Ісландія — вулканічний, покритий льодом острів у крижаних водах Північної Атлантики якраз на південь від Полярного кола — є шостою країною у цьому регіоні. Заселена людьми скандинавського походження (населення 285 000), Ісландія та її невеликий сусідній архіпелаг, Вестер-манські острови, являють особливий науковий інтерес, тому що вони розташовані на Середньоат-лантичному гребені, де євразійські та північноамериканські тектонічні плити земної кори розходяться і можна спостерігати формування нової землі.

Населення Ісландії майже повністю міське, а у столиці Рейк’явіку живе близько половини мешканців країни. Економічна географія держави майже цілком орієнтується на навколишні води, морські багатства яких забезпечують Ісландії один із найвищих світових рівнів життя, але з ризиком надмірного вилову риби. Суперечності щодо рибних полів та квот на рибу в останні десятиліття інтенсифікувалися; ісландці стверджують, що на відміну від норвежців чи британців вони мають обмаль або ж не мають жодних альтернативних економічних можливостей.