РЕГІОНИ СЕРЕДНЬОАМЕРИКАНСЬКОГО СВІТУ

КАРІБСЬКИЙ БАСЕЙН

Тридцять три острівні країни Карібського моря населені такою великою кількістю людей, що цей регіон, який охоплює Великі й Малі Антильські

острови, є найбільш густо населеним в Америці. Це також регіон майже суцільної бідності, а в деяких місцях — крайніх злиднів. Певною мірою комуністична Куба і приєднаний до Сполучених Штатів острів Пуерто-Ріко є винятками із загальної

Очікування ери пост-Кастро на Кубі

Розташована на відстані всього 145 км від південного краю Флоріди, Куба, яка є найбільшим карібським островом, потрапила під диктаторське правління Фіделя Кастро у 1959 р. після падіння попереднього диктатора Фульґенсіо Батісти. Кастро, запровадивши в країні комунізм радянського стилю, наступні три десятиліття був парією Західної півкулі, постійно намагаючись експортувати свою комуністичну революцію до інших частин Америки. Але все це змінилося після 1991 р., коли розвалився Радянський Союз. Економіка Куби занепала через утрату більшої частини ринку збуту — її добродійника, який імпортував кубинську сировину і надавав їй щорічну допомогу в розмірі близько 4 млрд доларів США. Щоб усунути ці труднощі та відновити народну підтримку після заворушень 1994 р., Кастро був змушений погодитися на певні ринкові реформи, при цьому продовжуючи чіплятися за старі ідеологічні принципи. Серед запроваджених змін були масові звільнення державних службовців і заохочення як місцевого приватного підприємництва, так і прямих зарубіжних інвестицій.

У середині 1990-х років спільні підприємства з зарубіжним капіталом почали виростати як гриби після дощу. Це були туристичні фірми, фінансовані європейськими компаніями, міжнародні банки, дилерські фірми японських автомобільних компаній, збудовані Ізраїлем текстильні фабрики і високотехнологічні телефонні системи, запроваджені мексиканськими підприємцями. З посиленням економічної інтеграції на американському континенті країни реґіону почали проявляти дедалі більший інтерес до встановлення торговельних зв’язків з Кубою, оскільки вони розуміли, що в результаті пострадянських трансформацій Кастро перестав бути ідеологічною загрозою. Але Сполучені Штати й надалі відмовлялися мати справу з Кубою. Продовжувало діяти і торговельне ембарго, запроваджене ними у 1962 р. (яке вже давно ігнорувалося країнами Середньої Америки). Хоча в наш час ембарго й послаблене, за останні 40 років воно завдало кубинській економіці значних збитків.

Беручи до уваги сприятливе географічне розташування і наділеність природними ресурсами (рис. 5-7), а також зміни на краще, які відбуваються в останній час, можна припустити, що в перспективі Куба може стати економічним «тигром» Карібського регіону. Природні умови для ведення товарного сільськогосподарського виробництва є одними з кращих в Ан-тильському архіпелазі. Цукрова промисловість продовжує залишатися основою національної економіки,

а цукор — головним предметом експорту. До природних ресурсів належать високоякісні нікель, магній і хром. Існує імовірність відкриття родовищ нафти. З 1960-х років країна почала готувати кваліфіковані кадри для промисловості і, як результат, на Кубі постала розвинута біотехнологічна галузь, завдяки якій було вперше винайдено вакцину проти менінгіту. Заклади вищої освіти є найбільш передовими у Карібсь-кому басейні, а туристична галузь почала відроджуватися після того як туристи (головно з Європи і Канади) почали масово приїжджати на нові пляжні курорти мальовничого узбережжя поблизу столиці країни Гавани.

Але попри всі ці досягнення Куба не змогла підтримати розпочатий прогрес у другій половині 1990-х років. Головною причиною того, що в 1997 р. Кастро прийняв рішення відмовитися від поміркованих реформ, вважається те, що їхні наслідки почали загрожувати політичній стабільності режиму. Кастро з його непіддатливістю і впертою вірою у збанкрутілу модель комунізму виявився неспроможним змінитися зі зміною обставин. Ресурси його поліційної держави йдуть на попередження суспільних заворушень, а розчарованим кубинцям залишається тільки спостерігати за поглибленням економічної кризи, яка занурює країну у безпрецедентні глибини бідності. Із зменшенням економічних ресурсів зростають втрати держави, до яких можна віднести занепад освіти і системи охорони здоров’я; падіння довір’я молоді, яка дедалі частіше звертається до наркотиків і стає на шлях злочинності; зменшення виробництва цукру через нестачу вхідних ресурсів; погіршення якості обслуговування туристів і репутації Куби як місця відпочинку; погіршення інвестиційного клімату для зарубіжних інвесторів, що обмежує діяльність спільних підприємств і загрожує успіхам 1990-х років.

Оскільки майже всі види діяльності на Кубі сповільнилися або призупинилися, почався відлік часу до того моменту, коли Кастро зникне з політичної арени. Якщо заглянути за межі ери Кастро, не так важко побачити, що Куба приєднається до інших колишніх бастіонів комунізму, в яких до влади прийшли сили капіталістичної економіки. До Куби продовжують проявляти інтерес зарубіжні корпорації та інвестори, особливо зі Сполучених Штатів. Тому справедливо буде заявити, що із «зміною варти» ця країна займе належне місце серед головних гравців в економічній географії Середньої Америки.

КУБА

НАСЕЛЕННЯ

• до 50 000

• 50 000-250 000

• 250 000-1 000 000

\\N Район столиці — Шосе

— Автомагістралі

• 1 000 000-5 000 000 ~Г 3алІЗНИЦІ •Т» Аеропорти

ВИСОТА НАД РІВНЕМ МОРЯ у футах

Іч

понад 3300

|~1 700-1700

г.]

1700-3300

П 0-700

ГОЛОВНІ КУЛЬТУРИ

ГОЛОВНІ КОРИСНІ КОПАЛИНИ

к

Кава

М Марганець

р

Рис

Си Мідь

т

Тютюн

N Нікель

ш

Цукрова

тростина

Сг Хром

84′

Мексиканська

затока

24°

82° 80°

С Lit я

пЯ-*’с

‘ФЛ0Р’Д

фЛОрІАСЬКа

д.іїью-

-ЇІровіденс

о.Андрос і

» Ч BJ#AMCbKI ©СТРОВИ

22°

S-

м.Сан-Антоніо

о.Хувентуд

О 40 80 120 160 200 км

20° І-Iі -Н і Ч-І-Н

0 20 40 60 80 100 120 миль

на захід від Грінвіча 82°

Кар ібське море

Мансанільйо

РИСУНОК 5-7

67° на захід від Грінвіча 66°30’ 66°

АТЛАНТИЧНИЙ ОКЕАН

65°30′

ПУЕРТО-РІКО (США)

0 10 20 30 км

1 -Н-г-1—і-‘

0 5 10 15 миль

Примітка. Висоти на карті подано у футах

0

Карібське

о. Кулебра

Сан-Хуан

море

НАСЕЛЕННЯ

• до 50 000

• 50 000-250 000

• 250 000-2 000 000

— Автомагістралі -4″ Аеропорти

Шосе к Кава

— Залізниці Цукрова

ВИСОТА НАД РІВНЕМ 4 т^оЬтина _МОРЯ у футах

□ понад 3000 столітці

| | 2000-3000

| | 500-2000

| | 0-500

РИСУНОК 5-8