РЕГІОНИ ТИХООКЕАНСЬКОГО СВІТУ

У цьому світі туризм може бути найнадійнішим джерелом надходжень. Попливіть через Тихий океан, і ви побачите, як один чудовий краєвид змінюється іншим. Дрімаючі вулкани, вирізані ерозією у базальті піки, прикрашені тропічною рослинністю і оточені рифами та

лагунами, височіють над блакитними водами. Коралові острови, майже сніжнобілі береги яких усіяні рядами пальм, немовби плавають на поверхні океану. Жителі островів, яких не дуже заторкнув іноземний вплив, живуть із принадною простотою.

РИСУНОК 13-3

РЕГІОНИ ТИХООКЕАНСЬКОГО СВІТУ 683

Проте така загальнотихоокеанська подібність більш візуальна, ніж реальна. Цей світ має не лише давні мореплавні традиції та розпорошене, схильне до міграції населення, а й стійку регіональну структуру. Рисунок 13-3 визначає три регіони, що складають Тихоокеанський світ:

Меланезія — Іріан-Джая/Західне Папуа (Індонезія), Папуа — Нова Гвінея, Соломонові Острови, Вануату, Нова Каледонія (Франція), Фіджі.

НАЙБІЛЬШІ МІСТА ТИХООКЕАНСЬКОГО СВІТУ

Місто, країна

Населення, млн (прогноз на 2002 р.)

Гонолулу, Гаваї

1,1

Нумеа, Нова Каледонія

0,2

Порт-Морсбі, Папуа—Нова Гвінея

0,4

Сува, Фіджі

0,3

Мікронезія — Палау, Федеративні Штати Мікронезії, Північні Маріанські Острови (США), Маршаллові Острови, Науру, Західні Кірібаті, Ґуам (США).

Полінезія — Гавайські Острови (США), Самоа, Американське Самоа, Тувалу, Тонга, Східні Кірібаті, Острови Кука та інші під управлінням Нової Зеландії, Французька Полінезія.

Базою для регіоналізації Тихоокеанського світу виступають етнічні, лінгвістичні та фізико-географічні критерії, але ми не повинні забувати й про величини. Малою є не лише площа суші, а й кількість населення цього світу. У 2002 р. воно становило лише 7,5 млн (без Західного Іріану) — це дорівнює населенню одного великого міста. Тут мешкає навіть менше людності, ніж на іншій просторій і віддаленій території світу — оазах африканської Сахари.