C:\Users\Администратор\Desktop\media\image231.jpeg

«§24. ВОДИ СУХОДОЛУ

ПРОЧИТАЙТЕ І ДІЗНАЄТЕСЯ

І Про південноамериканські річки й озера.

І Яким є сучасне зледеніння на материку.

І Про південноамериканські річки й озера. На території Південної Аме-
рики сформувалися великі річкові системи Амазонки (мал. 64), Парани,
Оріноко. Утворенню їх сприяли як кліматичні умови, зокрема значна
кількість опадів, так і особливості рельєфу.

Розташування велетенської гірської системи на заході зумовило нерів-
номірність розподілу стоку між океанами. В Атлантичний океан впадає
90 % усіх річок материка. На басейн внутрішнього стоку припадає лише
5 % площі континенту.

Більшість річок Південної Америки мають винятково дощове живлення.
Тому вони постійно повноводні в екваторіальних областях, де впродовж
року випадає багато опадів. У річках субекваторіального та тропічного по-
ясів, де опади випадають нерівномірно, рівень

води значно змінюється за сезонами.

Амазонка — найбагатоводніша річка плане-
ти. Вона має найбільший у світі басейн (близь-
ко 7,2 млн км2), у якому може розміститися
майже вся Австралія (мал. 64). Витоки Ама-
зонки губляться в Андах, після їхнього злиття
річка кілька тисяч кілометрів тече рівниною.
Живиться Амазонка дощовими водами. У неї
впадає понад 500 приток. Ліві та праві прито-
ки розливаються влітку, але оскільки вони
розташовані в субекваторіальних поясах Пів-
нічної та Південної півкуль, де сезони дощів не
збігаються, то Амазонка повноводна протягом
року. Уявлення про величезну масу води, що
несе Амазонка, дає її глибина. У нижній течії
вона становить понад 100 м. Щосекунди річка
скидає в Атлантичний океан у 130 разів більше
води, ніж Дніпро в Чорне море. Під час повені
вона розливається на 80-100 км.

Парана — друга за величиною річка Півден-
ної Америки, яку корінне населення називає
«матір’ю моря». Каламутний слід річки поміт-
но в Атлантиці на відстані 100-150 км від бе-
рега. За водністю Парана посідає шосте місце
з-поміж найбільших річок планети. Парана про-
кладає свій шлях крізь міцні породи фундаменту
платформи, тому для неї звичайними є пороги
й водоспади. Мальовничий водоспад Ігуасу на

C:\Users\Администратор\Desktop\media\image232.jpeg

Мал. 64. Басейн (1)
і меандри (2) Амазонки

90

image233

C:\Users\Администратор\Desktop\media\image234.jpeg

Мал. 65. Водоспад Ігуасу

притоці з тією самою назвою спадає з висоти 72 м, розбиваючись на кілька сотень струменів і потоків (мал. 65).

Оріноко бере початок на Гвіанському плоскогір’ї, тому в її долині дуже багато стрімких схилів та уступів, де утворюються водоспади. На одній з приток Оріноко утворився найвищий водоспад світу — Анхель. Його води спадають з висоти 1054 м (мал. 66). Оріноко також живиться дощовими водами, а найповноводнішою річка буває із червня до серпня.

C:\Users\Администратор\Desktop\media\image235.jpeg

МОЇ ДОСЛІДЖЕННЯ

За картою Південної Америки визначте, на яких річках переважно утворюються водоспади. Виявіть і опишіть умови, які сприяють цьому.

Озера материка зосереджені переважно на півдні Анд і мають льодовикове походження. У Центральних Андах на висоті 3812 м розташоване найбільше високогірне озеро світу — Тітікака (мал. 67), що має тектонічне походження. Найбільше озеро Південної Америки — Маракайбо — виникло

C:\Users\Администратор\Desktop\media\image236.jpeg

91

Щ

РОЗДІЛ 2

І \ZlVSO

в западині земної кори на півночі материка, воно є одним з найдавніших
на Землі.

І Яким є сучасне зледеніння на материку. Незважаючи на значну висоту
Анд, сучасне зледеніння не набуло тут великого поширення, адже гори роз-
ташовані переважно в екваторіальних та тропічних широтах. Снігова лінія
проходить тут дуже високо — зазвичай на висоті 4500 м, а подекуди й на
висоті 6500 м. Територія Південної Америки добре забезпечена підземними
водами. Вони зосереджені в прогинах давньої платформи на низовинах.

C:\Users\Администратор\Desktop\media\image237.jpeg

НОТАТКИ ДО ТЕМИ

C:\Users\Администратор\Desktop\media\image238.jpeg

Велика вода. Так індіанці називають величезний водоспад Ігуасу, вартий уваги турис-
тів. Маючи не дуже примітну висоту, він дивує об’ємом води. У період дощів униз «зрива-
ється» понад 6500 м3 води за секунду! Підраховано, що Ігуасу складається з 270 уступів
(каскадів), окремі з яких мають власні назви — «Адам і Єва», «Три Мушкетери» тощо. Водо-
спад сформували тверді шари базальту. Приблизно 125 млн років тому вулканічні породи
розлилися у вигляді рідкої маси по великій території Парани. Вихідним пунктом для ство-
рення каскадів була зона, де гірські породи покарбовані тріщинами й розколинами. У се-
редньому за рік водоспад переміщується вверх за течією річки на 1-2 м.

ПРАКТИЧНА РОБОТА № 5 (продовження)

Позначення на контурній карті географічних об’єктів Пів-
денної Америки

Позначте на контурній карті річки: Амазонка, Оріноко,
Парана; водоспади: Анхель та Ігуасу; озера Тітікака, Ма-
ракайбо.

ПРОЧИТАЛИ — ПЕРЕВІРТЕ СЕБЕ!

ЧИ ЗНАЮ

  1. Які води суходолу переважають у Південній Америці?
  2. Які за походженням озера трапляються на материку?

ЧИ РОЗУМІЮ

  1. Із чим пов’язана повноводність Амазонки протягом року?
  2. Чим зумовлене коливання рівня води в багатьох річках Південної Америки?

ЧИ ПОЯСНЮЮ

  1. Чому більшість великих річок материка несе свої води в Атлантичний океан?
  2. Чому басейн внутрішнього стоку Південної Америки значно менший, ніж Африки?

ЧИ ВМІЮ

  1. Позначте на контурній карті вершини гір, де можливе утворення сучасного зледеніння.
  2. Користуючися додатковими джерелами інформації, підберіть назви водних об’єктів, які вказують на їхні гідрологічні особливості.

C:\Users\Администратор\Desktop\media\image239.jpeg

C:\Users\Администратор\Desktop\media\image240.jpeg

92