Панама: стратегічний канал, новий коридор

Тоді як інші республіки можуть лише говорити про будівництво каналів, то Панама самим своїм існуванням завдячує ідеї штучного водного сполучення між Атлантичним і Тихим океанами, яке дає змогу уникнути тривалого плавання через Південну Америку. У 1880 р., коли Панама ще була частиною Колумбії, французька компанія зробила невдалу спробу прокопати такий канал. Тисячі робітників повмирали від жовтої лихоманки, малярії та інших тропічних хвороб, і компанія збанкрутувала. На початку XX ст. інтерес Сполучених

Штатів до Панамського каналу (який мав скоротити час плавання між східним і західним узбережжями США на 8000 морських миль) різко зріс. У 1903 р. США запропонували Колумбії договір, згідно з яким радили поновити зусилля щодо спорудження каналу через Панамський перешийок. Коли сенат Колумбії відмовився, панамці підняли повстання, а Сполучені Штати надали їм підтримку, що попередило втручання у конфлікт колумбійської армії. Після цього панамці проголосили свою незалежність від Колумбії, і нова республіка негайно надала Сполученим Штатам права на зону каналу (в середньому це площа 16 км у ширину і 80 км у довжину).

Незабаром розпочалося будівництво каналу, і на цей раз воно було успішним, оскільки інженерна думка і технології Сполучених Штатів, так само як і досягнення медицини, виявилися сильнішими від, здавалося, непереборних перешкод. Панамський канал (див. рис. 5-12) був відкритий 1914 року і став символом могутності США у Середній Америці. Зона каналу утримувалася Сполученими Штатами у відповідності з договором, який надавав їм «всі права, повноваження і владу» у цьому районі, «як ніби він був їхньою суверенною територією». Такі слова могли навести на думку, що Сполучені Штати утримували за собою довічне право контролю над зоною каналу, але у договорі ніде не було чітко зазначено, що Панама назавжди відмовлялася від свого права на цей транзитний коридор. У 1970-х роках, коли каналом проходило більше 14 000 суден на рік (ця цифра в наші дні є дещо нижчою, але тоннаж вантажів суттєво зріс), шо давало сотні мільйонів доларів зборів, Панама вирішила припинити контроль США над зоною каналу. Розпочалися обережні перемовини. В 1977 р. було досягнуто домовленості про поетапний вихід Сполучених Штатів із цієї території — спочатку із зони каналу, а потім і з самого каналу. Цей процес завершився в останній день 1999 р.

У географічному плані Панама має головні риси, характерні для центральноамериканських республік. Її населення, яке становить 3 млн осіб, на дві третини складається з метисів, а також має значні індіанську, білу й темношкіру меншини. Іспанська є офіційною мовою, якою розмовляє більшість населення, але чимало громадян застосовують англійську.

Подібна до стрічки, яка простягається зі сходу на захід, топографічно Панама є гористою країною, при чому деякі вершини сягають 3000 м і більше. Східна частина Панами, особливо провінція Дар’єн, яка межує з Колумбією, вкрита густими лісами. Саме тут знаходиться єдина про-

«Панамський канал продовжує залишатися дивом інженерної думки через майже 90 років після свого відкриття у серпні 1914 р. Кожна камера паралельних шлюзів має 1000 футів (310 м) довжини і 110 футів (34 м) ширини, що дає можливість проходити перешийок навіть таким суднам, як «Королева Єлизавета II». За допомогою системи шлюзів судна підіймаються до озера Ґатун, 85 футів (26 м) над рівнем океану. Ми спостерігали, як буксири допомагали скеровувати «Королеву Єлизавету II» до ґатунських шлюзів, що являли собою послідовність із трьох шлюзів у напрямі до озера Ґатун з боку Атлантичного океану. Контейнерне судно позаду «Королеви Єлизавети II» пливе вверх по каналу з боку входу в Лімонську затоку. Ворота шлюзів мають 65 футів (20 м) ширини і 7 футів (2,1 м) товщини, а їхня висота коливається в межах від 42 до 82 футів (від 13 до 25 м). Двигуни, що приводять їх у рух, заховані в стінки камер шлюзів. Після того як судна заходять до шлюзів, їх починають тягнути потужні локомотиви, що рухаються по рейках. Був ранній ранок, і досить великий вогонь, можливо лісова пожежа, виднівся біля міста Колон (на фото справа вгорі) — там, де в цей час ішла розчистка землі».

галина в міжконтинентальній Панамериканській автомагістралі. Провінція Дар’єн є полем бою між колумбійськими партизанами і колумбійськими урядовими військами, так що завершення будівництва магістралі поки залишається мрією. Більшість сільського населення країни проживає у нагір’ях на захід від каналу. Саме в цій частині Панами переробляються банани, креветки та інші морепродукти, цукрова тростина, кава і рис. Міське населення (56 % усієї людності країни) в основному сконцентроване поблизу каналу, на протилежних кінцях якого розташовані міста Колон і Панама.

Панамський канал, незважаючи на його вік і неспроможність пропускати 20 % найбільших суден сучасного торговельного флоту світу, зали

шається осередком економічного життя країни, її «дорогою життя» і, враховуючи значний відсоток світових вантажів, які щороку проходять через цю водну магістраль, — її майбутнім. Щоб забезпечити майбутнє цієї надзвичайно важливої міжнародної торговельної артерії, нові, панамські, власники каналу не припиняють пошуків нових можливостей, які б перетворили цей торговельний вузол на повноцінного центральноамериканського «тигра». У цьому сенсі найбільш часто вказується на сінгапурську модель. На сьогодні панамці переконливо продемонстрували міжнародній спільноті, що вони цілком здатні забезпечити функціонування і обслуговування каналу без різкого підвищення зборів за його проходження. Нові власники також почали приваблювати значні зарубіжні інвестиції, які скеровуються у цілу низку морських, залізничних, виробничих і туристичних проектів, зосереджених у найбільш привабливих частинах каналу.

Одним з об’єктів розвитку став Колон — місто-порт з карібського боку каналу. Тут у 1948 р. була створена зона вільної торгівлі, яка з тих пір є другою за розмірами зоною цього типу після Гонконгу. Завдяки центральному положенню, яке Колон займає у Західній півкулі, у зоні відбувається величезна кількість операцій, пов’язаних з імпортом і розподілом електронного обладнання, одягу, дорогоцінностей та інших товарів, призначенням яких є Південна Америка. Слід зазначити, що сьогодні подібні операції почали виконувати порти-конкуренти у Бразілії, Парагваї та Чілі. З метою збереження свого лідерства у цій галузі підприємлива влада Колона вирішила вдосконалити технологію переміщення вантажів, запровадивши використання контейнерів. Результатом стало зведення наприкінці 1990-х років величезного міжнародного терміналу Манзанілло, прилеглого до зони вільної торгівлі. Термінал є сучасним портом, здатним перевантажувати понад 1000 контейнерів на день.

На сьогодні тихоокеанський бік каналу є більш активним центром економічного розвитку через велику кількість устаткування, залишеного тут Сполученими Штатами, а також через близькість до столиці — міста Панама. Одним із найбільш визначних проектів є новий туристичний порт на місці колишньої військової бази США Форт-Ама-дор. Саме тут, по сусідству зі входом до каналу і столицею країни у 2001 р. було відкрито комплекс торговельних центрів, казино, площадок для гольфу і пляжів. Комплекс приваблює тисячі пасажирів з більш ніж 300 круїзних суден, які щороку проходять через Панамський канал. Тому не дивно, що багато промислових парків, морських

терміналів та іншого нового портового устаткування, яке розміщується у цьому районі, фінансуються китайським, японським, південнокорейським і тайваньським капіталом. Для цих країн з їхніми залежними від експорту економіками канал набув стратегічного значення як незамінна ланка у глобальній мережі торговельних операцій, якими охоплено два океани по обидва боки Панамського перешийка.

Що ж стосується самого міста Панама (яка є єдиною прибережною столицею в континентальній частині Середньої Америки), то багатоповерхова забудова його центральної частини радше нагадує Маямі, ніж Сан-Сальвадор чи Сан-Хосе. Що ж сприяє будівництву всіх цих світової якості хмарочосів, що здіймаються над столицею країни, населення якої становить всього три мільйони? Офіційною відповіддю на це буде міжнародна банківська справа, а географічною відповіддю — вдале розташування міста, яке встановило нові зв’язки (які не можуть не викликати тривоги) із керованою наркобаронами Колумбією — країною, до якої сто років тому панамці повернулися спиною.

РИСУНОК

на захід від Грінвіча 40′

Південна Америка

КОНЦЕПТИ, ПОНЯТТЯ 1 ТЕРМІНИ

1

Альтіпланос

9

Міграція «село—

2

3

Відчужені землі Плюралістичне

10

місто»

Мегамісто

суспільство

11

Модель «латино

4

Культурні сфери

американського» міста

Південної Америки

12

Неформальний сектор

5

Товарне сільсько

13

Барріос (фавелас)

господарське

виробництво

14

Ель-Ніньо

6

Натуральне сільське

15

Передова столиця

господарство

16

Полюс зростання

7

Американська зона вільної торгівлі (АЗВТ)

17

Повстанська

держава

8

Урбанізація

18

Модель фон Тюнена