ГІРСЬКА ПІВНІЧ

Південна Азія, як зазначалося, є найбільш чітко визначеним географічним світом — як у фізико-географічному, так і в культурному плані. Стіна гір височить між Індією та Китаєм, і вона протистоїть вторгненню навіть на сучасному етапі розвитку автострад. Ці гори є чимось більшим, ніж перешкодою: великі, життєво важливі ріки Південної Азії народжуються тут і, поповнюючись водами та-лого снігу, забезпечують сотні мільйонів людей у далеких долинах і рівнинах. Контроль над цими джерелами зумовив вікові конфлікти, що й відображено на політичній карті. На додаток до суперечок щодо кордонів між Індією та Китаєм про Кашмір та Аруначал-Прадеш предметом спорів є кілька менших високогірних територій уздовж індійсько-китайського кордону між Кашміром і Непалом.

540 РОЗДІЛ 9 ПІВДЕННА АЗІЯ

г.Нандадеві 25 645

Лангтю^Брахмапутра)

Ііґадзеї

,Г янгдзе Сс=

г. Дхаулагірі 26 810 А

Покхара

г. Джомолунгма (Еверест) r\.’v 29 035

а г. Канченджанга ) 28 208 / /

f фБхактапур ‘Патна

(Пунакха

БУТАН

Лакхнау

Ґангток’

Монґар

Файзабс

фЧхукха

^ Ґоракхпур

Канпур

‘Дхаран

Дарбханґа

ГІРСЬКІ ДЕРЖАВИ

НАСЕЛЕННЯ

• до 50 000 ф 250 000-1 000 000

• 50 000-250 000 ф 1 000 000-5 000 000

Столиці країн підкреслено

Залізниці

Шосе

ШІЛЛОМҐ

— -^/Іунгер

Бхаґалпур

Маймансінґх

Примітка. Висоти на карті подано у футах

РИСУНОК 9-16

Як видно з рисунка 9-1, сполучна ланка закритих країн і територій пролягає через цю гірську північну зону. Від Афганістану на заході через Джамму і Кашмір та від Непалу до Бутану на сході ці ізольовані, віддалені та незахищені об’єкти є продуктами довгої та складної прикордонної історії. Тяжка доля одного з них, Афганістану, і зникнення як суверенної країни іншого, Сіккіму, і далі послабило цю ланку (у 1975 р. Індія поглинула Сіккім, затиснутий між Непалом і Бутаном, і зробила його одним зі своїх штатів). Однак королівства Непал і Бутан зберегли свою незалежність.

Непал і Бутан

Непал, який лежить прямо на північний схід від індуїстської серцевини Індії, має населення 25,1 млн. Його територія складається з трьох географічних зон (рис. 9-16): південна субтропічна родюча низовина, яка називається Тераї; центральний пояс гімалайських передгір’їв зі швидкими потоками і глибокими долинами; і власне Гімалаї (з найвищою горою світу Джомолунгмою, або Еверестом) на півночі. Столиця Катманду лежить у східно-центральній частині країни на відкритій долині гористої зони.

Непал матеріально бідний, але багатий культурно. Непальці — це люди різного походження, включно з Індією, Тібетом і Внутрішньою Азією; понад 90 % — індуїсти, тому індуїзм є офіційною релігією країни, але непальський індуїзм — це унікальна суміш індуїстських та буддійських ідеалів. Тисячі храмів і пагод, від простих до орнаментованих, прикрашають культурний ландшафт, особливо у долині Катманду — серцевинному ареалі країни. Хоча непальці розмовляють дюжиною мов, 90 % людності також послуговується непальською, яка близька до хінді.

Проблемами Непалу є нерозвиненість і відцентрові політичні сили. Обмежений життєвий простір і велике та зростаюче населення спричинили деградацію довкілля. Особливо жорстоким є вирубування лісів — понад третину високогірних лісів вирубано з 1960-х років. Селян, які вели натуральне господарство, змусили переселитися у високогірні необжиті зони для розширення сільськогосподарських площ і забезпечення дровами на паливо, яке покриває більшу частину енергетичних потреб Непалу. Але якість грунтів із висотою погіршується, і після кількох сезонів нові ферми ліквідовують внаслідок зниження продуктивності грунту. Більше того, стрімкі схили і руйнівна сила дощів вологого мусону спричиняють жахливу ерозію

грунтів на безлісих територіях, тому з Гімалаїв виноситься так багато мулу. З майже половиною покинутих сільськогосподарських угідь і з 95 % населення, зайнятого у натуральному сільському господарстві (рис, кукурудза, пшениця і просо), Непал сьогодні стоїть перед серйозною екологічною кризою.

Маючи такі принади, як гімалайські піки, Непал розвинув індустрію туризму. Але витрати туристів у Непалі порівняно скромні; більше прибутків отримують туроператори поза країною.

17 Крім того, туризм знищує довкілля: спеціальні експедиції мають прибирати тонни сміття, залишеного після себе мандрівниками та альпіністами.

Як свідчать дані таблиці 1-2, Непал є дуже не-розвиненою країною: показник його ВНП на одну особу (210 дол. США) найнижчий у Південній Азії. Інфраструктура країни слабка, а регіоналізм сильний. З огляду політичної географії підтримка старої монархії у визначальних сферах не була достатньою, щоб запобігти вимогам демократії у загальнонаціональному масштабі. Наприкінці 1980-х років стався розкол. У 1991 р. демократичні вибори сповістили про прихід нової ери. Хоча сьогодні Непал є конституційною монархією, відміна абсолютної монархії не розв’язала його економічних проблем. Державі вкрай потрібні інтеграція та вдосконалені комунікації. Південна зона Тераї зі своїми низовинами, наближеними до тропічних, які нагадують сусідню Індію, є цілком іншим світом, відмінним від гористої місцевості центральної зони. Походження і традиції мешканців заходу країни відрізняються від тих, що на сході. Непал наляканий домінуванням гіганта на півдні, але навіть відносини з близьким Бутаном є проблематичними, особливо через те, що Непал тепер має репрезентативний уряд, а Бутан практично залишився абсолютною монархією. Замкнутий, регіонально поділений, економічно занепалий і культурно розщеплений, Непал дивиться у майбутнє з багатьма борговими зобов’язаннями та незначними активами. Виживання як єдиної держави є його найбільшим викликом.

Як зазначалося раніше, до 1975 р. східний сусід Непалу, Сіккім, був незалежною країною. Але у тому році переважна більшість його населення проголосувала за приєднання до Індії. Та гірський Бутан, затиснутий між Індією та китайським Тібетом, так і залишився буферною державою.

У замкненому, подібному до фортеці Бутані здається, що час зупинився. Офіційно Бутан є конституційною монархією, але його король править країною практично в умовах абсолютної влади; економічна самодостатність і політична відданість є нормами життя для більшої частини населення, що становить близько мільйона осіб.

Столиця Тхімпху має понад 50 000 мешканців. Символи буддизму як державної релігії домінують у культурному ландшафті. Соціальне напруження виходить від великої, але пригніченої меншини непалезів — переважно індуїстів, яких переслідує корінне населення — бутіа. У 1990-х роках приплив непалезьких біженців із Бутану спричинив тертя між Катманду і Тхімпху.

Лісове господарство, гідроелектрика і туризм мають у Бутані великий потенціал; до того ж у країні залягають значні запаси корисних копалин. Але ізоляція і неприступність сприяють збереженню традиційного способу життя у цій гірській буферній державі.