з чого утворюються кігті, нігті, роги й копита ссавців? Виявляється, так само, як і волосся,— з ороговілих клітин шкіри.

На шкірі вовка містяться залози, які відрізняються за своєю структурою і призначенням. (Пригадай, чи є залози на шкірі птахів.) Сальні залози продукують речовини, які змащують шкіру і запобігають її висиханню. Потові залози виділяють рідину — піт. Разом з потом з організму виводяться шкідливі речовини, при цьому відбувається охолодження

Мал. 134. Будова шкіри вовка:

1 — волосяний мішечок; 2 — волосяна цибулина; 3 — остьове волосся; 4 — потова залоза; 5 — сальна залоза; 6 — м’яз, що підіймає волосся; 7 — кровоносні судини.

203

тіла. Більшість ссавців має пахучі залози, які продукують речовини з різким запахом, що слугують для відлякування ворогів або допомагають знаходити особин свого виду та мітити територію. Молочні залози — це видозмінені потові залози. їх у вовка 10. Кожна молочна залоза має сосок, з якого у самок виділяється молоко — незамінна їжа для малят. За своїм хімічним складом молоко є сумішшю основних поживних речовин, необхідних для росту і розвитку організму.

Будова тіла. Тіло вовка складається з голови, шиї, тулуба, хвоста й кінцівок.

• А як зовні відрізнити вовка від собаки? По-перше, у вовка значно більша голова; по-друге, у нього прямий пухнастий хвіст, який називають «поліном»; по-третє, вовк має звичку підгинати задні ноги, тому складається враження, що спина вовка різко нахилена назад.

Голова вовка велика, видовжена, з витягнутою мордою. Рухливі вуха стоять сторчма. Тулуб міцний, стрункий, з’єднується з головою добре помітною шиєю. Хвіст ніколи не загинається на спину. Кінцівки — ноги — у вовка довгі й міцні, утворюються з тих самих відділів, що й в інших чотириногих хребетних (пригадай яких). На передніх лапах — по 5 пальців, на задніх — по 4. Пальці мають міцні, але тупі кігті, які, на відміну від кігтів кішки, не втягуються.

• Часом можна почути розповіді про жахливих вовків, маса яких понад 100 кілограмів. Таких вовків у природі не буває. Звичайний вовк завбільшки з німецьку вівчарку, його маса у середньому становить 40—50 кілограмів. Маса найбільшого вовка сягає 70—80 кілограмів.

Вовк — типовий ссавець. Це сильний і витривалий хижак, який пристосувався до життя в різноманітних умовах.

Терміни і поняття: клас Ссавці, або Звірі; волосся, шерсть, підшерстя, остьове волосся, волосяні цибулини, волосяний мішечок, сальні залози, потові залози, піт, пахучі залози, молочні залози, сосок.

Перевір себе. 1. Які головні особливості способу життя вовка? 2. Що являють собою покриви тіла ссавців? 3. Які залози містяться на шкірі ссавців? 4. Як зовнішня будова відповідає способу життя вовка? 5. Яке походження молочних залоз і в чому їх призначення?

Як ти вважаєш? Яке значення має вигодовування малят ссавців молоком?

Біологія: підруч. для 8 кл. загальноосвіт. навч. закл./ С. В. Межжерін, Я. О. Межжеріна.— К.: Освіта, 2008