СВІТИ І НАСЕЛЕННЯ

Культура і етнічність

Мова, релігія та інші культурні традиції загалом довготривалі та стійкі. Культура не завжди ба-36 зується на етнічності. Однак оскільки ми вивчаємо суспільно-географічні регіони, нам повинно бути відомо, що представники різних етнічних груп можуть мати спільний культурний ландшафт, тоді як люди одного етнічного походження можуть бути розділені культурними межами.

Нещодавні події у колишній Югославії — це якраз такий випадок. З часу як стара Югославія розпалася на початку 1990-х років, її складові частини були спочатку вражені, а потім втягнуті в те, що часто описувалося як «етнічний конфлікт». Коли криза досягнула Боснії—Герцеговини у серцевині Югославії, між трьома групами розпочалася жорстока громадянська війна. До цих груп належали боснійські мусульмани, серби і хорвати, але фактично усі вони були етнічними слов’янами (Югославія як термін означає «земля південних слов’ян»). Те, що відділяло їх один від одного і живило конфлікт, було саме культурними традиціями, а не етнічністю. Боснійські мусульмани і серби створили різні суспільства у різних частинах колишньої Югославії. Мусульмани були нащадками слов’ян, які століття тому або близько того були навернені турками (які колись там панували) від християнства до ісламу. Кожній із цих груп загрожувало панування інших, тому південні слов’яни виступили проти південних слов’ян у конфлікті, що насправді базувався на культурі.

Хоча світ після холодної війни відчутно «помолодшав», він уже пережив численні внутрішньо-регіональні конфлікти. У подальших розділах ми дослідимо деякі з цих конфліктів у географічному контексті. Не завжди їхньою причиною була етнічність. Культура об’єднує, але вона також може стати могутнім роз’єднувальним чинником.

СВІТИ І НАСЕЛЕННЯ

Раніше ми наголошували, що чисельність населення сама по собі не визначає географічних світів або регіонів. Розміщення населення і суспільство, яке функціонуює і створює для цього загальну основу, є важливішими критеріями. Ось чому ми можемо виділити один географічний світ (Ав

стралійський) з 20 млн людей та інший (Східну Азію) — з 1,5 млрд жителів. Ні кількість населення, ні розміри території не можуть делімітувати географічний світ. Утім, карта на рисунку 1-9 показує відносне розміщення кількох географічних регіонів Землі на основі щільного скупчення населення у певних ареалах. Перед тим як досліджувати ці геопросторові групи детальніше, запам’ятайте, що населення Землі сьогодні перевищує 6 мільярдів — 6 тисяч мільйонів людей, що проживають на території, що становить менш ніж ЗО % суходолу нашої планети, значна частина якої зайнята посушливими пустелями, гірськими місцевостями або тундрою. (Зауважимо, що рисунок 1-9 є застиглим виглядом постійно змінної картини на межі тисячоліть; демографічний вибух людства триває.) Після тисяч років свого відносно повільного зростання населення світу за останні два століття збільшувалося прискореними темпами. Після народження Христа потрібно було близько 17 століть, щоби приріст склав 250 млн людей; нині ж такий приріст досягається кожні чотири роки\

Демографічні проблеми періодично порушуватимуться у подальших розділах — у міру того як ми досліджуватимемо найбільш населені світи Землі.

А поки що зупинімося на загальній глобальній ситуації. З цією метою порівняємо карту розміщення 37 населення світу з демографічними даними, представленими у таблиці 1-2. Ця таблиця надає інформацію про населення у кожному географічному світі, а також в окремих країнах. Також якщо ви порівняєте рисунок 1-9 з картами суші на рисунку 1-1 і клімату на рисунку 1-8, то побачите, що най-чисельніше населення зосереджується в родючих басейнах головних рік (китайських Хуанхе і Янцзи та індійського Гангу). Ми перебуваємо у сучасному світі, але старі шляхи життя все ще визначають, де саме сотні мільйонів людей живуть на цій Землі.

Головні геопросторові групи населення

Найбільша група населення Землі — Східна Азія — міститься на території з центром у Китаї і охоплює прибережну азійську зону Тихого океану від Корейського півострова до В’єтнаму. Карта вказує на те, що кількість людей на одиницю плоші — густо- 38 та населення — має тенденцію до зниження від прибережної зони у напрямі до середини країни. Проте зверніть увагу на довгасті розширення, позначені А і В (рис. 1-9). Як свідчить карта природних ландшафтів Землі (рис. 1-1), це населення сконцентроване в долинах головних китайських

36

РИСУНОК 1-9

мегалополіс

АТЛАНТИЧНИЙ

ТИХИЙ

Північний тропік

ОКЕАН

Екватор

Південниі тропік

РОЗМІЩЕННЯ НАСЕЛЕННЯ СВІТУ

Одна крапка-100 000 осіб

СУКУПНА ЧИСЕЛЬНІСТЬ В ОКРЕМИХ КРАЇНАХ ПОКАЗАНА У ТАБЛИЦІ В КІНЦІ ВСТУПУ

500 1000 1500 миль

Південне полярне коло

рік — Хуанхе і Янцзи, відповідно. Тут, у Східній Азії, більшість людей є селянами, а не міськими жителями. У Китаї є великі міста (такі як Пекін і Шанхай), але їхнє сукупне населення перева-жається сільським — тими, хто живе і працює на землі і чий урожай рису та пшениці годує не лише їх самих, а й жителів цих міст.

З’ Південній Азії геопросторова група населення простягається на території з центром в Індії та охоплює сусідні країни Бангладеш і Пакистан. Ця величезна агломерація людності зосереджується на широкій рівнині нижньої течії Гангу (С на рис. 1-9). Дана група за величиною майже така сама, як Східна Азія, і за теперішніх темпів приросту перевершить Східну Азію менш ніж за 20 років. Як і у Східній Азії, більшість людей — це фермери. Але у Південній Азії тиск на землю значно більший, а фермерство менш ефективне. Як ми

зазначимо у розділі 8, питання населення у цьому світі дуже важливе.

Третя за ранжуванням група населення — Європа — також лежить на одній із найбільших територій Землі, але з протилежного від Китаю боку. Європейська група налічує понад 700 млн жителів, що дає змогу віднести її до класу двох найбільших євразійських груп, але на цьому завершується уся подібність між ними. У Європі, що замикає собою східно-західний напрям осі населення (D на рис. 1-9), нема родючих річкових басейнів, натомість є джерела сировини для промисловості. Європа належить до найбільш урбанізованих та індустріалізованих світів, а її людські агломерації радше підтримуються фабриками і заводами, ніж пасовищами.

На три центри населення Землі, про які йдеться (Східна Азія, Південна Азія та Європа), припадає понад 3,6 млрд із 6,2 млрд населення земної

СВІТИ І НАСЕЛЕННЯ

37

Північне полярне т коло

Північний тропік

ТИХИЙ

ОКЕАН

Екватор

АТЛАНТИЧНИЙ

ІНАІЙСЬКИЙ (1ОКЕА Н

ОКЕАН

Південний тропік

ПІВАЕННИЙ

ОКЕАН

Південне полярне кодо

кулі. Більш ніде на Землі нема такої групи населення — навіть з половиною кількості людей кожної з них. Подивіться на дані рисунка 1-9: населення Південної Америки, Субсахари і Австралії, разом узяте, становить менше, ніж населення лише самої Індії.

Наступна за ранжуванням геопросторова група — Північно-Східна Америка. Охоплюючи східно-центральну частину США і Південно-Східну Канаду, вона становить лише близько чверті величини найменшого з євразійських центрів. Як свідчить рисунок 1-9, для цього регіону не характерні великі, густо заселені зони Європи чи Східної або Південної Азії. Подібно до європейської групи більша частина населення цього регіону сконцентрована у кількох головних центрах; сільські ареали заселені відносно рідко. Серцевина цієї групи лежить в урбанізованому комплексі, шо

відокремлює північно-східне узбережжя СІНА від Бостона до Вашингтона і містить Нью-Йорк, Філа-делфію і Балтімор — великі мультиагломерати, які географи-урбаністи відносять до мегалополісів.

Кількісне домінування євразійських груп населення чітко видно на спеціально зміненій карті, котра називається картограмою (рис. 1-10). 40 Тут карта Землі нарисована так, що площа кожної країни відображає не величину її території, а населення. Виділяються Китай та Індія, тому що, на відміну від європейської групи, їхнє населення не розділене поміж багатьох національних політичних окремостей.

Ні рисунок 1-9, ані рисунок 1-10 не можуть показати нам, як змінюється населення. Світи і регіони Землі характеризуються різними темпами його приросту; людність деяких країн зростає швидше, тоді як в інших країнах скорочується. Ще

КАРТОГРАМА НАСЕЛЕННЯ КРАЇН СВІТУ, 2002 р

1 Ґ ватемала

16 Парагвай

31 Словаччина

46 Ємен

2 Сальвадор

17 Уругвай

32 Словенія

47 Саудівська Аравія

3 Гондурас

18 Чілі

33 Хорватія

48 Оман

4 Нікарагуа

19 Гваделупа (Фр.)

34 Боснія та Герцеговина

49 Лівія

5 Коста-Ріка

20 Барбадос

35 Сербія і Чорногорія

50 Нігер

6 Панама

21 Антильські Острови

36 Угорщина

51 Чад

7 Ямайка

(Нід.)

37 Македонія

52 Туніс

8 Гаїті

22 Багамські Острови

38 Албанія

53 Центральноафриканська

9 Домініканська

23 Мартініка (Фр.)

39 Болгарія

Республіка

Республіка

24 Норвегія

40 Греція

54 Сенегал

10 Пуерто-Ріко (США)

25 Швеція

41 Кіпр

55 Маврітанія

11 Трінідад і Тобаґо

26 Фінляндія

42 Ліван

56 Малі

12 Гвіана (Фр.)

27 Австрія

43 Ізраїль

57 Гвінея

13 Сурінам

28 Швейцарія

44 Йорданія

58 Гамбія

14 Еквадор

29 Португалія

45 Об’єднані Арабські

59 Ґвінея-Бісау

15 Болівія

ЗО Чехія

Емірати

60 Сьєрра-Леоне

1-10

РИСУНОК

Ul

ос

64 Тоґо

65 Бенін

66 Екваторіальна Ґ вінея

67 Камерун

68 Ґабон

69 Конто

70 Руанда

71 Бурунді

72 Замбія

73 Зімбабве

74 Малаві

75 Ангола

79 Лесото

80 Свазіленд

81 Коморські Острови

82 Мадаґаскар

83 Маврікій

84 Джібуті

85 Ерітрея

86 Монголія

87 Афганістан

88 Бутан

89 Мальдіви

90 Лаос

93 Сінгапур

94 Бруней

95 Папуа-Нова Гвінея

96 Нова Зеландія

97 Білорусь

98 Естонія

99 Латвія

100 Литва

101 Молдова

102 Грузія

103 Вірменія

104 Азербайджан

107 Киргизстан