Нью-Йорк

Нью-Йорк є чимось більшим, аніж найбільшим містом Північної Америки. Воно є одним із найполулярніших міст на Землі. Воно є воротами Західної півкулі у Європу та решту Старого Світу. Воно є місцеперебуванням Організації Об’єднаних Націй і своєрідною Меккою для туристів. Воно є також одним із найважливіших фінансових центрів планети. Це справжнє «світове місто» у будь-якому сенсі цього часто вживаного терміна.

Нью-Йорк-Сіті складається з п’яти районів. Його центр — на острові Мангеттен, бізнесове ядро якого лежить на південь від 59-ї вулиці (південна межа Центрального парку). Тут панують ландшафти хмарочосів, які неможливо порівняти ні з чим іншим, з більшою кількістю визначних місць, вулиць, скверів і комерційних споруд, аніж у будь-якому іншому місті, за винятком Лондона та Парижа. Нью-Йорк є також культурним центром та медіастолицею Сполучених Штатів. Вплив цього міста постійно поширюється на всю планету завдяки телевізійним мережам, радіо та пресі, лідерам моди й дизайну та основоположникам мистецьких течій.

На метрополітенському рівні Нью-Йорк утворює центр величезного урбанізованого регіону площею 150 кв. миль (250 кв. км) з населенням 20,6 млн осіб, що простягається через три штати серцевини Мегалополісу. Окраїнні частини міста — це гіганти з власного автономією і населенням понад 12 млн, величезними комплексами бізнесу і процвітаючими субур-банізованими власними середмістями. Разом із тим, незважаючи на свої глобальні зв’язки, Нью-Йорк зайнятий тими ж проблемами, що й центри інших міст США. Постійно зростають його Гетто, мешканці яких позбавлені основних засобів існування; продовжують занепадати його порт і промислова база; його корпоративна спільнота відчуває дедалі

більший тиск надвисокої вартості ведення бізнесу в Мангеттені.

Нью-Йорк поки не знайшов вирішення всіх своїх проблем, але він докладає зусилля на їх подолання, постійно відроджуючи себе з метою зберегти чільну роль в економіці XXI ст.

Наслідком постіндустріального розвитку є також низка нових (або відновлених) центрів зростання у Серцевині. Головні комплекси метропо-лісів північно-східного Мегалополісу, де ведеться переважно четвертинна та п’ятинна економічна діяльність, пристосовуються до нових викликів доволі добре. Район Бостона має чудові умови для наукових досліджень і приваблює передові підприємства високих технологій, особливо у напрямі 128-ї автостради транспортного коридору, який оточує ядро цього міста — піонера техно-полісів Північної Америки 1950-х років. Нью-Йорк-Сіті й далі залишається лідером країни у сфері фінансів і реклами, воно є колискою визначних компаній засобів мовлення та друку, але навіть у цих сферах місто щодалі більше поділяє

лідерство зі своїми велетенськими субурбанізова-ними окраїнами.

Столицею Серцевинного регіону, який здобув найбільшу користь від постіндустріалізації, є Вашингтон (округ Колумбія). З розквітом секторів виробництва інформації та менеджменту, а також із розширенням зв’язків федерального уряду з приватним сектором Вашингтон та його найближчі сусіди — штати Меріленд і Віргінія, сполучені окружною дорогою (Белтвей) довжиною 66 миль (105 км), зосередили величезний комплекс управлінських, науково-дослідних, консалтингових фірм, фірм високих технологій та надання лобію-вальних послуг. Найбільш значний розвиток дістали території уздовж швидкісної автостради субур-банізованої периферії міста: між Тайсонс-Корнер