Таджикистан

На півдні й на сході Таджикистан межує відповідно з Афганістаном і Китаєм. Гігантський Памір домінує на східних просторах, де високі, покриті льодом гори формують джерело зрошувальної води для сусідніх пустельних районів Узбекистану і Туркменістану. Два найвищі піки у цій гряді, обидва вищі 7000 м (23 000 футів), височіють над одним із найзахоплюючіших високогірних пейзажів у світі.

Таджики є відособленим народом у регіоні: вони мають перське, а не тюркське, походження і розмовляють перською (тобто індоєвропейською) мовою. На них припадає 62 % із сукупного 6,6-мільйонного населення, але багато таджиків живуть у сусідніх Афганістані та Китаї. Таджики ділять свою землю з узбеками на заході й північному заході (25 %), росіянами (7 %, що невпинно зменшуються), вірменами та іншими меншинами. Більшість таджиків, незважаючи на свою перську спорідненість, є мусульманами-суннітами, а не шиїтами.

Столиця Душанбе лежить на крайньому заході країни. Коли у 1929 р. була заснована Таджицька соціалістична республіка, це була територія напівкочового тваринництва і ремісничих галузей. Радянське правління і планування економіки забезпечило появу великих промислових підприємств, шахт і зрошувального землеробства, але більшість таджиків залишилися землеробами і пастухами.

Після здобуття незалежності колишні комуністичні керівники утримали за собою владу, але відвернулися від Москви. Незабаром Таджикистан був утягнутий у громадянську війну, коли ісламські групи атакували державні установи та військові бази. Конфлікт мав переважно регіональний вимір: владні органи у Душанбе були не в ладах із північним регіоном країни — розсадником не лише ісламського фундаменталізму, а й анти-таджицьких, проузбецьких настроїв. Наприкінці 1990-х років влада нарешті домовилася про перемир’я з Об’єднаною таджицькою опозицією, що репрезентувала головні ісламські групи, але багато менших груп і озброєних загонів залишилися поза грою і продовжували свою кампанію жорстокості проти будь-якої державної структури і всієї влади загалом. Тим часом економіка і суспільний устрій Таджикистану фактично розпалися, і майбутнє країни є доволі туманним.