ПІВДЕННА АЗІЯ

90′

КОНЦЕПТИ, ПОНЯТТЯ І ТЕРМІНИ

1 Географія населення

2 Розміщення населення

3 Густота населення

4 Фізіологічна густота населення

5 Темп природного приросту населення

6 Час подвоєння населення

7 Вологий мусон

8 Суспільне розшарування

9 Біженці

10 Передова столиця

11 Ірредентизм

12 Кастова система

13 Перехідний період природного руху населення

14 Демографічний вибух

15 Інтервенційна можливість

16 Природні лиха

17 Туризм

18 Повстанська держава

Найбільший на планеті материк — Євразія — облямований багатьма півостровами. Найбільшим із них є величезний трикутник Індостану, що поділяє північну частину Індійського океану на два моря — Аравійське на заході та Бенгальську затоку на сході (рис. 9-І). Півострів Індостан є серцевиною Південної Азії — обширного, різноманітного і мінливого географічного світу.

РЕГІОНИ

ПАКИСТАН

СЯ індія

БАНГЛАДЕШ

ГІРСЬКА

ПІВНІЧ

І ПІВДЕННІ ОСТРОВИ

Південну Азію — один із найчіткіше природно визначених географічних світів — формують гори, пустелі та лінії узбереж. На півночі Гімалайські гори утворюють природну стіну між Південною Азією і Китаєм. На сході гірські пасма й густі ліси позначають межі між Південною і Південно-Східною Азією. На заході Південну Азію від її сусідів відділяють пересічені височини і широкі пустелі. У цих межах лежить географічний світ, заселений густіше, ніж будь-який інший. Якщо сучасні демографічні тенденції триватимуть, то незабаром він стане ше й найбільш багатолюдним світом на планеті.

Південна Азія складається з п’яти регіонів (рис. 9-2). Її наріжним каменем є Індія, населення

якої у 1999 р. перевищило 1 млрд. На заході розташований Пакистан. У східній частині розмістився Бангладеш. Північний регіон складається з гірських районів Кашміру, Непалу і Бутану. А Південний регіон містить острови Шрі-Ланка і Мальдіви. Як видно з карти, сама Індія поділяється ще на декілька субрегіонів.

Природні межі Південної Азії виступають грізними бар’єрами, але вони не стали перешкодою для завойовників або місіонерів. У результаті цей світ є сумішшю релігійних, мовних, традиційних і культурних ландшафтів. Ця мозаїка дуже складна, і вона лише певною мірою відбивається на політичній географії Південної Азії, що налічує сім держав (із них п’ять на материку).

Головні географічні особливості Південної Азії

1. Південна Азія чітко окреслена природно і оточена горами, пустелями і океаном; півострів Індостан є найбільшим у Євразії.

2. Південна Азія — світ, найбільше уражений бідністю, здебільшого він характеризується низькими прибутками, низьким рівнем освіти, погано збалансованим харчуванням і низьким рівнем здоров’я.

3. Південна Азія займає лише 3 % території планети, але її замешкує 22 % її населення, більш ніж половина якого зайнята у натуральному сільському господарстві. Тому економічні перспективи Південної Азії безрадісні.

4. Коефіцієнт приросту населення у країнах Південної Азії — один із найвищих; населення Індії у 1999 р. перевищило 1 млрд.

5. Північноіндійська рівнина, тобто басейн ріки Ґанґ, містить друге у світі за кількістю скупчення населення.

6. Незважаючи на важкодосгупні гірські бар’єри, завойовники — від стародавніх греків до пізніх мусульман — проникали у Південну Азію і ускладнювали її культурну мозаїку.

7. Британський колоніалізм об’єднав Південну Азію під єдиним прапором, але із завершенням британського панування імперія поділилася на декілька країн уздовж ліній поділу культур.

8. Пакистан — західний регіон Південної Азії, лежить на межах двох географічних світів: переважно мусульманської Північної Афри-ки/Південно-Західної Азії та здебільшого індуїстської Південної Азії.

9. Індія належить до найбільших федеративних і густонаселених демократичних країн, але її політичні досягнення не супроводжувалися відповідною економічною політикою.

10. Релігія у Південній Азії є суттєвим чинником. Індуїзм в Індії, іслам у Пакистані та буддизм у Шрі-Ланці — усі демонструють тенденції розвитку у напрямку фундаменталізму й націоналізму.

11. Нагальні сучасні та потенційні проблеми кордонів країн стосуються внутрішніх (зокрема між Індією та Пакистаном), а також зовнішніх територій (між Індією та Китаєм у північних гірських районах).

Значний культурний вплив на Південну Азію справив іслам. Сьогодні Пакистан є ісламською республікою, й іслам цементує цю державу. Східний кордон Пакистану з Індією багато в чому є культурним кордоном: переважно індуїстська Індія є світською, а не теократичною державою. Чому ж ми зараховуємо Пакистан до Південно-азійського світу, а не до Південно-Західної Азії/Північної Африки? Одним із критеріїв є етнічна спорідненість, яка пов’язує Пакистан з Індією більше, ніж з Афганістаном або Іраном. Ще одним критерієм є історична географія. Пакистан був частиною Британської південноазійсь-кої імперії з її поділом між мусульманською та індуїстською більшістю. Хоча урду є офіційною мовою Пакистану, англійська виступає мовою міжнаціонального спілкування, як і в Індії. Більше того, кордон між Індією та Пакистаном не визначає східну межу ісламу в Азії. Понад 127 млн із 1 млрд громадян Індії є мусульманами, а у східному регіоні Південної Азії — Бангладеші (населення 133 млн) мешкає понад 85 % мусульман. Зрештою, Пакистан та Індія воюють за контроль над важливою гірською територією на крайній півночі, де після відходу британців кордон не було демаркова-но. При тому, що індійська та пакистанська команди з крикету змагаються між собою на спортивних майданчиках, їхні армії стикаються у смертельних поєдинках, які можуть спричинити ядерну війну.

Наслідки радянської окупації Афганістану (1979—1989 рр.) і досі позначаються на політичній та культурній географії Південної та Південно-Західної Азії до такої міри, що можуть модифікувати регіональну ситуацію. Відносини Пакистану з Індією та іншими країнами Південної Азії змінилися у результаті конфлікту в Афганістані, що спричинив утечу кількох мільйонів пуштунів через афгано-пакистанський кордон. Цей приплив біженців разом із масованими поставками зброї в Афганістан за сприяння США змінив ідеологічний ландшафт у Пакистані. Поширився ісламський фундаменталізм, а Пакистан, занепокоєний загостренням проблем в Індії та всій Південній Азії, почав орієнтуватися на захід. Ісламські школи, схвалені в Пакистані та фінансово підтримані Саудівською Аравією, дали початок рухові «Талібан», який захопив владу в Афганістані у середині 1990-х років. Сьогодні західний край Південної Азії загалом характеризується нестабільністю.