ІВАНО-ФРАНКІВСЬК

«БРАМА

КАРПАТ»

Прогулюючись по історичному центру Івано-Франківська, ви почуваєте себе легко й вільно. І не важливо, чи корінний ви івано-франківець у десятому поколінні чи тільки-тільки приїхали до міста, що розляглося в межиріччі Наддвірнянської та Солотвинської Бистриць. Навіть той, хто об’їздив усю Європу, бачив Париж, Відень чи Прагу, однаково знаходить у своєму серці

У центрі Івано-Франківська місце для Івано-Франківська.

Це місто називають «брамою Карпат», тут у 1919 році було проголошено Західноукраїнську Народну Республіку, і місто (тоді ще Станіслав) стало її центром. Але Івано-Франківськ зовсім не претендує на столичний блиск. Привабливість цього

Старе місто

міста в іншому — провінційний шик (так, і такий буває!), неповторна атмосфера справді українського міста, розміреність і спокій…

ІСТОРИЧНА ДОВІДКА

На території старовинного карпатського села Заболоття, уперше згаданого в історичних документах, датованих 1437 роком, була побудована фортеця. Спочатку територія була оточена міцними дерев’яними стінами й глибокими ровами, на зміну яким пізніше прийшли камінні укріплення (до наших днів збереглися руїни стін бастіону заввишки до 10 метрів, які є однією зі славетних пам’яток міста).

Поступово село перетворилось на великий торговий і культур

ний центр Галичини. І 7 травня 1662 року місто, назване на честь сина польського магната Андрія Потоцького Станіславом, дістало магдебурзьке право. Ця дата вважається днем заснування міста. Завдяки тому що через Станіслав проходили важливі торговельні шляхи з Угорщини, Болгарії, Румунії у Львів та Литву, місто швидко розвивалося. У XVII—XVIII століттях у Станіславі збудовано церкви, Ратушу та інші будівлі (деякі з них збереглись і до сьогодні).

У 1772 році місто стало частиною Австрії, з 1867 року — Австро-Угорщини. Зі Станіславом нероздільно пов’язана доля Івана Франка, на честь якого місто перейменовано в 1962 році. У січні -травні 1919 року Станіслав був столицею Західноукраїнської Народної Республіки. У цей і в

подальший час у місті бували М. Грушевський, В. Винниченко, С. Бандера, Є. Коновалець та ін.

Після Другої світової війни місто перетворилось на індустріальний та культурний центр Західної України. Нині площа міста складає майже 93 км2, у ньому проживає 233,4 тисячі жителів.

ВИЗНАЧНІ МІСЦЯ

Парафіяльний костьол Пресвятої Діви Марії (1672—1703 рр.), нині — Художній музей, пл. А. Шептицького, 8.

Вірменська церква (1742—1762 рр.), нині — Свято-Покровський собор Української автокефальної православної церкви, вул. Вірменська, 6.

Кафедральний собор Святого Вознесіння (1753—1763 рр.), пл. А. Шептицького, 22.

Колегіум єзуїтів (1744 р.), нині — морфологічний корпус Медичної академії, пл. А. Шептицького, 21.

Ратуша (1929—1935 рр.), нині — Івано-Франківський краєзнавчий музей, вул. Галицька, 4а.

Ш Залишки фортечних укріплень (1662 р.), пров. Фортечний.

Парадна брама замку Потоць-ких (1672 р.), вул. Валова.

Комплекс середньовічних споруд (XVIII ст.), пл. Ринок.

Сквер імені А. Міцкевича.

Історичний та географічний центр Івано-Франківська — площа Ринок (Ринкова площа). Саме на ній та прилеглих вулицях розміщена переважна більшість визначних пам’яток міста. Наш маршрут пролягатиме по вулицях Січових Стрільців, Грушевсь-кого, Дністровській, Шеремети, Тринітарській, Низовій, майдану Незалежності, площі Шептицького, близьких до центру частинах вулиць Мазепи, Бандери, Шевченка, Чорновола, Незалежності та ін.

Івано-Франківськ — місто, що ніколи не поривалося вгору. Тут спрямовані в небо новобудови не тиснуть своїми велетенськими розмірами. Найвищою будівлею Івано-Франківська є Ратуша (49,5 м). Перший її, коли так можна висловитися, варіант був побудований ще в 1672 році. Будівля в стилі пізнього ренесансу скидалася на дев’ятиповерхову круглу вежу

Дзвіниця на Ринковій площі

з камінною основою. У верхній частині Ратуші вершили свої справи «батьки міста», а в підвалах довгі роки була в’язниця. У середині XVIII століття тут суворо допитували відомих опришків Олекси Довбуша, зокрема й Василя Баю-рака, одного з найближчих товаришів «карпатського Робін Гуда». За свою історію будівля кілька разів руйнувалась. Останній, четвертий варіант цент

ральної споруди Івано-Франківська збудовано в 1929— 1935 роках. Нині в Ратуші розміщується експозиція краєзнавчого музею, що має понад 100 тисяч експонатів. Тут працюють відділи історії міста, народного й сучасного мистецтва, природи Карпатського краю тощо.

Якщо Ратуша — найвища будівля Івано-Франківська, то найстарішою спорудою міста є

Панорама міста

Парафіяльний костьол Пресвятої Діви Марії, побудований у 1672— 1703 роках під керівництвом інженерів Ф. Корассіні та К. Беное. Будівля являє собою типовий зразок архітектури бароко з деякими ренесансовими елементами. З самого початку костьол був фамільною церквою князів Потоцьких, тут молились і знаходили вічний спокій представники кількох поколінь відомого роду польських аристократів. У 1737 році костьол дещо перебудували, у 1877-му

його інтер’єр розписав відомий художник Е. Фабіанський. За п’ять років храм зазнав великої шкоди під час пожежі — згоріли дах, вежа та баня, було практично знищено значну частину унікального розпису. Однак невдовзі споруду повністю відновили. У 1980 році тут розмістився міський художній музей.

Окрім Парафіяльного костьолу на особливуувагу заслуговують ще два храми, розміщені неподалік один від одного. По-перше, це

Вірменська церква. Слід сказати, що вірменська громада осіла в цих краях здавна. За її ініціативи й безпосередньоїучастіщев 1665 році було збудовано дерев’яну церкву, на місці якої через 80 років почато будівництво (що завершилось у 1762 році) камінного храму. Велична будівля, що є типовим зразком зрілого бароко, пишно прикрашена творами живопису й скульптури. Перлиною собору стала галерея, що складається з 14 колон, а також фрески роботи відомого майстра Яна Солецько-го. Привертає увагу й вівтарна плита (Хачкар), виконана за проектом італійця Треллі, чия майстерня була у Станіславі. Після пожежі 1868 року будівля зазнала серйозної реконструкції. Дві круглі вежі стали значно нижчими, іншим за конфігурацією став фронтон, зникла невелика вежа, що височіла на даху. За «доброю» традицією за радянських часів у будівлі Вірменської церкви розміщено Музей історії релігії та атеїзму, а сьогодні храм належить УАПЦ.

Коли ми вже заговорили про реалії радянського часу, слід згадати ще одну «пам’ятку» тих років — численні «довгобуди». Хоча, слід визнати, це явище було характерне й для більш ранніх епох. У якійсь мірі до «довгобудів» можна віднести й кафедральний собор

Іконостас собору Святого Вознесіння Святого Вознесіння, розміщений на площі імені Митрополита Андрія Шептицького. Фундамент цієї споруди закладено ще в 1720 році, через десять років собор практично добудовано. Однак при його проектуванні й будівництві були допущені серйозні прорахунки, і через це будівлю довелося повністю розібрати. Нове будівництво, яке завершилось у 1763 році, очолив інженер С. Потоцький, автор укріплень Кам’янця-По-дільського та Ченстохова. У будівництві також брали участь інженери-архітектори X. Дальке та Ю. Каршницький. Собор Святого Вознесіння, що є творінням австро-баварської архітектурної

Пам’ятник А. Міцкевичу школи, вирізняють риси класицизму й чітка композиція. Саме в цьому соборі в свій час служив відомий церковний діяч митрополит Андрій Шептицький. Його скульптурне зображення встановлено в одній із зовнішніх ніш храму, поряд зі скульптурами святих княгині Ольги й князя Володимира.

З долею видатних українців та відомими історичними подіями пов’язані й інші будівлі, розміщені в центральній частині Івано-Франківська. Наприклад, будинок на вулиці Галицькій, 7. Тут під час революції 1848 року розміщувався штаб австрійської залоги. Пізніше в цій будівлі українські товариства «Просвіта» й «Руська бесіда»

проводили літературні читання й концерти, присвячені Тарасові Шевченку. Двічі в цих заходах брав участь Іван Франко, про що повідомляє встановлена на будівлі меморіальна дошка.

Якщо ви трохи втомились від споглядання архітектурних пам’яток Івано-Франківська, то можете піти до місцевих парків та скверів. Приміром, до парку імені Шевченка. Це місце відоме романтичним островом Кохання. Можна також прогулятися сквером імені А. Міцкевича. Цей прекрасний парк — один з найстаріших у місті, його закладено ще в середині позаминулого століття.

А якщо, навпаки, ви відчуваєте в собі сили вирушити по нові враження, то, крім Івано-Франківська, у Прикарпатті є багато вартих вашої уваги містечок і сіл. Наприклад, Коломия — місто, яке вважається одним з найкрасивіших райцентрів України. Цей населений пункт, що дістав свою назву від річки Мия (притока Прута), уперше згадується в літописах, датованих 1240 роком. А головною ж пам’яткою Коломиї, напевно, є музей «Писанка». У нього є конкретна адреса (майд. Відродження, 47), але й не знаючи її, ви легко визначите, що дістались до мети. Помилитись неможливо: будівлю, що має вигляд величезного розписного яйця, не

сплутаєш ні з чим. Немало дивовиж має і експозиція музею, в якій представлено великодні яйця не тільки з України, але й з інших країн світу.

ДЕ ЗУПИНИТИСЬ

«Надія», готель,

вул. Незалежності, 40;

тел.: (03422) 53-70-79, 53-70-77.

Розміщений у центрі міста. Кожний номер з усіма зручностями, телефоном, телевізором, кабельним телебаченням, холодильником. До вартості проживання входить сніданок у ресторані (шведський стіл). До послуг пожильців два ресторани європейської й національної кухні (бенкетна й обідня зали), бар, кафе, крамниці, автостоянка, що охороняється.

Одномісний номер: 120 грн; двомісний: 200 грн; напівлюкс: 240— 370 грн; люкс: 390 грн.

«Аускопрут», готель, вул. Грюнвальдська, 719; тел.: (03422) 31-402, 22-426.

Розміщений у центральній частині міста, неподалік від залізничного вокзалу. До послуг пожильців ресторан, віденська кав’ярня, бар, конференц-зал, обмін валют, послуги перекладачів (англ., нім.), автостоянка, оренда авто з водієм, відправлення пошти, сувенірний кіоск, доставка квитків, послуги бізнес-центру, турагенцій, кас попереднього продажу квитків, камера зберігання, екскурсійні послуги. Усі номери обладнані телефонами,

телевізорами, холодильниками, міні-барами, повними санвузлами. До вартості номера входить сніданок.

Одномісний стандартний номер: 160—320 грн; двомісний: 220— 400 грн; напівлюкс: 450 грн; люкс: 550 грн.

«Дністер», готель,

вул. Січових Стрільців, 12;

тел.: (03422) 23-533, 27-902.

Розміщений поблизу від історичного центру міста. При готелі працює кафе-бар. У люксах і напівлюксах є обладнані ванні кімнати, телевізори, холодильники, телефони.

Двомісний номер: 51—80 грн; напівлюкс: 150 грн; люкс: 180 грн.

«Прикарпаття», туркомплекс,

вул. Мазепи, 140а;

тел.: (03422) 30-298, 25-710.

Туристичний комплекс розміщений в рекреаційній зоні. До послуг клієнтів ресторан, сауна, тенісний корт. У кожному номері телевізор, душ або ванна.

Двомісний: 50 грн; напівлюкс: 80 грн; люкс: 130 грн.

ДЕ ПОЇСТИ

У центрі Івано-Франківська не бракує різноманітних закладів громадського харчування. Єдине «але» — згідно з розпорядженням мера після 11 -ї години вечора всі заклади в центрі міста зачиняються, щоб не заважати спокійному відпочинку городян. Так що коли ви раптом зголодніли — доведеться чекати до ранку або йти на

^ околиці чи навіть за межі міста,

и де багато закладів працюють до

5 ранку.

н Улітку відвідувачів із задово

ленням приймуть численні літні кафе, де можна пообідати чи просто випити філіжанку кави. Можна також відвідати літні майданчики івано-франківських ресторанів, наприклад ресторану «Шансон» (вул. Бельведерська, 17). А якщо погода навіює вам думки про тепле приміщення, то до ваших послуг оформлені в класичному стилі комфортні зали «Шансону». Вас чекають також ресторани й кафе готелів «Аускопрут» і «Надія». Знавці рекомендують відвідати ресторан «Граф Монте-Крісто» (вул. Василіянок, 60). Ціни там аж ніяк не нижчі, зате вас потішать затишок, інтер’єр, оформлений у дусі трапезної лицарського замку, й прекрасна кухня. З недорогих закладів у центрі Івано-Франківська можна порекомендувати кафе «Крапка», «Юксел», «Маестро» та ін.

КУЛЬТУРА Й РОЗВАГИ

Театралам ми радимо відвідати місцевий Музично-драматичний театр ім. І. Франка, який вважається одним із кращих на Заході України. Музейний простір представлений Художнім музеєм, що, як уже зга

дувалося, розміщується в будівлі Парафіяльного костьолу. В експозиції є роботи німецьких, італійських та австрійських майстрів XVIII—XX століть, колекція живопису українських художників другої половини XX століття, унікальні ікони XV—XIX століть, старовинні церковні книги.

Любителів азартних ігор чекає «Казино 36», вул. Бельведерська, 18.

ТРАНСПОРТ

Дістатись до Івано-Франківська можна автомобільним, залізничним і повітряним транспортом. Відстань від Києва (через Вінницю та Хмельницький) до Івано-Франківська складає 559 км, від Харкова (через Полтаву, Умань, Могилів-Подільський) — 1148 км, від Львова — 130 км, від Одеси — 652 км.

Необхідно попередити, що вулиці в Івано-Франківську досить вузькі, машин багато, рух, принаймні в години пік, вельми ускладнений, так що автолюбителям з інших міст краще на якийсь час залишити своїх «залізних коней» і подорожувати по центру міста пішки.

Від залізничного вокзалу відправляються маршрутні таксі на Яремчу, Коломию та інші населені пункти Прикарпаття. Замовити

таксі можна за телефонами: 054, 8 (0342) 78-22-22,53-53-43,507-054 (фірма «Явір») або 075, 8 (0342) 75-01-08 (фірма «Лідер»). За цими ж телефонами ви можете замовити мікроавтобуси, які доправлять групи туристів до будь-якого куточка України.


20 кращих екскурсій Україною