ТАЇЛАНД

Практично в усіх аспектах Таїланд є провідною державою регіону, що розглядається. Його ВНП на одну особу протягом економічного буму 1990-х

,Луанґпхабанґ

Лойко

Тханьхоз.і

(МеГОНҐСОН

\ ‘ Чіанґмай. » Лампхун-їМесарізнґ

Фактха

Лампанґ

•Чіанґкхан О^нонґкай V

\ ч Муанґ-

_ .- Наїаонпхано^к^-Кхаммуан Саконнакхон ‘ /І /

Утта радіт

Саванкхалом

Удонтхані’

Лхітсанулок\

Дхетчабун

ІКхонкен

Мукдаган^РСаеаннакхет-‘.

Чумпхе

Молам’яйн\Х

Чайяпхум

плато Корат \

Тхатум^-7

Накхонсавані

Убонратчатхзі

Сісакет )

V/

Наронратчасіма

Канчаї

[амроунґ

‘Банпон \ Ратбурі \ Самутсонґкхрг

чПхетбуї

Чаченґсау

г’Йракан

/онбурі

>мчабанґ

зттая

Анґкор

:мреап

.Баттамбані

іампонґтхом

Дантхабурі

Х*ан1<ін cTWm

Кампонґчнанґ

^У/Прачуапкхірікхан

Пномпс

\Чумпхон

.*Ранонґ

перешийок

Кра\

В’ЄТНАМІ

‘Сураттхані

Такуапа;і*-/~’~

Пханриґа^л

їН^кхонсітхаммарат

ч [Транґсонґ

Сонґкхала

П-ІВ

Малакка

— Шосе — Залізниці

Столиці країн підкреслено

‘ЦНаратхіват®

Сунґайколокі

104° на схід від Грінвіча

ТАЇЛАНД

] Серцевинний ареал

РИСУНОК 11-9

років був виший, ніж у В’єтнамі, Камбоджі, Лаосі та М’янмі разом узятих. Єдиний з-поміж своїх сусідів Таїланд виступає повноцінним учасником економічного розвитку Тихоокеанської окраїни. Столиця Таїланду, Бангкок, є одним із двох найбільших міських центрів у регіоні та одним із найвизначніших міст усього світу. Населення країни (63,1 млн осіб у 2002 р.) зростає найнижчими темпами у Південно-Східній Азії, майже еквівалентними з повністю урбанізованим Сінгапуром. За останні кілька десятиліть лише політична нестабільність та невпевненість стояли на перешкоді економічному прогресові. Таїланд є конституційною монархією; його рух до стабільної демократії супроводжується хабарництвом, корупцією і часом жорстким протистоянням.

Таїланд може слугувати хрестоматійним прикладом подовженої форми держави. Від порівняно компактної материкової частини, де знаходяться серцевинний ареал, столиця і головні території продуктивних можливостей, 1000-кілометровий

(600-мильний) коридор суходолу, в деяких місцях вужчий від 32 км (20 миль), простягається на південь до кордону з Малайзією (рис. 11-9). У найвужчому місці півострова Малакка — перешийку Кра — сусідня М’янма зникає, а Таїланд виходить водночас на Андаманське море і на Сіамську затоку. В усій країні жодна місцевість не лежить далі від столиці, ніж південний край цього виступу.

Як видно з рисунка 11-2, Таїланд займає серцевину Материкового регіону Південно-Східної Азії. У Таїланді немає такої дельти, як дельта Червоної, Меконгу або Іраваді, але його центральна долина зрошується низкою потоків, які спадають з північних та східних височин. Один із цих потоків — Менам (Чао-Прая) — є Рейном Таїланду. Від Сіамської затоки до Накхонсавана ця ріка є транспортною магістраллю. Баржові трамваї, навантажені рисом, прямують до узбережжя, пасажирські пороми пливуть на північ, вантажні судна перевозять олово і вольфрам (Таїланд є одним із

найбільших виробників цих металів у світі). Бангкок, що розкинувся по обидва боки пониззя Менаму, являє собою досить безладну плутанину хмарочосів, пагод, фабрик, гаваней, пристаней, висококласних готелів і скромних будівель. Місто та його околиці — це ціла система клонгів — водних транспортних каналів. Бангкок відомий як азійська Венеція, хоча багато каналів уже засипано, щоб слугувати як шосейні дороги.

Під час буму Тихоокеанської окраїни 1990-х років економіка Таїланду зростала високими темпами. До цього приклалися відносне положення, природне середовище і соціальні умови. Розташований біля Сіамської затоки, серцевинний ареал країни відкривається до Південнокитайського моря, а отже й до Тихого океану. Сама затока тривалий

«Таїланд являє собою один із найвизначніших культурних ландшафтів світу як у міській, так і в сільській місцевості. Граціозні пагоди, ступи та інші буддистькі святині блиском своїх куполів та шпилів прикрашають міста і містечка, які без них були б сірими і безрадісними. Архітектура буддизму поширилася навіть на державні установи: багато світських споруд — від підприємств до хмарочосів — увінчано чимось схожим на національний стиль. Найбільше враження, без сумніву, викликає величний ансамбль за стінами Великого Палацу в Бангкоку, частину якого бачимо на фото. Однак якщо забратися на будь-який висотний будинок у центрі міста, навколишній краєвид відкриє вам сотні таких споруд».

час була багатим рибним полем, а пізніше стала джерелом нафти. Але ключем економічного зростання Таїланду передусім була місцева робоча сила, яка працювала в часто жахливих умовах за малу зарплатню, щоб виробляти товари за низькими цінами на чужоземні ринки. Ця робоча сила привабила значні іноземні інвестиції, які у свою чергу стимулювали розвиток сфери послуг.

Незабаром Таїланд став економічним «тигром» Тихоокеанської окраїни, виробляючи товари від пластикових іграшок до «японських» автомобілів. Але тоді як робітники здобувають усе важкою працею, неефективне державне та фінансове управління сіє зерна руїни. У 1997 р. валюта країни бат, вартість якого почала коливатися, підірвала економіку і призвела до банкрутств багатьох банків. Обсяги експорту і продуктивність праці впали, ціна нерухомості різко знизилася, і Таїланд став першою жертвою у низці економічних спадів, яка зачепила практично всю західну Тихоокеанську окраїну.

Хоча Таїланд та інші економіки Тихоокеанської окраїни зазнали жорстокого стресу, ми повинні пам’ятати, що за попередній період буму відбулося значне вдосконалення інфраструктури не лише у серцевинному ареалі, а й у віддалених районах, таких як північний з центром у Чіангмай. Таїланд, подібно до інших економік Тихоокеанської окраїни, поліпшив шосейні дороги, порти, енергетичні системи, аеропорти, житло. Тож у часи спаду ці базові активи Таїланду добре прислужилися країні.

Природне довкілля і культурні ландшафти Таїланду продовжують приваблювати мільйони відвідувачів. Захоплюючу архітектуру буддизму (стара назва країни Сіам китайською означає «жовто-золотий»), вкриту золотом, що сяє на тропічному сонці, не можна порівняти ні з чим. Чудові пляжі давно зробили Таїланд улюбленим місцем відпочинку туристів — від Німеччини до Японії. Один із найвідоміших курортів світу — Пхукет — розташований на віддаленому південно-західному узбережжі Таїланду поблизу виступу півострова Малакка.

Туризм належить до провідних джерел надходжень іноземної валюти, але ця галузь має і темну сторону. Не дуже суворе ставлення тайців до сексу перетворило тутешній туризм переважно на секс-індустрію. Коли епідемія СНІДу досягла Таїланду у 1980-х роках, звички не змінилися, і до середини 1990-х років країна переживала один із найбільших світових спалахів цієї хвороби. На переломі століть понад мільйон осіб із 60-мільйон ного населення Таїланду було інфіковано.

Територіальна морфологія Таїланду створює як проблеми, так і можливості. До проблем

належать ефективна інтеграція національної території з допомогою наземних комунікацій, які мають покривати великі відстані; приплив біженців із сусідніх країн; контроль за контрабандою наркотиків, а також торгівля у внутрішньому «Золотому трикутнику», де зустрічаються М’янма, Таїланд і Лаос. Зусилля уряду щодо прискорення розвитку сільських районів, зокрема північно-східного, з допомогою мегапроектів, таких як великі греблі, порушили місцеве життя, зруйнували екологію і лише поглибили розрив між містом і селом. З іншого боку, довгий перешийок Кра створює перспективні економічні можливості: тут

найпівденніший Таїланд розміщений близько до Малайзії та Індонезії, що вселяє думку про найоп-тимальнішу модель розвитку трьох країн на цій території. За умови політичної стабільності майбутнє Таїланду як регіонального лідера виглядає безпечним.