§ 15. Тип Плоскі черви. Клас Війчасті черви

Усі плоскі черви начебто повинні мати пласке тіло, а насправді серед них часто трапляються особини з циліндричною формою тіла. Отже, тип Плоскі черви об’єднує тварин не за формою тіла, а за подібністю внутрішньої будови. їх тіло міститься в шкірно-м’язовому мішку. Ввесь вільний простір всередині тіла і проміжки між внутрішніми органами заповнює сполучна тканина.

Тип Плоскі черви об’єднує близько 12 500 видів.

Клас Війчасті черви

Розглянемо загальний вигляд, спосіб життя, будову і системи внутрішніх органів війчастих червів на прикладі молочної планарії.

Загальний вигляд. Молочна планарія — плоский черв’як завдовжки до 3 сантиметрів. Це двобічносиметрична тварина. Через її тіло можна уявно провести лише одну площину симетрії. (Пригадай, який тип симетрії в кишковопорожнинних.) Покриви планарії мають білий колір, крізь них просвічує темний розгалужений кишечник. На передній частині тіла розташовані два вирости у формі коротеньких ріжок, а також пара очей (мал. 26).

Спосіб життя. Молочна планарія поширена в струмках, річках, ставках, озерах і навіть у підземних джерелах. Пересувається вона доволі швидко (як для черв’яка), може плавати і повзати, долаючи за хвилину відстань до 7 сантиметрів. Така швидкість дає тварині змогу активно шукати здобич, адже вона — хижак. Живиться не лише дрібними червами, а й чималими водяними рачками й личинками комах. Планарія оповиває жертву і випускає спеціальний слиз, який допомагає їй утримувати здобич. Тварина поглинає їжу незвичайно: через рот висуває назовні глотку, обволішіє жертву і перетравлює м’які частини її тіла.

Покриви тіла. Відмітна ознака всіх плоских червів — шкірно-м’язовий мішок, що складається зі щільного шкірного покриву та м’язів, які прикріплюються безпосередньо до шкіри. Зовнішній шар клітин шкірного

52

Мал. 26. Загальний вигляд Мал. 27. Будова тіла планарії у роjpi3i:

молочної планарії. 1 — шкіра; 2 — гілки кишечнику; 3 — поздовжні

м’язи; 4 — паренхіма; 5 — спинно-черевні м’язи; 6 — кільцеві м’язи.

покриву має війки, за допомогою яких планарія плаває. Завдяки скороченню м’язових волокон тіло планарії може вигинатися в різних напрямках/

Внутрішня будова. Важливу роль в організмі планарії відіграє сполучна тканина -*-(паренхімаг-вона допомагає постачати поживні речовини усім клітинам тілгА ?

На відміну від "кишковопорожнинних, (зародки: планарії утворюються зтрьох шарів клітин, що називаються зародковими листками. Третій зародковий листок міститься між зовнішнім і внутрішнім шарами клітин. Гз зовнішнього шару утворюються покриви організму, з внутрішнього — органи дихання й травлення, а з проміжного шару — органи, що виконують опорну функцію. Наявність тришарових зародків зумоьлює ускладнення організації багатоклітинних тварин (мал. 27)1

Травна система планарії (мал. 28) складається з глотки, розташованої на черевному боці тіла, і кишечнику. Кишечник утворений трьома гілками, які поділяються на дрібніші гілочки, що розгалужуються по всьому тілу черв’яка. Це забезпечує рівномірний розподіл їжі по організму. Неперетрав-лені рештки їжі викидаються через рот назовні, бо травна система планарії має вигляд розподіленого на частини мішка — її «вхід» та «вихід» суміщені.

Видільна система у війчастих червів (мал. 28) надзвичайно проста і складається з канальців, один кінець яких відкривається назовні, а другий розгалужується в тілі планарії. Тоненькі відростки цих канальців закінчуються спеціальними клітинами, що мають такі самі війки, як на поверхні тіла. Завдяки постійному руху війок рідкі продукти виділення потрапляють у русло видільних канальців і виводяться назовні.

Дихальної системи плоскі черви не мають. Кисень потрапляє до кожної клітини крізь поверхню тіла.

Нервова система планарії (мал. 28) складається з нервового вузла — ганглія (від грец. гангліон — вузол), який виконує функцію нервового центра, і двох нервових стовбурів, що відходять від нього. Ці нервові стовбури з’єднані між собою поперечними перегородками. Ганглій — це сукупність нервових клітин — нейронів. Наявність мозкового ганглія принципово відрізняє плоских червів від кишковопорожнинних тварин і свідчить про більш високу їх організацію.

Планарії здатні навчатися, у них можуть вироблятися рефлекси — відповідні реакції організму на зовнішні подразники, які контролюються нервовою системою. У тварин простої організації більшість рефлексів

53

!

1

Мал. 28. Системи внутрішніх органів планарії:

1 — травна; 2 — видільна; 3 — нервова; 4 — статева.

є вродженими, або безумовними. Це означає, що від моменту появи на світ тварини знають, як пересуватися, добувати їжу, розмножуватися і ховатися від небезпеки. Тварина, що виросла в умовах ізоляції від представників свого виду, виконує ті самі дії, що й решта особин. Більш висо-коорганізовані тварини переважну частину рефлексів набувають протягом життя. Набуті рефлекси називають умовними. Вони відіграють значнішу роль у житті тварин, ніж вроджені.

• Планарія — загадка для вчених, які вивчають нервову діяльність тварин. Уяви собі: якщо планарію, навчену певним чином реагувати на будь-які подразники, розрізати навпіл, то з двох половинок виростають дві нові планарії, які «пам’ятають» те, чого навчилася розрізана планарія. Цікаво, що все «пам’ятає» й та половинка, в якої ніколи не було мозкового ганглія.

У планарії з’являються справжні органи чуття. Головним є орган дотику. Його функцію виконують шкіра і вирости у вигляді ріжок. Війками планарії відчувають наявність у воді певних хімічних речовин, що допомагає тваринам швидко знаходити поранену здобич. Крім того, війчасті черви мають очі, а деякі — орган рівноваги. У молочної планарії лише два ока. Проте серед війчастих червів трапляються власники десяти очей, що розташовані на передньому кінці тіла.

Розмноження. Переважна більшість видів війчастих червів розмножується лише статевим способом. Усі вони — гермафродити. Статева система цих червів складна. Статеві залози продукують жіночі й чоловічі статеві клітини. До статевої системи входять також статеві протоки й органи для забезпечення внутрішнього запліднення (мал. 28)’.

Деякі війчасті черви здатні до нестатевого розмноження, за якого відбувається поперечний поділ черв’яка.

Життєвий цикл. Більшості видів війчастих червів властивий простий життєвий цикл із прямим розвитком. Проте великі війчасті черви, поширені в морях, мають складний життєвий цикл, коли в процесі постембріонального розвитку (пригадай, що таке онтогенез і з яких двох етапів він складається) тварина зазнає певних перетворень. У таких війчастих червів з яйця з’являється личинка, за своєю будовою і способом життя зовсім не схожа на дорослу тварину.

Різноманітність війчастих червів. Клас Війчасті черви об’єднує тварин із різноманітною будовою і налічує понад 3000 видів. До нього належать і дрібні черви завдовжки близько 0,5 мм, і черви, довжина яких понад ЗО сантиметрів. Великі черви живуть у вологих тропічних лісах. Отже, війчасті черви поширені не лише в морській і прісній воді (мал. 29), а й на суходолі.

54

Морські планарії

Прісноводні планарп

Мал. 29. Війчасті черви.

Багато видів війчастих червів є паразитами, які присмоктуються до морських рачків, молюсків та черепах.

Війчасті черви — це вільноживучі двобічносиметричні плоскі черви, тіло яких вкрите вінками. Вони найперші багатоклітинні тварини, в яких з’являються системи органів: травна, видільна, нервова і статева.

Терміни і поняття: тип Плоскі черви, клас Війчасті черви, кишечник, глотка, паренхіма, зародкові листки, ганглій, нервові стовбури, рефлекси

очі, статеві залози, прямий розвиток. .

‘їй ; ‘ ^

дова планарії? 2. Що таКе паренхіма? 3. Які

системи органів має планарія? 4. У чому полягає ускладнення нервової системи планарії порівняно з гідрою? 5. Назви типи розмноження планарії. 6. Що є опорою тіла війчастих червів? X-‘ ^

Як ти вважаєш? Чому тришарова будова зародка зумовила ускладнення організації плоских червів порівняно з кишковопорожнинними?

Біологія: підруч. для 8 кл. загальноосвіт. навч. закл./ С. В. Межжерін, Я. О. Межжеріна.— К.: Освіта, 2008