СЕВАСТОПОЛЬ

Історія сучасного Севастополя налічує трохи більше двох століть. Ласкаве південне сонце, тепле Чорне море, пам’ятки історії — здавалось, цьому місту судилося бути курортом, місцем, де легкий південний вітер навіює такі ж легкі думки й почуття. Та сталося так, що Севастополь став відомий передусім як місто бойової слави. Кілька разів він гинув, але знов, неначе легендарний

Севастопольська бухта

птах Фенікс, відроджувався з попелу. У перекладі з грецької «Севастополь» означає «найясніше», «величне місто», «місто, гідне пошани». І це справді так. Севастополь і севастопольці гідні пошани. Двічі —у XIX й XX століттях — опір захисників міста намагалися зламати штурмом і три-

в алою облогою. Й обидва рази севастопольці демонстрували, що таке справжній героїзм, коли без надії на успіх протистояли набагато переважаючим силам противника. Так було потрібно, тому що цього вимагали обов’язок і честь…

Але часи змінюються. Змінюється й Севастополь. Місто, яке ще недавно було закритим (вільний в’їзд у Севастополь було дозволено тільки 1 грудня 1995 року), поволі відкриває свої визначні пам’ятки перед туристами нашої країни й усього світу. Місто й досі лишається військовою базою, але поступово перетворюється на курорт. Що ж, коли випали вільні вихідні, ласкаво просимо до Севастополя. Буде цікаво…

ІСТОРИЧНА ДОВІДКА

За свідченням істориків та археологів, перша людина з’явилася на території сучасного Севастополя ще 100 тисяч років тому. У 422—421 роках до н. е. грецькі переселенці з Гераклеї заснували на західному березі бухти, яка тепер називається Карантинною, місто Херсонес. Цьому місту-

державі судилось досить довге життя — майже два тисячоліття. Його історія є частиною історії Стародавньої Греції, Стародавнього Риму, Візантії, Київської Русі і, власне, Криму.

УIII—V століттях н. е. Херсонес став залежним від Візантійської імперії. УIV столітті тут з’явилася перша християнська громада. В серпні 988 року Херсонес (який у давньоруських літописах називався Корсунь) захопив київський князь Володимир Великий. Тут же, згідно з відомою версією, він прийняв християнство, яке потім поширив на всю Київську Русь. У 1399 році місто повністю зруйнували й спалили орди кримського хана Едигея.

А історія власне Севастополя починається 3 (14) червня 1783 року, коли було опубліковано указ імператриці Катерини II про заснування міста. На цю пору тут існували два татарські села — Інкерман й Ахт-Яр (Ахтияр). За ім’ям цього другого й назвали бухту — Ахтиярська, яку згодом перейменували в Севастопольську.

У 1797 році імператор Павло І (який, як відомо, в усьому намагався діяти всупереч волі своєї матері) своїм указом повернув

За умовами мирної угоди з візантійцями Володимир одружився з Анною, сестрою двох імператорів — Константина та Василя.

Херсонес. Базиліка VI—X cm.

місту назву Ахтияр. І тільки 29 березня 1826 року побачив світ указ Сенату, який остаточно повернув місту назву Севастополь («Щоб місто Севастополь не іменувати більше Ахтияром, а завжди Севастополем»).

У 1804 році Севастополь-Ахтияр замість Херсона став головною базою Чорноморського флоту, а з 1809 року — військовою фортецею.

Під час Кримської війни 1—2 вересня 1854 року на рейді Євпаторії кинули якорі 89 бойових і 300 транспортних кораблів об’єднаного флоту Англії, Франції й Туреччини. Звідти 62-тисячна армія рушила на Севастополь. Героїчна оборона міста тривала

369 днів. У результаті постійних артобстрілів місто практично повністю зруйнували, а протягом 15 років після закінчення війни не відновлювали.

Відродження міста почалось у 1870-х роках. Після того як побудували залізницю, потужний імпульс дістав розвиток торговельного порту, а в 1890 році Севастополь офіційно занесли до розряду морських фортець третього класу. Невдовзі сюди з Миколаєва перевели управління Чорноморського флоту. Місто швидко зростало, до 1913 року його населення склало 61 000 мешканців.

Після революції 1917 року Севастополь кілька разів переходив із рук у руки, поки нарешті

в листопаді 1920 року тут не встановилася радянська влада.

22 червня 1941 року о 3 годині 15 хвилин Севастополь одним з перших міст в СРСР зазнав нальоту фашистської авіації. А 29 жовтня цього самого року в місті ввели стан облоги. Так почалася друга героїчна оборона Севастополя. Фашисти спробували наскоком захопити місто, але зазнали невдачі. Після цього німецьке командування ще кілька разів — 11 листопада й 17 грудня 1941 року та 7 червня 1942 року — здійснювало спроби штурмувати Севастополь. Та всі вони розбились об мужність і небувалий героїзм захисників фортеці. І тільки 3 липня 1942 року фашисти змогли оволодіти повністю знекровленим містом.

Визволено Севастополь було рівно за рік до закінчення Великої Вітчизняної війни. 9 травня 1944 року частини військ 4-го Українського фронту й частини Окремої Приморської армії звільнили місто від гітлерівців.

Севастополь був зруйнований практично повністю. З 6402 житлових будинків у руїнах стояли 5379, у центрі вціліло всього 7 будівель. Відновлення Севастополя, в якому брали участь будівельники з усього Радянського Союзу, почалось буквально одразу після його визволення. І наприкінці 1954 року севастопольці рапорту

вали уряду про повне завершення робіт з відновлення міста.

У 1954 року Кримську область зі складу РРФСР було передано УРСР. Севастополь дістав статус міста республіканського підпорядкування. Сьогодні місто є другим за кількістю населення містом Криму (після Сімферополя) — у ньому проживають близько 350 тисяч мешканців.

ВИЗНАЧНІ МІСЦЯ

Національний історико-археологічний заповідник «Херсонес Таврійський» (V ст. до н. е.), вул. Древня, 1.

Фортеця Каламіта (XV ст.), Інкерман.

Свято-Климентівський печерний монастир (VIII—IX ст.), Інкерман.

Військово-морський комплекс «Балаклава».

Фортеця Чембало (XIV—

XV ст.), Балаклава.

Графська пристань (1848 р.).

Панорама першої оборони Севастополя (1902—1904 рр.). Історичний бульвар.

Братське кладовище героїв першої оборони Севастополя, околиці Північної сторони.

Херсонес. Античний театр «Храм з ковчегом»

Музей оборони Малахового кургану, вул. Істоміна.

Сапун-гора, вул. Генерала Мельника.

Військово-історичний музей Чорноморського флоту РФ (1895 р.), вул. Леніна, 11.

Акваріум Інституту біології Південних морів, пр. Нахімова, 2.

Художній музей

ім. М. П. Крошицького,

пр. Нахімова, 9.

Церква Всіх Святих (1822 р.), вул. Пожарова, 9а.

Петропавлівська церква (1844 р.), вул. Луначарського, 37.

Ш Храм Св. Миколая (1870 р.), вул. Богданова, 43.

Володимирський (Адміралтейський) собор (1888 р.), вул. Суворова, 3.

Більшість довідників і путівників по Севастополю пропонують почати знайомство з містом та його пам’ятками з центру міста. Що ж, у такому підході, безумовно, є свій резон. Та ми дозволимо собі піти нетрадиційним шляхом і спочатку оглянемо визначні пам’ятки Севастопольського регіону — Херсонес, Балаклаву, Ін-керман, — а потім уже познайомимося з цікавими місцями самого Севастополя.

Почнімо з Херсонеса Таврійського. Досить доїхати маршрутним таксі (№ 4, 107, 109, 110) чи автобусом (№ 77) до зупинки «Вулиця Дмитра Ульянова» чи тролейбусом (№ 6) до зупинки «Кінотеатр “Росія”», пройти 10—15 хвилин, і ви опинитесь… у давній Елладі. Ні, звичайно, громадський транспорт Севастополя не ходить так швидко, щоб за

Піфоси та мозаїки Херсонеса кілька хвилин довезти вас аж до Греції. Але таке відчуття виникає, коли потрапляєш на територію Національного історико-ар-хеологічного заповідника «Херсонес Таврійський». Понад чотири століття після того, як давнє місто зруйнували татари, Херсонес стояв у руїнах, засипаний землею. Тільки в 1827 році тут почались розкопки, які одразу ж стали археологічною сенсацією. Недарма Херсонес називали «Російською Троєю». Завдяки копіткій роботі учених буквально з-під землі з’явилися будинки й вулиці, майдани й храми стародавнього міста, знайдено тисячі предметів, що дозволяють досте

менно відтворити побут людей, які заселяли ці місця.

Експозиція музею «Херсонес Таврійський» поділена на три великі періоди — доколонізацій-ний (тобто який охоплює період заселення південно-західної частини Кримського півострова до прибуття давньогрецьких переселенців), античний (від часу заснування міста до розпаду Римської імперії на Західну та Східну) й середньовічний (з IV ст. н. е. до загибелі міста). Оглянути експозицію заповідника ви можете самі, але краще скористатися послугами екскурсовода — за дуже помірну плату ви дізнаєтесь багато цікавого про історію стародавнього міста. Екскурсію можна

замовити й заздалегідь за тел.: 8(0692) 24-13-01,23-15-61.

Тепер вирушаємо до Інкер-мана (15 км від Севастополя). До середньовічної фортеці Ка-ламіта із Севастополя можна дістатися катером, що йде від Графської пристані до пристані «Малий Інкерман», чи маршрутним таксі № 103, чи автобусом № 21 до зупинки «Чермет». На правому березі річки Чорної на так званій Монастирській скелі височіє фортеця Каламіта. Оборонні споруди, як уважають історики, виникли в цих місцях ще в VI столітті н. е. Щоправда, назва «Каламіта» була відома лише з XIV—XV ст. з документів і морських карт генуезців. У цей час фортеця належала грецькому князівству Феодоро, яке усіма силами намагалось утримати під своїм контролем узбережжя. За указом князя Олексія в кінці бухти Північної, у гирлі річки Чорної, було засновано порт, а для його захисту в 1427 році на місці давно зруйнованої фортеці побудовано фортецю Каламіта. Стіни та башти фортеці із зубчастими парапетами складені простим бу-товим муруванням, скріпленим вапняним розчином. Під захистом головної башти, що нависала над урвищем, була головна брама Каламіти. У 1470-х роках фортецю захопили турки,

які перейменували її в Інкерман, що означає «печерна фортеця».

Спустившись по сходах біля першої башти фортеці, ми потрапляємо в печери — комплекс давнього середньовічного монастиря. Як уважають історики, християнський монастир з’явився в цих місцях у VIII—IX століттях. Його появу пов’язують із так званим іконоборчим рухом у Візантії. Переслідувані візантійськими імператорами іконопоклонці тікали до віддалених куточків імперії й засновували печерні монастирі.

На кінець турецького панування монастир занепав, але в середині XIX століття відновився як інкерманський скит святих Климента й Мартіна. На початку 1931 року підземні храми було закрито, а їхнє майно передано севастопольському Музейному об’єднанню. Відновлення монастиря почалося тільки в 1991 році.

Головним храмом Свято-Климентівського монастиря є висічений у скелі храм Святого Климента, який має форму базиліки, розділеної на три нефи з напівкруглим склепінням і вівтарною апсидою. Поряд із храмом Святого Климента знаходиться храм Святого апостола Андрія Первозванного. Третій печерний

Фортеця Каламіта займала площу 1,5—2 гектари, була обведена оборонною стіною заввишки до 8 м і завтовшки понад 2 м.

Інкерман. Храм Святого Климента храм — храм Св. Мартіна — переплановано й упоряджено під час реставраційних робіт, що провадились у монастирі в 1867 році під керівництвом московського

художника Д. М. Струкова коштом московського купця 1.1. Четверикова.

Наступний пункт нашої подорожі — містечко Балаклава та

Балаклава.

Руїни генуезької фортеці Чембало

його дві визначні пам’ятки — фортеця Чембало та підземні споруди військово-морського комплексу «Балаклава». Дістатись до Бала-клави з будь-якої частини Севастополя можна тролейбусами №2,12,13,14,15,16,17,20 до їхньої спільної кінцевої зупинки «5-й кілометр», а далі автобусом № 9 чи маршрутним таксі з тим самим номером — до кінцевої зупинки.

У VI столітті в цих місцях з’явилась невелика візантійська фортеця, яку в XVI столітті захопили генуезці. Кримський хан у 1380 році уклав з генуезцями мирну угоду й визнав за ними право володіти фортецею, яка з цього часу стала називатись Чембало (Цембало, Цембальдо). Після цього у фортеці почалось активне будівництво. Були побудовані так

Балакпавська бухта

звані Верхнє (консульський замок, Ратуша й церква) та Нижнє міста (фортеця Святого Георгія, оточена потужною стіною). У 1475 році Чембало захопили турки. У фортеці, що дістала назву Балик-юве («Риб’яче гніздо»), розташувалася турецька залога, а пізніше тут відбували покарання спротивілі султану кримські хани. У XVIII столітті фортеця занепала. До наших днів збереглися залишки оборонних і підпорних стін та чотирьох башт, а також руїни храму.

Коли вже ви опинилися в Балаклаві, то вам обов’язково треба на власні очі побачити споруди військово-морського комплексу «Балаклава». Видовище унікальне й величне, недарма це місце в народі прозвали «підземною пірамідою Хеопса».

Одразу ж після американських ядерних бомбардувань Хіросіми та Нагасакі Сталін наказав створити в Криму підземний комплекс, який би дозволив у разі ядерного удару сховати в ньому підводний флот і, якщо потрібно, вести його ремонт. Спорудження унікального комплексу, який дістав кодову

назву «Об’єкт 825 ГТС», почалось уже по смерті «вождя народів», у 1957 році, азавершилосьу 1961-му. Щоправда, М. С. Хрущов, який відвідав споруду, поставивя до неї без ентузіазму і, кажуть, навіть махнув рукою й сказав: «Віддайте це все виноробам». Однак «Об’єкт 825 ГТС» виноробам не віддали, і він став до дії.

З технічного погляду Бала-клавський підземний комплекс являв собою прокладений під землею водний канал із сухим доком, цехами для ремонту, коморами для зберігання торпедного й іншого озброєння. Комплекс міг умістити 7 підводних човнів. Глибина каналу сягає 8 метрів, ширина — від 8 до 12 м, а висота арки каналу — 18 метрів. Загальна площа всіх приміщень комплексу — 5100 м2, водної поверхні під землею — 3000 м2. Довжина каналу — 380 метрів, довжина доку— 110 метрів.

Останній човен вийшов із доку Балаклавського підземного комплексує 1994 році. Відтоді об’єкт занепадав, поки, нарешті, не народилась ідея перетворити його на унікальний музей.

Біля панорами «Оборона Севастополя»

Після того як ми оглянули околиці, пройдімось по самому Севастополю. Маршрут прогулянки, звісно, залежить від того, в якій точці міста ви перебуваєте. І знову вчинимо не зовсім традиційно — почнемо наш шлях з Історичного бульвару й прямуватимемо звідси до Артилерійської бухти.

Головна пам’ятка Історичного бульвару — це, звичайно, панорама «Оборона Севастополя (штурм 6 червня 1855 р.)». Усередині будівлі, побудованої в 1902—1904 роках за проектом інженера О. Енберга й архітектора В. Фельдмана, знаходиться величезне (115×14 м) полотно роботи художника Ф. Рубо й предметний перший план із зображенням штурму Севасто

поля 6 червня 1855 року. Обеліск за будівлею панорами вказує на положення 4-го бастіону, на місці якого її побудовано. Поряд установлено меморіальну дошку на спомин про перебування на цьому бастіоні Л. М. Толстого, а неподалік відтворено одну з ділянок бастіону: земляний бруствер, на якому стоять сім морських гармат часів Кримської війни.

З Історичного бульвару спустімося вниз на площу Ушакова, яка замикає кільце — вулиця Леніна, проспект Нахімова й Велика Морська, що оперізують центральний міський пагорб. Прогулявшись по центральній вулиці Севастополя — Великій Морській, — вийдемо потім на вул. Суворова, де

Севастополь. Гармата 4-го бастіону

знаходиться Володимирський (Адміралтейський) собор. Монументальна будівля собору, побудована у візантійському стилі, відома передусім тим, що тут поховані знамениті захисники Севастополя — адмірали Корнілов, Нахімов, Істомін, Лазарев. Спустившись по сходах на вул. Леніна, ми вийдемо до вишуканої, пишно декорованої будівлі Музею Чорноморського флоту. У семи залах експозиції музею представлено макети бойових кораблів та інші експонати, які розповідають про історію флоту.

Далі нас чекає площа Нахімова і одна з головних пам’яток Севастополя — Графська пристань, по

будована в середині XIX століття. Тоді пристань офіційно назвали Катерининською. Та мешканці міста називали пристань на честь командувача Севастопольської ескадри графа М. Войновича, тому так і залишилась пристань Графською. Саме тут у 1853 році городяни урочисто зустрічали переможця Синопської битви адмірала Нахімова, якому через сто років неподалік поставили пам’ятник.

Приморський бульвар — одне з найулюбленіших місць відпочинку севастопольців та гостей міста. Тут знаходиться відомий пам’ятник затопленим кораблям (символ міста, зображений на його гербі), пам’ятний знак

Володимирський (Адміралтейський) собор

героям ескадри Чорноморського флоту, меморіальна дошка пам’яті по-звірячому розстріляних революційних матросів, місток на Приморському бульварі («Місток закоханих»). Тут же неподалік

знаходиться Акваріум Інституту біології Південних морів, де великі й маленькі відвідувачі можуть познайомитися з іхтіофауною Чорного й Середземного морів, мешканцями тропічних вод, диво-

Памятник затопленим кораблям

вижними морськими тваринами з різних куточків землі.

Звісно, ми не змогли приділити увагу абсолютно всім пам’яткам, цікавим будівлям і визначним

місцям Севастополя. Що ж, у ваших силах, шановний читачу, виправити цей недолік. Приїжджайте до Севастополя й побачите все самі. Місто біля моря чекає на вас.

«Місток закоханих»

ДЕ ЗУПИНИТИСЬ

«Україна», готель, вул. Гоголя, 2; тел.: (0692) 54-03-98.

Розміщений у центрі міста неподалік від площі Ушакова. До послуг пожильців 100 номерів різноманітних категорій. В усіх номерах є душ, телевізор, телефон.

Одномісний номер: 117 грн; двомісний: 178 грн; люкс: 220—292 грн.

«Ярд», готель,

вул. Астана Кесаєва, 9;

тел.: (0692) 42-98-57.

Розміщений у південно-західній частині міста. До послуг пожильців ЗО номерів. У готелі є бар, сауна, конференц-зал, паркінг. У кожному номері двоспальне ліжко, TV, телефон, холодильник, санвузол, кондиціонер.

Однокімнатні номери: 245— 365 грн; двокімнатні: 295—485 грн; трикімнатні: 245—845 грн.

«Бельбек», готель, селище Любимівка, вул. Федорівська, 24; тел.: (0692) 73-53-52, 73-52-05.

Розміщений у передмісті Севастополя за 200 метрів від моря й піщаного пляжу. Складається з кількох котеджів, з’єднаних переходами із зимовим садом. При готелі є майданчик із фонтанами для відпочинку, відкритий басейн, спортзал, тир. До послуг пожильців ресторан домашньої кухні. Кожний номер із санвузлом, телевізором, телефоном, холодильником.

Двомісний номер: 170—390 грн; напівлюкс: 220—550 грн; люкс: 280— 660 грн.

«Севастополь», готель,

пр. Нахімова, 8;

тел.: (0692) 46-64-00, 46-64-09.

Розміщений у центрі міста неподалік від моря. При готелі є ресторан, бар, сауна, перукарня, гараж. Номери обладнані телефонами, холодильниками, санвузлами, гарячим водопостачанням.

Двомісний номер: 180—205 грн; напівлюкс: 200 грн; люкс: 261 — 340 грн.

«Олімп», готель, вул. Кулакова, 86; тел.: (0692) 455-758.

Невеликий новий готель розміщений у центрі Севастополя. До послуг пожильців 15 номерів підвищеної комфортності: балкон, кондиціонер, телевізор, холодильник, телефон і персональний сейф.

Одномісний номер: 530 грн; двомісний: 583 грн; двокімнатний: 689 грн.

«Нікіта», вілла, вул. Дроздова, 12; тел.: (0692) 54-90-66, 54-50-38, (050) 398-1770, 640-2427.

Триповерхова вілла в стилі модерн, розміщена в центрі Севастополя. Усі номери мають окремий вхід. До послуг клієнтів бар, триразове харчування (на замовлення — у номер), гараж, пральня, сауна з басейном, послуги масажиста.

Напівлюкс: 240—320 грн; люкс: 370—580 грн.

«Атлантика», будинок відпочинку моряків,

пр. Героїв Сталінграда, 22; тел.: (0692) 41-12-31, 41-12-19.

Віддалений від центру міста будинок міжрейсового відпочинку моряків. При готелі є ресторан, кафе-бар, бенкетна зала, сауна, більярд, паркіш.

Двомісний номер: від 72 грн; напівлюкс: 88 грн; люкс: 94—118 грн.

«Гостьовий дім», готель, вул. Черцова, 22; тел.: (0692) 553-228.

Декілька корпусів готелю розміщені в різних частинах міста. Основний комплекс («Головний дім» і котедж із апартаментами) розміщений у центрі Севастополя неподалік від міських пляжів і заповідника «Херсонес Таврійський». До послуг пожильців номери з усіма зручностями, кафе-бар, сауна, басейн, більярд, конференц-зал, паркінг.

Двомісний номер: від 170 грн.

«Софія», готель-пансіон,

вул. Декабристів, 26;

тел.: (0692) 55-3250, (050) 652-9122.

Розміщений неподалік від центру, поряд із заповідником «Херсонес Таврійський». До послуг пожильців відкритий плавальний басейн 3×6 метрів із підсвіткою, паркінг. Літній корпус на 6 номерів (зручності в номері або на поверсі), всесезонний корпус із поліпшеними номерами й люксами.

Двомісний номер: 80—120 грн; поліпшений: 100—140 грн; люкс: 160—210 грн.

«Омега», санаторій,

бухта Омега, 17;

тел.: (0692) 42-60-58, 42-60-67.

Розміщений на західному березі бухти Омега. Є власний обладнаний пляж, басейн із морською водою. Корпуси з 2—3-місними номерами, обладнаними телевізором і холодильником.

Двомісний номер без зручностей: 62 грн; двомісний зі зручностями: 80 грн; покращений: 100 грн.

«Ізумруд», пансіонат, вул. Правди, 10;

тел.: (06595) 53-13-93, 53-48-81.

Розміщений у Ласпинській бухті. Є власний пляж, прокат гідроциклів, аквалангів. При пансіонаті — бар, кафе, ресторан, крамниця, автостоянка, екскурсійне бюро, сауна, більярд, настільний теніс, кінозал, дитячий майданчик, бібліотека, дискотека.

Двомісний номер: 53—214 грн; напівлюкс: 95—400 грн; люкс: 160— 555 грн.

Слід відзначити, що ціни в багатьох готелях Севастополя (як будь-якого іншого курортного міста) залежать від сезону. Крім цього, ви можете скористатися послугами дрібних фірм і приватних осіб, які надають житло різної комфортності — від кімнат без зручностей на околицях до розкішних три-чотирикімнатних квартир у центрі міста.

ДЕ ПОЇСТИ

Якщо ви під час прогулянок по Севастополю нагуляли апетит, то вгамувати голод — не проблема. Принаймні в центрі міста й коло пляжів закладів громадського харчування не бракує. Ціни й обслуговування — дуже різні. Ми рекомендуємо, що-небудь замовляючи, звернути увагу на рибні

страви,приготовані з виловленої в Чорному морі риби, і, звичайно ж, замовити вино Інкерманського заводу марочних вин.

Із дорогих закладів відзначимо ресторани «Зоряний Ільяс» (набережна Корнілова, 2), а також «Діана» та «Рибальський стан», розміщені на площі 300-річчя Російського флоту в Артилерійській бухті. Знавці рекомендують відвідати ресторан «Три пічкурі» (пр. Нахімова, 12). Чудова кухня, бездоганне обслуговування й не страшний величезними сумами рахунок залишать у вас приємне враження.

Прийнятні ціни й різноманітні смачні страви запропонують вам кафе «Іскринка» (вул. Леніна, 8), «Трактир 1854 р.» (вул. Велика Морська, 8), «Український шинок» (вул. Айвазовського, 3). Своєрідною місцевою пам’яткою є «Чебуречна», розміщена всередині Ма-лахового кургану. Є в Севастополі й заклади відомих мереж ресторанів швидкого харчування — «МакДональде» (пр. Нахімова, 18), «Потато Хаус» (пл. 300-річчя Російського флоту), «Піца Челентано» (вул. Єрошенка, 2а). Замовити піцу ви зможете й за телефоном служби доставки «Піци Челентано» 24-01-03.

У Балаклаві ми радимо відвідати ресторан «Балаклава» (пл. 1 Травня), який особливо славиться рибними стравами.

КУЛЬТУРА Й РОЗВАГИ

«Маленький Ермітаж Криму» — так севастопольці й гості містаназивають Севастопольський художній музей ім. М. П. Кро-шицького. І таке порівняння не випадкове. Основу колекції музею склали твори мистецтва з літньої імператорської резиденції в Лівадійському палаці й приватних колекцій Південного берега Криму, націоналізовані на початку 1920-х років. Деякі з представлених експонатів колись насправді були в колекції петербурзького Ермітажу, інші належали імператорській родині, князю

Голіцину, княгині Барятинській, міліонеру Демидову. У роки Великої Вітчизняної війни будівлю музею було зруйновано, більшу частину експонатів вивіз і героїчно зберіг директор М. П. Кро-шицький (у 1991 році музей було названо на його честь).

Нині в експозиції музею, яка налічує понад 8 тисяч предметів, представлені справді безцінні твори XVI—XX століть італійських, голландських, французьких і німецьких майстрів. Українське й російське образотворче мистецтво представлене роботами В. А. Тропініна, І. М. Крамського, І. Ю. Рєпіна, І. К. Айвазовського, І. І. Шишкіна, В. Д. Поленова, К. О. Коровіна, П. О. Левченка,

Палац дитинства та юнацтва

С. І. Васильківського. Цікава експозиція мейсенської порцеляни й виробів із бронзи.

Театрали можуть відвідати вистави Російського драматичного театру ім. Луначарського (пр. Нахімова, 6), у репертуарі якого не тільки класичні, але й сучасні постановки.

Серед розваг, не пов’язаних з високим мистецтвом, слід відзначити севастопольський аквапарк «Зурбаган» (парк «Перемоги», поряд із бухтою Омега, тел. (0692) 47-99-01). Усього в аквапарку 15 гірок і 7 басейнів. Малеча зможе з’їхати з невеликих гірок і поплавати в басейнах завглибшки до півметра. А для дорослих призначені повнорозмірні

басейни та різноманітні гірки завдовжки від 4 до 13,5 метра. На території комплексу знаходяться кафе, піцерія, дитяче кафе, фотоательє. Ціни на квитки: дорослий — від 90 (з 14.00 до 18.00) до 110 грн (з 10.00 до 18.00), дитячий — 70 грн.

Не залишаться в Севастополі без улюбленої розваги й завзяті боулери. До їхніх послуг відкриті боулінг-клуби «Кегельбан на Історику» (Історичний бульвар, тел. 54-59-99), «Золота куля» (вул. Адмірала Фадеева, 1, тел. 24-60-05,41-58-05), «Страйк» (пляж Омега, тел. 41-58-05). Клубне життя в Севастополі вирує в закладах «Zeppelin Club» (вул. 6-та Бастіонна, 46, тел. 46-91-23), «Чор-

Херсонський

музей®

м. Херсонес

^/’висо^

Благодатне

м. Фіолент

на перлина» (вул. Нахімова, 8; тел. 54-45-06), «Азія» (вул. Героїв Бреста, 29, тел. 23-73-77), «Зоряний Ільяс» (набережна Корніло-ва, 2, тел. 54-47-66).

ТРАНСПОРТ

Дістатись до Севастополя можна автомобільним, залізничним і повітряним (аеропорт «Бельбек») транспортом. Відстань від Києва до Севастополя складає 873 км, від Харкова — 740 км, від Львова (через Миколаїв) — 1175 км, від Одеси — 451 км.

Замовити таксі в Севастополі можна за телефонами: 006, 050, 052,055, 056,057,058,064. У місті також працює служба прокату автомобілів (тел. 23-12-25).

По лінії «Місто—Північна— Місто» здійснюються перевезення з Морвокзалу (пл. Нахімова, 5, тел. для довідок 54-24-65). Початок руху— о 5.00, відправлення останнього катера з міста — о 23.30, інтервал руху (залежно від часу) — 15—ЗО хвилин.