ПІВДЕННІ ОСТРОВИ Шрі-Ланка:

південноазійська трагедія

Шрі-Ланка (до 1972 р. Цейлон) — компактний грушоподібної форми острів, розташований на відстані 22 милі (35 км) через Полкську протоку від південного кінця півострова Індостан, — є четвертою незалежною державою, яка виникла внаслідок британської сфери впливу в Південній Азії (рис. 9-17). Здобувши незалежність у 1948 р., Шрі-Ланка мала боротися з політичними та економічними проблемами, цілком подібними до тих, з якими стикалися Індія і Пакистан.

Існувала суттєва причина для здобуття незалежності Шрі-Ланки. Це і не індуїстська, і не мусульманська країна; близько 70 % її 19,7-мільйон-ного населення є буддистами. Більше того, на відміну від Індії або Пакистану Шрі-Ланка є плантаційною країною (спадщина колоніального періоду) з експортним сільським господарством як базою зовнішньо-орієнтованої економіки.

Більшість народів Шрі-Ланки не дравідського, а арійського походження, що мають історичні зв’язки зі стародавньою Північною Індією. Від V ст. до Р. Хр. їхні предки почали мігрувати до Цейлону, і це переміщення принесло на острів передову культуру субконтиненту. Частиною цієї культури була буддистеька релігія; іншим компонентом було знання іригаційної техніки. Сьогодні нащадки цих ранніх загарбників, сінгалези, розмовляють мовою сінгала, яка належить до індоєвропейської лінгвістичної групи Північної Індії.

Дравіди з Південної Індії ніколи достатньою мірою не підтримували сінгалезів. Вони запровадили на півночі осторова індуїстський стиль життя, принесли туди тамільську мову і практично являли собою значну меншину (тепер 18 %) населення країни. їхня кількість суттєво зросла протягом другої половини XIX ст., коли британці переселили сотні тисяч тамілів із предковічної суші до Цейлону для праці на чайних плантаціях. Шрі-Ланка пізніше репатріювала цей етнічний елемент у своєму населенні та навіть підписала угоду з Індією про наслідки цього. Із здобуттям незалежності влада Шрі-Ланки маргіналізувала тамільську меншину (хоча тамільській мові у 1978 р. було надано статус національної). Результатом стало озб

роєне повстання на крайній півночі острова, яке переросло у великомасштабний сепаратистський рух.

Шрі-Ланка — невеликий острів, зате гористий. Найбільші нагір’я на півдні сягають понад 2500 м (8000 футів) висоти, звідки стрімкі, густо заліснені схили ведуть до оточуючих низовин. Північ, у тому числі півострів Джафна, цілком лежить у низовині. Річки, що течуть із височин, поповнюються притоками. Рис, а не пшениця, є головною сільськогосподарською культурою.

прохід

Елефант

о.Делфт

Полкська

затока

іманнар

іінкомалі

Анурадхапура.

затгікалоа

іКаттанкуді

7* Гендала) КоломбоІ

‘Поттувіл

Моратував

Панадураї

гнапура

Калутара t

Берувалі

Амбаланґодаї

оибалантота

“і ~7~

76° /80°’

Г ‘

1 н Д,1 я

‘ *Пондічеррі (ст.)

Тамілнад jБенгальська \ < Пондічеррі (ст.)

\ -J затока

ІНЛІЙСЬКИЙ ОКЕАН

0 100 200 км

0 50 100 миль

76° на схід від Грінвіча

Бенгальська затока

ІНЛІЙСЬКИЙ О КЕ А Н

ШРІ-ЛАНКА

НАСЕЛЕННЯ

• до 50 000

• 50 000-250 000

• 250 000-1 000 000 Столицю країни підкреслено

□ Територія, на яку претендують таміли

СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО

І Каучук □ Рис

□ Чяй І-1 Риспрос°’

І_І кукурудза, овочі

Кокосовий горіх

20 ЗО 40 50 км

‘і 1 Iі 20 ЗО миль

Вологий південний захід довго був провідною аграрною зоною. На плантаціях, упроваджених європейськими колонізаторами, і надалі вирощують кокосові горіхи у низовинах, каучук на середніх висотах і чай (яким Шрі-Ланка прославилася) на височинах. На чай припадає одна чверть вартості експорту країни. За ним іде рис. У 1960-х роках поєднання політики планування сім’ї та заходів із ліквідації малярії, підсилене репопуляцією низовин, а також розширення площ під рисом забезпечили самодостатність Шрі-Ланки. Але, як і в Індії, рослинництво не визначається продуктивністю, приріст населення знову збільшується, і сьогодні Шрі-Ланка змушена імпортувати рис, щоб задовольнити внутрішній попит.

Коломбо є центром промисловості невеликих масштабів, яка розвинулася у Шрі-Ланці, передовсім харчової промисловості, дуже залежної від малого місцевого ринку. Міський пейзаж Коломбо віддзеркалює долю країни після незалежності; ранній період оптимізму і модернізації було перервано громадянською війною, яка захопила і тамілів із півночі. У середині 1990-х років нові перспективи привабили деякі надходження: зокрема сінгапурськими інвесторами було збудовано дві високі офісні вежі-близнюки, які стали першою суттєвою зміною у міському краєвиді за багато років. Та надії на постійне перемир’я розпалися, як тільки знову розгорілася війна. Значна тамільська меншина зосередилася в одному з районів Коломбо, і злочинність періодично тероризувала місто. Індустрія туризму, що колись була основним джерелом надходжень, розорена.

Роз’єднання?

Погляд на карту підказує, що Шрі-Ланка, розташована поза територією Індії, може мати такі самі ситуаційні переваги, як і Тайвань, який теж лежить поза узбережжям Китаю. Але Шрі-Ланка не є економічним «тигром» на Індоокеанській окраїні. Безперечно, держава має певні можливості (незважаючи на війну, її ВНП на одну особу поки що найвищий у регіоні, за винятком Мальдівів). Трагедія Шрі-Ланки полягає в тому, що її освічені політичні лідери могли попередити те, шо сталося. Таміли півночі та сходу задовго до цього скаржилися, що не можуть отримати рівних прав в освіті, зайнятості, земельній власності, лінгвістичному та політичному представництві. Коли уряд Шрі-Ланки не виконав їхніх вимог, вибухнуло повстання, і тамільські лідери закликали до поділу острова за зразком Кіпру. Тамільським силам («тиграм») удалося здобути півострів Джаф-на і деякі прилеглі території; вони вимагали суве-

«Тривала громадянська війна, спровокована претензіями тамілів на окрему державу, завдала страшенної шкоди господарству Шрі-Ланки. Її наслідки можна побачити у столиці Коломбо, де розпалася індустрія туризму і скоротилися інвестиції. У середині 1990-х років з надією на розв’язання наростаючої кризи у Коломбо розпочалося нове будівництво: дві вежі-близнюки, які височать над міським пейзажем, були збудовані інвесторами із Сінгапуру з надією на відновлення економічного поступу в цій приведеній у бойову готовність країні. Та навіть захоплення Джафни урядовими силами не зменшило напруження у столиці. Ми бачили всюди озброєні військові пропускні пункти». Примітка: вежі були завершені, але пізніше дуже покалічені масовим бомбардуванням ділового району тамільськими «тиграми». Терорист-самовбивця зробив спробу замаху на прем’єр-міністра; храм Зуба — найбільшу святиню буддизму Шрі-Ланки — було зруйновано бомбою, закладеною в автомобіль, яка вбила також багатьох людей. Майбутньому Шрі-Ланки загрожує конфлікт, із якого, здається, виходу не існує.

ренної держави під назвою Ідам (на рис. 9-17 це смугаста зона).

Послідовність подій до болю знайома у цьому деволюційному світі. Так само як турки Північного Кіпру дістали підтримку від недалекої Туреччини, так і тамілам Шрі-Ланки допомогли 50 млн тамілів Індії. Шрі-Ланка попросила уряд Індії допомогти їй придушити тамільське повстання, і це втягнуло Індію у закордонний конфлікт з небезпечними внутрішніми наслідками. У 1991 р. Раджив Ганді, провідний індійський політик і прем’єр-міністр, був убитий поблизу тамільського міста Ченнаї; роль його партії у громадянській війні Шрі-Ланки, безперечно, була визначною.

У розділі 6 ми розглянули триступеневу модель еволюції повстанської держави. Після початкового 18

«Шрі-Ланка — це переважно країна буддизму — релігії більшості населення — сінгалезів. Багато районів столиці Коломбо містять численні свідчення цього у формі архітектури і скульптури: всюди святині Будди, великі та малі. Але варто лише пройти у тамільські частини міста, і культурний ландшафт кардинально змінюється. Це також може статися і на вулицях Ченнаї або Мадураю, де індуїстські святині змагаються за місце з магазинами, а буддистські символи відсутні. Здається, що люди тут найменше захоплюються тамільськими «тиграми» та їхньою боротьбою за незалежну державу. «У будь-якому випадку це ніколи не стане її частиною, — сказав хлопець, що йшов мені назустріч, коли я фотографував. — Ми тут, і для доброго, і для поганого, а ситуація на півночі усе погіршує». І тут же додав, що уряд Шрі-Ланки сам допоміг створити таку ситуацію, диск-римінуючи тамілів».

напруження настає тимчасова рівновага, яка, зрештою, веде до взаємного протистояння. На стадії рівноваги бунтівникам удається захопити територію, яка має властивості «держави в державі». Вона має серцевинний ареал, що є центром неформально пов’язаної території, всередині якої контроль бере на себе альтернативна влада. Цей режим може бути достатньо стійким і стабільним, він забезпечує соціальні послуги, такі як освітні та медичні. Його штаб-квартира набуває рис столичного міста. Противну сторону навіть можуть запросити у цю столицю обговорити домовленості. Провал таких домовленостей може спричинити третю стадію — взаємного протистояння.

Стадія рівноваги у Шрі-Ланці була досягнута на початку 1990-х років, коли півострів Джафна (див. рис. 9-17) став центром повстанської держави. Штаб-квартира тамільського Іламу базувалася у місті Джафна, і стадія рівноваги тривала кілька років, оскільки повстанці розширили свої володіння на більшу частину півночі острова.

Стадія взаємного протистояння почалася у 1995 р., коли урядові сили атакували півострів Джафна і вигнали тамільських «тигрів» з міста Джафна. Але це не зруйнувало повстанську державу, і в кінці 1990-х років бунтівники створили нові центри. 200 000 біженців унаслідок конфлікту переповнили північну частину острова, а результати боротьби залишилися непевними. Тим часом терористичні атаки на цивільні об’єкти у Коломбо та інших містах спричинили тисячі людських утрат і крах надій на врегулювання конфлікту.

Незважаючи на таке дороге й затяжне протистояння, країна все ж мала другий за величиною ВНП на одну особу в усьому Південноазійському географічному світі впродовж 1990-х років. Сьогодні Шрі-Ланка залишається регіональним символом утрати альтернативних можливостей.