ТЕРНОПІЛЬ —ЧОРТКІВ—ПЕЧЕРА МЛИНКИ

ТЕРНОПІЛЬ—

ЧОРТКІВ—

ПЕЧЕРА

МЛИНКИ

Тернопільський край у рейтингу найпопулярніших серед туристів місць знаходиться аж ніяк не на перших позиціях. Причин цього декілька — як об’єктивних, так і суб’єктивних. Але аналізувати їх ми не будемо, а порадимо вам, не зважаючи на рейтинги, вирушити до Тернопільської області. Пропонований нами маршрут охоплює одразу три найцікавіших міс-

Чортків. Домініканський костьол цЯ, По-перше — Тернопіль, за

тишно-провінційне місто зі своєю історією й особливим стилем забудови центральної частини. По-друге — Чортків, невелике містечко, що розкинулось на берегах річки Серет. Цінителі архітектурних шедеврів, особливо сакрального

напряму, знайдуть тут силу-силенну цікавого. І, нарешті, славетна печера Млинки. Якщо спелеологія — ваша пристрасть, то ви просто мусите побувати в цій печері. А якщо ви навіть не знаєте, що, власне, означає слово «спелеологія», і ви й не збирались відвідувати якісь печери, то вам… однаково конче потрібно побувати в Млинках. Зручність, комфорт, блага цивілізації?.. Про ці поняття на якийсь час треба забути. Крижана вода з колодязя, ночівля в холодній кімнаті в спальнику, з якого треба без кінця вилізати, щоб підкинути дров у пічку, — ось що вас чекає. А під час походу по печері ви, можливо, наб’єте синець або хулю. Але все це з лихвою окупиться незабутніми враженнями, які залишаться у вас від цієї поїздки…

в 1240 році. На березі річки Серет побудували замок із великою площею посередині, там проводились ярмарки й оголошувались укази.

У 1548 році місто дістало магдебурзьке право, що давало його жителям певні привілеї — право 15 років не платити податки, влаштовувати в місті щорічно три ярмарки тощо. Продовжувалось будівництво потужних укріплень, які, щоправда, не завжди рятували захисників міста від нападів татар і турків.

У XVIII — першій половині XIX століття Тернопіль був непоказним провінційним містечком (з 1772 року — у складі Австрійської імперії). Новий етап у його розвитку почався в 1870 році, після будівництва залізничної гілки Львів—Тернопіль. Місто швидко розвивалося, зростала й

У період з 1544 по 1698 рік татари й турки 14 разів плюндрували Тернопіль.

ІСТОРИЧНА ДОВІДКА

У 1540 році польський король Сигізмунд І видав краківському каштеляну князеві Яну Тарнов-ському грамоту на заснування міста й володіння землею навколо нього. Місто побудували на місці давньоруського укріпленого поселення Топільчого (Сопільчого), зруйнованого ордами хана Батия

кількість його жителів. Якщо на початку XIX століття населення Тернополя складало близько 7 тисяч людей, то на кінець століття — понад ЗО тисяч.

У 1922 році Тернопіль став центром новоствореного воєводства в складі Польщі, а в 1939-му — обласним центром у складі СРСР. У роки Другої світової війни Тернопіль було практично повністю зруйновано, а відновлено тільки на початку 1950-х років.

У центрі Тернополя

З 1991 року місто є обласним центром України. Тернопіль займає площу 59 км2, населення — 233 тисячі людей.

Перша письмова згадка Чортко-ва зустрічається в документах, датованих 1522 роком. У цьому році польський король Сигізмунд III видав магнату Єжи Чартковсько-му грамоту на підтвердження його права володіти цим містечком і назвати його Чортків.

У 1610 році на лівому березі річки Серет замість дерев’яного побудували кам’яний замок. За Бучацьким трактатом з 1672 по 1683 рік Чортків входив до складу Османської імперії, а пізніше був резиденцією магнатів Потоцьких та Садовських.

Нині Чортків — районний центр Тернопільської області. Населення міста — близько 29 тисяч жителів.

ВИЗНАЧНІ МІСЦЯ

Тернопільський замок (1540— 1547 рр.), вул. Замкова, 12.

Воздвиженська церква (кінець XVI ст.), вул. Над Ставом, 16.

Костьол домініканського монастиря (1749—1779 рр.), вул. Сагайдачного, 14.

Церква Різдва Христового (1602—1608 рр.), вул. Руська, 22.

Тернопільський став (1548 р.).

Кілька сторіч тому центром практично кожного європейського міста був добре укріплений замок. Не був винятком і Тернопіль. Саме звідси, від Тернопільського замку, ми й почнемо прогулянку по місту. Слід сказати, що коли туристи бачать замок, то ставлять одне й те саме питання: «Хіба це XVI століття?»

Справді, одна з головних пам’яток Тернополя має вигляд мало не звичайного будинку XX століття, і нема тут спрямованих угору оборонних башт, підйомного мосту й фортечної брами. Але не слід думати, що вас обдурили. Будинок, у якому нині розміщуються спортивні й інші організації, — це справді замок. І не його вина в тому, що він не схожий на інші замки…

Будівництво замку на березі річки Серет почалось у 1540 році й тривало вісім років. Коли замок збудували, в долині річки насипали дамбу й звели загату-міст. У результаті річка розлилася й утворився величезний став завширшки понад 2 км.

Протягом 120 з гаком років замок служив магнатам Тарнов-ським, Острозьким, Замойським,

Конецпольським, Потоцьким, захищаючи їхні володіння від нападів турків і татар. Але в 1675 році війська турецького султана, відступаючи з Тернополя, спалили його, зруйнували укріплення, міст і браму й висадили дві башти. Так Тернопільський замок зруйнували вперше.

На початку XIX століття польський граф Ф. Кори-товський вирішив із замку зробити палац. При цьому його не дуже цікавила цілість історичного вигляду замку. Під час перебудування було остаточно знищено вцілілі башти й оборонні укріплення. А поряд зі старим замком побудовано так званий Новий замок (до наших днів не зберігся).

А в 1843 році останній господар Тернопільського замку Т. Тур-кулл продав його місцевій владі, яка, натомість, передала будівлю австрійській армії під казарми.

У 1917 році, під час Першої світової війни, Тернопільський замок було зруйновано вдруге. А те, що ще збереглось, остаточно знищено під час Другої світової війни.

Замок відновлено, а точніше, побудовано заново, в 1951 році. Від первинного вигляду замку,

На початку XIX століття, під час нетривалого перебування Тернополя в складі Російської імперії,

за розпорядженням генерал-губернатора в замку було влаштовано «танцювальне казино».

Тернопіль.

Церква

Різдва

Христового

того, що був збудований у середині XVI століття, залишилася тільки цокольна частина, товщина стін якої складає від 2,5 до 4,5 метра.

Від Тернопільського замку наш шлях лежить до іншої славної пам’ятки міста — костьолу монастиря домініканців. Цю споруду в стилі пізнього бароко побудовано в 1749—1779 роках за проектом архітектора А. Мошинсь-кого. У розписуванні інтер’єрів костьолу брали участь відомі польські художники Станіслав Строїнський та Юзеф Хойноць-

кий. Під час Другої світової війни храм зруйнували, а відновили його в 1953 році. Після цього в його стінах розміщувалась експозиція картинної галереї Тернопільського краєзнавчого музею. У 1992 році храм передано Українській греко-католицькій церкві.

Від костьолу домініканського монастиря по вулиці Валовій ми виходимо на одну з центральних магістралей Тернополя — вулицю Руську. Тут розміщена церква Різдва Христового — одна з найстаріших споруд міста. Храм

Тернопільський став. Воздвиженська церква

побудовано в 1602—1608 рр. під керівництвом майстра Леонтія. З самого початку церква була невеликою за розмірами й складалася з одного яруса. А сучасний вигляд споруда дістала в результаті низки перебудов. Поволі до будівлі прибудовувались другий ярус, дві вежі й різноманітні господарчі приміщення. У роки Другої світової війни храм зруйновано, а відновлено тільки в 1956 році.

Далі наш шлях лежить до Тернопільського ставу. Неподалік від нього, на вулиці Над Ставом знаходиться Воздвиженська церква («Церква над ставом»). Цей храм — яскравий приклад оборонного архітектурного мистецтва. У церкві можна було не тільки спілкуватися із Всевишнім, але й

в разі потреби оборонятись від ворогів. На жаль, у ході світових війн Воздвиженську церкву було дуже пошкоджено. Відновлено її наприкінці 1950-х років.

Чортків — друге за розмірами й кількістю населення місто Тернопільської області. Звісно, коли йти за стандартними статистичними викладками, то райцентр дуже поступається обласному центру (наприклад, населення у 8 разів менше). Але ось у тому, що стосується визначних місць та архітектурних пам’яток, то тут Чортків, гадаємо, нічим не поступається Тернополю.

Є в Чорткові свій замок, доля якого, на жаль, багато в чому повторює долю Тернопільського

ТЕРНОПІЛЬ —ЧОРТКІВ—ПЕЧЕРА МЛИНКИ

Чортків. Кафедральний собор Св. Петра і Павла

замку. Згідно з історичними документами, камінний замок у Чорткові побудовано на місці дерев’яних укріплень, і відбулося це в 1610 році. Поволі замок руйнувався, занепадав. До нашого часу збереглися стіни й дві напівзруйновані башти. Але най сумніше, що навіть ці історичні реліквії не охороняються — тепер (маємо на увазі початок 2008 року) на території замку розміщується комора паливно-мастильних матеріалів!

На щастя, доля інших архітектурних пам’яток Чорткова склалася вдаліше. Це стосується передусім двох дерев’яних церков, що є типовими зразками

подільської дерев’яної архітектури, — Успенської (1635 р.) та Вознесенської (1717 р.). З інших культових споруд варті уваги домініканський костьол (початок XVII ст.) і так звана Стара синагога (1771 р.).

І, нарешті, третій об’єкт нашої подорожі — печера Млинки. Тернопільська область взагалі дуже популярна серед спелеологів. Тут знаходиться багато печер різної категорії складності. Одразу ж попередимо читача, що перш ніж вирушати на екскурсію до печери (неважливо, якої), треба чітко з’ясувати для себе декілька серйозних моментів. По-перше, потрібна бодай мінімальна фізич-

на й психологічна підготовка. З першою все зрозуміло — хоча маршрути по Млинках і вважаються легкими й тому цілком підходять для новачків, це досить таки велике навантаження. А щодо психологічного аспекту питання, то тут існують певні правила: з одного боку, не треба боятись печери, а з другого — слід ставитися до нього з усією серйозністю.

Тепер Млинками «завідують» спелеологи з чортківського туристичного клубу «Кристал». Вони приймають туристів, які приїжджають сюди з усіх районів України, а також інших країн, й організовують походи по печері. З ними краще зв’язатися заздалегідь за тел. 8(03552) 2-17-10 і домовитись про умови вашої екскурсії. Переночувати в Заліссі можна в так званому туристичному притулку — будинку без усіляких зручностей, з пічним опаленням. Тому слід узяти з собою теплий одяг та спальний мішок. Для походу по печері треба запастися взуттям на неслизькій підошві і (навіть улітку) шапочкою.

Розміщена печера Млинки неподалік від села Залісся Чортківського району. Виявили її на початку 1960-х років місцеві жителі неподалік від струмка Млиночки, через що, власне, печера й дістала свою назву. Першою в печеру спустилася, як це не дивно, група місцевих школярів на чолі з учите-

«Троянди» із кристала в печері Млинки лем, потім серйозніші дослідження Млинків провели тернопільські спелеологи. Довідкова (тобто розвідана) довжина ходів печери складає 28 км.

Це все сухі цифри. Далі, як кажуть у таких випадках, підуть емоції. Причому емоції тільки позитивні. Усі, хто побував у Млинках, водно твердять, що потрачені

гроші й деякі незручності з лихвою окуплюються приголомшливими, незабутніми враженнями. Навряд чи має сенс описувати красоти Млинків. Погляньте на фотографії, а краще — діставайте ваше туристичне спорядження, збирайте рюкзаки й приїжджайте на станцію Залісся. Повірте, це варто зробити…

ДЕ ЗУПИНИТИСЬ

ТЕРНОПІЛЬ

«Тернопіль», готель,

вул. Замкова, 14;

тел.: (0352) 52-4397, 33-30-20.

Розміщений у центрі міста. Має 1 люкс-апартамент, 12 двокімнатних

люксів, 68 одномісних і 54 двомісних номерів І категорії. До послуг пожильців ресторан, бар, казино, конференц-зал, автостоянка, що охороняється.

Двомісний номер: 140 грн; люкс: 460 грн.

«Галичина», готель,

вул. Чумацька, 1;

тел.: (0352) 53-35-59, 33-61-59.

Розміщений у центрі міста на березі Тернопільського ставу. До послуг клієнтів 2 номери люкс-апартаменти, 10 двокімнатних люксів, 58 одномісних і 213 двомісних номерів І категорії.

Працюють ресторан, бар, диско-бар, конференц-зал, перукарня, автостоянка. Автономне опалення і гаряче водопостачання. Більшість номерів обладнані сучасними меблями, мають ванні кімнати, телевізор, телефон.

Двомісний номер: 128 грн; поліпшений: 298 грн; люкс: 488 грн.

«Алігатор»,

готельно-розважальний комплекс,

вул. Гайова, 29;

тел.: (0352) 22-7172, 22-7391.

Розміщений у районі, віддаленому від центру міста. До послуг клієнтів ресторан, боулінг-клуб, обслуговування в номерах, закрита автостоянка, автомийка. У номерах — полуторні ліжка зі зручними матрацами, м’які куточки, душ із гарячою водою цілодобово, супутникове ТБ.

Одномісний номер: 200 грн; двомісний: 250 грн; люкс: 300 грн.

«Центральний», готель,

вул. Шевченка, 25;

тел.: (0352) 23-5211, 25-3516.

Розміщений в історичному центрі міста. Номери класу люкс з усіма зручностями. При готелі є ресторан.

Двомісний номер: 350 грн.

«Глобус», готель,

вул. Будного, 18;

тел.: (0352) 55-00-35, 55-00-36.

Розміщений на окружній дорозі. До послуг пожильців кафе-бар, сауна, безкоштовна автостоянка, авто-мийка. У кожному номері: душ (гаряча вода цілодобово), кондиціонер, телевізор, телефон. Обслуговування з кафе.

Двомісний номер: 150 грн; на-півлюкс: 200 грн; люкс: 300 грн.

«У Василя», готель,

вул. С. Бандери, 29;

тел.: (0352) 43-10-00, 43-40-50.

Розміщений на центральній вулиці міста. Усі двомісні номери обладнані телевізорами, холодильниками, м’якими куточками, санвузлами. Є також номери люкс. Автономне опалення й гаряча вода.

Двомісний номер: 100 грн; люкс: 150 грн.

«Рута», готель, вул. Медова, 2; тел.: (0352) 52-6215.

Розміщений у центральній частині міста. Клієнтам пропонують: 1 номер люкс, чотири напівлюкси, 14 стандартних двомісних і 20 чотиримісних номерів.

Двомісний номер: 90 грн.

«Старий парк», готель, вул. Бордуляка, 11; тел.: (0352) 25-60-73.

Розміщений у центральній частині міста. Номери зі зручностями в номері або на поверсі.

Двомісний номер без зручностей: 80 грн; зі зручностями: 100 грн.

«Вокзальний», готельний комплекс, пл. Привокзальна; тел.: (0352) 27-2360.

Розміщений на території залізничного вокзалу. Номери одномісні й двомісні з усіма зручностями (телефон, телевізор, холодильник, гаряча вода). До послуг пожильців бар, сауна.

Одномісний номер: 45 грн; двомісний: 85 грн.

«Чайка», готель, вул. Білецька, 52; тел.: (0352) 25-8770.

Розміщений у парковій зоні на березі озера у віддаленому від центру міста районі. Номери одномісні й двомісні.

Одномісний номер: від 45 грн.

ЧОРТКІВ

<D

«Авіаносець», готель, вул. Незалежності; тел.: (03552) 21-830.

Розміщений у центрі міста. До послуг пожильців ресторан, сауна з великим басейном, закрита автостоянка. Обслуговування в номерах. Номери різноманітної місткості (2—5 люд.) без зручностей та зі зручностями.

Двомісний номер: від 80 грн; люкс: від 150 грн.

«Гетьман», готель,

вул. Володимира Великого, 1а;

тел.: (03552) 31-284.

Розміщений у центрі міста.

<v

ДЕ ПОЇСТИ

У Тернополі, принаймні в центральній частині міста, не бракує закладів громадського харчування. Та ми передусім хотіли б відзначити два місця. По-перше — «Старий млин» (вул. Бродівська, 1а). Це не просто ресторан, це — ресторан-музей. Триповерхову будівлю зроблено у вигляді старого водяного млина, а коло входу крутиться млинарське колесо й дзюрчить вода. А чого варті інтер’єри «Старого млина»!

Описувати їх марно, це треба бачити на власні очі — крісла у формі сідел, пеньків та коліс від возів, керамічна композиція «Жаба давить», жартівливі написи на стінах (наприклад, «Живемо, щоб їсти, їмо, щоб жити. Добре їмо, щоб добре жити»). Навіть звичайні, здавалося б, написи-попередження в «Млині» мають зовсім незвичний вигляд. Наприклад, про шкоду паління повідомляється таким чином: «Курець вітчизняних цигарок помре патріотом». Звісно, не тільки інтер’єром славний «Старий млин», але й чудовою кухнею,

прекрасним обслуговуванням і, що важливо, цілком прийнятними цінами.

Своєрідною візитівкою Тернополя ось уже понад 40 років є ресторан «Тернопіль» (вул. Замкова, 14), розміщений у будівлі однойменного готелю. Фірмові страви, приготовані руками кухарів ресторану, не залишать байдужими навіть найвибагливіших гурманів. Клієнтами цього ресторану були найвідоміші люди України й близького зарубіжжя.

Звичайно, що на цьому список ресторанів, кафе й барів Тернополя не закінчується. До ваших послуг також (ми зупинимось тільки на закладах, розміщених у центрі міста) ресторани «Україна» (бульв. Тараса Шевченка, 23), «Класик» (бульв. Тараса Шевченка, 25), нічний бар-ресторан «Прага» (вул. Митрополита Шептицького, 11), бар-ресторан «Максим» (вул. Білець-ка, 11), кафе «Наша кухня» (вул. Руська, 32) та багато інших.

У Чорткові поїсти можна в ресторані при готелі «Авіаносець» (вул. Незалежності), кафе-барі «Молодіжний» (вул. С. Банде-ри), піцерії «Піца Челентано» (вул. Степана Бандери).

Президент України Віктор Ющенко разом

з однокурсниками відзначав у ресторані «Тернопіль» 25-річчя закінчення Тернопільського фінансового інституту.

КУЛЬТУРА І РОЗВАГИ

Театрали можуть відвідати вистави Обласного драматичного театру ім. Т. Г. Шевченка (бульв. Тараса Шевченка, 6), в репертуарі якого понад 20 спектаклів українських

та зарубіжних авторів. Якщо ви подорожуєте з дітьми, то радимо відвідати вистави Обласного театру ляльок (вул. Січових Стрільців, 15). При театрі діє музей ляльок, де маленькі глядачі можуть побачити своїх улюблених героїв.

Експозиція Тернопільського художнього музею (вул. С. Кру-

Радивклів

Ходорів

Івано-Франківськ

Заліщикиї

Чернівці

Мельні

ТЕРНОПІЛЬ — ЧОРТКІВ—ПЕЧЕРА МЛИНКИ

шельницької, 1а) налічує понад 1500 предметів мистецтва. Краєзнавчий музей (пл. Мистецтв, 3) засновано в 1913 році, а нині його експозиція займає площу понад 1800 м2.

Нічне життя Тернополя представлене в нічному клубі «Алігатор» (при готельно-розважальному комплексі «Алігатор», вул. Гайова, 29), диско-клубі «Громада» (вул. І. Франка, 8). Любителі азартних ігор можуть перевірити свою удачу в казино «Джокер» (вул. Замкова, 16). Прихильники боулінгу можуть відвідати боулінг-клуби парку «Топільче» й готельно-розважального комплексу «Алігатор», а більярдисти — більярдні клуби «Піраміда» (вул. Замкова, 14), «Массе» (вул. Б. Лепкого, 5), «Бусол» (вул. Київська, 12а).

ТРАНСПОРТ

Дістатись до Тернополя можна автомобільним і залізничним транспортом. Відстань від Києва (через Хмельницький) до Тернополя складає 422 км, від Харкова — 905 км, від Львова — 125 км, від Одеси — 663 км.

У місті можна скористатись тролейбусним та автобусним транспортом, а також маршрутними таксі. Замовити таксі в Тернополі можна за телефонами: 050, 058.

Шлях до Чорткова великих проблем не становить. Через місто проходять траси Львів— Тернопіль—Чернівці та Івано-Франківськ—Кам’янець-По-дільський, а також залізниця Чернівці—Київ.

Доїхати до станції Залісся, біля якої знаходиться печера Млинки, можна дизель-потягом, що йде з Тернополя до станції Івано-Пусте.

Напевно, це відчуття виникало в кожного, хто бодай раз бував на Закарпатті. Відчуття, можливо, скоріше підсвідоме, але цілком виразне: «Це не зовсім Україна…» Річ, звісно, не в тому, що Закарпаття — найзахідніший регіон країни, і не в тому, що Закарпатську область пізніше за решту було приєднано до України. Змішання культур, мовні особливості,

Замок «Паланок». Мукачеве своєрідна архітектура — все це

надає Закарпаттю особливих рис. Значить, ще цікавіше буде відвідати цю «не зовсім Україну». Нас чекають замки, храми, музеї та інші визначні пам’ятки. Ласкаво просимо до Ужгорода й Мукачевого — найбільших міст Закарпаття…

20 кращих екскурсій Україною