УЖГОРОД—

МУКАЧЕВЕ

ІСТОРИЧНА ДОВІДКА

Вік деяких поселень давньої людини, виявлених на території Закарпатської області, складає сотні тисяч років. Пізніше в цих місцях жили племена аварів, даків, сарма-тів, потім на початку І тисячоліття

н. е. ‘їх змінили слов’яни. А наприкінці цього ж тисячоліття ці землі стали ареною зіткнення між угорцями й слов’янським племенем білих сарматів.

В угорській хроніці «Геста Хунга-рорум» місто Унг уперше згадується в 872 році (в інших історичних документах це місто називалося Онгвар, Гунгвар, Унгуйвар, Унгвар). Це і є Ужгород — місто на річці Уж. У цей час Ужгород стає центром князівства, на чолі якого стояв легендарний давньоруський князь Лаборець. У 903 році (за іншими даними, у 896-му) угорські племена під керівництвом князів Алмоша й Арпада штурмували Ужгород. Сили були нерівні — місто здалося, а князя Лаборця стратили. Угорці спершу пограбували Ужгород і зруйнували більшість його укріплень. Але невдовзі нові господарі, оцінивши вигідне географічне положення Ужгорода, вибудували тут фортецю, набагато потужнішу, ніж раніше. Хай там як, у 1086 році численні орди половецького князя Кутеска кілька

разів штурмували Ужгород, але марно. Однак через 150 років стримати натиск непереможної армії хана Батия місту не вдалось. Ужгород зруйнували вщент.

Через вісім років за наказом угорського короля Бели IV неподалік від зруйнованих ужгородських укріплень було побудовано нову фортецю. У 1318 році новими господарями Ужгорода стали італійські графи Другетщякі володіли містом (з перервами) протягом трьох з половиною століть.

На початку XVI століття Ужгород стає ареною постійних воєн — як між державами, так і між феодалами. У 1514 році місто зазнало сильної шкоди під час народного повстання, а в 1538 році Ужгород став частиною Трансільванії, через два роки — Австрії, у 1564 році його знов атакували трансільванські війська.

У XVII—XVIII століттях відбувається економічний розквіт Ужгорода, пов’язаний передусім із розвитком ремісництва. Тривав він і в XIX столітті; цьому, крім іншого, сприяла побудована в 1872 році залізнична вітка Чоп—Ужгород.

Після завершення Першої світової війни Закарпаття ввійшло до складу Чехословаччини, а Ужгород став окружним центром. Однак згідно з рішенням Віденського арбітражу 1938 року місто знов було передано Угорщині. У роки

У центрі Ужгорода

Другої світової війни в Ужгороді розміщувалась опорна база угорських військ, які виступали на боці гітлерівців. 27 жовтня 1944 року місто звільнили частини 4-го Українського фронту. На щастя, на відміну від переважної більшості українських міст Ужгород зазнав не сильних руйнувань під час бойових дій.

Сьогодні Ужгород — центр Закарпатської області, найменший з усіх обласних центрів України. Населення міста — близько 115 тисяч жителів.

X- X- X-

Місто Мукачеве уперше згадується в історичних хроніках у 1108 році, хоча вважається, що поселення на річці Латориця,

яке входило до складу Київської Русі, з’явилося ще в IX столітті. Після монголо-татарського нашестя Мукачеве стало частиною володінь галицько-волинського князя Лева Даниловича, а потім власністю угорських королів. Узагалі в XIV—XVIII століттях містом володіли в різний час з півсотні господарів: подільські, сербські й трансільванські князі, угорські й австрійські монархи тощо. У 1445 році Мукачеве дістало магдебурзьке право.

Після Першої світової війни (в 1919 році) Мукачеве стало частиною Чехословаччини, а з 1939 року — Угорщини. У 1944 році Мукачеве в складі Закарпатської області відійшло до УРСР.

Нині Мукачеве — районний центр, друге за чисельністю населення (82 тисячі людей) місто Закарпатської області.

ВИЗНАЧНІ МІСЦЯ

УЖГОРОД

Ужгородський замок-фортеця (XII—XVII ст.), нині — Краєзнавчий музей, вул. Капітульна, 33.

9 Хрестовоздвиженський

кафедральний собор (1646 р.), вул. Капітульна, 9.

9 Горянська ротонда (XII ст.), мікрорайон Горяни.

9 Музей народної архітектури та побуту,

вул. Капітульна, 33а.

9 Будівля Лісництва (XVII ст.), вул. І. Дьєндеші, 8.

МУКАЧЕВЕ

• Замок «Паланок» (XIV—

XVII ст.).

• Мукачівський монастир (XIV—

XVIII ст.), вул. Північна, 2.

9 Каплиця Святого Мартіна

(XIV ст.), вул. Миру, 51.

Палац графів ІПенборнів («Білий дім») (XV—XVIII ст.), вул. Миру, 28.

Ужгородський замок-фортеця — це, безумовно, те місце, звідки слід почати екскурсію по місту на річці Уж. Перші відомості про замок датуються IX століттям. Щоправда, оскільки замок неодноразово руйнувався й перебудовувався, до сьогодні збереглись тільки споруди XII—XIII століть, і то тільки фрагменти фундаменту й залишки карнизів з романським і готичним орнаментами. А головна частина фортеці належить до XIV століття. Як ми вже згадували, Ужгородом, а відповідно й замком,з 1318 року протягом 350 років володіли графи Другети.

Наприкінці XVI століття (а саме в 1598 році, про що свідчить висічений на одній зі стін напис) під керівництвом групи італійських інженерів проведено реконструкцію Ужгородського замку. Європа постійно жила під загрозою турецького вторгнення, тому фортеця в Ужгороді мала відповідати всім вимогам тодішнього фортифікаційного мистецтва.

Одним з останніх випробувань, яких було немало в історії Ужгородського замку, стала визвольна війна угорського народу проти Австрії в 1703—1711 рр. Восени 1703 року війська під керівництвом Ференца II Ракоці захопили Ужго-

Стіни Ужгородського замку

род, а невдовзі й усе Закарпаття. Однак австрійський гарнізон, залігши в замку, півроку відбивав усі атаки угорських військ. І тільки в березні 1704 року, коли Ужгород уже був у глибокому тилу повстанців і становище австрійців стало безнадійним, замок здали на умовах почесної капітуляції.

Без чого неможливо уявити середньовічний замок? Без потужних стін, високих башт, багатокілометрових потаємних підземних ходів. А ще «окрасою» будь-якого замку є… привиди. Є вони й в Ужгородському замку (так принаймні стверджують старовинні легенди). Коли в XVII столітті до Ужгорода підійшли польські війська, їхній ватажок, якийсь польський шляхтич, видаючи себе за мандрівного лицаря, пробрався до замку. І сталось так, що дочка хазяїна замку, одного

з графів Другетів, покохала його й розповіла про потайний хід під фортечною стіною. Коли батько дізнався про доччину зраду, він наказав замурувати її живцем у стіну. Відтоді, кажуть, і чути в замку дивні схлипування й зітхання. Звісно, скептики можуть пояснити ці звуки стогоном вітру, що проходить крізь щілини в товстих стінах замку. Що ж, навіть якщо це й так і в Ужгородському замку нема ніяких привидів, однаково він лишається одним з найцікавіших замкових споруд України. А значить, вартий уваги й пошани.

Неподалік від замку, на тій самій Капітульній вулиці, знаходиться ще одна визначна пам’ятка Ужгорода — Хрестовоздвиженський кафедральний собор, побудований у стилі середнього бароко. Його споруджено як головний храм монастиря єзуїтів, але з 1773 року

Хресто-

воздвиженський

кафедральний

собор

він належить Українській греко-католицькій церкві. Безумовно, варто помилуватися прекрасним розписом інтер’єрів, виконаним закарпатськими художниками.

Заслуговує на увагу й будівля Лісництва (XVII століття), де в 1629 році народився відомий угорський поет І. Дьєндеші. Тепер його ім’ям названо вулицю, на якій і стоїть цей будинок.

Ще одна архітектурна пам’ятка Ужгорода розміщена в його передмісті Горяни. Горянська ротонда

не вражає своїми розмірами. Та це не важливо, адже невелика церківця побудована наприкінці XII століття і є прекрасним зразком романської й готичної архітектури. А головною окрасою храму є унікальні готичні фрески XIV століття. На думку деяких мистецтвознавців, їх виконали мандрівні італійські художники.

Коли ви навіть оглянули всі визначні пам’ятки Ужгорода, це не значить, що треба негайно пакувати валізи. Прогуляйтеся

Горянська ротонда

ще раз по його парках і набережних, вдихніть неповторний аромат «неукраїнської України». Але нас ще чекає Мукачеве й відомий замок «Паланок»…

Хоч би з якого боку ви під’їжджали до Мукачевого, ви обов’язково побачите це диво. Розміщений у південно-західній частині міста на горі заввишки 70 метрів замок «Паланок» —

це, безумовно, головна пам’ятка Мукачевого. Точна дата його заснування невідома, однак у документах XI століття вже є згадка про його існування. У 1396 році замок перейшов до володінь подільського князя Федора Ко-рятовича, який перебудував й укріпив його. Про ті часи нагадує й вирізьблений у скелі колодязь завглибшки 85 метрів.

Мукачеве. Замок «Паланок»

Мукачеве. З висоти замку

Змінивши ще кількох господарів, у 1633 році замок «Паланок» став власністю трансільванського князя Дьордя І Ракоці. Після князя його вдова Жужанна Лорантфі провела грандіозну реконструкцію — було побудовано Нижню й Середню тераси замку, а також зовнішнє оборонне кільце. Родина Ракоці володіла замком до 1688 року, коли замок після трирічної (!) облоги захопили війська австрійського імператора. Австрійці теж реконструювали «Паланок», зробивши його найпотужнішим укріпленням у південній частині імперії. Однак поступово замок утратив своє військове значення. Зрештою в 1782 році «Паланок» перетворився на в’язницю. У1896 році в’язницю було ліквідовано, а в 1919 році,

після передачі Закарпаття до складу Чехословаччини, в замку розміщено військові частини. За радянських часів у «Паланку» розташовувались різноманітні організації, наприклад ПТУ, що готувало механізаторів широкого профілю. У 1970-х роках у замку проводилась реконструкція, яка, на жаль, за словами свідків, більше нагадувала спробу ще більше зруйнувати й без того занедбаний замок. Тільки на початку 1990-х років почалися роботи, які справді можна було назвати реставраційними.

Що тепер можна побачити в замку? Звісно, «Паланок» — це передусім велична архітектурна споруда, свідок багатьох битв і найважливіших історичних подій.

У дворі Мукачівського замку

замку розмістилась експозиція Мукачівського історичного музею, де зібрано надзвичайно цікаві експонати кам’яного й мідного віків, виявлені під час археологічних розкопок на території Закарпаття, колекція зброї, матеріали, що розповідають про життя та побут закарпатців. А в картинній галереї замку виставлено полотна українських, польських та угорських художників давнини і сучасності, колекцію ікон XVI— XIX століть, зібрання розписних великодніх яєць. Експозиції замку «Паланок» відчинено з 9.00 до 18.00 (окрім вівторка).

І знову ми порадимо вам не поспішати. Ви оглянули замок «Паланок»? Це чудово, але замок — ще не все Мукачеве. Пройдіться по

Але Мукачівський замок — це не тільки стіни й укріплення, глибокі колодязі й бастіони. Сьогодні тут розміщується декілька цікавих виставок та експозицій, які, безумовно, варті вашоїуваги. Загальна площа «Паланка» складає близько 14 000 м2, і повірте, тут є на що подивитись. У залах Верхнього

U

Мукачеве. Палац графів Шенборнів

центру міста, огляньте пам’ятник Кирилу та Мефодію, Мукачівський монастир, заснований ще в XIV столітті князем Федором Коря-товичем, католицький костьол, на подвір’ї якого знаходиться каплиця Святого Мартіна. А на площі Миру вашу увагу, безумовно, приверне палац графів Шенборнів, або, як його тут називають, «Білий дім». Мукачеве — цікаве місто, і якщо ви поставитесь до нього з повагою, то враження від цієї поїздки запам’ятаються вам на все життя.

ДЕ ЗУПИНИТИСЬ

УЖГОРОД «Едуард», готель, вул. Бачинського, 22а; тел.; (0312) 61-33-55, 61-62-61.

Розміщений неподалік від центру міста. До послуг пожильців ресторан, бар, більярдна кімната, сауна, відкритий басейн. Кожний номер обладнаний телефоном, телевізором, холодильником, міні-баром, ванною кімнатою. Сніданок включено до вартості проживання.

Двомісний номер: 300—395 грн; напівлюкс: 500 грн; люкс: 685 грн.

«Дует», готель,

вул. Корольова, 17;

тел.; (0312) 66-30-47, 66-40-55.

Знаходиться неподалік від центру міста. Готель має ресторан європейської кухні, сауну, басейн, трена-жерний зал. Номери із сучасними меблями, обладнані ванними кімнатами, телефонами, телевізорами, холодильниками й міні-барами. Сніданок включено до вартості проживання.

Напівлюкс: 230 грн; люкси: 290— 320 грн.

Old Continent, готель, пл. Ш. Петефі, 4; тел.: (0312) 66-93-66.

Розміщений у центрі міста. До послуг клієнтів фешенебельний ресторан європейської й національної кухні на першому поверсі (дві зали), бізнес-центр, обслуговування в номерах, пральня, автостоянка, що охороняється. У кожному номері є: ванна кімната із сучасною сантехнікою, клімат-контроль, міні-бар, сейф, супутникове ТБ, телефон.

Одномісний номер: 490 грн; двомісний: 580—650 грн; напівлюкс: 650—780 грн; люкс: 780—1200 грн.

«Смарагд», готель,

вул. Малокам’яна, 10;

тел.: (0312) 61-38-58, 61-38-56.

Знаходиться неподалік від центру міста. 17 номерів з усіма зручностями: телевізор, телефон, холодильник, міні-бар, кондиціонер, ванна кімната. До послуг пожильців ресторан, бенкетна зала, сауна з басейном, автостоянка, пральня.

Двомісний номер: 185 грн; напівлюкс: 225 грн; люкс: 285 грн; апартаменти: 485 грн.

«Закарпаття-Інтурист», готель, пл. Кирила й Мефодія, 5; тел.: (0312) 67-13-70, 67-14-67.

Розміщений у центрі міста, поряд із залізничним та автовокзалом. До послуг клієнтів ресторан «Закарпаття» з трьома залами, пивбар, лобі-бар, нічна дискотека, казино, салон краси, сауна з масажним кабінетом, конференц-зал, пральня, обмінний пункт, автостоянка, що охороняється. У кожному номері: супутникове ТБ, телефон, холодильник, ванна кімната. Люкси обладнані системою клімат-контролю.

Двомісний номер: 120—210 грн; люкс: 260—390 грн.

«Дружба», готель,

вул. Висока, 12;

тел.: (03122) 33-232, 37-233.

Розміщений у зеленій зоні міста. Є ресторан на 80 місць, бенкетна зала на 30 осіб, кафе, нічний бар, конференц-зал, більярд, автостоянка. Номери зі зручностями й кабельним ТБ, наявні президентські апартаменти. Сніданок включений до вартості проживання.

Одномісний номер: 72 грн; двомісний: 124 грн; люкс: 250—555 грн.

«Ужгород», готель, вул. Б. Хмельницького, 2; тел.: (03122) 35-060.

Розміщений у центрі міста неподалік від залізничного вокзалу. У кожному номері: телевізор, телефон, холодильник, душ або ванна. До вартості номера включено сніданок.

Одномісний номер: 75 грн; двомісний: 140 грн; напівлюкс: 125 грн; люкс: 267 грн.

«Атлант», міні-готель, пл. Корятовича, 27; тел.: (0312) 61-40-95.

Розміщений у самому центрі міста. У кожному номері є супутникове ТБ, телефон, холодильник, ванна кімната.

Одномісний номер: 165 грн; напівлюкс: 225 грн; люкс: 310 грн.

«Світанок», туркомплекс,

вул. Кошицька, ЗО;

тел.: (03122) 43-852, 43-021, 34-309.

Розміщений неподалік від центру в старій частині міста. Є ресторан, кафе-бар, конференц-зал, автостоянка, що охороняється. Номери різних категорій.

Двомісний номер: 80 грн; напівлюкс: 200—250 грн.

«Пілігрим», мотель, вул. Соборнецька, 212; тел.: (03122) 42-819.

Невеликий готель на 9 номерів. Розміщений за межами міста, поряд з українсько-словацьким кордоном. Є ресторан національної кухні (дві зали), бар.

Двомісний номер: 70 грн; тримісний: 75 грн.

«Спорт», готель, вул. Гленца, 4; тел.: (03122) 43-344.

Розміщений у парковій зоні на березі річки, неподалік від центру міста. Є кафе-бар, сауна, автостоянка. Двомісний номер: від 50 грн.

МУКАЧЕВЕ

«Стар», готель, вул. Миру, 10/12; тел.: (03131)32-008, 53-991.

Елітний готель розміщений у центрі міста, в історичній будівлі навпроти Ратуші. До послуг пожильців ресторан «Зірка» з бенкетною залою, сауна з джакузі, басейн, автостоянка, територія, що охороняється. У номерах: телефон, супутникове ТБ, кондиціонер, холодильник. До вартості входить сніданок та доставка багажу в номер.

Одномісний номер: 193 грн; двомісний: 244—292 грн; напівлюкс: 442 грн; люкс: 374—662 грн.

«Дельфін», готель, вул. Ужгородська, 1а; тел.: (03131) 31-522.

Розміщений у центрі міста на березі річки. Номери з усіма зручностями. Двомісний номер: 200 грн.

«Барва», готель, вул. Миру, 66; тел.: (03131) 31-614.

Розміщений у центрі міста. Двомісні номери: телефон, супутникове ТБ, холодильник та інші зручності.

Двомісний номер: 150 грн.

«Водолій», готельний комплекс, вул. Графа Шенборна, 5; тел.: (03131)44-195,

(050)318-1261.

Розміщений поряд з Мукачівським замком. До послуг пожильців кафе-бар, сауна, автостоянка. Зручності в номерах або на поверсі. Гаряча вода цілодобово. До вартості проживання входить сніданок. Двомісний номер: 130 грн.

ДЕ ПОЇСТИ

Є одне місце в Ужгороді, яке, на нашу думку, цілком можна вважати визначною пам’яткою міста, хоча, коли міркувати формально, належить воно всього лише до закладів громадського харчування. «Деца у нотаря» (в перекладі з закарпатського діалекту — «Сто грамів у нотаря») (вул. Гагаріна, 98, в’їзд до Ужгорода з боку Львова) — це, як сьогодні заведено казати, заклад культовий. Це не просто корчма, що привільно розташувалася на території в півгектара, це — корчма-музей. Біля входу до «Деци» вас вітає табличка такого

змісту: «Цей дім побудували жителі села Дравці в 1940 році для державного нотаря. За будинком у саду ходив живий олень. У 1944 році заклад закрили, нотаря не встигли, жителі добровільно здалися в колгосп ім. Калініна…» І це тільки початок. Покажчик біля сходів, що ведуть до підвального приміщення, каже: «У цьому підвалі 8 березня 1913 р. В. Ульянов (Ленін) разом з Інесою Арманд переховувався від переслідувань Н. Крупської». У меню ви побачите, наприклад, «напої алкогольні вітчизняні» (що, загалом, цілком зрозуміло) й «заморські вина, лікери, паленки для крутих, дуже крутих і для тих, хто п’є за чужий кошт». І нарешті, особлива гордість «Деци» — кладовище… Ні, не лякайтесь, на цьому кладовищі не ховають тих, хто дав замало чайових. Кладовище імпровізоване, тут є могили «Нечесного офіціанта» й «Невідомого п’яниці» або, наприклад, «колективне поховання “Вони помилились на виборах”». На виході з корчми відвідувач може прочитати три написи, які характеризують його можливий стан: «Якщо йдеш тверезим, то це — наша провина», «Якщо йдеш п’яним, то це — твоя радість» і внизу, на рівні колін: «Якщо можеш стояти тільки на карачках, то вдавай, ніби уважно читаєш цей напис». Взагалі, навіть якщо ви завзятий прибічник теорії лікувального голодування, все рівно відвідайте корчму «Деца у

нотаря». Повірте — навіть голодувати в цьому закладі вам буде набагато цікавіше, ніж деінде.

Із закладів, розміщених у центрі Ужгорода, рекомендуємо кафе «Світ кави тачаю» (пл. Корятовича, 11). Ресторани «Венеція» (Слов’янська наб., 4) та «Зірка» (вул. Миру, 10/12, готель «Стар») за місцевими мірками вважаються дорогими, однак жителям великих міст ціни в них здадуться ціїїком помірними. До речі, те саме стосується й усіх інших закладів громадського харчування, розміщених у центрі Ужгорода й Мукачевого.

КУЛЬТУРА Й РОЗВАГИ

Театрали можуть відвідати вистави Закарпатського обласного українського музично-драматичного театру (Ужгород, пл. Льва Толстого, 12) та Закарпатського обласного російського драматичного театру (Мукачеве, пл. Миру, 1).

У безпосередній близькості від Ужгородського замку знаходиться Закарпатський музей народної архітектури та побуту (вул. Капітулярна, 33а) — один із перших в Україні музеїв просто неба. Тут представлено зразки жител народів та етносів, що населяють Закарпаття, — гуцулів, бойків, румунів, угорців тощо. Вхід до музею відчинено з 9.00

Львів, Київ

до 18.00, можлива організація екскурсій (тел. (03122) 3-73-92).

Зібрання Закарпатського обласного краєзнавчого музею, яке знаходиться в Ужгородському замку, налічує понад 110 тисяч експонатів. Тут представлені прекрасне зібрання старовинної зброї, нумізматична колекція, одна з найбільших в Україні колекція виробів з бронзи та ін.

ТРАНСПОРТ

Дістатись до Ужгорода можна залізничним, автомобільним та повітряним транспортом. Через Ужгород пролягає міжнародна

автотраса Київ—Чоп. Пряме залізничне сполучення пов’язує Ужгород із Києвом, Харковом, Сімферополем, Львовом, Вінницею, Чернівцями, Одесою (тільки в літню пору).

Відстань від Києва до Ужгорода (через Львів) складає 755 км, від Харкова (через Київ) — 1238 км, від Львова — 231 км, від Одеси (через Тернопіль) — 1007 км.

Від Ужгорода до Мукачевого (близько 40 км) можна дістатись потягом або автомобільним транспортом (автобус, маршрутне таксі).

Замовити таксі в Ужгороді можна за телефонами:

(0312) 66-44-44, (0312) 61-66-66.