БРАЗІЛІЯ: ГІГАНТ ПІВДЕННОЇ АМЕРИКИ

Бразілія є гігантом Південної Америки з усіх позицій. Вона настільки величезна, що межує з усіма іншими країнами цього світу, за винятком Еквадору і Чілі (рис. 6-3). Її тропічне й субтропічне довкілля розтягнулося на велетенському просторі від екваторіальних тропічних лісів Амазонії до вологої помірної кліматичної зони на крайньому півдні країни. Територія Бразілії займає дещо менше 50 % площі Південної Америки і у глобальному

масштабі поступається лише Росії, Канаді, Сполученим Штатам і Китаю. Що стосується населення, його кількість також становить трохи менше половини населення континенту і знову ж таки є п’ятим за чисельністю на планеті (після Китаю, Індії, США та Індонезії). Бразільська економіка тепер на восьмому місці, а її сучасна індустріальна база є сьомою за розмірами у світі. Дуже ймовірно, що країна продовжуватиме просуватися вперед у міжнародному масштабі і незабаром стане одним зі світових лідерів.

Структура населення

Населення Бразілії, яке становить 175,2 млн осіб, за своєю різноманітністю не поступається населенню Сполучених Штатів. Подібно до того, як це відбувалося в інших країнах Америки, після навали європейців тубільне населення було майже цілком винищене. До нашого часу дожило менше 200 000 індіанців у глибині басейну Амазонки. Африканці також були завезені сюди у великих кількостях, і сьогодні темношкіре населення Бразілії налічує 8,6 млн осіб. До того ж тут відбулося значне змішання рас, тому 70 млн бразільців мають мішаних європейських, африканських і, меншою мірою, індіанських предків. Решту 96 млн осіб (54 %) головним чином європейського походження, які є нащадками іммігрантів з Португалії, Італії, Німеччини і Східної Європи, навряд чи можна вважати більшістю. Такий склад населення був ще більше урізноманітнений прибуттям сюди ліванців і сірійців, а з 1908 р. — японців, які нині становлять найбільшу етнічну групу за межами Японії. Японці, чисельність яких дорівнює мільйону, сконцентровані у штаті Сан-Паулу, де вони доросли до найвищих посад як фермери, міські професіонали, бізнесмени і торгівці з Японією.

«У районі порту в Велені можна побачити колись елегантні, а в наш час запущені вулиці колоніального міста, збудованого в гирлі Амазонки. Вузькі, вимощені бруківкою і обрамлені прикрашеними плиткою і аркадами будинками, ці вулиці пам’ятають часи голландської та португальської гегемонії. Збираючи інформацію про види діяльності й послуги, ми зазначили величезну кількість різноманітних видів діяльності та послуг — від столярних майстерень до ресторанів при магазинах і від пекарень до магазинів одягу. Старенькі тротуари були заповнені покупцями, робітниками і тими, хто намагалися знайти собі роботу. Багато з них щойно прибули до цього зростаючого міста з населенням 1,7 млн осіб, приваблені можливістю отримати роботу. Розмаїття населення цього й інших міст тропічної Південної Америки є відображенням різноманітності походження народів регіону і глибини внутрішніх районів країни, з яких міський магніт притягує своїх нових городян».

Бразілія, на відміну від інших країн Америки, досягнула значного прогресу в розв’язанні расової проблеми, хоча темношкіре населення все ще перебуває в найменш вигідному становищі і його громадські лідери продовжують скаржитися на дискримінацію. Але населення Бразілії являє собою таку мішанину етнічних груп, що кожна з них може висунути ті чи інші претензії; тому офіційна статистика щодо «чорних» чи «європейців» утрачає будь-який сенс. Що бразільці дійсно мають, так це оригінальну національну культуру, яка знаходить своє вираження у відданості Католицькій церкві (Бразілія є найбільшою у світі католицькою країною), в універсальному використанні варіанту португальської мови і способі життя, в якому головними рисами є яскраві кольори, жива музика, зрос-

362 РОЗДІЛ 6 ПІВДЕННА АМЕРИКА

таюча національна свідомість і гордість за свою країну.

Однією з найбільш характерних ознак демографічної ситуації Бразілії є зменшення в останні роки високих темпів приросту населення. За останні три десятиліття вони скоротилися майже вдвічі (до 1,5%), а середнє число дітей, народжених однією бразільською жінкою, різко впало з 4,4 у 1980 р. до 2,4 у 2000 р. Може здатися дивним, але це сповільнення приросту населення відбулося за відсутності активної державної політики контролю народжуваності та всупереч Католицькій церкві, вплив якої останнім часом дещо зменшився. На думку демографів, воно стало результатом трьох факторів: повсюдного поширення контрацептивних засобів; довгого періоду економічної невизначеності, який тривав упродовж майже всіх 1980-х і 1990-х років; і неймовірна популярність телебачення, яке виступає головною рушійною силою у зміні позицій і прагнень бразільського народу.

Перспективи розвитку

Бразілія дуже багата на природні ресурси, до яких належать величезні поклади залізної та алюмінієвої руд, значні поклади олова і марганцю та чималі нафтові й газові родовища (рис. 6-8). Енергетика країни базується на широкому використанні гідроелектростанцій і успішній заміні бензину га-зоголем (спиртом, котрий виробляється з цукрової тростини), що дає можливість заправляти цим дешевим пальним більше половини всіх автомобілів. Окрім цих природних ресурсів, бразільська земля забезпечує значні обсяги сільськогосподарського виробництва, що робить країну світовим лідером з експорту кави, соєвих бобів та концентрату апельсинового соку. Товарне сільськогосподарське виробництво має найвиші темпи зростання серед усіх секторів економіки, чому сприяють високий рівень механізації та освоєння нових лукопасовищних угідь на південному заході.

Як уже було сказано, Бразілія посідає сьоме місце серед промислово розвинених держав світу, її стійкому економічному зростанню значною мірою посприяло відкриття урядом на початку 1990-х років промислових підприємств країни для міжнародної конкуренції та зарубіжних інвестицій. Ця нова політика виявилася досить ефективною, оскільки продуктивність праці починаючи з 1990 р. зросла на третину, а якість промислових виробів Бразілії досягла світової. У середині 1990-х років промислові товари за вартістю обійшли сільськогосподарський сектор і стали основними статтями експорту. Торгівля з Аргентиною, яка є головним торговельним партнером Бразілії, займає центральне місце. Взаємини між цими двома країнами, як очікується, ще більше поглибляться, коли Мер-косур вийде на пік своєї потужності.

Незважаючи на теперішні економічні досягнення, на загальному розвиткові країни позначилися періодичні буми з наступними депресіями останніх десятиліть. Перспектива підтримки темпів економічного зростання на належному рівні посилюється новим для континенту середовищем вільної торгівлі, але не слід забувати і про серйозні внутрішні проблеми соціальної та регіональної нерівності. У цьому географічному світі, відомому найрізкішим на земній кулі поділом між багатством та бідністю, Бразілія виділяється як країна з найширшим розривом у доходах населення.

Сьогодні 10 % найбагатших людей Бразілії володіють двома третинами всієї землі й контролюють більше половини багатств країни. На протилежному боці економічного спектра бідність зросла на вражаючі 50 % з 1980 р. В той час коли 20 % населення живе у найжахливіших умовах, дуже мало робиться для поліпшення його житлових умов, освітнього рівня і охорони здоров’я (принаймні половина всіх бразільців страждає від хронічного

недоїдання). Навіть незважаючи на значний регіональний розвиток, майже вся вигода від нього йде вже й так багатим жителям країни та потужним корпораціям, поглиблюючи, таким чином, прірву між сучасною і традиційною Бразілією. Якщо ресурси країни і доступ до сприятливих можливостей не стануть розподілятися більш рівномірно, рух Бразілії уперед буде дедалі більше захмарюватися.

Парамарібо

Санта-фе-

ф-дєПюґота

ВЕНЕСУЕЛА

Каєнна

Гвіана

(фр.)

СУРІНАМ

АТЛАНТИЧНИЙ

КОЛУМБІЯ

ОКЕАН

Екватор

Ріу-Негру

Манаус «‘9

Форталеза

Ікітос

АМАЗОНАС

МАРАНЬЯЙ\Сі/резі на

РІУ-ҐРАНДІ-ДУ-

, Наталії

ПАРАІБА-

ПІАУЇ \

ПЕРНАМБУКУ

ТОКАНТІНС

І Ріу-Бранку

-v—U —

МАТУ

Салвадор

БОЛІВІЯ

#Арекіпа

МІНАС-ЖЕРАЙС

.ОЯНІЯ

БРАЗІЛІЯ: СУБРЕҐІОНИ, ШТАТИ ПРИРОДНІ РЕСУРСИ

НАСЕЛЕННЯ

• до 50 000

• 50 000-250 000

• 250 000-1 000 000

• 1 000 000-5 000 000 Ф понад 5 000 000 Столиці країн підкреслено

СУБРЕҐІОНИ

(Т) Північно-Східний © Південни

@ Південно-Східний © Внутрішн

(5) Сан-Паулу © Північний

-Арагуая

Ріо-де-Жанейро

САН-ПАУЛУ

\

Кампінас.

ІТіваєнній тропік

ПАРАНА

Асунсьйої

Курітіба

.антьяґо,-

>°) cahja-katapiha

АТЛАНТИЧНИЙ

Флоріанополіс

АРГЕНТИНА \РІУ-ҐрАНД| / L /’ -лу.гул

ОКЕАН

Вх Боксити Fe Залізо Аи Золото Мп Марганець Си Мідь Ni Нікель Sn Олово

Залізниці

Шосе

Промисловий

осередок

Нафтові

родовища

Газові

родовища

І 200 400

УРУГВАЙ

ітевідео

на захід від Грінвіча

РИСУНОК 6-8

Субреґіони Бразілії

Бразілія є федеративною республікою, яка складається з 26 штатів та федерального округу столиці — Бразіліа (рис. 6-8). Як і у випадку Сполучених Штатів Америки і через схожі причини, найменші штати розташовані на північному заході, а найбільші — на далекому заході. Штат Ама-зонас є найбільшим за площею (1,6 млн кв. км), однак на цій величезній території проживає заледве 3 млн осіб. Іншою крайністю є штат Ріо-де-Жанейро (44 000 кв. км) на південно-східному узбережжі, населення якого становить майже 15 млн жителів. Але найбільш багатолюдним штатом є штат Сан-Паулу, населення якого на сьогодні перевищує 37 млн і продовжує зростати.

Хоча розміри Бразілії майже дорівнюють розмірам 48 суміжних Сполучених Штатів, вона не має чіткої фізіографічної регіоналізації. Анди височать далеко за її кордонами, а у рельєфі країни в основному переважають плоскогір’я і невисокі пагорби (рис. 6-1). Навіть Амазонська низовина, яка охоплює майже 60 % країни, не є повністю рівнинною: між притоками великої ріки розташовані невисокі, але обширні пасма. На південному сході поверхня Бразільського плоскогір’я поволі підіймається в напрямі до Атлантичного узбережжя. Уздовж берегової лінії простягається стрімкий укіс від поверхні плато до рівня моря, через що не залишається майже ніякого місця для будівництва. Маючи відносно небагато прибережних рівнинних територій, Бразілія, утім, володіє кількома відмінними природними гаванями. Враховуючу нечітку фізіографічну визначеність країни, слід зазначити, що шість субрегіонів, які обговорюються нижче, не мають абсолютних чи навіть загальновизнаних меж. Для більшої зручності на рисунку 6-8 ці межі збігаються з межами штатів.