БЛИЗЬКИЙ СХІД

Географічний термін «Близький Схід», як ми зазначали раніше, не є строго науковим, але він настільки широко вживається, що його ігнорування створює більше проблем, ніж розв’язує. Він з’явився тоді, коли Європа була світовим домінуючим регіоном і місця на земній кулі визначалися такими поняттями, як «близько», «на середній відстані» чи «далеко» від неї, а саме: Близький Схід (Туреччина), Далекий Схід (Китай, Японія, Корея та інші країни Східної Азії), Середній Схід (Єгипет, Аравія, Ірак). Особливою точністю ці поняття не визначалися, зокрема Сірію, Ліван, Палестину, навіть Йорданію часом відносили до так званого Близького Сходу, а Іран і Афганістан — до Середнього.

Сьогодні термін «Близький Схід» має більш специфічне, регіональне значення. Цей регіон розташований прямо посередині обширного ісламського світу (рис. 7-9). На північ і схід від нього лежать Туреччина та Іран з мусульманським Туркес-таном за ними, на південь — Аравійський півострів, а на захід — Середземне море, Єгипет та решта Африки. Отже, це визначальний регіон географічного світу, сама його серцевина.

Близький Схід формують п’ять країн (рис. 7-13): Ірак — найбільша за кількістю населення й територією, з виходом до Перської затоки; Сірія — друга за обома категоріями, з виходом до Середземного моря; Йорданія — пов’язана вузькою затокою Акаба з Червоним морем; Ліван, чиє становище як єдиної країни стало проблематичним; а також Ізраїль — єврейська держава у бурхливому мусульманському світі.