Розплата за війну

Японія і Радянський Союз ніколи не підписували мирного договору, щоб завершити свій конфлікт у Другій світовій війні. Чому? Існує чотири причини, і всіх їх видно на карті якраз на північний схід від японського острова Хоккайдо (рис. 10-21). їхні назви: Хабомаї (Зелений), Шикотан, Кунашир та Ітуруп. Японці називають ці скелясті крихітки ланцюга Курильських островів своїми «Північними територіями». СРСР окупував їх наприкінці війни і не віддавав Японії назад. Тепер вони є частиною Росії, і росіяни також не хочуть їх віддавати.

Протягом Другої світової війни японці примусово привезли на ці острови 40 000 робітників, переважно корейців, для видобутку мінералів. Коли радянська армія перемогла Японію у 1945 р., японців вигнали, а більша частина корейців покинула острови. Сьогодні їхнє населення — 50 000 жителів; здебільшого це росіяни, багато з яких військові, що базуються на островах, та їхні родини. У своїй найближчій точці острови лежать на відстані лише 5 км (3 милі) від японської землі як постійне нагадування поразки Японії. А територіальні води наближають Росію ще більше: отож геостратегічне значення

островів далеко перевищує їхній економічний потенціал.

Спроби розв’язати питання провалилися. У 1956 р. Москва запропонувала повернути найменші два острови — Шікотан і Хабомаї, але японці відхилили пропозицію, вимагаючи усі чотири. У 1989 р. тодішній президент СРСР Михайло Горбачов відвідав Токіо з надією домогтися укладення договору. Японці, як широко транслювалося, запропонували пакет допомоги вартістю 26 млрд дол. США на розвиток східної зони Росії — її Тихоокеанської окраїни та величезних ресурсів східносибірської внутрішньої частини. Це почало би трансформацію Далекого Сходу Росії, стимулювало порти Находка і Владивосток і зробило б Росію учасником надзвичайного зростання західної Тихоокеанської окраїни.

Але не судилося. Російські президенти Єльцин і Путін також не змогли дійти з Японією спільної думки з цього питання, наразившись на опозицію жителів островів і своїх власних владних органів у Москві. Так Друга світова війна продовжує накидати тінь на цей найпівнічніший сегмент західної Тихоокеанської окраїни.