Республіка Ірландія

Те, що могло бути у Північній Ірландії, демонструється Ірландською Республікою: динамічна економіка на основі послуг, що нині зростає найвищими темпами в усій Європі. Розвинуті міста й містечка (і зростаючі ціни на нерухомість), промислові зони, напружений вуличний рух і повсюдне будівництво відображають справжню нову еру. Вперше за весь час робітники ірландського походження повертаються з-за кордону, щоби працювати вдома; неірландські іммігранти також приїжджають, створюючи нові соціальні проблеми для тісно пов’язаного, тривалий час ізольованого суспільства.

Республіка Ірландія виборола свою незалежність від британського колоніального режиму лише три покоління тому. Її острів виглядає як широко облямована тарілка, нахилена на схід, де внутрішні низовини відкриваються на море і розташована столиця Дублін (рис. 1-17). Клімат Ірландії сумнозвісно вологий, і її прохолодне довкілля добре пасувало до вирощування картоплі, коли її завезли з Америки у 1600-х роках. Тому картопля швидко зайняла місце інших культур. Але навіть картопля не могла витримати велику кількість опадів, які випадали протягом 1840-х років, спричиняючи шкоду рослинам і псуючи

«Я чув про величезний високотехнологічний комплекс біля Дублінського (Ірландія) аеропорту і захотів глянути на нього. Це було не просто. Коли я зупинився біля цих воріт, які захищали вхід до головного комп’ютерного виробника, я запитав дозволу просто під’їхати до центральної будівлі, щоб подивитися на розміри виробництва. Мені не лише відмовили у вході, але опустився шлагбаум, і я змушений був відступити назад, щоб розвернутися. Це був не єдиний такий випадок: корпорації, розташовані у новому «кельтському тигрі», охороняють свою приватність дуже енергійно… У Дубліні, де ціни на нерухомість швидко зростають і нова економіка змінює міський ландшафт, не кожен позитивно налаштований щодо її неминучого впливу».

урожай. Тоді ірландці вже залежали від картоплі як свого головного продукту, і голод забрав понад 1 млн життів. Ще 2 млн людей емігрували, будучи у розпачі; населення Ірландії, яке у 1830-х роках сягнуло близько 8 млн, зменшилося більш ніж на третину. Сьогодні цілий острів Ірландія налічує лише 5,6 млн резидентів, а Республіка Ірландія — лише 3,8 млн осіб.

Стагнація тривала до середини 1990-х років, а консерватизм ірландського культурного і релігійного життя зумовив стійкий потік емігрантів. Але потім ситуація змінилася. Європейські телекомунікаційні сервісні галузі побачили трудові й локаційні можливості в Ірландії, і незабаром країна стала провідним телефонним центром Європи. Інші сервісні галузі пішли слідом, отримуючи вигоду від добре освіченої та невисоко оплачуваної робочої сили Ірландії. До кінця 1990-х років в Ірландії відчутно пожвавилася економічна діяльність, і її імідж почав виблискувати як «кельтський тигр».

Зростаючі обсяги туризму ще вище піднесли ірландську економіку: легендарна краса країни приваблювала велику кількість відвідувачів кожного року. Процвітання Півдня Англії також вплинуло на регіональний розвиток Ірландії. Південно-східна Ірландія, зокрема територія з центром у Во-терфорді, має трохи сонячніший клімат, ніж решта острова. Нижчі ціни на нерухомість (порівняно з Англією та Західною Європою), близькість розвиненої сфери послуг створили феномен так званого Сонячного пояса, що змінює села на відпочинкові

та пенсійні осередки, а містечка на офісні парки. Все це посилюється повним членством Ірландії в ЄС: Ірландія на відміну від Сполученого Королівства є стійким прихильником ЄС і вступила до ЄВС.

На півночі західноєвропейського серцевинного ареалу лежить не пов’язана між собою група з шести країн, що демонструє контрасти серцевини і периферії. Північна Європа є регіоном важкого довкілля: загалом холодний клімат, неродючі грунти, обмежені мінеральні ресурси, великі відстані. Усі шість країн цього регіону — Швеція, Норвегія, Данія, Фінляндія, Естонія та Ісландіїї — мають лише понад 25 млн мешканців, що менше, ніж населення Бенілюкс (це сьома частина населення Західної Європи). З іншого боку, загальна площа території майже дорівнює розмірам усієї європейської серцевини. Тут, у периферійному Нор-дені, як люди називають свою північну домівку, національні серцевинні ареали лежать на півдні: зверніть увагу на розташування столиць — Гель-сінкі, Стокгольма, Осло і Таллінна — на приблизно однаковій широті (рис. 1-18).

Периферійне становище Північної Європи пов’язане не лише з довкіллям. Якщо дивитися із серцевинного ареалу Європи, Норден лежить на шляху в нікуди. Жодні важливі морські шляхи із Західної Європи не проходять повз Норден до

104

інших продуктивних ареалів світу. Більше того, крім порівняно малих Данії та Естонії, Норден відокремлений від Європейського материка водою. На всіх рівнях просторового узагальнення у Нордені переважає ізоляція.

Проте віддаленість Північної Європи, ізоляція і суворість довкілля мають і позитивні наслідки для цього регіону. Країни Скандинавського півострова були усунуті від воєн материкової Європи (хоча Норвегія була спустошена нацистською Німеччиною під час Другої світової війни). Три головні мови — данська, шведська і норвезька — взаємопов’язані, що є одним із критеріїв, які визначають цей регіон. Ще одним регіональним критерієм є всеохоплююча належність до лютеранської церкви.