ХЕРСОН—

АСКАНІЯ-НОВА

У 1883 році молодий барон Фрідріх Фальц-Фейн загородив вісім десятин землі, де тримав степових тварин. Через два роки він посадив декілька рідкісних видів дерев, заклавши ботанічний сад. А ще чотири роки по тому заборонив своїм робітникам орати цілинну ділянку землі в урочищі Кролі, поклавши, таким чином, початок першому в Російській імперії природному заповіднику.

Асканія-Нова. Великий Чапельський під. Бізони

Бути першим завжди нелегко. Зоопарк, заповідник, охорона природи — усе це в очах сусідів та знайомих Фрідріха Фальц-Фейна було дивним. Виявилось, що навіть на своїй землі охороняти природу—річ вельми невдячна. Що казати, коли навіть мати Фальц-Фейна — Софія Богданівна, жінка доволі прогресивних поглядів, яка знала особисто Льва Толстого та Достоєвського, не дуже схвалювала діяльність сина,

Асканія-Нова. Великий Чапельський під. Олені

вважаючи її пустою забавкою. Але Фрідріха Едуардовича ці розмови не надто хвилювали: він зумів переконати в своїй правоті тих, чия допомога йому була необхідна, а на решту не зважав і продовжував робити улюблену справу, не шкодуючи коштів. Щороку Фрідріх Фальц-Фейн віддавав до 40 тисяч рублів на потреби заповідника та зоопарку — величезну на ті часи суму.

Ще раз повторимо — багатьом «забава» барона Фальц-Фейна здавалася дивною. Прогуляти, протринькати, до копійки програти в казино, жбурляти гроші направо і наліво — ось це по-нашому, так і має чинити широка душа. А якісь звірі, якісь рослини?.. Ні, все це дурощі, не варті серйозної людини. І навряд чи хто-небудь наприкінці XIX століття здогадувався (можливо, й сам засновник заповідника не був винятком), що «забава» перетвориться на справу величезної важливості й що майбутні покоління, тобто

ми з вами, будемо з удячністю згадувати ім’я Фрідріха Едуардовича Фальц-Фейна, людини, що стала родоначальником Асканїї-Нової — унікального біосферного заповідника, який розташувався в херсонському степу.

А коли ми зібрались до Асканїї-Нової, то саме годиться зазирнути й до Херсона. Місто це не належить до найпопулярніших серед туристів. Проте Херсон — місто з цікавою історією, і оминути його увагою буде просто нерозумно. Отже, нас чекають Херсон та Асканія-Нова, нас чекають архітектурні витвори й виплоди матінки-природи, нас чекає подорож по місцях, унікальних не тільки за українськими, але й за світовими мірками.

ІСТОРИЧНА ДОВІДКА

Територія Херсонської області була заселена з давніх-давен. Ви-

Херсон. Фортеця

явлені археологами поховання й залишки поселень свідчать про те, що люди жили тут уже за бронзового віку (III—II тис. до н. е.). Пізніше (в IV—III ст. до н. е.) в цих місцях кочували племена скіфів та сарматів. У часи Київської Русі тут проходив відомий торговий шлях «із варяг у греки».

У ході однієї з численних російсько-турецьких війн у 1737 році в гирлі Дніпра, на правому його березі, російські війська спорудили військово-польове укріплення Олександр-Шанц. Саме на це укріплення через сорок років указав князь Г. О. Потьомкін як на місце, де має бути основане нове місто з суднобудівною верф’ю, торговельною пристанню та фортецею. 18 червня 1778 року Катерина II видала наказ «Про призначення місця для закладин на лимані гавані та верфі й про найменування оного

Херсоном». 19 жовтня в урочистій обстановці в присутності головного будівничого міста Херсона, фортеці та верфі генерал-фельдцехмейстера І. О. Ганнібала (дядька матері О. С. Пушкіна) було закладено перший камінь.

Місто швидко розвивалося, уже на кінець XVIII століття його населення перевищило 10 тисяч жителів. (Щоправда, після заснування Миколаєва й Одеси Херсон утратив свій статус головного міста причорноморського регіону імперії.) Провідною галуззю економіки Херсона стало суднобудування. У 1803 році Херсон отримав статус губернського центру.

Усе XIX століття в історії міста пройшло під знаком розвитку суднобудівної галузі й торговельного порту. У 1831 році окремі купецькі верфі було об’єднано в єдину державну верф, де за період

Водонапірні

башти

з 1833 по 1843 рік побудували 187 суден. Поступово зростав і промисловий потенціал Херсона — до 1905 року в місті діяло 328 заводів, фабрик та майстерень. Населення Херсона в той час налічувало близько 60 тисяч мешканців. Після Лютневої революції

1917 року Херсон якийсь час перебував під владою Центральної Ради. Та в ніч проти 18 січня

1918 року місто захопили частини Червоної армії, однак уже в березні до Херсона ввійшли

австро-німецькі війська. Остаточно радянська влада встановилась у Херсоні на початку 1920 року.

З 19 серпня 1941 по 13 березня 1944 року Херсон займали німецько-фашистські війська. Після визволення почалися відбудовні роботи — у місті стояли в руїнах усі промислові підприємства й третина житлових споруд.

Сьогодні Херсон — обласний центр України. Площа міста 69 км2, населення — близько 320 тисяч мешканців.

Розповідь про історію заповідника Асканія-Нова ми почнемо з 1878 року. Саме в цьому році Фрідріх Фальц-Фейн, син власника величезного вівчарського господарства, що розляглось у причорноморських степах, дістав на п’ятнадцятиріччя в подарунок від батька прекрасно обладнаний вольєр для птахів. Із самого дитинства Фрідріх Фальц-Фейн мріяв про власний зоопарк. І що найголовніше, з кожним роком ця мрія не тільки не слабшала (як це часто буває), а навпаки, ставала все сильнішою.

Як ми вже зазначали раніше, Фрідріх Фальц-Фейн спочатку загородив ділянку на вісім десятин, а пізніше, в 1898 році, виділив під заповідник ще дві ділянки землі — на 500 і 120 десятин. Намагаючись іти в ногу з технічним прогресом, Фрідріх Едуардович провів до Асканії-Нової водогін, телеграф, телефон, електричне освітлення, на території заповідника було побудовано краєзнавчий музей, велику бібліотеку, лікарню та пошту.

Щороку більшав і зоопарк — на початку XX століття в ньому утримувалось 58 видів ссавців і 344 види птахів. У 1914 році Асканію відвідав Микола II. Імператор був

настільки вражений воістину подвижницькою діяльністю Фрідріха Фальц-Фейна, що пообіцяв зробити його спадковим дворянином. І свою обіцянку виконав. Це був єдиний у російській історії випадок, коли дворянство було надано за діяльність з охорони природи.

Буквально за декілька днів до початку Лютневої революції 1917 року Фрідріх Фальц-Фейн від’їхав до Москви, де взяв участь у створенні Всеросійського товариства охорони природи. Він мріяв улаштувати заповідники по всій країні, ще не знаючи, що над Асканією-Новою, його улюбленим плодом праці, нависла загроза.

Звичайно, що людям, які переділяли владу у величезній країні, було байдуже до такого поняття, як «охорона природи». «Революційно налаштовані» (а коли називати речі своїми іменами — злочинні) юрми люмпенів намагались розграбувати заповідник і вимагали віддати під орання заповідні цілинні ділянки землі. На щастя, заповідник удалось відстояти (хоча він серйозно постраждав), але його засновнику, «експлуататору, в якого було 200 000 десятин землі й працювало в 1893 році на косовиці 1100 машин» (так про Фрідріха Фальц-Фейна писав вождь світового

На початку XX століття в Асканії-Новій було близько тисячі тварин, за ними доглядали понад 100 працівників, а 10 кваліфікованих екскурсоводів показували гостям парку всі його дива.

пролетаріату товариш Ленін), довелось поїхати до Німеччини. Фрідріх Едуардович дуже тяжко переживав розставання з Асканією. 2 серпня 1920 року у віці 57 років він помер від серцевого нападу. На його могилі на берлінському кладовищі викарбуваний напис: «Тут покоїться відомий засновник Асканїі-Нової».

На щастя, ті вчені, що вижили у вирі революцій та Громадянської війни, почали боротьбу за збереження унікального заповідника. У квітні 1919 року Голова Ради Народних Комісарів (РНК) України Християн Раковський підписав постанову «Про оголошення колишнього маєтку Фальц-Фейна Асканія-Нова народним заповідним парком». Щоправда, в кінці цього самого року Асканію зайняли врангелівські війська. Але, як тільки їх вибили з Херсонщини, РНК України 8 лютого 1921 року видала нову постанову — «Про створення державного степового заповідника».

З одного боку, здавалось, що нарешті заповідник та його господарство можна буде довести до ладу. Однак згідно з постановою РНК на території заповідника передбачалося створити «зоотехнічну станцію із заводським господарством при ній». Дуже швидко невелика станція трансформувалась у тваринницький радгосп, який почав буквально «пожирати» заповідник. У 1923 році, приміром, персонал

господарства складав близько 1000 працівників, натомість весь штат заповідника — від директора до сторожів — не більше 60. Понад шістдесят років тривала нерівна боротьба науковців з тваринниками, яких цікавив тільки прибуток у вигляді «м’яса та вовни». Тільки в квітні 1983 року Південне відділення ВАСГНІЛ оголосило про створення на базі Асканїі-Нової Українського державного степового біосферного заповідника. У грудні 1984 року VIII сесія координаційної ради програми ЮНЕСКО «Людина та біосфера» включила заповідник Асканія-Нова до міжнародного списку біосферних резерватів.

Нині загальна площа біосферного заповідника Асканія-Нова ім. Ф. Е. Фальц-Фейна складає 33 307 га. До нього входить ділянка заповідного степу, дендрологічний, зоологічний парки.

ВИЗНАЧНІ МІСЦЯ

• Херсонська фортеця (XVIII—XIX ст.), парк імені Ленінського комсомолу.

Свято-Катерининський собор (1782—1787 рр.), вул. Перекопська, 13.

Греко-Софійська церква (1780 р.),

вул. Червонофлотська, 13.

Херсон.

Свято-

Катерининський

собор

• Святодухівський собор (XIX ст.), вул. Декабристів, 36.

В Будинок Суворова (XVIII ст.), вул. Суворова, 1а.

Будинок начальника адміралтейства (1820 р.), вул. Червонофлотсъка, 1.

Памятник Дж. Говарду (1828 р.), пр. Ушакова, 52.

Памятник першим корабелам Чорноморського флоту (1972 р.), пл. Жовтнева.

Оскільки Херсон планувався в ті роки, коли переважало пряме й точне планування, то більшість вулиць у місті проходять або паралельно, або перпендикулярно Дніпру. А починалося будівництво

міста з фортеці, від якої ми й почнемо наш шлях по Херсону.

Наприкінці XVIII століття в російських вищих політичних колах народився досить амбіційний так званий «грецький проект». Метою його було визволення Бал-канських країн від турецького ярма, вигнання турків із Константинополя й створення держави Нова Візантія, підпорядкованої російському престолу. Складником грецького проекту стало заснування Херсона («нового Хер-сонеса»). А центром міста була фортеця площею близько 100 га. До забудови Херсона залучили таких відомих архітекторів та інженерів, як І. Старов, І. Ситников, К. Боржуа, М. Корсаков та ін. З великої системи оборонних та фортифікаційних споруд до сьогодні вціліли Московська й Очаківська брами (кінець XVIII століття), арсенал, побудо-

ваний у 1784 році, порохова комора, а також фрагменти насипаних вручну фортечних валів.

На території Херсонської фортеці зберігся також один з найстаріших храмів Херсона — Свя-то-Катерининський собор. Будівництво цього собору почалось напередодні російсько-турецької війни 1787—1791 рр. На території, прилеглій до собору, було влаштовано пантеон загиблих офіцерів та вищих воєначальників, а в 1791 році в Свято-Катерининсько-му соборі було поховано князя Г. О. Потьомкіна.

Від парку імені Ленінського комсомолу, на території якого нині знаходиться Херсонська фортеця, по вулиці Перекопській ми доходимо до проспекту Ушакова — центральної магістралі Херсона, яка перетинає місто з півночі на південь. На проспекті Ушакова стоїть найстаріший пам’ятник Херсона — англійському лікарю Джону Говарду. Ця мужня людина прибула до Херсона наприкінці 1780-х років. У цей час тут лютувала страшна епідемія чуми. Звісно, Джон Говард прекрасно розумів, на що йде, а проте він виконав свій обов’язок до кінця. Багато в чому завдяки його зусиллям епідемію чуми вдалося зупинити. Однак англійський лікар-ентузіаст усе-таки заразився й помер через рік після прибуття до Херсона. У 1828 році вдячні херсонці поставили йому пам’ятник.

Пам’ятник Джону Говарду

Щоб побачити пам’ятник Джону Говарду, нам треба повернути з вулиці Перекопської праворуч. А якщо підемо по проспекту Ушакова ліворуч, то за кілька кварталів опинимось на вулиці Суворова. Відомий воєначальник перебував у Херсоні з 1792 по 1794 рік. До наших днів зберігся Будинок губернського правління, де оселився полководець, тут же, на вулиці Суворова, установлено йому пам’ятник.

Прогулявшись по вулиці (до речі, вона пішохідна), що має ім’я великого полководця, підемо далі, у напрямку до Греко-Софійської церкви — пам’ятник архітектури XVIII століття. А повернувшись на проспект Ушакова й пройшовши метрів 300—400 вниз, ми опинимось на набережній, де встановлені

Асканія-Нова. Вольер для парнокопитних

велика гармата часів заснування Херсона та пам’ятник першим корабелам у вигляді бронзового фрегата «Слава Катерини», першого корабля Чорноморського флоту. А після пішої прогулянки ми рекомендуємо проїхатися по річці. На набережній стоять яхти, на яких ви за досить помірну плату можете здійснити цікаву мандрівку по Дніпру вздовж Херсона.

Найкращий час для екскурсії до заповідника Асканія-Нова — це, звісно, кінець квітня — початок травня. У цей час навіть дорога до заповідника дасть вам силу-силенну вражень. Степ, що звичайно має один відтінок — сіро-зелений, відходячи ген-ген за обрій, зненацька розцвітає всіма кольорами веселки. Період

цвітіння степових квітів триває, на жаль, недовго, але коли ви застанете його, то зрозумієте, наскільки красивим може бути звичайний степ.

Подорожувати по Асканії-Новій можна як індивідуально, так і скориставшись екскурсійними маршрутами, які пропонує заповідник. Якщо ви вибрали другий варіант (а ми б рекомендували зробити саме так — екскурсії пізнавальні й цікаві, а плата за них досить помірна), ви можете здійснити оглядову екскурсію по зоологічному та дендропарку (до обох парків чи до кожного окремо), а також на мікроавтобусі чи кінному екіпажі проїхати по заповідному степу, де утримуються стада диких тварин. Тривалість кожної екскурсії — 2,5 години. За дощової погоди й у пожежоне-безпечну пору (з а температури понад 36°) виїзні екскурсії не проводяться. Час роботи заповідника: з 15 квітня по 10 листопада з 8.00 до 17.00 без вихідних та перерви на обід. Можна приїхати й раніше, але слід домовитися про це, а також про екскурсії, за тел.: (05538) 6-12-32; (05538) 6-11-40.

Що ж являє собою заповідник Асканія-Нова? Природним його ядром є заповідний степ площею 11 054 га. Цей степовий масив складається з Великого Чапельсь-кого поду (2360 га) й рівнинних ділянок — Північного (2106 га) та

Південного (6588 га) степів. Крім цього в заповіднику виділено ще дві зони: буферна — площею 6909 га, до складу якої входить державний дендрологічний парк площею 196,6 га та зоологічний парк площею 61,6 га, і зона так званих антропогенних ландшафтів площею 15 344,6 га, до якої належать землі дослідних господарств Інституту тваринництва степових районів, 7 населених пунктів, землі фермерських господарств. У буферній зоні господарська діяльність обмежена.

Це все цифри, які, можливо, й вражають, але навряд чи розкажуть читачу, наскільки цікаве це місце. А непосвячені взагалі можуть подумати, що Асканія-Нова — це, по суті, зоопарк, тільки дуже великий. Насправді це зовсім не так. Звичних кліток тут дуже небагато, переважно тварини утримуються фактично в диких умовах, причому не тільки аборигенні види, але й завезені з інших континентів. До того ж ці тварини не просто мешкають у причорноморському степу, але й успішно розмножуються. Багато з них (кінь Пржевальського, зебра Греві, гвинторогий козел, гривастий баран тощо) занесено до Міжнародної та Української Червоних книг.

Вельми розмаїте й птаство в Асканії-Новій. Наприклад, у зоопарку живуть понад 120 страусів

Асканія-Нова. Павич

з Австралії, Південної Америки й Африки. На ставках збирається безліч лебедів, фламінго, журавлів, гусей та качок найрізноманітніших видів, а у величезних вольєрах мешкають рідкісні види хижих птахів.

Вартий уваги й унікальний дендропарк Асканії-Нової — «смарагдова оаза», що привільно розляглась посеред гладенького як стіл степу. Взагалі сам факт існування в типово степовій безлісній зоні будь-якого парку вартий поваги. А тим більше, коли зважити, що колекція парку, закладеного ще в XIX столітті, налічує близько 1000 видів і форм деревно-кущових і понад 1500 видів, форм і сортів трав’янистих рослин, із яких 76 належать до рідкісних і напівзниклих, три занесено до

и

Міжнародної Червоної книги, 15 — до Червоної книги України.

Тому, якщо ви любите світ живої природи, якщо вважаєте, що з вас цілком міг би вийти другий Джералд Даррелл або, наприклад, Микола Дроздов, то приїжджайте до Асканії-Нової — це місце для вас. А якщо тварини й рослини цікавлять вас тільки як об’єкти покращення необхідних поживних речовин для вашого дорогоцінного організму, то вам тим

Асканія-Нова більше треба відвідати Асканію: ви зрозумієте, як помилялись…

ДЕ ЗУПИНИТИСЬ

ХЕРСОН

«Фрегат», туристичний

комплекс,

пр. Ушакова, 2;

тел.: (0552) 280-003.

Розміщений у центрі міста, на самому березі Дніпра. До послуг пожильців ресторан, сауна, фітнес-клуб, бари, автостоянка, міні-крамниці, перукарня, пункт обміну валют, пошта, телефакс, телекс, Інтернет. Туристичний комплекс організує тури цікавими місцями Херсонської області, у тому числі й до заповідника Асканія-Нова. Номери з усіма зручностями. До вартості номера входить вартість сніданків, страхування, доставка багажу.

Двомісний номер: від 220 грн; напівлюкс: 483 грн; люкс: 580— 650 грн; апартаменти — 998 грн.

«Нінель», готельно-ресторанний комплекс,

вул. Бєлінського, 22;

тел.: (0552) 42-30-13, 42-43-53.

Розміщений поряд із центром міста. До ваших послуг оригінальний ресторан, кафе-бар, 3 басейни, 4 сауни, стоянка, що охороняється. Кожний номер обладнаний кондиціонером, зручними м’якими меблями, міні-баром, телефоном, телевізором.

Двомісний номер: 250 грн; люкс: 350 грн.

«Елена», комплекс відпочинку, пров. Козацький, 21а; тел.: (0552) 42-08-05, 45-48-70.

Знаходиться в самому центрі Херсона. Готель, ресторан, бар, зал для відпочинку молоді, сауна. Шість видів номерів класу «люкс» й апартаменти. Кожний номер обладнаний кондиціонером, холодильником, кабельним телебаченням, міні-баром, двомісними ліжками. Обслуговування в номерах.

Двомісний номер: 250 грн; апартаменти: 750 грн.

«Бригантина», готельний

комплекс,

вул. Патона, 4;

тел.: (0552) 27-35-5.

Розміщений в екологічно чистій зоні міста (о. Карантинний), неподалік від центру й центрального міського пляжу «Гідропарк». Комплекс має ресторан (4 зали), крамницю, бари, буфет, конференц-зал, перукарню, сауну, більярд. Усі номери з ванною, санвузлом, телевізором, телефоном. Люкси обладнані кондиціонерами. Для номерів вищої категорії до вартості входить сніданок.

Двомісний номер: 85 грн; напівлюкс: 230 грн; люкс: 410—425 грн.

«Меридіан», готель, пл. Одеська, 4; тел.: (0552) 48-82-06.

Розміщений на березі Дніпра неподалік від центру міста, на території річкового порту. Комфортабельні номери з усіма зручностями — одномісні, двомісні, тримісні, напівлюкс (одномісні й двомісні), люкс (двокімнатні). У кожному номері є телевізор, холодильник.

Одномісний номер: 84 грн; двомісний: 135 грн; напівлюкс: 165 грн; люкс: 291 грн.

АСКАНІЯ-НОВА

«Канна», мотель, смт Асканія-Нова; тел.: (05538) 61-337.

Розміщений неподалік від центрального входу до заповідника Асканія-Нова. Нещодавно мотель

повністю реконструйовано. До послуг клієнтів — 18 двомісних номерів з наданням додаткових місць для дітей. Усі номери обладнані холодильниками, телевізорами, повними санвузлами з безперервною подачею гарячої й холодної води, номери люкс — кондиціонерами.

Двомісний номер: 200 грн; люкс: 240 грн.

ДЕ ПОЇСТИ

Попоїсти в центрі Херсона — не проблема. З дорогих закладів (дорогих за херсонськими, але аж ніяк не за столичними мірками) слід відзначити ресторани при готелях «Фрегат», «Нінель» та «Бригантина», а також ресторани на вулиці Суворова — «Paradise» (вул. Суворова, 7/9) та «Баніта» (вул. Суворова, 32). У районі залізничного вокзалу можна поїсти в кафе «О’кей» (вул. Паровозна, 31) та «Смак» (пл. Привокзальна). Заклади мережі ресторанів швидкого обслуговування «Піца Челентано» розміщені в самому центрі міста — по вул. Суворова, 15, й проспекту Ушакова, 32.

А щодо Асканії-Нової, то тут ситуація зовсім інша. Провізією й навіть водою краще запастися заздалегідь, бо на території заповідника нема торговельних точок і закладів громадського харчування.

КУЛЬТУРА Й РОЗВАГИ

Театральне життя представлене в Херсоні Українським музично-драматичним театром ім. М. Куліша (вул. Горького, 7) й Дитячим обласним театром ляльок (вул. 40 років Жовтня, 8). З музеїв слід відзначити краєзнавчий музей, заснований у 1890 році, й художній музей ім. О. О. Шовку-ненка (вул. Леніна, 54).

Тих, хто хоче розважитися, вітає торговельний комплекс «Центральний» (вул. Бєлінського, 15). Тут на вас чекають нічний клуб «Атлантида», більярдний клуб, а також ресторан «Пивна хата» і піцерія «San Remo».

Для любителів боулінгу — клуб «EL REINO» (вул. Фритаун, 84; тел. 42-99-22).

В Асканії-Новій можна відвідати Музей біосферного заповідника.

ТРАНСПОРТ

Дістатись до Херсона можна автомобільним, залізничним, повітряним транспортом. Відстань від Києва до Херсона складає 537 км, від Харкова (через Запоріжжя) — 517 км, від Львова — 839 км, від Одеси — 198 км.

Замовити таксі в Херсоні можна за телефонами: 004, 006, 008, 083, 086, 087, 425-425, 42-9999.

Найближчими залізничними станціями до заповідника Ас-канія-Нова є: на північному заході — Нова Каховка, на сході — Новоолексіївка, на півдні — Армянськ (Придніпровської залізниці), на південному заході — Каланчак. Екскурсійні тури організовуються з Херсона, Армянська, Нової Каховки, Ге-нічеська й курортів Південного