МАСШТАБИ РЕГІОНІВ

Багато регіонів визначаються певною гомогенністю, або подібністю. Гомогенність може проявлятися у суспільних (культурних) рисах регіону, його природних характеристиках або і в тому, і в іншому. Сибір, величезний регіон Північно-Східної Росії, характеризується, по-перше, розсіяним населенням, яке проживає у безладно розкиданих

23

невеликих поселеннях подібної форми, по-друге, суворим кліматом, великими площами вічної мерзлоти і рослинністю, пристосованою до холоду. Ці домінуючі особливості формують один із російських природних і культурних регіонів, що простягається від Уральських гір на заході до Тихого океану на сході.

Коли внутрішню гомогенність можна виявити і виміряти, тоді регіони називаються формальними

12 регіонами. Але далеко не всі формальні регіони однакові. Наприклад, регіон може бути делімітова-ний територією, у якій, скажімо, 90 % людей або більше розмовляють певного мовою. Цього не можна побачити на поверхні, але такий регіон є реальністю, і ми можемо використовувати цей критерій для точного позначення його меж. Це також формальний регіон.

Інші регіони характерні не своєю внутрішньою подібністю, а функціональною інтеграцією, тобто залежно від того, як вони функціонують. Такі

13 регіони визначаються як просторові системи і формуються просторовою протяжністю тієї діяльності, яка їх визначає. Візьміть випадок великого міста з передмістями, прилеглою сільською місцевістю, містами-сателітами і фермерськими господарствами. Місто постачає товари і послуги у цю навколишню зону, купуючи в неї сільськогосподарські продукти та інші товари. Місто є серцевиною, ядром цього регіону, а навколишню зону взаємо-

14 зв’язку ми називаємо гінтерляндом — запліччям міста. Але вплив міста простягається на зовнішню периферію цього запліччя, і там лежить межа функціонального регіону, для якого місто є цент-

15 ром. Тому функціональний регіон обмежується структурованою системою взаємозв’язку з урбаністичним центром. Вона має центр і периферію. Далі ми побачимо, що контрасти між центром і периферією у деяких частинах світу настільки глибокі, що загрожують стабільності країн.

Усі суспільно-географічні регіони взаємо-пов ’язані, будучи прив’язаними і до інших регіонів. Ми знаємо, що межі географічних світів часом мають характер перехідних зон, так само й сусідні регіони. Торгівля, міграція, освіта, телебачення, комп’ютерний зв’язок та інші форми взаємодії розмивають регіональні межі. Це якраз ті зв’язки у швидко зростаючій взаємозалежності народів світу, що зменшують відмінності, які все ще нас розділяють. Усвідомлення цих відмінностей згодом послаблює їх.

Як щойно було зазначено, регіони бувають різної величини. Деякі з них величезні, як от російський формальний регіон Сибір. Інші порівняно

невеликі, наприклад, функціональний регіон, що складається з Бостона (США) та прилеглих територій. Деякі географи намагаються розрізняти більші та менші регіони; подекуди ви побачите посилання на субрегіони всередині регіону. Але це не загальноприйнято, тому ми використовуємо термін «регіон» для обмеженої території — як великої, так і малої. На рівні деталей на наших картах ми повинні зосередитися на більших регіонах, та все ж часом розглядаючи менші регіони як такі, що «гніздяться» всередині більших. Це приводить нас до географічного поняття масштабу.

Карта — це найнадійніший партнер географа. Вона робить для географії те, що таксономія та інші класифікаційні системи роблять для інших наук. Карти надають величезні обсяги інформації; вони показують зв’язки; вони відповідають на запитання; вони виявляють просторові проблеми для дослідження. Більше того, карти просто заворожують. Жодна приватна бібліотека не є повноцінною без доброго атласу.

Карти відображають поверхню Землі (та інші властивості планети — як минулі, так і теперішні) на різних рівнях узагальнення. Ми можемо вимірювати ці рівні за масштабом карти, тобто 16 співвідношенням відстані між двома місцями на ній та реальної відстані між цими місцями на поверхні Землі.

Розглянемо чотири карти на рисунку 1-3. Перша карта (верхня зліва) зображує більшу частину Північноамериканського світу, але дає невеликий обсяг просторової інформації, хоча показує політичні кордони між Канадою та США. Друга карта (верхня справа) настільки детально зображує Східну і Центральну Канаду, що видно провінції, кілька міст і природних ознак (головних озер Манітоби), не показаних на першій карті. Третя карта (нижня зліва) відображає головні наземні комунікації провінції Квебек та найближчих околиць, відносне розміщення Монреалю, а також водних басейнів р. Св. Лаврентія і Гудзонової затоки. Четверта карта (нижня справа) досить детально зображує розташування Монреалю і прилеглих до нього територій.

Кожна з чотирьох карт має позначення масштабу, який можна представити як діаграму з поділками (у кіїюметрах і милях у цьому випадку) і як дріб — 1:103 000 000 на першій карті. Дріб є відношенням, котре показує, що одиниця відстані на карті (один дюйм або один сантиметр) представляє 103 млн таких самих одиниць на землі.

Що менша частка (тобто що більша величина у знаменнику), то менший масштаб карти. Зрозуміло, що цей символізуючий дріб (СД) на першій карті (1:103 000 000) — найменший, а на

24

ВСТУП

ЕФЕКТ МАСШТАБУ

» Едмонтон КАНАДА

Занкукр — ПІВНІЧНА Квебек. у

Вінніпег ^

“АМЕРИКА* Г^°“

ОКЕАН = Чшч ‘Нью-Йорк

Вашингтон

С Ш А

Лос-Андаелес* АТЛАНТИЧНИЙ

.Даллас ОКЕАН

syN г — . .Маямі

МЕКСИКА^ Мексиканська-.

0 500 1000 1500 2000 2500 км

0 500 1000 1500 миль

1:103 000 000

північно-західні: території :

V.

море

Лабралор

Гулзонова затока

с

МАНІТОБА

К А НА Д А

‘V_\

m jn.

ОНТАРІО

| Реджайна

С Ш А

Н.Б. — Нью-Брансвік

О.П.Е. — Острів Принца Едуарда

КВЕБЕК

> ; // Л о.п.Е. .м0

V І/ ґ О*#

\ Квебек Г\НБ #08А

, ? J V / Г ШОТЛАНДІЯ

\^Монреаль.

-5;’ Оттав^у ^Бостон

Торонто ‘ АТЛАНТИЧНИЙ

? ОКЕАН

*Нью-Йорк

0 250 500 750 1000 1250 1500 км

1 .І_^_L_І І_І

0 250 500 750 миль

1:53 200 000

і зат. Ажеймс

ШОТЛАНДІЯ

АТЛАНТИЧНИЙ ОКЕАН

вжц

Ла-Гранл

0 200 400 600 км

0 100 200 300 миль

1:24 000 000

,Варенн

— Монреаль;

хх_^-Нор/

‘Сен-Леонар

Лавшь МОНРЕАЛЬ

#Тен-Пласід

Тгремон

СенЛОбе

-^Верден

•Ла-Саль «Броссар

’Підзбфондс

«адсон

Лашін*

Водр&лі£

-Домінік

0 5 10 15 20 25 км

0 5 10 15 миль

1:1 000 000

— Залізниці

— Шосе

J Міська територія

РИСУНОК 1-3

четвертій карті — найбільший (1:1 000 000). Порівнюючи першу і третю карти, виявляємо, що на лінійному масштабі остання має СД, який більш ніж учетверо перевищує той, що на першій карті. Однак коли доходить до територіального представлення, то 1:24 000 000 більш ніж у 16 разів перевищує 1:103 000 000, тому шо лінійна відмінність переважає як за довжиною, так і за шириною карти.

У нашій книзі, яка знайомить з головними регіонами кожного світу Землі, ми маємо оперувати відносно малими масштабами. Коли вивчати менші регіони детальніше, то наші можливості визначити критерії і «відфільтрувати» чинники збільшуються порівняно з використанням більшого масштабу. Цей метод часто вживається, коли розглядаються міські території (як, наприклад, на карті Монреалю, рис. 1-3). Але здебільшого наш розгляд буде макроскопічнішим і загальнішим: дрібномасштабними вимірами географічних світів та регіонів.