ОДЕСА

Ви ще ніколи не були в Одесі? Тоді вам обов’язково треба побувати в цьому місті. Думка ця наскільки банальна, настільки ж і правильна. У цьому місті якимось феноменальним чином поєднуються зовсім, на перший погляд, не поєднувані речі. Перефразовуючи відомий вірш, можна сказати, що «умом Одессу не понять, в Одессу можно только верить…». Одеса, за історичними

Колонада на Приморському бульварі мірками, місто дуже молоде.

Там, де нині стоїть Одеса, ще наприкінці XVIII століття були самі забуті Богом рибальські села. Протеза кількістю історичних пам’яток Одеса дасть фори багатьом значно старішим містам. Одеса — місто веселе, оповите якоюсь справді анекдо-

тичною славою. Та були в історії Одеси моменти, коли місто забувало про усмішки й ставало фортецею, об яку розбивались ворожі навали.

Взагалі, Одеса — це справді явище, іноді просте й зрозуміле, а іноді — загадкове й непоясниме. Одеса — місто-космополіт, де неповторне змішання мов і звичаїв породило цілком унікальну одеську культуру. Одеса — це те місце, де має побувати кожний…

ІСТОРИЧНА ДОВІДКА

Територія, де нині розміщена Одеса, була населена людьми ще в часи палеоліту.

У пізніші часи — наприкінці VI — на початку IV століття до н. е. — тут селилися скіфи, сармати, кіммерійці, грецькі переселенці. У середині XIII століття ця територія перейшла під владу Золотої Орди, і тоді ж на узбережжі з’явилося поселення Джи-нестра.

Наприкінці XIV століття причорноморські землі опинилися в складі Великого князівства Литовського, а з 1475 року Джине-стра (яку перейменували на Хад-жибей, або Гаджибей) належала Османській імперії. У 1764 році тут будується добре укріплена фортеця Єні-Дунья.

«Зважаючи на вигідне положення Гаджибея при Чорному морі й пов’язані з оним веліє вигоди, повеліваємо ми конечне влаштувати тамо воєнну гавань купно з пристанню для купецьких суден…» — таким був указ Катерини II від

2 травня 1794 року про будівництво на місці фортеці Хаджибей нового портового міста. А до цього під час чергової російсько-турецької війни 14 вересня 1789 року загін під командуванням генерал-майора Йосифа де Рибаса зумів оволодіти турецькою фортецею. Після Ясського мирного договору (1791 р.) тут було почато будівництво фор-теці й карантинного порту. А вже після імператорського указу, 22 серпня (2 вересня) 1794 року,

3 благословення митрополита Катеринославського й Таврійського Гаврила було забито перші палі. Вважається, що свою назву—Одеса — місто дістало від грецького поселення Одесос, що колись було на березі Чорного моря.

Дуже вигідне географічне положення міста забезпечило йому неймовірно швидкий розквіт. На кінець XIX століття Одеса посідала четверте місце в Російській імперії за кількістю населення й рівнем економічного розвитку після Санкт-Петербурга, Москви та Варшави. Як уважають історики, у XIX столітті Одеса була містом з найшвидшими темпами розвитку в усій Європі. Щоправда, все могло бути інакше.

На причалі

«Одеський порт через незручність його не буде обладнуватись на те, щоб бути йому військовим портом… а закінчаться тільки початі будівництвом…» — так говорилося в наказі імператора Павла І від ЗО березня 1797 року. Але Павло невдовзі «вмер наглою смертю від апоплексичного нападу», і після сходження на трон нового імператора Олександра І Одеса стала зростати з новою силою. Пощастило Одесі й з градоначальниками — особливу роль у становленні Одеси як великого центру Півдня Російської імперії відіграли А. Рішельє (1803—1814), О. Ланжерон (1814—1823), князь М. Воронцов (1823—1844).

Звичайно, що Перша світова війна й революційні події по ній

вкрай негативним чином позначились на економіці всього південного регіону, у тому числі й Одеси. У період Громадянської війни місто багато разів переходило з рук у руки. Наприкінці 1917 року боротьба між військами Української Народної Республіки й більшовиками закінчилась перемогою других. Але радянська влада протрималась в Одесі недовго — уже в березні 1918 року місто окупували австро-німецькі війська. Після їхнього відходу в листопаді 1918 року Одеса опинилась під владою Директорії, але вже через місяць у місто ввійшли франко-англо-грецькі війська. У квітні 1919 року влада знов перейшла до рук більшовиків, а в серпні 1919 року Одесу зайняли

денікінці. Остаточно радянська влада встановилась у лютому 1920 року. Одеса стала центром Одеської губернії, а в 1932 році — області.

У роки Другої світової війни захисники Одеси 73 дні стримували атаки набагато більших сил гітлерівців. Визволено Одесу було 10 квітня 1944 року.

Нині Одеса — найбільший морський порт України, промисловий центр й один із найбільших залізничних вузлів. Місто має площу 160 км2, населення — близько 1 млн мешканців.

ВИЗНАЧНІ МІСЦЯ

Театр опери та балету (1884— 1887 рр.), пров. Чайковського, 1.

Аркада фортеці з баштою й залишки Карантинної стіни Суворовської фортеці (1799 р.), парк ім. Т. Г. Шевченка.

Міська дума (1829—1837 рр.), пл. Думська, 1.

Свято- Пантелеймонівський монастир,

вул. Пантелеймонівська, 66.

Воронцовський палац (1824— 1827 рр.),

Приморський бульвар, 1.

Палац Наришкіних (1805— 1810 рр.), нині — Одеський

художній музей, вул. Софіївська, 5а.

• Палац Гагаріних (XIX ст.), нині — Одеський літературний музей, вул. Ланжеронівська, 2.

Палац Абази (XIX ст.), нині —

Музей західного та східного мистецтва, вул. Пушкінська, 9.

Шахський палац (XIX ст.), вул. Гоголя, 2.

«Будинок з атлантами» (1899 р.),

вул Гоголя, 7.

Нова біржа (1894—1899 рр.), нині — Обласна філармонія, вул. Буніна, 15. О

Археологічний музей (1825 р.), о

вул. Ланжеронівська, 4.

Готель «Пасаж» (1898 р.), вул. Преображенська, 34.

Готель «Лондонський» (XIX ст.), Приморський бульвар, 11.

«Тещин міст», Приморський бульвар.

Вулиця Дерибасівська.

Приморський бульвар.

Одеський порт (1968 р.).

Ринок «Привоз», вул. Привозна.

Катакомби, штучні печери в передмісті Одеси.

Визначні місця

Потьомкінські сходи

Отже, ви прибули до Одеси. Скоріше за все потягом або автомобілем, можливо, прилетіли літаком. Але Одеса — це морська брама України, це великий порт. І тому уявімо, що ви припливли до Одеси розкішним океанським лайнером. І, так би мовити, вперед — з корабля на бал.

Нас зустрічає перша й одна з най славетніших пам’яток Одеси — Потьомкінські сходи. Відомий архітектор О. Мельников у 20-х роках XIX століття запропонував з’єднати високий Приморський бульвар та низький берег моря

широкими гігантської довжини сходами. Щоправда, за другою версією, ідея будівництва сходів належала генерал-губернатору Малоросії найяснішому князю Михайлу Семеновичу Воронцову, який таким от оригінальним чином вирішив зробити подарунок своїй дружині Єлизаветі Ксаверіївні. Хай там як, 1 травня 1834 року почалось будівництво сходів (тоді вони називались Бульварними), проект яких розробив одеський архітектор Ф. Боффо. Будівництво їх було, скажемо прямо, не дешеве — 200 сходинок загальною довжиною 142 метри коштували 800 тисяч рублів.

Пам’ятник дюку де Рішельє

Па той момент сходи були одними з найдовших у Європі. Але не тільки довжиною вирізнялись Бульварні сходи. Через різну ширину сходинок — угорі 13,5,

а внизу 21,5 метра — виникає відчуття, що східці не сходяться в перспективі, через що вони, й без того не маленькі, здаються ще вищими. Звідки не погля-

Воронцовський

палац

неш, згори чи знизу, здається, що двометрові парапети абсолютно паралельні один одному, хоча насправді це не так. Із самого початку приступки й майданчики сходів були вкриті зеленуватим каменем, привезеним з берегів

Адріатики. Та в 1933 році сходи реконструювали, вивітрений з часом пісковик замінили рожево-сірим гранітом.

Всесвітню славу й свою сучасну назву Потьомкінські сходи здобули після фільму С. Ейзенштейна «Броненосець “Потьомкін”», який визнано одним з найвидатніших творів кіномистецтва всіх часів та народів. Цікаво, що відома сцена розстрілу на Потьомкінських сходах — це виплід фантазії режисера. Але вплив фільму був настільки сильним, що в багатьох книгах і статтях ці події згадуються як реальний історичний факт, а самі сходи, власне, відтоді й стали називатись Потьомкінськими.

У свій час планування Одеси проводилося за найновішою на ті часи містобудівною системою, через що центр і являє собою ком-

Шахський палац плекс кварталів у формі квадрата, який ніби «вдягнено» на вулиці Пушкінську, Рішельєвську й Кате-рининську. Поперек їх відповідно йдуть (коли йти від порту) Ланжеронівська, Дерибасівська, Грецька, Буніна, Жуковського, Єврейська, Троїцька, Успенська та дві Арнаутських — Велика й Мала. Так що навіть коли у вас нема карти, ви однаково навряд чи заблукаєте в центрі Одеси.

Піднявшись Потьомкінськими сходами, ми потрапляємо на славетний Приморський бульвар. Одразу зробимо застереження, що не слід сприймати Одесу як такий собі «набір визначних пам’яток», в Одесі важлива неповторна атмосфера міста. Не виключаємо, що який-небудь непоказний, але неймовірно колоритний одеський дворик справить на вас

набагато більше враження, аніж «визнані» пам’ятки. Та перелічити всі колоритні одеські дворики ми не в змозі, тому зупинимося все-таки на визначних місцях. їх на Приморському бульварі три (принаймні ті, що потрапили в наш список). ЦеВоронцовський палац, «Тещин міст» і пам’ятник герцогу (дюку) Арману де Рішельє.

Воронцовський палац, який, як неважко здогадатися, було побудовано для одеського генерал-губернатора М. С. Воронцова, у свій час віддали в розпорядження юних піонерів. На жаль, нині палац знаходиться в аварійному стані. Причиною цього є, звісно, не діяльність юних піонерів, а час і невдале проведення ремонтно-реставраційних робіт. Так чи так, але оглянути повністю Воронцовський палац вам поки що не

вдасться (сподіваємося, що згодом ситуація зміниться на краще).

Приморський бульвар та бульвар Мистецтв з’єднані між собою пішохідним містком, побудованим у 1969 році. Це і є відомий «Тещин міст». За вельми стійкою одеською легендою, його побудували для того, щоб першому секретарю Одеського обкому партії товаришу Синиці було зручно добиратися до улюбленої тещі. Одразу ж за «Тещиним мостом» ви побачите створений на невеликій площі «куточок старої Одеси». Тут зібрано цікаві реліквії минулого — оригінальної форми альтанка, горбатий місток із красивою решіткою, скульптурні прикраси, грифон чавунного художньо

го лиття, колодязь будівництва 1858 року.

Подальший наш шлях лежить на вулицю Гоголя. Знавці стверджують, що Дерибасівська та Приморський бульвар — це звичайно, символи Одеси, але для того, щоб побачити Одесу справжню, треба пройтись по колишній Надеждинській вулиці, яка в 1902 році була названа на честь класика української й російської літератури. Прикрасою вулиці Гоголя є Шахський палац. Побудував його в 1852 році архітектор Фелікс Гонсіоровський для свого співвітчизника шляхтича Зенона Бржозовського. А Шахським його названо через те, що тут з 1909 по 1917 рік мешкав справжнісінький

Фрагмент «Будинку з атлантами

шах Ірану, що втік від революції в своїй країні і (так сталося) дочекався її в чужій. Тут само, на вулиці Гоголя, знаходиться й «Будинок з атлантами» — ще один символ Одеси.

Цей дім зведено в 1899 році за проектом архітектора Льва Влодека, до 1917 року він належав родині спадкових почесних мешканців Одеси Фальц-Фейнів (про яких ми докладніше розповідаємо в статті про заповідник Асканія-Нова).

Прогулявшись по провулку Некрасова до вулиці Софійської, а потім пройшовши кілька кварталів по Преображенській вулиці, ми виходимо на Соборну площу, прикрасою якої є Спасо-Преображенський собор. Роботи з будівництва храму почалися 8 квітня 1804 року, коли герцог Рішельє видав наказ «узятись до будівництва соборної церкви в ім’я Святителя й Чудотворця Миколая». У 1936 році собор було висаджено, а прах градоначальника графа Воронцова, похованого в соборі, просто викинуто на вулицю (одесити потай перепоховали прах Воронцова на Слобідському кладовищі). Цікаво, що більшовики чомусь не зачепили пам’ятник графу. На щастя, часи безбожжя минули.

Спасо-Преображенський собор відновили, а восени 2005 року тут відбулось урочисте перепо-ховання праху графа Михайла Воронцова.

Від Соборної площі починається Дерибасівська. Тут справді весело, справді цікаво. Але дозволимо собі висловити думку, з якою, можливо, багато хто не погодиться. Сьогоднішня Дерибасівська все-таки трохи втратила той самий неповторний дух старої Одеси й поволі стає «вулицею для туристів». Але таки ще раз повторимо — коли вже ви приїхали до Одеси, то пройтись по Дерибасівській просто мусите. І звісно, вже зовсім ніяк не можна обминути Одеський оперний театр.

Одеса — це Європа в мініатюрі. І природно, що таке місто без театру — все одно що птах без крил. Місто ще будувалося, ще не було нормального бруку, через що після сильного дощу Одеса перетворювалась на одне велике й дуже брудне болото, а городяни вже мріяли про театр. Та й хіба багно може стати на заваді справжньому мистецтву? О, коли ви так думаєте, то значить, ви не знаєте одеситів! Офіційно датою заснування міста вважається 1794 рік, і вже через

Прогулянка по Дерибасівській є, сказати б, «обов’язковою програмою» будь-якого туриста, який відвідує Одесу.

Оперний театр

десять років славетний одеський градоначальник дюк де Рішельє підписав указ про будівництво оперного театру.

У 1809 році його будівництво, яке велося за проектом петербурзького будівничого Тома де Томо-на й за участі міського архітектора Фрапполі, було завершено.

Майже 60 років Опера була центром не тільки культурного, але й світського життя Одеси. Та 2 січня 1873 року Одеський оперний театр згорів. Найприкріше те, що сталось це всього за три дні після того, як його повністю реконструювали. Згорілий театр відновленню не підлягав. Було зрозуміло, що Одесі потрібна нова Опера. І мало не другого дня після

пожежі було прийнято рішення оголосити конкурс на кращий проект нового театру. Однак минуло довгих одинадцять років, перш ніж у фундамент театру заклали перший камінь. Причиною такого зволікання була непереможна й неповторна російська бюрократія. На погодження проекту театру знадобилося вдвічі більше часу, ніж на його розробку і власне будівництво споруди.

Тоді в європейській архітектурі панувало віденське бароко — розкішне, з великою кількістю золота, іноді навіть з надмірним підкресленням багатства. Недив-но, що Одеський оперний театр побудували саме в цьому стилі, тим більше що проект розробля-

ли відомі віденські архітектори Фердинанд Фельнер та Герман Гельмер. Та, вочевидь, неповторна одеська атмосфера вплинула на засновників і власників однойменної будівельної фірми. Так, Одеська опера — це тріумф стилю бароко, але досвідчене око знавця архітектури відзначить елементи італійського ампіру, французького рококо (вплив цього стилю особливо помітний в оформленні інтер’єра зали для глядачів) і навіть деякі східні мотиви. Вражаючий зовнішній вигляд, інтер’єри, що полонять серце своєю красою, неповторна акустика (коли в будь-якому куточку зали чути шепіт зі сцени) — це Одеський оперний театр. Ті, хто

прийшов 1 жовтня 1887 року на його відкриття, розуміли — зусилля будівельників та архітекторів, так само, як і 1 мільйон 300 тисяч рублів, витрачених на будівництво, не пропали дарма…

Так само не марно ви витратите свій час, коли відвідаєте Привоз. Звісно, в «епоху супермаркетів» ринки, можливо, поволі здають свої позиції. Але звичайні ринки та Привоз — це, як кажуть в Одесі, дві великі різниці. «Якщо є на землі рай для гумористів, то це одеський Привоз. Це справжній Клондайк, золота жила веселощів. Тут нічого не треба вигадувати, треба тільки ходити по торгових рядах і записувати», — писав про Привоз гуморист, письменник та одесит

(нагадаємо, що «одесит» — це не визначення місця мешкання, це стан душі) Аркадій Хайт. І це справді так. Насправді, Привоз поступово облагороджується, але для нас, звісно, цікаві не ряди стандартних кіосків, а справжній Привоз — живий і бурхливий. Цікаво, що в 1930-х роках відповідальні партійні працівники намагались перейменувати Привоз. Однак ідеологічно витримана, але абсолютно аморфна назва — «Жовтневий ринок» — не прижилась. Жоден одесит, навіть із тих самих можновладних партійних працівників, так ринок не називав. І Привоз лишився Привозом.

ДЕ ЗУПИНИТИСЬ

«Лондонський», готель, Приморський бульвар, 11; тел.: (048) 738-01-02, 738-01-03.

Розміщений в історичному центрі Одеси. У 1998 році був реставрований. Готель має 51 комфортабельний номер. До послуг пожильців ресторан, нічний бар, казино, бізнес-центр, сувенірна крамниця, салон-перукарня, фітнес-центр, конференц-зал, сервіс у номері, пральня, паркінг. У номерах: ванна або душ, фен, телефон, кондиціонер, супутникове ТБ, міні-бар, сейф.

Одномісний номер: 680 грн; двомісний: 880 грн; напівлюкс: 580— 1140 грн; люкс: 1190—3384 грн.

«Отрада», готель, вул. Затишна, 11; тел.: (0482) 330-698.

Готель розміщений в районі Французького бульвару, поблизу пляжу Відрада. Є зал-ресторан італійської кухні «Casa d’ltalia» з каміном, ресторан «La Terrazza», VIP-зала. До послуг гостей косметичний салон, конференц-зал, фітнес-центр, сауна, басейн. У кожному номері італійські меблі, кондиціонер, міні-бар, сейф, Інтернет, плазмовий телевізор, телефон. До вартості входить сніданок, доставка багажу.

Двомісний номер: 922 грн; покращений: 1134 грн; напівлюкс: 1390 грн; люкс: 2100 грн.

«Аркадія Плаза», готель, вул. Посмітного, 1; тел.: (0482) 34-1800.

Розміщений неподалік від моря в одному з наймальовничіших куточків Одеси — Аркадії. До послуг пожильців ресторан «Le Due», бар біля басейну, казино, відкритий басейн, сауна з джакузі, тенісні корти, конференц-зал. У номерах: кондиціонер, індивідуально контрольована система опалення, підлога з підігрівом, супутникове телебачення, міні-бар, телефон.

Двомісний номер: 1367 грн; напівлюкс: 1585 грн; люкс: 2252 грн.

«Одесса», готель,

вул. Приморська, 6 (Морвокзал);

тел.: (048) 729-4808.

Розміщений у морській гавані за 10 хвилин пішки від центру міста. З усіх номерів видно море. До послуг пожильців цілодобове обслуговування номерів, ресторан «Чорна

перлина», сувенірна крамниця, салон краси, безперервне водопостачання, електростанція, бутіки, перукарня, лімузин-сервіс, критий басейн, сауна, солярій, фітнес-центр, масажний кабінет. Кожний номер обладнаний супутниковим ТБ, телефоном, сейфом, міні-баром, автономним водо- й енергопостачанням, опаленням, системою кондиціонування. До вартості номера входить сніданок.

Двомісний номер: 1145 грн; на-півлюкс: 1789 грн; люкс: 2495 грн; «президентський» номер: 6480 грн.

«Моцарт», готель, вул. Ланжеронівська 13; тел.: (0482) 37-89-00, 37-69-00, 37-93-94.

Розміщений у центрі міста (навпроти Оперного театру). Одномісні, двомісні, сімейні номери, бар, ресторан «Mozart». Сауна, джакузі. Сніданок включено до вартості номера.

Стандартні номери: 778—974 грн; напівлюкс: 1228—1408 грн; люкс: 1534—1688 грн; апартаменти: 1618— 1772 грн.

Palace del Маг, готель, Кришталевий провулок 1; тел.: (0482) 38-0482, 30-1900.

Розміщений в Аркадії. У номерах: автономні джерела водо- і теплопостачання, система клімат-контролю, супутникове телебачення, доступ до Інтернету. До послуг пожильців тенісний корт, відкритий плавальний басейн, повний набір оздоровчих та косметичних процедур.

Стандартний номер: 660—1155 грн; покращений: 836—1458 грн; бізнес-клас: 1402—2420 грн; напівлюкс: 1529— 2613 грн; люкс: 1678—2888 грн; «президентський» номер: 2430—4050 грн.

«Континенталь», готель, вул. Дерибасівська, 5; тел.: (0482) 210-399, 210-155.

Розміщений в історичному центрі Одеси. До послуг пожильців ресторан «Voyage», салон краси, фітнес-центр, сауна, басейн, цілодобовий сервіс у номерах, спеціальне нічне меню, трансфер. До вартості номера включено сніданок та автостоянку, що охороняється.

Двомісний номер: 630—788 грн; напівлюкс: 785—1050 грн; люкс: 1029—1470 грн.

«Чорне море», готель, вул. Рішельєвська, 59; тел.: (0482) 24-1031, 24-2025.

Готель, розміщений у центрі міста, пропонує клієнтам високий рівень сервісу й прекрасний інтер’єр приміщень. До ваших послуг бізнес-центр, конференц-зал, казино, салон краси, сауна, басейн, солярій, масаж, тренажерний зал, вітамін-бар, паркінг. Працює японський ресторан «Сім самураїв», а також ресторан європейської й української кухні.

Стандартний номер: 486 грн; напівлюкс: 756 грн; люкс: 864 грн.

«Фраполлі», готель, вул. Дерибасівська, 13; тел.: (0482) 35-6800, 35-6801.

Розміщений у самому центрі Одеси. До послуг клієнтів ресторан «Фраполлі» з галереєю, мезоніном та літнім майданчиком, бар у холі готелю, конференц-зал, сауна, тренажерний зал. Просторі комфортабельні номери мають найсучасніше устаткування: кондиціонер, міні-бар, сейф, супутникове й кабельне телебачення, комп’ютер з виходом до Інтернету.

Двомісний номер: 477 грн; напівлюкс: 991 грн.

«Морський», готель, пров. Кришталевий, 1/1; тел.: (0482) 357-357.

Знаходиться на березі Аркадійської затоки. До послуг пожильців автостоянка, що охороняється, конференц-зал, бізнес-центр, більярд, ресторан «Сіті-Тайм», пивний бар, бар «Лагуна», коктейльний айс-бар «Сплеш», закритий басейн, тренажерний зал, масажний кабінет, вертикальний солярій, дві сауни, приватний пляж. Кожний із 54 номерів різноманітних категорій обладнаний клімат-контролем, телефоном, феном, супутниковим ТБ, сейфом, міні-баром. Усі люкси обладнані виділеною інтернет-лінією.

Двомісний номер: 475—585 грн; напівлюкс: 865 грн; люкс: 1010— 1145 грн; апартаменти: 1315 грн.

«Брістоль», готель, вул. Пушкінська, 15; тел.: (048) 728-8900, (0482)25-5321.

Знаходиться в історичному центрі міста, зовсім близько від Театру опери та балету, Морського, Літературного й Археологічного музеїв. Кожний номер обладнаний телефоном, холодильником, супутниковим ТБ.

Одномісний номер: 695 грн; двомісний: 820 грн; люкс: 1040— 1230 грн.

«Валентина», готель, пров. Курортний, 9; тел.: (0482) 63-2587, 60-8918.

Розміщений у районі пляжу Ар-кадія. До послуг пожильців конференц-зал, кафе-бар, бенкетна зала, сауна, кабінет фізіотерапії, кабінет стоматології, пральня. У номерах з усіма зручностями встановлені телевізори, холодильники, в люксах — кондиціонери, телефони. До вартості проживання входить сніданок.

Тримісний номер: 132 грн; двомісний: 130 грн; напівлюкс: 135— 147 грн; люкс: 198—259 грн.

«Жовтневий», готель,

вул. Канатна, 31;

тел.: (0482) 22-3874, 28-0660.

Розміщений у центрі міста. Усі номери обладнані холодильниками й телевізорами. У більшості номерів установлено кондиціонери. До послуг клієнтів — кафе, стоянка, що охороняється.

Двомісний номер: 100—350 грн.

«Центральний», готель, вул. Преображенська; тел.: (0482) 26-8406.

Розміщений в історичному центрі міста неподалік від Дерибасівської вулиці. У кожному номері є телевізор та холодильник. На першому поверсі є невеликий бар, ресторан і конференц-зал.

Двомісний номер зі зручностями в блоці: 75 грн; двомісний стандартний: 103 грн; напівлюкс: 185 грн.

«Пасаж», готель,

вул. Преображенська, 34;

тел.: (0482) 22-4150, 22-4849.

Розміщений в історичному центрі міста, поряд з вулицею Дери-басівською. Кожний номер обладнаний телевізором і холодильником.

Двомісний номер: 95 грн; покращений: 205 грн; люкс: 295 грн.

«Олімп-клуб», готель, Французький бульв., 54/1; тел.: (0482) 35-6080, 35-6081.

Розміщений у центрі міста. До послуг клієнтів ресторан, бар, турецька й російська лазні, масаж, басейн, більярдна, солярій. Кожний номер обладнаний супутниковим ТБ, телефоном, міні-баром,

індивідуально контрольованою системою кондиціонування й опалення, електронним сейфом.

Одномісний номер: 530 грн; двомісний: 610 грн; сімейний (два суміжні номери): 1170 грн; люкс: 1460 грн.

«Паладіум», готель,

Італійський бульвар, 4; тел.: (048) 728-7730.

Розміщений у центрі міста. У готелі 23 комфортабельні двомісні номери, розміщені в п’ятиповерховій новій будівлі. Є автостоянка, що охороняється. До послуг пожильців ресторан, три бари, нічний клуб, еротик-клуб, концертний зал, конференц-зал.

Двомісний номер: 400 грн; напів-люкс: 550 грн; люкс: 715—820 грн; суперлюкс: 900 грн.

«Магнолія», готельний комплекс, Французький бульвар, 63—65; тел.: (048)22-3198, 63-6245.

Розміщений на Французькому бульварі в курортній зоні на березі моря. Має прекрасну базу для відпочинку й лікування. До послуг клієнтів гідромасаж, водні процедури, сауна й інші лікувально-профілактичні процедури. Працюють ресторан, бари, нічний клуб, бізнес-вітальня, басейн. Номери різних категорій, у т. ч. з кондиціонерами. До вартості проживання входить 3-разове харчування.

Двомісний номер: 250 грн; напів-люкс: 350—400 грн; люкс: 550— 750 грн.

«Молдова», санаторій,

вул. Посмітного, 2;

тел.: (0482) 639-585, 631-269.

Розміщений у курортній зоні міста — Аркадії. До послуг пожильців комфортабельні номери, кіноконцертний зал, бібліотека, кафе

з баром і дискотекою, більярдна, тенісний корт, лікувально-плавальний басейн (12×24 м) з морською підігріваною водою, фінська сауна й російська лазня. До вартості входить харчування та лікування.

Двомісний номер: 200—300 грн; люкс: 280—800 грн.

«Астро», готель,

вул. Миколаївський шлях, 140;

тел.: (0482) 23-6361,

(048) 728-0898, 758-4265.

Розміщений на околиці міста в курортному районі Лузанівка на березі моря. Більшість номерів відремонтовані й забезпечені автономним гарячим водопостачанням, в усіх є санвузли, ТБ, холодильники.

Стандартний номер: 70 грн; на-півлюкс: 180—234 грн; люкс: 350— 455 грн.

«Сонячна», база відпочинку, вул. Миколаївський шлях, 160; тел.: (048) 716-1616.

Розміщена в курортній зоні Лузанівка, працює з травня по жовтень. Комфортабельні котеджі італійського виробництва: двомісні з усіма зручностями (душ, туалет, холодильник, холодна й гаряча вода постійно (бойлери); двомісні номери зі зручностями підвищеної комфортності (кондиціонер і телевізор); двомісні номери зі зручностями на території. Є бар, більярд, настільний теніс, пляж.

Двомісний номер без зручностей: 40 грн; стандартний: 90—110 грн; поліпшений: 120—140 грн.

Зазначимо, що ціни на готельні послуги в Одесі великою мірою залежать від сезону. Зимові знижки можуть складати до 50 %.

Культура й розваги

ДЕ ПОЇСТИ

Одеса — місто курортне, тому недивно, що тут не бракує закладів громадського харчування. «Репертуар» їхній найрізноманітніший: від недорогих невибагливих кафе до дорогих ресторанів.

Практично при всіх готелях, розміщених у центрі міста, є свої ресторани. У них є одна характерна риса — вони дуже дорогі. Серед закладів, розміщених у самому центрі міста, знавці рекомендують ресторан «Стейкхаус» (вул. Де-рибасівська, 20), що входить у десятку кращих ресторанних проектів України. Затишний інтер’єр, чудова кухня й досить демократичні ціни — усе це робить «Стейкхаус» одним з найпопулярніших ресторанів Одеси.

Ресторан «Гринвіч» (вул. Бу-ніна, 21) — це царство вишуканості. Заклад, прямо скажемо, недешевий, однак відвідини цього ресторану, безумовно, залишать у вас приємні враження. Родзинка «Гринвіча» — цукерковий бар із hand-made цукерками й авторськими десертами.

Якщо ви опинилися в районі пляжу Ланжерон, то ми радимо вам відвідати «Хуторок» (парк Шевченка, Ланжерон) — ресторан традиційної української кухні.

Ще один заклад, де ви можете знайти традиційний український колорит, — «Куманець» (вул. Га-ванна, 7). А заклад «Друзі та пиво» в центрі міста (вул. Дерибасів-ська, 9) оформлено в стилі старої одеської квартири.

Любителі екзотики, зокрема японської кухні, знайдуть улюблені страви (популярні в усьому світі суші й сашимі) в ресторанах «Кобе» (вул. Ланжеронівська, 9, навпроти Оперного театру), «Сім самураїв» (вул. Рішельєвська, 59), «Якіторія» (вул. Рішельєвська, 27).

КУЛЬТУРА Й РОЗВАГИ

Нема ніяких сумнівів у тому, що любителі театру знайдуть в Одесі багато цікавого. Окрім Одеського державного академічного театру опери та балету, про який ми розповідали вище, є ще декілька театрів, які, безумовно, варті вашої уваги. Це, передусім, Одеський російський драматичний театр ім. І. Іванова (вул. Грецька, 48) — найстаріший театр Півдня України. Його побудовано в 1874 році (тобто за 13 років до Оперного театру) на кошти купця О. С. Веліканова. У трупі театру грають чотири народні артисти України, десять заслужених артистів. У репертуарі театру — як класичні, так і сучасні постановки.

Перед Археологічним музеем

Чи бачили ви, шановний читачу, щоб на відкритті театру мер міста в компанії артистів замість того, щоб розрізати традиційну червону стрічку, розпилював пофарбовану в червоний колір колоду? Ні? Проте саме так було на відкритті «Будинку клоунів» — театру, відкритого з ініціативи Георгія Делієва й Бориса Барсь-кого, незмінних лідерів комік-групи «Маски». На сцені театру всі спектаклі граються на основі п’єс Б. Барського з циклу «Гра в класики»: «Ромео та Джульетта», «Дон Жуан» тощо, а також ідуть клоунські програми з репертуару комік-групи «Маски». Слід зазначити, що всі вистави «Будинку клоунів» проходять за повного

аншлагу, так що про квитки краще потурбуватися заздалегідь.

Чимало цікавого містять у собі й експозиції музеїв Одеси. Одеський археологічний музей (вул. Ланжеронівська, 4) — один з найстаріших в Україні. Його засновано в 1825 році. Нині його колекція складається з понад 160 тисяч експонатів. Особливий інтерес викликає нумізматична колекція (50 тисяч експонатів) — монети Стародавньої Греції, Риму, Візантії, Київської Русі, а також зібрання давньоєгипетських старожит-ностей — третє за величиною в колиш-ньому СРСР.

Цінителі живопису й графіки із задоволенням проведуть час

Культура й розваги

Художній

музей

в Одеському художньому музеї (вул. Софіївська, 5а). Колекція музею включає твори українських та російських майстрів іконопису від XVI століття до сучасності. Левицький, Боровиковський, Кіпренський, Тропінін, Айвазовский, Крамськой, Суриков, Куїнджі, Рєпін, Левітан, Саврасов, Кустодієв, Кандинський — це далеко не повний перелік художників, чиї роботи експонуються в Художньому музеї Одеси.

Як відомо, переважна більшість музеїв уночі зачинені. Зате відчиняють свої двері нічні клуби. Якщо для вас ніч — час драйву, одеські нічні заклади чекають на вас. Нічний клуб «Космо-Но-ва» (Гагарінське плато, 5) — це найбільший танцпол у місті, здатний умістити до 1000 осіб. Клуб має найкращу саунд-систему в місті: 8 кВт професійного німецького звуку НК-Audio «Projector». Серед інших нічних закладів

Одеси назвемо клуби «Фідель» (вул. Дерибасівська, 23), «Ріо» (Французький бульв., 59), «Сан-райз» (вул. Добровольського, 81), «Акваріум» (пр. Шевченка, 1а), «Plazma» (вул. Ак. Вільямса, 67). Улітку своїми вогнями вабить Аркадія — справжня одеська Рив’єра з бурхливими й не дуже дешевими розвагами. Тут працюють нічні клуби «Атлантис», «Ibiza», «Ітака» та інші.

Вистачає в Одесі й гральних закладів. «Ельдорадо» (вул. Ка-терининська, 21), «Мандарин» (вул. Ак. Вільямса, 62/2), «Клондайк» (вул. Мала Арнаутська, 107), «Імперіал» (вул. Велика Арнаутська, 58), «Рішельє» (вул. Буні-на, 15), «Габрієла» (Приморський бульв., 11), «Жокей» (Фонтанський шлях, 6), «Одеса-Спліт» (вул. Кате-рининська, 20), «Роял Флеш» (Тираспольська пл., 1), «777» (Люст-дорфський шлях, 92/94) — це далеко не повний список місць, де ви

(звісно, дотримуючись розумних меж) можете випробувати свою вдачу. Затятих боулерів чекають клуби «Сім зірок» (Польський спуск, 15), «Тропікал» (вул. Червоні зорі, 4/6а).

Тим, хто подорожує з дітьми чи просто небайдужий до світу живої природи, ми радимо відвідати Одеський зоопарк (вул. Коб-лівська, 25). Тут утримується понад 60 видів тварин, занесених до Червоної книги Міжнародного союзу охорони природи, Європейського червоного списку й

Червоної книги України. А всього колекція тварин Одеського зоопарку налічує 252 види і майже 1600 екземплярів птахів та звірів.

ТРАНСПОРТ

Одеса—великий транспортний вузол. Дістатись до Одеси можна повітряним, залізничним, морським та автомобільним транспортом. Регулярне повітряне сполучення з’єднує Одесу з Києвом,

Москвою, Кишиневом, Єреваном, Тбілісі, багатьма містами України, Європи й світу. Пасажирські потяги регулярно курсують між Одесою та великими містами України й колишнього СРСР.

Відстань від Києва до Одеси складає 486 км, від Харкова (через Дніпропетровськ) — 688 км, від Львова (через Вінницю) — 788 км.

У місті ви можете скористатись трамваєм, тролейбусом, автобусом, численними маршрутками. Замовити таксі в Одесі можна за телефонами: 070, 7-310-310, 520 (для абонентів Djuice і Kyivstar), 10-20, 080, 088.