ЗАХІДНА ЄВРОПА

Західна Європа є серцевиною цього світу, центром його економічної могутності, фокусом об’єдну-вального руху. У регіоні домінують два європейські велетні — Німеччина та Франція, прикриті з флангу трьома країнами Бенілюксу (Бельгією, Нідерландами і Люксембургом) на північному заході та трьома альпійськими державами (Швейцарією, Австрією та мікродержавою Ліхтенштейном) на сході (рис. 1-13). Із сукупною кількістю населення близько 184 млн осіб, що репрезентують вісім найбагатших економік усього світу, Західна Європа є потужною силою не лише у Європі, а й на міжнародній арені.

Домінуюча Німеччина

Німеччина, яка майже півстоліття була поділена на більший, процвітаючий капіталістичний Захід і менший, бідніший комуністичний Схід, об’єдналася у 1990 р. після колапсу комунізму. Реуніфікація зруйнувала герметичний кордон між Заходом і Сходом та Берлінський мур у поділеній столиці. Але після першої ейфорії німці опинилися перед величезними економічними і соціальними викликами. Той значний прогрес, якого було досягнуто

ЗАХІДНА ЄВРОПА

87

ійське,

ДАНІЯ

Північне

ЛИТВА

НІДЕРЛАНДИ

НІМЕЧЧИНА

1 ,№ЛЬПя >

ЛЮКСЕМБУРГ ‘ ~-р

ЛІХТЕНШТЕЙН

УГОРЩИНА

АВСТРІЯ

ШВЕЙЦАРІЯ

ДХОРвАТІЯ ‘ V, V,

РУМУНІЯ

БОСНІЯ та І ГЕРЦЕГОВИНА

СЕРБІЯ і V ЮРНОГОРІЯ

БОЛГАРІЯ

ГРЕЦІЯ

— Межі Європейської

серцевини

, 1 Західна Європа | 2 | Британські острови

Р~зН Північна Європа

Ш Середземноморська Європа

[jpP Східна Європа

250 500 км

100 200 300 миль

ЕСТОНІЯ

БІЛОРУСЬ

‘W-

КРАЇНА

TVPt

\

Щрокко \

АЛЖИР

/ТУНІС

МАЛЬТА’

— —^ 0° на схід від Грінвіча і

і_

РИСУНОК 1-12

в напрямку реінтеграції зубожілого Сходу в економічну сферу Заходу протягом якогось десятиліття, є випробуванням міцності національної економіки.

Перед Другою світовою війною молода Німецька імперія розширилася до меж сьогоднішньої Західної Польщі і охоплювала обширну територію вздовж Балтійського моря на схід аж до прибережної Литви. У той час Німеччина володіла трьома великими індустріальними комплексами: Руром

біля нідерландського кордону на заході, територією Саксонії уздовж чеського кордону в центрі та Сілезією на сході (рис. 1-13). Потужна промислова машина Німеччини підтримувала військові сили, спроможні втягнути людство у війну; вітчизняна сировина — від вугілля і палива до заліза і сплавів — зробила це можливим.

Коли розбита Німеччина була розчленована після Другої світової війни, яка закінчилася у

88

15″

Балтійське море^ .ьдаг.аіу1‘»‘ ‘

’росток

попьша

уВісмар

Тіознань.

г Галле_ лейпціг 1 __

#Вупперталь НІМЕЧЧИНА

СЖЄЛЬщС^ ; /VS-6-^ С

Вроцлав

Маасп

БЕЛЬГІЯ

ірюссель

АФрайкфурт-

►-^-на-Маині

Шбадею ^

Чіманнгейм j фКарл.соуе 7 •Штутґарт

жсембурґ

Нюрнберг

Реймс

Стра(

ЕЛЬЗАС

Мюнхен

^альц6уРг _у j -J

АВСТРІЯ /?дац ^

ґБазель<ҐГ^

ІІХТЕНШТЕЙІ

іагенфурт

ШВЕЙЦАРІЯ (

\)Xnr*

Іозанна

Женева

Мілан (

Ґренобль

ЛорЛОІІЬ^

Болонья!

CAH-V_

.МАРІНО^

)ЛОрЄНЦІЯ

Лігурійське

Монпелі

•МОНАКО

ІСПАНІЯ

о.Корсіка (фр.)

АНДОРРА

Серелземне

море

Гаяччо Тірренське море

Сарагоса

.арселона

о. Сардінія

захід віл Грінвіча 0° на схід від’

ЗАХІДНА ЄВРОПА

НАСЕЛЕННЯ

Залізниці • до 50 000

Шосе * 50 000-250 000

• 250 000-1 000 000 Канали ^ 1 Q()() 00Q_5 Q00 00Q

# понад 5 000 000 Столиці країн підкреслено

Північне море

заг.Валлензе СТ:мден *•» ,7^

Еьсселмер * V*T \V, \ \\

Ч ; Бремен —

Амстердам^ —НЩ\^ • . Ь;;: «

Гаага J .утрехт-. /

— Ла-Манш / АнглійсьК

/7/иог

\ Лю6лянї*в;^~\У Заще§-

Чі СЛОВЕНІЯ

(ТА /’ч/і^ ХОРВАТІ » трі&Ь-/ \ ^ /

Венеція І \ ‘ 45*

БіскайськаПаРошел

затока

РИСУНОК 1-13

1945 р., і її східні кордони були пересунуті, ця економічна географія корінним чином змінилася. Сілезія стала частиною заново делімітованої Польщі. Саксонія опинилась у комуністичній Східній Німеччині. Нова мережа кордонів залишила Західну Німеччину з Руром, але також і зі змілілою ресурсовою базою. Незважаючи на це, Західна Німеччина швидко розвинулася у найуспішнішу економіку з допомогою плану Мар-шалла, політичної стабільності та сприятливої політики західних держав-переможців. Лише за 15 років (1949—1964) валовий національний продукт Західної Німеччини збільшився утроє, а промислове виробництво зросло на 60 %. Ринкова економіка Західної Німеччини абсорбувала

мільйони емігрантів з комуністичної Східної Німеччини і німецькомовних біженців зі Східної Європи; безробіття фактично не існувало, і сотні тисяч турецьких та інших іноземних робітників приїхали на ті робочі місця, які німці не могли або не хотіли заповнити.

Географія має багато до діла з «економічним дивом» Західної Німеччини. Як показує рисунок 1-13, Німеччина межує з кожною країною Західної Європи, крім Ліхтенштейну, і її наземна транспортна система (залізниці, автомагістралі, судноплавні ріки, штучні водні шляхи) не має рівних у регіоні та навіть у цьому географічному світі. Дещо замкнута всіма своїми сусідами, Німеччина фактично користає з послуг і ефективності одного

89

з найбільших портів світу — Роттердама (Нідерланди). Промислова серцевина колишньої Західної Німеччини, яка забезпечила економічне відродження країни, мала переваги від зв’язку ріки Рейн із цим портом. Але Західна Німеччина ніколи не була країною з єдиною серцевиною. На додаток до зосередження міст поблизу Рура осередками промислових та аграрних зон у кількох інших частинах країни є головні урбаністичні центри: Гамбург на півночі (також великий порт), Франкфурт у центрі, Штутґарт і Мюнхен на півдні.

Могутня економіка Західної Німеччини є одним із найбільших виробників світу: заліза, сталі, хімічних продуктів, автомобілів, машин і обладнання, текстилю та багатьох інших товарів, а також широкого обсягу сільськогосподарської продукції. Не обтяжена великими військовими видатками, західнонімецька економіка споживала неймовірну кількість імпортованих сировинних матеріалів і продавала свою продукцію по всьому світові. Як потужний фундатор Спільного ринку під надійним захистом парасольки НАТО, Західна Німеччина використала свої географічні переваги для процвітання.

Але західнонімецький бум не міг тривати нескінченно. Коли економіка дещо сповільнила темпи зростання у 1970-х роках, а нафтова криза зумовила піднесення цін на паливо, давні проблеми країни загострилися: старіння населення, що збільшило витрати на соціальні послуги, зростаюча кількість безробітних, які вимагають допомоги від держави, втрата конкурентоспроможності на світових ринках у міру відставання промислової модернізації, зростаюча ксенофобія, позначена розбійними нападами на турецьких і африканських робітників, відродження екстремізму в національній політиці.

Хоча економічні умови протягом 1980-х років поліпшилися, цей вузол проблем продовжував уражати Західну Німеччину. Залишаючись найбільшою економікою Європи і провідною силою європейської інтеграції, Західна Німеччина була занепокоєна суспільними і політичними тенденціями. Нестача житла, високе оподаткування, незгода в уряді стосовно фінансової політики збурювали західнонімецьке суспільство. Несподівано серед усієї цієї непевності настало возз’єднання зі Східною Німеччиною.

Східна Німеччина (крім західних секторів Берліна) перебувала під радянським правлінням 45 років, і коли Радянський Союз розпався, об’єднання між капіталістичним Заходом і комуністичним Сходом стало можливим. Воно відбулося у 1990 р.. стираючи поділ на «Захід» і «Схід» з німецької карти. Фактично за одну ніч домінуюча

Західна Німеччина поглинула сусіда з населенням понад 7 млн осіб, колапсуючою економікою з відсталими підприємствами і жалюгідною інфраструктурою, зі страшенно забрудненим довкіллям, занепалими містами і колективізованим неефективним сільським господарством без прав власності або адекватних правових інституцій. І хоча більшість німців обох сторін вітали об’єднання, деякі були проти. Коли потік «оссіз», як називали східних німців, мігрував на Захід у пошуках кращого життя та ше більше ускладнив і так важку ситуацію зайнятості, багато «вессіз» засумнівалися. Коли ж німецький уряд наклав вищі податки на колишній Захід, щоб заплатити високу ціну за об’єднання, тих, хто сумнівався, побільшало. А коли економічний спад зачепив Західну Європу на початку 1990-х років, майбутнє нової Німеччини здавалося зовсім непевним.

Умови на колишньому Сході спочатку підтверджували позицію скептиків. Майже десятиліття після об’єднання жодні обсяги субсидій, капіталовкладень і звільнень від податків не були достатніми для піднесення Східної Німеччини з її економічного зубожіння. Безробіття на рівні 11 % у цілій Німеччині становило понад 18 % на колишньому Сході. Національний борг був надзвичайно високим. У 1998 р. експорт з колишнього Сходу все ще становив менше 5 % у загальнодержавному.

Але інші напрями розвитку були успішнішими. Німецький експорт — від престижних автомобілів до хімічної продукції — мав вигоду від слабкого євро (яке втратило понад 20 % своєї вартості після впровадження), і виробництво почало зростати. Спостерігався бум сфери послуг, безробіття почало спадати, і навіть у колишній Східній Німеччині економічні умови значно покращалися, особливо після переїзду національного уряду з Бонна до Берліна. Після неймовірного зниження ВНП на особу внаслідок об’єднання Німеччина знову обігнала Францію на межі тисячоліть. І найпотужніша економіка в Європі продовжувала вносити близько 30 % коштів до щорічного бюджету субсидій ЄС.

Федеративна республіка

Після Другої світової війни Німеччина затвердила федеративну політичну систему, яка згодом поширилася на об’єднану державу. Німеччина поділена на 16 земель, кожна з яких репрезентує традиційний культурний і/або політичний осередок у минулому німецької нації (рис. 1-14). Територіально найбільшою є Баварія на півдні, але найбільш заселеною землею є Північний Рейн — Вестфалія,

90

ДЛральзунд

Росток ) \

—МЕКЛЕНБУРҐ-

ЗАХІ ДНА ПОМЕРАНІЯ

ГАМБУРГ

БРЕМЕН’

НИЖНЯ САКСОНІЯ

J БЕРЛІН

% .. OoigJ

кордон І колишньої

Ж І /

Познань

О 25 50 миль

Столиці країн підкреслено

іілефель;

^ ТМаґдебурґ-

САКСОНІЯ-АНГАЛЬТ

^Роттердам Н І Д Е Р~ГГА Н Д_И

ПІВНІЧНИЙ РЕЙН -В£СТФАЛІЯ

—^Ессен

-_Люссельдо|

Вроцлав

Лейпціг

‘♦Вупперталь Кельн —

»Ббнн Р \ /

Т W

Брюссель

Дрездена,

САКСОНІЯ

Хемніц

•Франкфур

Іна-Майні

РЕЙНЛАНД- #, -ПФАЛЬЦ V5‘’“u

ЯЮКСЕМБУ.Р

Люксембур-

СААР

^^Саарбрюккеї

.Реймс

ІН гейм

Нансі

Карлсруе

Мюнхен

[Зальцбург

Базель.

ЗЕМЛІ ОБ’ЄДНАНОЇ НІМЕЧЧИНИ

Балтійське море

ВВП земель на одну особу Населення міст Середи ьонаціональний=100%

• до 50 000

| [ понад 120 50 000-250 000

Північн(££ море 1

• 50 000-250 000

• 250 000-1 000 000 Ф 1 000 000-5 000 000 А понад 5 000 000

І І 100-119

І І 80-99

і І 60-79

□ нижче 60 — Залізниці

-ГОЛЬШТЕИН^

Шосе

РИСУНОК 1-14