ФІЗИКО-ГЕОГРАФІЧНІ РЕГІОНИ ПІВДЕННОЇ АЗІЇ

Перед тим як розглянути складну та дивовижну географію культур Південної Азії, потрібно проаналізувати фізико-географічне становище цього

густонаселеного світу. Південна Азія є світом надзвичайної фізичної різноманітності: вкритих снігом вершин і заліснених схилів, обширних пустель і грандіозних річкових басейнів, високих плоскогір’їв і мальовничих узбереж. Зіткнення двох найбільших тектонічних плит Землі привело колись до створення найвищих гірських хребтів, засніжені гребені яких поповнюють талими водами великі ріки в долинах. Атмосферна активність Землі поставила Південну Азію на шляху тропічних циклонів і зумовила протилежні сезонні повітряні потоки, відомі як мусони. Це світ майже невичерпного розмаїття, світ усередині самого себе.

У цілому ми можемо виокремити у Південній Азії три фізико-географічні зони: північні гори, південні плато півострова, а між ними — пояс річкових долин. На цю конфігурацію накладений східно-західний перехід від вологої (Бангладеш) до сухої зони (Західний Пакистан); його чітко видно на рисунках 1-7 і 1-8. Він переривається лише смугою високої вологи вздовж південно-західного Малабарського узбережжя Індії (рис. 9-1).

Північні гори

Гори на півночі простягаються від гірських систем Гіндукушу і Каракоруму на північному заході через Гімалаї у центрі (гора Джомолунгма, найвищий пік планети, знаходиться у Непалі) до хребтів Бутану та індійського штату Аруначал-Прадеш на сході. Сухі та пустельні на кордоні з Афганістаном, гірські пасма стають зеленими з поодинокими деревами у Кашмірі, залісненими у нижній частині Непалу і ще густішими в Аруначал-Прадеші. Підніжжя гір із багатьма долинами, глибоко проораними талими водами, ведуть до річкових басейнів.

РІЧКОВІ долини

Пояс річкових долин простягається у східному напрямі від пакистанської долини Нижнього Інду (територія під назвою Сінд) через широку долину Гангу в Індії і далі через велику подвійну дельту Гангу і Брахмапутри у Бангладеші (рис. 9-1). На сході цей фізико-географічний регіон часто називають Північноіндійською рівниною. На захід простягається долина Інду, яка підвищується у Тібеті, перетинає Кашмір, а тоді знижується на південь, щоб отримати свої головні притоки від Пенджабу (Землі п’яти рік).

Південні плато

Півострівна Індія є здебільшого країною плоскогір’їв, над якими піднімається Декан — масивне

базальтове плато, яке утворилося, коли Індія відокремилася від Африки в часи руйнування гіпотетичного материка Гондвани (див. рис. 8-3). Декан (що означає Південь) простягається на схід, його найвищі території лежать на заході, а головні ріки впадають у Бенгальську затоку. Північніше Декану розташовані два інші плато — Центральне

Індійське на захід і Чота-Нагпур на схід (рис. 9-1). Зверніть увагу на Східні та Західні Гати (гори), які простягаються від височин Декану до вузьких прибережних рівнин. Морські вітри — щорічні вологі мусони — приносять тривалі дощі до Західних Ґат (див. вставку «Життєдайний мусон Південної Азії» та рис. 9-3). У результаті тут маємо одну з найро-

Життєдайний мусон Південної Азії

Динаміка денних літніх морських бризів добре відома. Палюче сонце нагріває землю, повітря над її поверхнею підіймається, а прохолодне повітря з-понад води дме до берега, витісняючи його. Багатолюдні пляжі й дорогі курорти з виходом до моря цінуються за ефективність цього природного кондиціонування.

За певних обставин такий тип циркуляції може впливати на цілі регіони. Коли обширна поверхня нагрівається, над нею формується потужна система низького тиску, яка може переносити великі обсяги повітря з океану на сушу. Це не просто місцевий феномен. Потрібні місяці для його розвитку, але щойно він починається, то також триває місяцями. Коли ви відчуваєте приплив вологого океанічного повітря, це 7 означає, що прибув вологий мусон. Дощ може падати понад 60 днів і більше. Поверхня землі вкривається зеленню, наливається рис-сирець і змивається пилюка попереднього сухого сезону. Життя відроджується.

Мусон з’являється не на всіх континентах або узбережжях. Потрібне особливе поєднання топографічних і атмосферних умов. На рисунку 9-3 показано, як він утворюється у Південній Азії. Червень.

Місяцями над Північною Індією формується система низького тиску. Тепер вона стає такою сильною, що переносить повітря з-понад обширної території тропічного Індійського океану в напрямі суші. Деяка частина такого вологого повітря виштовхується вгору до Західних Ґат (1), по мірі піднесення охолоджуючи і конденсуючи великі обсяги вологи. Інші потоки повітря переміщуються до Бенгальської затоки і підхоплюються вгору над північно-східною частиною Індії та БанГладешу (2). Майже нескінченний дощ заливає набагато більшу територію, в тому числі всю Північноіндійську рівнину. Стіна Гімалаїв зупиняє повітря від поширення і дощ від розсіювання (3). Повітря рухається на захід, висушуючись на шляху до Пакистану (4).

Після кількатижневого існування система, зрештою, руйнується, і вологий мусон поступається періодичним дощам та черговому сухому сезону. Тоді починається очікування мусону наступного року, бо без нього в Індії буде катастрофа. В останні роки мусон визначався нерегулярністю, а у 1987 р. частково порушився. Отож в Індії життя немовби висить на метеорологічній нитці.

РИСУНОК 9-3

ПІВДЕННА АЗІЯ