§ 13. Тип Кишковопорожнинні. Загальна характеристика

Кишковопорожнинні — перші справді багатоклітинні тварини. Навіть у найбільш простих форм цих тварин стінки тіла складаються з двох шарів клітин — зовнішнього і внутрішнього, проте вони вже мають нервові клітини, кишкову порожнину. Ці тварини здавалися зоологам, які їх досліджували, настільки дивовижними, що деяких з них вони назвали іменами міфічних чудовиськ.

Кишковопорожнинні тварини — водні істоти. Причому тільки 27 видів з 8000 відомих нині представників цього типу живуть у прісних водоймах, решта — в солоній морській або океанічній воді.

43

До тварин цього типу належать медузи, актинії і дивовижні, на перший погляд зовсім не схожі на тварин, коралові поліпи.

Розглянемо загальний вигляд, спосіб життя, будову і процеси життєдіяльності кишковопорожнинних на прикладі гідри прісноводно’^ мал. 22), поширеної в наших озерах і річках із повільною течією.

Загальний вигляд. Людині, яка не володіє певними знаннями з зоології, важко уявити, що маленьке стебельце завдовжки 1 см, яке нагадує дивну безлисту рослину, насправді — тварина гідра (у давньогрецькій міфології гідра — це потвора з тілом змії і дев’ятьма головами дракона). Ця тварина основою свого тіла, що має назву підошва, щільно прикріплюється до будь-якого підводного предмета (субстрату) — водних рослин, старих затоплених гілок або каменів. На протилежному кінці тіла розташований рот, оточений довгими відростками — подібними до м’ясистих волосків щупальцями, кількість яких коливається від 8 до 12. Довжина щупалець гідри у 2—3 рази перевищує довжину її тіла.

Прісноводна гідра, як і решта представників типу Кишковопорожнинні, є радіально-симетричною твариною. (Який ще тип симетрії тварин тобі відомий?)

Спосіб життя. Гідра веде малорухливий спосіб життя. Пересувається вона дуже своєрідно: або перекидом (тобто спочатку неначе стає на « голову», а потім, вигинаючи тіло, переміщує свій нижній кінець і знову прикріплюється до субстрату підошвою), або повільно мандрує, ковзаючи підошвою тіла, або підтягується за допомогою щупалець. За характером живлення гідра — хижак. Вона полює на дрібних рачків, інфузорій, личинок комах і навіть на мальків риб, які щойно з’явилися з ікринок. /Гідра захоплює здобич щупальцями, паралізує її жалкими клітинами’і ‘відразу спрямовує до свого рота. _)

Гідра завжди обирає освітлені місця, бо не здатна жити й розмножуватися в темряві.

Мал. 22. Загальний вигляд гідри.

• У тілі гідри зеленої живуть одноклітинні водорості, які потребують світла для забезпечення фотосинтезу. Коли клітини водорості припиняють виконувати функцію фотосинтезу, гідра зіщулюється і зменшується.

Внутрішня будова.{ДІіло гідри складається з двох шарів клітин, що різняться своєю формою і призначенням (мал. 23). Обидва шари: зовнішній — ектодерма і внутрішній — ентодерма скріплюються спеціальною міжклітинною речовиною. Всередині тіла утворюється кишкова порожнина, що підтримує зв’язок з навколишнім середовищем через роті

Основою ектодерми є шкірно-м’язові клітини, які мають скоротливі волокна.’ Внаслідок їх скорочення змінюється форма тіла, що дає тварині

Desigen PLANET-UA

http://www.ox.ua/view/1 0867924

44

Мал. 23. Будова тіла гідри:

І — Тіло гідри у розрізі: 1 — зовнішній шар клітин; 2 — внутрішній шар клітин;

З — рот; 4 — кишкова порожнина; 5 — щупальце; 6 — вегетативна брунька.

II — Жалкі клітини: 1 — жалка нитка; 2 — жалка капсула; 3 — чутлива волосина.

змогу рухатися. В ектодермі у гідр є «грізні» жалкі клітини (їх називають ще кропив’яними). Така клітина має жалку капсулу з отруйною рідиною, в яку занурена жалка нитка. Назовні з жалкої клітини стирчить чутлива волосина: У відповідь на подразнення цієї волосини жалка нитка стрімко вивертається з капсули і встромлюється в тіло здобичі або ворога. Отруйна рідина, яку вона несе, паралізує чи вбиває жертву. Переважна кількість жалких клітин міститься в щупальцях.

• Отрута кишковопорожнинних різна за силою своєї дії. Якщо взяти до рук чорноморську медузу, то можна відчути лише слабкий опік, що нагадує опік кропиви. А от випадковий дотик до щупалець деяких тропічних медуз спричинює найсильніше ураження організму людини і навіть припинення дихання, що може призвести до смерті.

‘Кишкову порожнину гідри вистеляє ентодерма. Вона складається з травних і залозистих клітин,’ основна функція яких — перетравлення їжі. Більшість клітин ентодерми має джгутики, які своїм активним рухом переміщують вміст кишкової порожнини.

Травлення починається в кишковій порожнині, куди залозисті клітини ентодерми виділяють спеціальні травні речовини. Деякі з клітин, що вистеляють кишкову порожнину, захоплюють їжу, як амеби, несправжніми ніжками. Процес перетравлювання їжі триває у вакуолях цих клітин.

Таким чином, травлення в кишковопорожнинних, з одного боку, відбувається в спеціальній порожнині тіла, а з другого,— їжа остаточно перетравлюється в травних вакуолях клітин ентодерми (як у найпростіших).

45

Виділення. Неперетравлені рештки їжі, різні шкідливі речовини виводяться клітинами знов у кишкову порожнину, звідки видаляються назовні через ротовий отвір.

Дихання. Гідра дихає розчиненим у воді киснем, який поглинають клітини всієї поверхні її тіла.

Подразливість. Якщо торкнутися гідри тоненькою голкою, вона відразу згортається в клубочок. Така швидка реакція на механічне подразнення пояснюється тим, що, на відміну від губки, гідра має спеціальні нервові клітини в поверхневому шарі тіла. Ці зірчастої форми клітини мають довгі вирости, якими вони з’єднуються між собою, тому будь-яке подразнення однієї з клітин миттю передається решті, а від них сигнал надходить до шкірно-м’язових клітин, котрі одночасно скорочуються.

• Кишковопорожнинні здатні чогось навчатися. Наприклад, якщо в щупальця актинії час від часу замість їжі підкидати папірець, то згодом тварина відрізнятиме його від здобичі й не тягтиме до рота. Цікаво: якщо цей експеримент тривалий час не повторювати, актинія все «забуває» і перестає розрізняти їжу і папірець.

Справжніх органів чуття в гідри немає, але на підошві й навколо рота утворюються два густих переплетення нервових клітин з відростками — зач

швидко відновлює втрачені або пошкоджені ділянки тіла.

Якщо надрізати верхній кінець гідри, то з кожної «півголови* виросте нова голова, отже, матимемо двоголову гідру. Якщо розрізати тварину навпіл, то з обох половинок виростуть нові гідри. Важко уявити, але якщо розрізати тіло гідри на 200 шматочків, то з них виростуть 200 крихітних гідр.

• Чи знаєш ти, що процес регенерації властивий і людині? Звичайно, тут не йдеться про відновлення руки, ноги або голови. Проте заживлення ран можна віднести до регенераційних процесів, бо відновлюються клітини шкіри.

Розмноження. Гідра розмножується нестатевим і статевим способами (мал. 24). При нестатевому розмноженні на поверхні її тіла утворюються спеціальні горбики — вегетативні бруньки. Вони ростуть і перетворюються на маленьких гідр, які здебільшого відбруньковуються — тобто відокремлюються від материнського організму і живуть самостійно.

Восени, з наближенням холодів, відбувається статеве розмноження цих тварин. Більшість із них — гермафродити.

У спеціальних горбиках, що розміщені на тілі гідри, з проміжних клітин одночасно утворюються чоловічі й жіночі статеві клітини. Сперматозоїди, що вийшли назовні зі своїх горбиків, за допомогою джгутиків активно рухаються і проникають у горбики з яйцеклітинами, де й відбувається запліднення.

Життєвий цикл апліднена яйцеклітина починає ділитися на безліч клітин, з яких утворюється зародок.’ До настання холодів він вкривається щільною оболонкою і пізно восени, коли мати-гідра гине, опускається на дно водойми, де й зимує. Навесні, коли вода теплішає, розвиток зародка триває. Невдовзі щільна оболонка руйнується, і назовні виходить маленька гід

втрачених частин

46

Мал. 24. Розмноження гідри.

Кишковопорожнинні — це багатоклітинні тварини, тіло яких складається з двох шарів клітин. Травлення у цих тварин відбувається в кишковій порожнині. Вони мають примітивну нервову систему, зачатки органів чуття і особливі жалкі клітини, за допомогою яких захоплюють здобич або захищаються від небезпеки.

Терміни і поняття: тип Кишковопорожнинні, кишкова порожнина,

підошва, жалкі клітини, ектодерма, ентодерма, шкірно-м’язові клітини, травні і залозисті клітини, регенерація.

-У / Wf ш

Перевір себе. 1. Яка будова тіла гідри? 2. З яких шарів клітин складається тіло гідри? 3.")До таке кишкова порожнина гідри? 4. Я6Й будова жалких клітин і для чого вони призначені? 5. Що являє cofjojp нервова система гідри? 6. Як відбувається вегетативне розмноження гідри? 7. Щ’о’таке регенерація? 8. У чому полягають особливості розмноження тварин-гермафродитів? 9. Який життєвий цикл гідри? *■ ^

Як ти вважаєш? Чому гідра пересувається перекидом або переповзанням?

Біологія: підруч. для 8 кл. загальноосвіт. навч. закл./ С. В. Межжерін, Я. О. Межжеріна.— К.: Освіта, 2008