Руанда та Бурунді

Видається, що Руанда та Бурунді займають північно-західний кут території Танзанії. Справді, колись вони були частиною великого німецького колоніального володіння, завойованого перед Першою світовою війною. Але протягом цієї війни бельгійські сили напали на німців зі своїх баз у Конго, і їм віддали ці території, коли конфлікт було вичерпано в 1918 р. Бельгійці використовували їхнє населення як робочу силу для своїх рудників у Катанзі.

Руанда (7,5 млн осіб) і Бурунді (6,4 млн) у фізико-географічному плані є частиною Східної Африки, але їхня культурна географія пов’язана з

південна африка 487

північчю та заходом. Тут, як згадувалося вище, пастухи тутсі з півночі підкорили землеробів гуту, призвівши до конфлікту, що спершу був етнічним, а згодом переріс у конфлікт культур. Деякі гуту спромоглися зробити поступ у суспільстві, в якому домінували тутсі. Деякою мірою вони приймали спосіб життя тутсі, полишаючи натуральне господарство і підіймаючись угору по соціальній драбині. Ці так звані помірковані гуту були і є мішенню інших гуту, яких обурює їхнє становище в суспільстві. Тому зараз конфлікт між радикальними гуту, з одного боку, і тутсі та поміркованими гуту — з іншого, став радше культурним, аніж вузькоетнічним.

Даний конфлікт має відлуння не лише в Руанді та Бурунді, а й у Демократичній Республіці Конґо, Уганді, Танзанії та навіть Анголі й Республіці КонГо. На початку цього століття меншість тутсі та помірковані гуту перебували під контролем уряду як у Руанді, так і в Бурунді, де військові з переважаючим впливом тутсі нанесли раптовий удар. Керівники більшості гуту, звичайно, закликають до демократії, яка забезпечить їм владу. Ця ситуація є однією з найважчих в Африці.