ВСТУП

Який тепер чудовий час для вивчення географії! У світі відбуваються знаменні події — одні з тих визначних політичних, економічних і соціальних зрушень, про які ми могли дізнатися лише з історичних книжок. Вони відбуваються сьогодні, але так само, як і в минулому, формуються нові альянси, руйнуються старі союзи, поширюються нові ідеї, а старі зникають. Від наших політичних лідерів ми чуємо про появу нового світового порядку. Такі заяви, на наш погляд, дещо поспішні. Майбутній світовий порядок справді вимальовується, але ще завчасно говорити про те, яким він буде. Але в одному ми можемо бути впевненими — нова карта світу буде цілком відмінною від старої. Наше завдання — зрозуміти сучасні зміни і визначити нові напрями світового розвитку. Географія у ній місії є нашим найнадійнішим партнером.

ГЕОГРАФІЧНІ ВИМІРИ

У цій книзі ми детально проаналізуємо географічну будову сучасного світу, яка формувалася впродовж тисяч років під впливом людських досягнень і невдач, розвитку і стагнації, революцій і стабільності, взаємозв’язків та ізоляції. Наш світ сьогодні — це взаємопов’язаний світ подорожей і торгівлі, туризму й телебачення, «світове село», в якому мешкають сусіди. їхні імена — Європа, Південна Америка, Південно-Східна Азія та інші, дуже знайомі всім нам. Ми називаємо таких гло-1 бальних сусідів географічними світами. Коли ці світи стають об’єктами географічних досліджень, ми виявляємо, що кожен з них має свою власну ідентичність та індивідуальність.

Географи вивчають розміщення і геопросторовий розподіл характерних рис земної поверхні. Ці риси можуть бути віхами людської діяльності, властивостями природного середовища або й одного, і другого. Однією з найцікавіших проблем географії є зв’язок між довкіллям і людським суспільством. Географи вивчають причини такого геопросторо-вого розподілу. У своїх підходах вони керуються 2 просторовими аспектами (вимірами). Так само як історики зосереджуються на хронології, географи концентрують увагу на просторі та місці (території). Просторова структура міст, розміщення ферм і полів, транспортні мережі, системи річок, тип клімату — усе це і набагато більше належить до дослідження географічного світу. Як ви побачите, географія буквально насичена просторовими поняттями: ареал, відстань, напрям, скупчення (зосередження), близькість, доступність, ізольованість та багато інших, які розглядатимемо далі.

У цій книзі ми використовуємо географічні виміри та просторову термінологію географії для

дослідження величезних географічних світів. Ми дізнаємося, що кожен із цих світів має особливе поєднання культурних, організаційних та екологічних характеристик. Ці якості позначаються на ландшафті, надаючи кожному світові свої традиційні атрибути і соціальне обрамлення. Оскільки ми намагаємося зрозуміти суспільний та природний характер цих географічних світів, то вивчаємо не лише, де вони розташовані (завжди вирішальне питання в географії, але часто відповідь не є такою простою, як видається), але й чому вони знаходяться там, де тепер, як вони побудовані і яким буде їхнє майбутнє у нашій динамічній реальності.

Однак недостатньо досліджувати світ із географічного погляду, не маючи уявлення про географію як навчальну дисципліну. Починаючи з цього вступного розділу, ми знайомитимемо читачів з фундаментальними ідеями і концептами, які складають сучасну географію як таку. Ці поняття не лише розширять ваші уявлення про бага-товимірність нашого складного, культурно розмаїтого, взаємопов’язаного світу, але й багато з них залишаться для вас у пригоді навіть після того, як ви закриєте цю книжку. Отож ласкаво просимо у географію — географію світів, регіонів і концептів.

СВІТИ Й РЕГІОНИ

Подібно до інших учених географи намагаються встановити певні закономірності у безмежному морі фактів, з якими вони стикаються. Біологи побудували систему таксономії для класифікації ба- З гатьох мільйонів рослин і тварин в ієрархічну систему із семи рангів. Якщо йти у низхідному порядку, то ми, людські істоти, належимо до тваринного світу, до типу під назвою хордових; класу ссавців; ряду, або підкласу, приматів; представників родини гомінідів; до роду людського Ното’, виду, відомого як Homo sapiens. Геологи класифікують земні породи на три головні (та багато додаткових) категорії. Вони розміщують ці категорії у складному геологічному часовому масштабі, що охоплює сотні мільйонів років. Історики визначають ери, віки та періоди для концептуалізації послідовності подій, які вони досліджують.

Географи також використовують системи класифікації. Коли вони, наприклад, мають справу з урбаністичними проблемами, то користуються схемою класифікації на основі розмірів і функцій досліджуваних місцевостей. Деякі терміни цієї класифікації є частиною нашого повсякденного життя: мегалополіс (мегаполіс), метрополіє, місто, містечко, село, хутір.

СВІТИ Й РЕГІОНИ

19

У регіональній географії, яку досліджуємо у цій книзі, наші завдання дещо інші. Нам також потрібний ієрархічний каркас для світових ареалів, які ми вивчаємо, — від найбільшого до найменшого. Але наша класифікаційна схема горизонтальна, а не вертикальна. Вона просторова. Нашим еквівалентом біологічних світів (рослин і тварин) є природний поділ Землі на сушу та океани. Наступним рівнем є поділ заселеної суші на географічні світи, базований як на суспільних, так і на природних характеристиках.

Критерії світів

Ключем будь-якої класифікаційної системи є критерій. Не всі тварини — ссавці; критерії для віднесення до цього біологічного класу більш специфічні та строгі. Дельфін виглядає та діє як риба, але з анатомічної та функціональної точки зору дельфіни належать до класу ссавців.

Географічні світи базуються на низці просторових критеріїв. Перше: вони є найбільшими ланками, на які можна поділити заселену територію. Критерій, на якому базується широка реґіона-лізація, охоплює як фізичні (а саме природні), так і суспільні (соціальні) виміри. Наприклад, Південна Америка є географічним світом, тому що фізично вона є континентом і над нею культурно домінують певні суспільні норми. З іншого боку, світ, що називається Південною Азією, лежить на Євразійському континенті разом з кількома іншими географічними світами; високі гори, обширні пустелі та густі ліси поєднані з характерними суспільними ознаками, щоб створити цей чітко визначений світ із центром в Індії.

Друге: географічний світ є результатом

взаємодії людського суспільства та природного довкілля, функціональної взаємодії ферм, шахт, рибних портів, транспортних шляхів, мостів, сіл та безлічі інших чинників, які впливають на ландшафт. Отже, відповідно до цього критерію Антарктида є континентом, а не географічним світом.

Третє: географічні світи мають представляти найбільш усеохоплюючі та місткі визначення великих груп (кластерів) людства у сучасному світі. Китай знаходиться у центрі такої групи — так само як Індія. Африка становить географічний світ від південного краю Сахари (по-арабськи — пустелі) до мису Доброї Надії та від її атлантичних берегів до Індійського океану.

Рисунок 1-2 фіксує 12 географічних світів на основі цих критеріїв. Як ми покажемо далі детальніше, води, пустелі та гори, так само як і культурні та політичні відмінності, позначають межі цих світів. Ми обговоримо ці межі при розгляді кожного із світів. А поки що запам’ятайте таке.

ТЕРЕНОВІ НОТАТКИ

«Канадське місто Вікторія, столиця провінції Британська Колумбія, розташоване на південно-східному краї острова Ванкувер і є головним портом Тихоокеанського реґіону. Будучи свідком суспільних трансформацій, що відбувалися у сусідньому місті Ванкувер, мені було цікаво дізнатися, якою мірою на Вікторію вплинули етнічні зміни. Я розпитав дорогу до китайського кварталу і знайшов ці імпозантні ворота, до яких прилягали китайські магазини й ресторани. «Я думав, що ваш квартал набагато більший, — сказав я власникові магазину, — порівняно з тим, що я бачив у Ванкувері». Він похитав головою. «Наш квартал зменшується з кожним роком, — сказав він. — Китайці приїжджають на острів із Гонконгу та інших місць Азії, але стан справ у Вікторії штовхає їх звідси до Ванкувера. Багато китайських родин, які займалися тут бізнесом упродовж тривалого часу, продали свої магазини на цій вулиці некитайцям». Я запитав про це у j місцевих органах влади. «Мова йде про робочі місця і гроші, — сказав чиновник, який займався плануванням. — Молоді китайці чують про кращі можливості та вищу зарплатню, а старі помирають, тому спільнота зменшується. Так розвиток Тихоокеанського реґіону в Азії змінює демо-I графічний баланс між містами Канади»».

• Коли мова йде про географічні світи, то їхні контакти позначаються не чіткими межами, а пе- 4 рехідними зонами.

Для прикладу наведемо порубіжну зону між Північною Америкою і прилеглим світом Середньої Америки. Лінія на рисунку 1-2, яка збігається з кордоном між Мексикою та США, перетинає Мексиканську затоку, а тоді відділяє

20

ВСТУП

ГЕОГРАФІЧНІ

СВІТИ

Q ЄВРОПА

© РОСІЙСЬКИЙ СВІТ

(з) ПІВНІЧНА АМЕРИКА

© СЕРЕДНЯ АМЕРИКА

© ПІВДЕННА АМЕРИКА

© ПІВНІЧНА АФРИКА/

/ПІВДЕННО-ЗАХІДНА АЗІЯ

Т АФРИКАНСЬКА СУБСАХАРА © ПІВДЕННА АЗІЯ © СХІДНА АЗІЯ © ПІВДЕННО-СХІДНА АЗІЯ © АВСТРАЛІЙСЬКИЙ СВІТ © ТИХООКЕАНСЬКИЙ СВІТ

АТЛАНТИЧНИЙ

ОКЕАН

Я АМЕРИКА

Північний тропік

ТИХИЙ

ТИХООКЕАНСЬКИЙ СВІТ

Південний тропік

ПІВДЕННИЙ ОКЕАН

2000 миль

РИСУНОК 1-2

Флоріду від Куби й Багамів. На північ від цього кордону, у Північній Америці, іспанський вплив дуже сильний, а економічний вплив США сильний на південь від нього. Тому лінія позначає перехідну зону регіональної взаємодії. Існує багато зв’язків між Південною Флорідою та Багамами, хоча Багами більше нагадують карібське суспільство.

В Африці перехідна зона від Субсахари до Північної Африки така широка і так чітко вираже

на, що ми повинні позначити її на карті світу; в інших випадках перехідні зони вужчі й не такі чіткі. Такі сучасні країни, як Білорусь (між Європою та Російським світом) і Казахстан (між Російським світом та мусульманською Південно-Західною Азією), лежать у перехідних зонах. Запам’ятайте, що більша частина протяжності цих меж між світами є зонами регіональних змін.

СВІТИ Й РЕГІОНИ

21

^^J5koao

ЄВРОПА

СХІДНА АЗІЯ

ТИХИЙ

П’ВН’ЧНА АФРИКА/ПІВДЕННО-ЗАХІДНА АЗІЯ-

ПІВНІЧНИЙ тропік

ПІВДЕННА

АЗІЯ

ТИХООКЕАНСЬКИЙ СВІТ

ПІВДЕННО-СХІДНА

АЗІЯ

хі.—’ \ -—у й

Екватор

v П/ ®

\ АФРИКАНСЬКА

АТЛАНТИЧНИЙ СУБСАХАРА

ІНДІЙСЬКИЙ

ОКЕАН

ОКЕАН

Південний тропік

АВСТРАЛІЙСЬКИЙ СВГ

ОКЕАН

ПІВАЕННИЙ

Південне полярне коло.

ТЛАНТИЧНИЙ}

—V.

ОКЕАН :7 А

5 * Географічні світи змінюються з тином часу.

Якби ми малювали рисунок 1-2 перед тим як Колумб здійснив свої подорожі (1492—1504 рр.), то він виглядав би інакше: американо-індіанські штати і людність визначали б межі в Америці; Австралія і Нова Гвінея складали б один світ, а Нова Зеландія була б частиною Тихоокеанського світу. Колонізація, європеїзація та вестернізація

докорінно змінили світову карту. Впродовж чотирьох десятиліть після Другої світової війни відбулося порівняно мало змін, але після 1985 р. знову сталися далекосяжні перегрупування.

Оскільки ми намагаємося визначити, яким буде новий світовий порядок на карті, зауважимо, шо 6 12 географічних світів можна поділити на дві групи: 1) ті, над якими домінує один головний політичний суб’єкт, з урахуванням категорій тери-

22

ВСТУП

торії та населення або ж обох разом (Північна Америка/США, Середня Америка/Мексика, Південна Америка/Бразілія, Південна Азія/Індія, Східна Азія/Китай, Південно-Східна Азія/Індонезія, Російський світ/Росія, Австралійський світ/Авст-ралія; 2) ті, які охоплюють багато країн, за відсутності домінуючої країни (Європа, Північна Афри-ка/Південно-Західна Азія, Африканська Субсахара і Тихоокеанський світ). Протягом кількох десятиліть дві головні потуги — США і колишній Радянський Союз — домінували у світі. Чи постане з цих двох валунів багатополярний світ?

Критерій для регіонів

Просторовий поділ на географічні світи формує широкий глобальний каркас. Але для наших цілей потрібен детальніше визначений рівень просторової класифікації. Це приводить нас до важливої 7 організаційної категорії географії, а саме регіонального концепту. Продовжуючи аналогію з біологічною таксономією, перейдемо від типу до ряду. Для формування регіонів усередині географічних світів нам потрібний більш специфічний критерій.

Скористаємося прикладом Північноамериканського світу для демонстрації поняття «регіон». Коли ми звертаємося до частини США або Канади (зокрема, Півдня, Середнього Заходу або Прерій), ми використовуємо регіональний концепт — не стільки науковий, скільки побутовий. Ми виявляємо своє сприйняття близького нам або віддаленого простору, а також наше мислене уявлення регіону, який ми описуємо.

Але що конкретно являє собою Середній Захід? Як ви намалюєте цей регіон на карті Північної Америки? Регіони легко уявити і описати, але їх важко позначити на карті. Один шлях для визначення Середнього Заходу — це використати кордони штатів: певні штати є частиною цього регіону, а інші — ні. Як головний критерій ви також можете використати сільське господарство: Середній Захід розташований там, де на пшеницю і/або сою припадає певний відсоток орної землі. Результатом кожного методу є різна делімітація (визначення); Середній Захід на основі штатів відрізняється від Середнього Заходу на основі фермерського виробництва. Тут постає важливий принцип: регіони є науковим винаходом, який дає нам змогу робити просторові узагальнення, що базуються на обгрунтованих критеріях. Якщо ви вивчаєте географію після студій політики, тоді регіон Середнього Заходу, позначений кордонами штатів, матиме для вас сенс. Якщо ж ви вже ознайомилися з розміщенням сільськогосподарського виробництва, тоді вам потрібне відповідне визначення.

За таких різних підходів до одного і того ж регіону ми можемо виявити властивості, спільні для всіх регіонів. Передусім усі регіони мають площу. Це спостереження може здатися очевидним, але у цьому понятті є щось більше, ніж бачить око. Регіони можуть бути інтелектуальними конструкціями, але вони не є абстракціями: вони існують у реальному світі та займають місце на земній поверхні.

Регіони також мають межі. Часом природа сама позначає чіткі розподільні лінії, наприклад, уздовж гребеня гірського пасма або краю лісу. Частіше регіональні межі не є самоочевидними, і 8 ми повинні визначити їх, використовуючи критерій, спеціально знайдений для цієї мети. Візьміть, наприклад, назву «Кукурудзяний пояс» у сільськогосподарській зоні США. Коли ви приїжджаєте у цей регіон, то бачите дедалі більше й більше кукурудзяних полів, аж поки кукурудза не займає майже всі посівні площі. Але ж де точна межа цього регіону? Це залежить від вибраного нами критерію. Спочатку виберемо одиницю площі, скажімо, чверть квадратної милі. Далі побудуємо гратку з таких одиниць і накладемо її на площу, більшу від кукурудзяної зони. Тоді приймемо, що для належності до Кукурудзяного поясу потрібно, щоб понад 50 % орної землі у кожній одиничній площі мало віддаватися під вирощування кукурудзи. Ми також можемо допустити, що одинична площа є частиною Кукурудзяного поясу навіть тоді, коли вона містить менш ніж 50 % посівів кукурудзи, але коли вона повністю оточена ділянками, що вважаються кукурудзяними. У результаті формуються регіональні межі Кукурудзяного поясу, які видимі та кількісно визначені. Звичайно, не всі регіональні кордони можуть бути так делімітовані, а суміжні регіони, як і сусідні світи, можуть мати перехідні прикордонні області.

Усі регіони також характеризуються положен- 9 ням. Часто назва регіону містить підказку про його положення, як, наприклад, Амазонська долина або Індокитай (регіон Південно-Східної Азії, що лежить між Індією та Китаєм). Географи характеризують абсолютне положення місця або регіону, об- 10 числюючи широту і довготу протяжності регіону, тобто визначають його координати. Практичнішим мірилом є відносне положення регіону, тобто 11 його розташування відповідно до інших регіонів. Знову ж таки назви деяких регіонів нагадують деякі аспекти свого відносного розміщення, як, наприклад, Східна Європа або Екваторіальна Африка.