Сільське господарство

Хоча характер традиційного самодостатнього сільського господарства і продуктивність неефективних ехідос майже не змінилися у найбідніших районах Мексики, більш широкомасштабне товарне сільське господарство за останні три десятиліття диверсифікувалося і досягнуло деяких суттєвих результатів як на місцевих, так і на зарубіжних ринках. Південна частина Мексиканського плато використовується головним чином для вирощування продовольчих культур для внутрішнього споживання. У північній посушливій

частині країни розгорнуте доволі масштабне зрошувальне сільське господарство з використанням води, яка надходить із високогірних внутрішніх районів. Уздовж процвітаючого північно-західного узбережжя, на відстані одного дня подорожі на автомобілі від Південної Каліфорнії, організовано механізоване виробництво бавовни, шо є прибутковим експортним товаром. Тут також вирощуються пшениця, фрукти й овочі, культивування яких приваблює сюди іноземних інвесторів. Особливо це стосується таких культур, як банани та цукрова тростина. Відгодівля худоби є іншим масштабним проектом, який із внутрішніх північних теренів, де тваринництво є традиційним заняттям, поширюється на низинні райони узбережжя Мексиканської затоки.

Енергетичні ресурси

Хоча видобувна промисловість Мексики вже не має такого важливого значення, як колись, від 1970 р. країна почала користуватися перевагами (а також страждати від недоліків) одного з найбільших у світі виробників нафти. Її величезні родовища, зосереджені на південному узбережжі Мексиканської затоки (район затоки Кампече), принесли країні великі прибутки, коли світові ціни на нафту були високими під кінець 1970-х років. Але вони принесли й серйозні економічні труднощі, коли ці ціни впали після 1980 р. Відкриття багатющих родовищ нафти і газу зробили Мексику енергетично незалежною країною. Вони суттєво доповнили експлуатовані раніше нафтові запаси, розташовані навколо Мексиканської затоки на північний захід та у внутрішніх районах Юкатану на північний схід (рис. 5-9). Високі ціни на бензин у 1970-ті роки стимулювали економіко-географічні перетворення в країні, але нафтова криза 1980-х перервала зростання в цій галузі і відкинула її на десятиліття назад. Крах відбувся через те, що уряд залишився без очікуваних прибутків від продажу нафти, які були необхідними для оплати відсотків за величезні іноземні позики, отримані країною для фінансування внутрішніх програм розвитку. Подібне лихо може статися знову, якщо майбутній нафтовий бум спокусить лідерів Мексики знову ризикувати в такий спосіб.