БАТУРИН — КОЗЕЛЕЦ — ЧИГИРИН — СУБОТІВ

ГЕТЬМАНСЬКИМИ МІСЦЯМИ: БАТУРИН — КОЗЕЛЕЦЬ — ЧИГИРИН — СУБОТІВ

За 116 років існування Української Гетьманської держави на чолі її стояли 17 гетьманів. Усі вони лишили свій слід в історії, усі вони, так чи так, є історичними фігурами й гідні пам’яті нащадків. Пам’ять ця має виявлятись, крім іншого, у дбайливому ставленні до пам’яток архітектури й історії, пов’язаних із життям і долею гетьманів. Слід сказати, що в Україні немало місць, які будуть

Суботів. Іллінська церква цікаві тим, хто хоче більше ді

знатися про історію Гетьманщини. Це й легендарний острів Хортиця, де князь Дмитро Вишне-вецький заснував Запорозьку Січ, і Хотин, де був тяжко поранений Петро Конашевич-Сагайдачний, і Миргород, де була резиденція гетьмана Данила Апостола, й багато-багато інших.

У пропонованій мандрівці вихідного дня ми хотіли б познайомити вас із місцями, пов’язаними з життям українських гетьманів — Богдана Хмельницького й Кирила Розумовського. Чигирин, Суботів — батьківщина Хмеля, у Козельці з я-вився на світ Кирило Розум, який згодом став Кирилом Розумов-ським — останнім гетьманом України. А Батурин — це трагедія України, символ марної спроби вирватися з міцних «обіймів» імперії. Гетьманські місця чекають на вас…

ІСТОРИЧНА ДОВІДКА

Як добре укріплений козацький зимівник Чигирин став відомим з першої половини XVI століття. Невеликий хутір, розміщений біля підніжжя гори, відомої спочатку як Замкова, а потім Богданова, був на самій межі Речі Посполитої та Дикого поля і через те часто зазнавав нападів татар та інших степових народів. У 1589 році черкаський староста князь Олександр Вишневецький дістав від польського короля Сигізмун-да III спеціальний привілей «на заснування міста Чигирина» та будівництво замку.

У 1605 році чигиринським старостою став польський маг

нат Ян Данилович. Як і всі старости, Данилович мав помічників, так званих «осадників», або «сотників». Одним із них став шляхтич Михайло Хмельницький, який служив у Даниловича. У 1616 році староста Данилович за ревну службу надав козачому сотнику Хмельницькому право користуватись урочищем, що знаходилось приблизно за 8 верст від Чигирина. Михайло Хмельницький заснував тут хутір, названий Суботовим, і побудував млин.

У 1620 році сотник Хмельницький разом із сином Богданом відправився на російсько-турецьку війну. У битві під Цецо-рою Михайло Хмельницький був убитий, а його син захоплений у полон і два роки провів у рабстві. За два роки мати й батькові побратими змогли викупити Богдана, і він повернувся до Суботова. Посівши батьківський хутір, Богдан налаштував успішне господарювання.

У 1647 році польський шляхтич Чап-линський захопив маєток Хмельницького. У грудні того самого року Богдан Хмельницький подався на Запорозьку Січ, де за якийсь час на козацькій Раді його обрано гетьманом і поставлено на чолі визвольного походу українського народу проти польського панування.

У1592 році Чигирину надано магдебурзьке право; місто,

усе розширюючись, стало центром Чигиринського староства.

Коли поляків вигнали з України, Богдан Хмельницький, уже не чигиринський староста, а гетьман України, знову посів Суботів та навколишні землі, а Чигирин став гетьманською резиденцією. Однак під час російсько-турецької війни Чигирин було сильно зруйновано, а Суботів фактично стерто з лиця землі. У 1678 році гетьманську столицю перенесено з Чигирина до Батурина. Після цього Чигирин перетворився на глухе повітове містечко, а Суботів остаточно запустів, і тільки в середині XVIII століття в цих місцях знов почали селитися люди.

Нині Чигирин — районний центр Черкаської області, населення міста — близько 11 тисяч людей; Суботів — село Чигиринського району, населення — близько 900 жителів.

Уперше містечко Козелець, розміщене на березі річки Остер, згадується в літописах у XV столітті. Деякий час Козелець був центром Київського полку. Розквіт міста пов’язаний з іменем Кирила Розумовського (1728— 1803) — останнього правителя України часів Гетьманщини.

Нині Козелець — районний центр Чернігівської області. Населення — близько 8 тисяч жителів.

Містечко Батурин на лівому березі річки Сейм було засно

ване у 1625 році й тоді входило до складу Речі Посполитої. У 1678 році сюди з Чигирина перенесено резиденцію українських гетьманів. У 1708 році під час Північної війни, після того як гетьман Мазепа виступив на боці Карла XII, за наказом царя Петра І Батурин дощенту зруйнували, а його жителів практично повністю перебили війська під командуванням О. Меншикова. У 1750 році гетьман К. Розумовський добився дозволу відновити Батурин і перенести сюди свою резиденцію.

Сьогодні Батурин — селище Бахмацького району Чернігівської області. Населення — близько З тисяч жителів.

ВИЗНАЧНІ МІСЦЯ

Національний історико-культурний заповідник «Чигирин», м. Чигирин.

Пам’ятник Богдану Хмельницькому (1967 р.), м. Чигирин.

Іллінська церква (1653 р.), с. Суботів.

Собор Різдва Богородиці (1752—1763 рр.), м. Козелець.

Миколаївська церква (1745 р.), м. Козелець.

Вознесенська церква (1772 р.), м. Козелець.

Козелець.

Церква Вознесіння Христа Господнього

Палац К. Розумовського (1799—1803 рр.), м. Батурин.

Будинок генерального судді Кочубея(друга половина XVII століття), м. Батурин.

Об’єктами нашої мандрівки є чотири населених пункти, два з них — Чигирин та Суботів — знаходяться в Черкаській області, два інші — Козелець та Батурин — у Чернігівській. Звісно, пропонований нами маршрут більше годиться для тих, хто подорожує автомобілем, тому що відстань між містами доволі значна. Але й без машини проїхати по вказаному маршруту протягом двох-трьох

днів цілком реально. Тим більше, що пропонований нами в даному разі варіант (як, взагалі, й усі інші) є не догмою, а приводом до роздумів, способом зацікавити читача.

Звідки почати мандрівку — не принципово. Ми почнемо з Чигирина й Суботова, далі рушимо в бік Ко-зельця, а кінцевим пунктом маршруту буде Батурин. І ще одне застереження — в Чигирині, Суботові, Батурині активно провадяться відновлювальні й реставраційні роботи, так що пробачте, якщо побачене вами особисто різнитиметься від того, що ви прочитаєте або побачите у цій книжці.

Отже, Чигирин та Суботів. Зналаб Польща, знали б пихаті шляхтичі, якими будуть наслідки звичайного для тих часів майнового конфлікту між двома шляхтичами — поляком Данилом Чаплинським та

Козелець. Церква Миколая Чудотворця

українцем Богданом Хмельницьким! А наслідки ці були просто жахливими (для Польщі, звісно) — спочатку втрата значної частини території, а потім поділ держави й залежність на довгі роки.

Чому ж саме Чигирин та Суботів певною мірою можна назвати колискою української державності? А справи були такі. Богдан Хмельницький до певного часу вірно служив Польщі. Але польська корона не змогла захистити його від зазіхань більш сильного суперника. Річ у тім, що, за законами Речі Посполитої, порядкувати на землі міг тільки той староста, якому її віддано в користування. А спадкоємці старости мали знову підтверджувати свої права на землю. Богдан Хмельницький зумів дістати від коро

ля Владислава IV грамоту, що підтверджувала його права на Суботів, який посідав ще батько, й навколишні степи. Та Хмельницькому було сказано, що королівська грамота — це нікчемний папірець, бо за законом польський король не має права відчужувати землю без дозволу сейму. Хутір передано Чаплинському, улюбленцеві чигиринського старости Конецпольсь-кого. Хмельницький відмовився віддавати свою власність новому хазяїну, і тоді Чаплинський за відсутності Хмельницького силоміць зайняв Суботів. А щоб «холопському поріддю» не кортіло йти проти благородного шляхтича, Чаплинський наказав жорстоко відшмагати десятирічного сина Хмельницького Тимофія.

Богдан Хмельницький намагався знайти захист у закону, однак усі його скарги на сваволю Чап-линського були відхилені. Останньою надією було слово короля, але й він відмовився допомогти Хмельницькому — Суботів остаточно відійшов до Чаплинсько-го. Чаплинський, утішаючись своєю перемогою і намагаючись ще більше принизити свого суперника, домігся арешту Хмельницького. Однак чигиринський полковник Кричевський допоміг тому втекти на Запорозьку Січ. Там, як ми вже зазначали, Богдана невдовзі було обрано козацьким гетьманом. Власне, з цього

Чигирин.

Пам’ятник

Богдану

Хмельницькому

епізоду Й почалася Національно-визвольна війна українського народу проти Польщі.

Після перемоги над Річчю Посполитою Богдан Хмельницький зробив Чигирин своєю гетьманською резиденцією. Що ж являв собою Чигирин у ті роки, коли був столицею України? Звичайно, що в ті смутні часи будь-яке хоч трохи значуще місто, а тим більше столиця, мало бути добре укріплене. Звернімося до

свідчення митрополита Павла Алеппського, який подорожував Україною в середині XVII століття: «Його цитадель не має рівної собі в усій країні козаків за своєю висотою, розміром підвищення, на якому вона вибудувана, за своїм обширом та кількістю вод і боліт навколо. З цієї причини вона дуже сильна… Усередині її багато стрімчаків. Вона має кілька дивовижно красивих гармат, які такі світлі, що блищать наче золото.

Чигирин. Бастіон Дорошенка

Усі вони привезені гетьманом з країни ляхів, на всіх них надписи, герби й інші знаки».

Звичайно, сьогодні в Чигирині буквально все нагадує про славні часи Національно-визвольної війни й про гетьмана Богдана Хмельницького. Чигирин, Суботів, урочище Холодний Яр і деякі інші об’єкти входять до комплексу Національного історико-культурного заповідника «Чигирин». Щоправда, до наших днів у Чигирині з середини XVII століття збереглось не багато речей. Фортецю, що її описав Павло Алеппський, висаджено в повітря в 1678 році при облозі Чигирина турецькими військами. Нині її руїни можна побачити на Замковій (або ж Богдановій) горі, що височіє в центрі Чигирина. Не збереглись і палац-резиденція Хмельницького, Спаська церква, Ратуша, інші адміністративні й житлові будівлі. Однак це не означає, що Чигирин не вартий нашої уваги. По-перше,

коли гуляєш цими місцями, коли підіймаєшся камінними східцями (до речі, збудованими в 1912 році, про що свідчить відповідна табличка) на Замкову гору, де стоїть грандіозний пам’ятник «батькові Хмелю», то не полишає відчуття причетності до найважливіших історичних подій, що визначили шлях розвитку України. По-друге, як ми вже зазначали, в Чигирині повним ходом ідуть реставраційні роботи, так що коли ви приїдете до Чигирина, то, можливо, побачите історичні пам’ятки такими, якими вони були три з половиною століття тому. Деякі, до речі, вже відновлено, наприклад так званий «бастіон Дорошенка» — частина фортифікаційних споруд давньої фортеці. І по-третє, в Чигирині діють кілька музеїв — музей Богдана Хмельницького, археологічний, краєзнавчий, етнографічний, — які, безумовно, будуть цікаві тим, хто любить українську історію.

Село Суботів, що знаходиться за десять кілометрів від Чигирина, — це батьківщина Богдана Хмельницького й місце, де він завершив свій земний шлях. Головна пам’ятка Суботова — це, звісно ж, Іллінська церква. Можна без сумнівів стверджувати, що її зображення бачив кожен українець, адже саме Іллінська церква намальована на купюрі вартістю 5 гривень. Збудував її Богдан Хмельницький у 1653 році в типовому для тих років стилі «козацького бароко».

У 1657 році Іллінська церква стала гетьманською усипальницею, тут були поховані Богдан Хмельницький та його син Тимофій. Та ненадовго славні сини українського народу знайшли тут спокій. За сім років загін під командуванням польського шляхтича Чар-нецького захопив Суботів. Для поляків не було лютішого ворога, ніж Богдан Хмельницький: родове гніздо гетьмана було зруйновано, садибу спалено, могили Богдана й Тимофія Хмельницьких спаплюжено, а тіла їхні за наказом Чар-нецького викинуто на площу.

На церковному кладовищі, яке знаходиться з тильного боку храму, розкидані врослі в землю низькі масивні хрести, зроблені з вапняку, з напівстертими написами. А обіч

від головної площі Суботова знаходиться ще одна місцева пам’ятка (ви знайдете її за дороговказом) — «Три криниці». За переказами, в цьому місці в глибокому видолинку колись був козацький шпиталь, а вода з колодязів мала цілющі властивості. Тут-таки, за легендою, українські повстанці на чолі з Максимом Залізняком святили свої ножі. Як стверджують місцеві жителі, вода в кожному колодязі має свій смак. Так це чи ні, ви зможете переконатись особисто, коли, звісно, приїдете до Суботова.

Неподалік від Суботова, по дорозі на Кам’янку, розташоване ще одне історичне місце — реліктовий лісовий масив площею понад 7000 гектарів, пагористий, з великою кількістю балок та байраків. Власне, Холодним Яром називається одна з найбільших балок, а від неї вся місцевість дістала таку назву. Тут усе просякнуте історією козацтва й боротьби українського народу за свою свободу. Про це говорять і назви багатьох балок і пагорбів — Січовий, Гайдамака та ін. На одному з пагорбів, за переказами, перепоховано прах Богдана Хмельницького.

На цьому ми прощаємося з гостинною Черкаською областю й переїжджаємо до не менш

У селі Буди, яке знаходиться на території Холодного Яру, росте так званий дуб Залізняка — найстаріший в Україні. Як гадають учені, його вік складає 1000—1200 років.

Козелець. Собор Різдва Богородиці

гостинної Чернігівської області. Небагато міст світу можуть похвалитися тим, що відомий архітектор Бартоломео Растреллі вшанував їх своєю увагою. Москва, Петербург і… Козелець — маленьке провінційне містечко в Чернігівській області. Звичайно, ми просто не можемо оминути таке чудо.

Напевно багато читачів знають неймовірну історію піднесення хлопчика з сільського хору Олексія Розумовського. їхав якось через Козелець полковник Федір Вишне-

вецький, примітив талановитого хориста Олексу Розума й узяв його до Петербурга. Там Олексій одразу ж потрапив до придворного хору, а невдовзі на вродливого юнака звернула увагу сама імператриця Єлизавета. За якийсь час Розу-мовський став управителем одного з царськихмаєтків, потім—управителем усього майна імператорського двору, а восени 1742 року (так принаймні каже вельми стійка легенда) імператриця й Олексій Розу-мовський таємно обвінчались.

Іконостас собору Різдва Богородиці в Козельці

Зійшовши до найнеймовірніших висот, Олексій Розумовський не забув про своїх рідних. Саме він допоміг своєму братові Кирилу стати українським гетьманом. А той, ставши одним із найбагатших людей імперії, всіляко старався обла-годіяти свою малу батьківщину. Хто й за яких обставин вирішив побудувати храм у Козельці, до кінця не зрозуміло. За однією з версій, імператриця Єлизавета, прибувши в Козелець для знайомства з родиною свого чоловіка, звеліла побу

дувати в місті розкішний собор. Згідно з другою версією, для одного з храмів Петербурга в Італії замовили величезний іконостас, який, однак, з якихось причин не помістився на призначеному йому місці. І щоб, так би мовити, добро не пропадало, під цей іконостас було вирішено побудувати храм на батьківщині Розумовських.

Сам Бартоломео Растреллі в Козельці не бував. Безпосередньо керували будівництвом собору Різдва Богородиці талановиті

Батурин. Будинок генерального судді В. Кочубея

Будували храм дванадцять років, з 1752-го по 1763-й. А коли його побудували, то захоплених оцінок не бракувало. Сучасники казали, що такого храму нема не тільки в Чернігові, але й у Києві. Це справді диво, в чому ви можете переконатись, подивившись на фотографії або ж (що, звісно, набагато краще) приїхавши до Козельця. Не менш дивовижний вигляд мають інтер’єри храму, особливо той самий, уже згаданий нами іконостас заввишки 34 метри. А з дзвіниці собору, кажуть, за ясної погоди можна побачити і Київ, і Чернігів.

І, нарешті, Батурин — місто зі славною й трагічною історією. Колись у цьому місті було понад 40 храмів, школи, гетьман Іван Мазепа побудував тут розкішний палац — гетьманську резиденцію.

Хрест на могилі жертв «Баї пур инської різні»

російські архітектори Іван Гри-горович-Барський та Андрій Квасов, яких з повним правом можна вважати співавторами «козелець-кого дива».

Батурин. Палац К. Розумовського

А потім була війна зі Швецією й відчайдушна спроба вирватися з «обіймів» Російської імперії. Петро І не зміг узяти в полон Мазепу, і тоді гнів царя упав на Батурин. Каральна експедиція під керівництвом князя Меншикова не лишила каменя на камені від гетьманської резиденції. «Петрові діти» не жаліли нікого — ні дітей, ні сивих старців: 20 000 батуринців було вбито за один день.

У 1750 році Кирило Розумовсь-кий дістав дозвіл від імператриці Єлизавети відродити Батурин як гетьманську резиденцію. Мабуть, найцікавіша будівля, що вціліла з тих часів, — будинок генерального судді В. Кочубея (нині тут розмістилась експозиція історико-краєзнавчого музею), що знаходиться в старому парку. Неподалік

від парку можна також побачити залишки валу Батуринської фортеці. А найвеличніша будівля Батурина—це, звісно, палац К. Розумовського, «прощальний подарунок» імператриці Катерини II останньому гетьману України. Щоправда, самого гетьманства давним-давно вже не було — Катерина ліквідувала його в 1764 році, а будівництво палацу почалося в 1799-му. Підстаркуватий К. Ро-зумовський дістав у подарунок Батурин і разом з ним фельдмаршальський чин. Але завершення будівництва палацу він не дочекався.

Тепер у палаці ведуться реставраційні роботи, відновлюються інтер’єри, планується заново облаштувати розкішний парк, що колись оточував будівлю.

Отож нам тільки лишається сподіватися, що коли ви приїдете до Батурина, то побачите палац в усій красі, таким, яким він був два століття тому.

ДЕ ЗУПИНИТИСЬ

Щоб відпочити й переночувати з комфортом, ми рекомендували б вам зупинитися в готелях Черкас, Канева або Чернігова (залежно від вибраного вами маршруту). Список готелів Чернігова й Канева опубліковано в інших розділах (див. «Чернігів» і «Шевченківськими місцями»), тому наводимо дані тільки про готелі Черкас.

«Дніпро», готель,

вул. Фрунзе, 13;

тел.: (0472) 54-03-04, 47-23-60.

Розміщений у центрі міста. До послуг пожильців ресторан, бар, більярд, сауна, фітнес-центр, пральня, паркінг, що охороняється. До вартості номера входить сніданок.

Одномісний номер: 325 грн; двомісний: 505 грн; напівлюкс: 535 грн; люкс: 750 грн.

«Центральний», готель, вул. Леніна, ЗО; тел.: (0472) 45-21-70.

Розміщений у центральній частині міста. Працює ресторан. До послуг пожильців номери різних категорій.

Одномісний номер: 70—120 грн; двомісний: 100—170 грн; напівлюкс: 265 грн.

«Україна», готель, вул. Лісова, 1;

тел.: (0472) 32-10-52, 32-10-51.

Розміщений у віддаленій від центру частині міста, у лісопарковій зоні. До послуг пожильців ресторан, нічний клуб, боулінг-клуб, більярд, дартс, бар. Номери з усіма зручностями, телевізорами, повнорозмірними ваннами. Одномісний номер: 219 грн; двомісний: 319—389 грн; люкс: 425 грн.

«Росава», готель, вул. Фрунзе, 29; тел.: (0472) 45-03-21.

Розміщений у центрі міста. Одномісний номер: 100 грн; двомісний: 144—174 грн.

ДЕ ПОЇСТИ

Із закладів громадського харчування, які зустрічаються на запропонованому маршруті, ми рекомендували б відвідати ресторан «Мисливець» мережі «Козирна карта», що знаходиться на 79-му кілометрі траси Київ—Чернігів неподалік від Козельця. У ресторані є велика зала на 50 місць, бенкетна зала на 10 людей та майданчик із м’якими різьбленими диванами. У меню ресторану переважають страви традиційної української кухні — сало з часником, борщ, домашня

ковбаса, деруни, вареники й млинці з різноманітною начинкою, а також страви європейської кухні. Якщо ви вирішили зупинитись на ночівлю в Черкасах, Каневі або Чернігові, то повечеряти можна в ресторанах чи кафе при місцевих готелях.

ТРАНСПОРТ

Залізниці знаходяться досить далеко від населених пунктів, що

є об’єктами нашої мандрівки (на-ближчі залізничні станції від Чигирина — Сміла та Кам’янка, від Козельця — Носівка та Бобрівка, від Батурина — Бахмач та Кро-левець). Так що добиратися доведеться або з пересадками, або впростець автомобільним транспортом. Відзначимо, що до Чигирина, Козельця та Батурина організовуються автобусні екскурсії з багатьох міст України.

Славутич

Стольне

-з-*,

Неданчичі ‘ !

Михайло^ — л \-

Пакуль/ Коцюбинське Куликівка1* ^ Гончарівське Вересоч^

Xу • Красилівка вертіївка’

/ Григорівна

,Лемеші

Козелець

Кобижча,

Семиполки

Мала Дівиця’

*» ^Українка

‘«ІрТрипшГ

І *Нерняхів

Переяслав-

Ліпляве^^ Канів QS\

Семенівка V

,Чапаєвка

оЧеркаси

Морин ці ^ \> Городище . ^Стеганки І; Шевченкові!

Суботів Чигирин

20 кращих екскурсій Україною