Киргизстан

У Південно-Східному Туркестані рельєф і політична географія створюють ситуацію, що нагадує Кавказ. Східний край території Узбекистану лежить впереміжку з Киргизстаном і Таджикистаном. Таджицькі ексклави знаходяться всередині Киргизстану. Культурна географія також складна і фрагментована. Кордони розділяють людей одного етнічного походження і об’єднують групи, які мають мало спільного. Гірські пасма ізолюють спільноти, які живуть у віддалених одна від одної долинах. За таких умов розбудова держави є непростою справою.

Великі гірські масиви Тянь-Шаню височіють у центрі Киргизстану. Радянські політики створили цю одиницю як соціалістичну республіку, але сьогодні місцеві жителі — тюркська людність, відома як киргизи — становлять майже 60 % населення із сукупних 5 млн. Росіяни, кількість яких скорочується, становлять близько 15 %, узбеки — 14 %. Численні дрібніші меншини формують заплутану культурну географію. Десь 70 % людей сповідують іслам, і ваххабізм завоював тут міцний плацдарм. Місто Ош вважається базою цього руху в усьому Туркестані.

Киргизстан обтяжений економічними проблемами, політичними невдачами (тут панує один із найавторитарніших режимів регіону) і суспільними негараздами. Столиця Бішкек лежить на північному схилі Тянь-Шаню біля кордону з Казахстаном. Наземні комунікації між Північним Киргизстаном, Казахстаном і Узбекистаном кращі, ніж у самому Киргизстані.

Більшість населення займається тваринництвом; крім овець і великої рогатої худоби киргизи розводять яків на м’ясо і молоко на високогірних пасовищах, непридатних для іншої худоби. На зрошуваних долинах і низинах збирають пшеницю, фрукти і овочі. Розвинені головно переробна та пакувальна промисловість для місцевої текстильної продукції та продовольства. Економіка є типовою для низькодохідної периферійної країни. Ось якою може бути неправдива статистика: у

кінці 1990-х років Киргизстан звітував про найбільший відсоток приросту промислового виробництва між державами колишньої радянської орбіти. Причиною могла бути продукція золото-очисного заводу — спільного канадсько-киргизького підприємства. Але його вплив на загальний рівень життя людей був мінімальним.

На початку нового століття Киргизстан зіштовхнувся з проблемою, пов’язаною з його відносним розміщенням: нелегальні наркоділки почали використовувати його як сполучну ланку між джерелами в Афганістані й Таджикистані та споживачами у Європі.