На південному боці серцевини Європи лежать шість країн, які формують Середземноморський регіон: Італія, Іспанія, Португалія, Ереція та невеликі острівні країни Кіпр і Мальта (рис. 1-19). Наше переміщення від майже полярної до майже тропічної Європи передбачає сильні контрасти, і насправді вони є, але існують і подібності. Знову ж таки, це регіон півостровів. Подібно до Північної Європи Середземноморська Європа є несуціль-ним, переривчастим регіоном. Ба більше, спостерігається відокремлення від європейської серцевини, тому тут так само проявляються контрасти між серцевиною та периферією. Високий ступінь культурної неперервності, датованої від греко-римських часів, характерний для релігій і мов регіону, його способу життя і ландшафтів. Як показує рисунок 1-2, на природне довкілля у цьому регіоні впливає кліматичний режим, який має його ім’я — середземноморський. Сухе спекотне літо є нормою, тому проблема опадів часто є нагальною протягом вегетаційного сезону.

Стосовно корисних копалин, то Південна Європа (так регіон зветься по-іншому) навіть близько так не забезпечена, як Європейська серцевина, що й відображається на карті промислових комплексів (рис. 1-7). Лише Північна Іспанія і Північна Італія (остання внаслідок значного обсягу імпорту вугілля та залізної руди) стали частиною економічної географії серцевинного ареалу. Навіть за таких умов ]спанія експортує багато мінеральних ресурсів, які вона видобуває, безпосередньо до Західної Європи. Лісові ресурси також являють невтішну картину: на відміну від Скандинавії та Фінляндії у Середземноморському регіоні вирубано багато лісів. Незважаючи на переважно пересічений рельєф, обмежене та повністю сезонне забезпечення опадами знижує гідроелектричні можливості Південної Європи.

Ключова відмінність між Північною та Південною Європою полягає у їхньому населенні. Хоча за площею Середземноморська Європа менша від Північної, вона має майже уп’ятеро більшу кількість населення (119 млн у 2002 р.). Розподіл населення і надалі відображає сільськогосподарську базу доіндустріальної ери, зі значною концентрацією у прибережних низовинах і родючих річкових басейнах, хоча зростання великих індустріальних центрів, зокрема у Північній Італії та Північній Іспанії, створило нову мозаїку. Втім, урбанізація Південної Європи значно нижча, ніж Західної чи Північної або Британських островів (показник 48 % для Португалії — один із найнижчих у цьому географічному світі). Інші показники свідчать, що рівень життя у Середземноморській Європі також відстає (табл. 1-2). Це було і залишається одним із викликів, який Європейський Союз має прийняти, якщо його лідери прагнуть рівності між 15-ма учасниками.