Гондурас: країна, наводнена бідами

На початку цього розділу говорилося, що урагани є однією з найбільш небезпечних природних катастроф, які нівечать Середню Америку. Отож Гондурас несе головний тягар наслідків, спричинених потужним тропічним циклоном, який пронісся над країною в 1998 р. У перші роки нового тисячоліття країна все ще намагається стати на ноги і відбудувати те, що і так було третьою найбіднішою економікою у Західній півкулі (після Гаїті та Нікарагуа). Ураган на ймення Мітч шаленів по всій північній частині Центральної Америки і став найбільшим стихійним лихом за всю сучасну історію Західної півкулі. Гондурас, якого ураган трощив більш ніж два дні, постраждав найбільше. Сила вітру сягала 150 миль (278 км) на годину, за цей час випало 4 фути (~ 120 см) дощів, а висота припливної хвилі досягала 12 футів (понад 3,6 м) по всій довжині Карібського узбережжя. Наслідки виявилися катастрофічними, оскільки країну було майже повністю затоплено і почалися обширні зсуви грунту. Загинуло 9200 осіб, понад 150 000 будинків було знесено, 34 000 км доріг і 335 мостів зруйновано і 2 млн люду (майже третина всього населення) опинилися без даху над головою. Величезних руйнувань було заподіяно сільськогоспо-

дарському сектору, вельми важливому для життя країни, оскільки тут працювало дві третини всієї робочої сили Гондурасу.

Сільське господарство складало майже третину ВВП і забезпечувало понад 70 % доходів у іноземній валюті. Центральним питанням для відбудови товарного сільського господарства є реінвес-тування великими компаніями коштів у контрольовані ними бананові плантації. Засадження знищених полів було завершено у 2000 р. і часто супроводжувалося встановленням сучаснішого іригаційного та іншого обладнання. Це, як очікується, приведе до скорочення потреби в робочій силі принаймні на 10 %.

Маючи 6,4 млн мешканців (90 % з них є метисами), Гондурасу доведеться ще не один рік відбудовувати зруйновану економіку. Особливо це стосується перманентного відновлення понівеченої інфраструктури, яку не так скоро вдасться довести принаймні до того заледве функціонального рівня, що існував до урагану. Основу економіки до 1998 р. становили сільське господарство, зокрема тваринництво, а також лісівництво і дрібномасштабне видобування свинцю та цинку. Основні предмети експорту країни, що є типовими для Центральної Америки (банани, кава, молюски, одяг), приносять до казни більшу частину зовнішнього доходу. Плантації кави відновити найлегше, оскільки ця культура росте на схилах, над замуленими дощами і зсувами долинами. Після висихання цей мул перетворився на величезні маси піску, який погіршив якість грунтів.

Жахливі для Гондурасу наслідки урагану Мітч, який обрушився на країну в 1998 р., описуються в тексті. Але незважаючи на цей страхітливий удар по їхній і так надзвичайно відсталій економіці, жителі Гондурасу не втрачають життєрадісності, чим сильно здивували працівників міжнародних допомогових організацій. Відбудова країни, яка іде гігантськими темпами і відбувається передовсім на рівні громад, розпочалася майже одразу після припинення урагану. Враховуючи те, що 35 % населення живе поза містами, реформа сільської освіти має першочергове значення, і багато найбільш уражених стихією громад отримали допомогу для відбудови шкіл. Однією з таких громад є село Нуева-Мендес. На фото: група сільських дітей гордо позує перед своєю новою школою, відбудованою лише за сім місяців після урагану.

На північно-західному узбережжі країни поблизу Сан-Педро-Сула почали виростати подібні до макіладорас підприємства легкої промисловості. Це переважно комплекс майстерень, у яких дошивається одяг, спроектований і вироблений в інших місцях. У цих майстернях робітники отримують надзвичайно низьку зарплату і працюють у важких умовах. Зарубіжні інвестори, неохоче ризикують своїми коштами для розширення такого виробництва, передусім через внутрішній неспокій у країні, а також через репутацію Гондурасу як однієї з найбільш корумпованих країн в усьому світі. Тут процвітає торгівля наркотиками, які переправляються до Сполучених Штатів, а проституція роздмухала СНІД до масштабів епідемії. Утім Гондурас має демократично обраний уряд, хоча військові зосередили у своїх руках значну владу.

Що стосується географічного розташування, то Гондурас є повного протилежністю Гватемали. Він має розтягнуте Карібське узбережжя і лише мале вікно на Тихому океані (рис. 5-12). Країна займає стратегічне положення на політичній карті Центральної Америки, оскільки межує з найбіль

шою кількістю сусідів у регіоні — Нікарагуа, Сальвадором та Гватемалою. Всі ці країни продовжують боротися з наслідками затяжних внутрішніх конфліктів, а в останні роки — стихійних лих. Дорога до економічної життєздатності є довгою і важкою, але якщо її не пройти, чотири з п’яти жителів Гондурасу залишаться у безпросвітних злиднях, а перспективи країни навряд чи покращаться. 1 це, мабуть, єдина велика трагедія для країни, оскільки соціальний та етнічний поділ, дуже помітний у сусідів Гондурасу, тут не є серйозною проблемою, а розрив між багатими і бідними хоча і очевидний, але не такий значний.