§ 51. Завершення та підсумки Другої світової війни

За Цим Параграфом Ви Зможете: розповідати про завершальний рік другої світової війни; визначати ос- новний зміст Кримської і Потсдам- ської конференцій для післявоєнного світу; характеризувати наслідки дру- гої світової війни.
ПригаДайте
1. Коли розпочалася друга світо- ва війна? 2. Які рішення прийняла
«велика трійка» під час тегеранської конференції? 3. де було відкрито другий фронт?

і

196

ЗаВерШення бойоВих Дій у єВроПі. каПітуляЦія німеч- чини. На початку 1945 р. відбулися вирішальні бої з ме- тою розгрому нацистської Німеччини. 12 січня 1945 р. радянські й польські війська розгорнули Вісло-Одерську операцію. Про- тягом перших днів наступу німецьку оборону було прорвано і 17 січня звільнено Варшаву. Розвиваючи наступ, на початку 1945 р. радянські війська вийшли до річки Одер, за 60—70 км від Берліна. Також було оточено й незабаром знищено німецьке угруповання у Східній Пруссії. Ціною значних втрат радянські війська 13 лютого оволоділи Будапештом, 4 квітня — Братис- лавою, а 7 квітня — Віднем. Південне угруповання німецько-
угорських військ було розгромлене.
9 квітня 1945 р. розпочався наступ англо-американських військ на півночі Італії, завершивши визволення країни 2 травня. Міль- йонне угруповання німецьких військ склало зброю. Під час цих боїв партизани захопили в полон Б. Муссоліні та багатьох керів- ників фашистської партії та держави. Усі вони були страчені.
Розвиваючи успіх, війська союзників звільнили Баварію, Західну Австрію й частину Чехії (міста Пльзень і Карлові Вари). Найдраматичнішою сторінкою Другої світової війни ста-
ла Берлінська операція. Із радянського боку в ній брали участь
війська трьох фронтів: 2-го Білоруського, 1-го Білоруського та 1-го Українського. Ними командували відповідно К. Рокос- совський, Г. Жуков та І. Конєв.

§ 51. Завершення та підсумки другої світової війни

СПіВВіднОШеннЯ СиЛ нА ПОЧАтКУ БерЛінСьКОї ОПерАЦії

Сторони Особовий склад (млн осіб) Танки Гармати Літаки
радянські війська 2,5 6250 41 600 7500
німецькі війська та їхні союзники 1,0 1500 10 400 3300

Битва почалася 16 квітня 1949 р. о 3 годині ранку за берлін- ським часом під потужним світлом прожекторів в атаку рушили танки і піхота. Війська під командуванням Г. Жукова насту- пали через так звані Зеєловські висоти. Лінію оборони перед висотами подолали досить швидко, далі почалися ускладнен- ня. Лише вранці 18 квітня рубіж було взято. Зав’язалися бої на околицях Берліна. Ще через чотири дні фронти Г. Жукова й І. Конєва зімкнули кільце навколо міста.
А. Гітлер прийняв рішення не тікати на південь, а особисто керувати обороною Берліна. Запеклі бої відбувалися в центрі міста. Усі спроби деблокувати його з боку інших угруповань німецьких військ були марними. Майже кожен будинок дово- дилося брати штурмом. 30 квітня штурмом було взято рейхстаг. Над ним замайорів червоний прапор.
Під час оборони Берліна німецьке командування робило все для реалізації гасла: «Берлін залишиться німецьким!». Було мобілізовано все населення, здатне тримати в руках зброю. Формувалися загони винищувачів танків із «гітлер’югенду», житлові квартали перетворювалися на фортеці. На оборонних роботах працювали близько 400 тис. осіб. Із боєздатних частин створювались армійські групи для завдання удару по флангах радянських військ. Відмова А. Гітлера від капітуляції, його розрахунки на чвари серед союзників затягували кінець війни, призводили до непотрібних жертв. Втрати Німеччини становили 150 тис. убитими.
«На третій день боїв у Берліні, — згадував Г. Жуков про
штурм Берліна, — спеціально розширеною колією із Силезько- го вокзалу було подано фортечні гармати, які відкрили вогонь по центру міста. Вага кожного їх снаряду становила півтонни. Оборона Берліна розліталась у пух і прах. Навіть в імперській канцелярії розуміють, що наближається розв’язка битви за сто- лицю Німеччини…».
1 травня начальник генштабу сухопутних військ Німеччи- ни генерал Г. Кребс запропонував розпочати переговори про перемир’я. Й. Сталін погоджувався тільки на беззастережну капітуляцію. Відповіді від наступників А. Гітлера не надійшло, і бойові дії поновилися. Наступного дня штаб оборони Берліна віддав наказ про припинення бойових дій. Місто впало. Під час штурму німецької столиці радянські війська втратили 300 тис. убитими й пораненими.
Залишки німецьких військ на півночі Німеччини, при- тиснуті до узбережжя Балтійського моря, теж капітулювали. 7 травня 1945 р. в штабі Д. Ейзенхауера в Реймсі (Франція) ге- нерал А. Йодль підписав попередній протокол про капітуляцію

Знеславлені німецькі прапори
під час Параду Перемоги в Москві 24 червня 1945 р.

197

розділ Vіі. друга світова війна

ЯЛтинСьКА (КриМСьКА) КОнФеренЦіЯ (4—11 лютого 1945 р.)

Німецьке питання  Визначено зони майбутньої окупації німеччини військами СрСр, Великої Британії, США та Франції. Берлін виділявся в особливий район, який також окуповували війська чоти- рьох держав.
 Управління німеччиною мала здійснювати Контрольна рада союзників, яка включала го- ловнокомандувачів окупаційних військ.
 німеччина мала сплатити 20 млрд доларів репарацій.
 досягнуто домовленості про роззброєння і розпуск збройних сил німеччини, встанов- лення контролю над військовою промисловістю, заборону нацистської партії, покарання воєнних злочинців

Польське питання  Західний кордон Польщі визначався по річках Одер та нейсе. Західна Україна і Західна Білорусія залишалися у складі СрСр.
 радянський Союз погоджувався визнати польський тимчасовий уряд національної єдно- сті, який мав провести в країні вільні вибори

Японське питання  СрСр зобов’язувався вступити у війну з Японією не пізніше ніж через три місяці після роз- грому німеччини на умовах приєднання Південного Сахаліну, Курильських островів, прав на оренду Порт-Артура й спільну експлуатацію разом із Китаєм залізниць у Маньчжурії
Питання створення міжнародної організації та інші  Ухвалено рішення про скликання установчої конференції ООн для вироблення Статуту організації. Визначено основні принципи діяльності організації, її структуру.
 Прийнято «декларацію про визволення Європи», у якій заявлялося, що союзні держави узгоджуватимуть свої дії в разі вирішення політичних, економічних проблем визволеної Європи

В. Черчилль, Г. трумен, Й. Сталін під час Потсдамської конференції

198

Німеччини. 8 травня 1945 р. в передмісті Берліна Карлсхорсті перед представниками СРСР, США, Англії, Франції генерал- фельдмаршал В. Кейтель від імені німецького уряду підписав Акт про беззастережну капітуляцію німецьких збройних сил.
Однак угруповання німецьких військ на території Чехо- словаччини й Австрії ще не склало зброї. Його частини в Празі вели бої з учасниками антинімецького повстання, яке поча- лося 5 травня. За сприяння військ 1-го Українського фронту, насамперед танкових підрозділів, місто та його жителів було звільнено.
ялтинСька (кримСька) та ПотСДамСька конференЦії та їхні ріШення. Передчуття завершення війни все гостріше ставило на порядок денний питання про післявоєнне облашту- вання Європи й світу. Цьому були присвячені дві конференції лідерів США, Англії і СРСР — Ялтинська й Потсдамська, що відбулися в 1945 р. Рішення цих конференцій були покладені в основу Ялтинської системи післявоєнного облаштування світу,
яка змінила Версальсько-Вашингтонську.
4—11 лютого 1945 р. «велика трійка» зібралася в Ялті в тому самому складі, що і в Тегерані: Й. Сталін, Ф. Рузвельт та В. Черчилль.
Низку питань було розглянуто на Потсдамській конферен-
ції, що відбулася 17 липня — 2 серпня 1945 р. після завершення бойових дій у Європі. У складі її учасників відбулися зміни: інтереси США представляв Г. Трумен, який став президентом після смерті Ф. Рузвельта; В. Черчилля з 28 липня змінив но- вообраний прем’єр-міністр К. Еттлі. Від СРСР, як і раніше, був присутній Й. Сталін.

§ 51. Завершення та підсумки другої світової війни

У центрі уваги стояло німецьке питання. Учасники конфе- ренції узгодили й схвалили загальні принципи окупаційної по- літики: демілітаризація, денацифікація, демократизація та де- картелізація країни. Було створено військовий Міжнародний трибунал для покарання воєнних злочинців. Радянському Со- юзу передавалися території колишньої Східної Пруссії з містом Кенігсбергом (сучасний Калінінград, Росія). СРСР підтвердив, що вступить у війну з Японією відповідно до Ялтинської угоди. На порядку денному були також питання про мирні догово-
ри з Італією, Румунією, Болгарією, Угорщиною та Фінляндією. На конференції був створений постійний орган — Рада міністрів закордонних справ (США, СРСР, Велика Британія, Франція, Ки- тай) для узгодження питань, які мають спільний інтерес. Незва- жаючи на розбіжності між учасниками конференції (США нама- галися вплинути на хід конференції, повідомивши про успішні випробування атомної бомби), вона дала позитивний імпульс для розвитку міжнародних відносин в умовах післявоєнного світу.

оромЗгр яПонії. атомне бомбарДуВання міСт хіроСі-

3 ма та нагаСакі. Розгром нацистської Німеччини не означав
припинення Другої світової війни. Японія продовжувала чинити
опір союзникам.
Навесні 1945 р. англійські війська вибили японські частини із Бірми. Американські бомбардувальники атакували Японські острови. Один з американських генералів запевняв, що Японія
«незабаром повернеться в кам’яний вік».
Незважаючи на це, японці були сповнені рішучості битися до останнього. Про це свідчили бої за острови Іводзіма та Окінава. Так, для захоплення невеликого острова Окінава американській 500-тисячній армії, що мала повну перевагу на морі та в пові- трі, знадобилося майже три місяці запеклих боїв (квітень-червень 1945 р.). У цій битві Японія втратила залишки своєї боєздатної авіації — 4 тис. літаків, а також останні великі кораблі флоту. Американські втрати складали 50 тис. убитими й пораненими, 763 літаки і 36 кораблів.
Розуміючи, що бої за Японію будуть не менш запеклими, американське керівництво наважилося на використання про- ти Японії нової зброї — атомної бомби. Хоча більшою мірою рішення про атомне бомбардування мало політичне значення: показати всьому світу, зокрема СРСР, могутність США.
6 серпня 1945 р., за два дні до вступу СРСР у війну з Японією,
було скинуто атомну бомбу на японське місто Хіросіма, а 9 серп- ня — на місто Нагасакі. Загальна кількість загиблих становила 200 тис. осіб. Кількість постраждалих сягнула 500 тис. осіб.
Ще 5 квітня 1945 р. посол Японії в Москві отримав від імені радянського уряду заяву про те, що СРСР скасовує пакт про нейтралітет із Японією. 8 серпня 1945 р. СРСР оголосив ві- йну Японії. Відповідно до своїх планів радянські війська основ- ний удар завдали по Квантунській армії, яка зосереджувалася в Маньчжурії і налічувала 1,1 млн осіб. Загальне керівництво військами здійснював О. Василевський. У боях брали участь війська Монгольської народно-революційної армії. За короткий

Вибух атомної бомби, скинутої на нагасакі 9 серпня 1945 р.

199

розділ Vіі. друга світова війна

Купол Гембаку торговельно- виставкової палати Хіросіми — одна з небагатьох вцілілих будівель
у місті після вибуху атомної бомби. 1945 р.

час Квантунська армія була розгромлена. 14 серпня японський уряд прийняв рішення про капітуляцію. 1 вересня радянський десант висадився на південні острови Курильської гряди та ово- лодів островом Сахалін.
2 вересня 1945 р. у Токійській бухті на борту американського
крейсера «Міссурі» в присутності представників країн, що брали участь у війні з Японією, було підписано акт про беззастережну капітуляцію Японії, що означало завершення Другої Світової війни. Японія та захоплені нею території були розділені на оку- паційні зони між США, СРСР, Англією, Китаєм. Власне Японія потрапила в американську окупаційну зону, і 6 вересня 1945 р. війська США висадилися на її території.

реЗультати Другої СВітоВої Війни. Друга світова війна не мала собі рівних за розмахом воєнних дій, застосуван- ням бойової техніки, кількістю учасників і жертв, політичними,
економічними й технологічними наслідками.
З усіх регіонів світу від війни найбільше постраждала Єв- ропа. Багато міст і сіл було зруйновано вщент. Мільйони лю- дей опинилися на чужині. Промислове виробництво в країнах

Полонені, визволені з концтабору військами союзників. 1940-ві рр.

ЛЮдСьКі ВтрАти ОСнОВниХ УЧАСниКіВ дрУГОї СВітОВОї ВіЙни

Обличчя війни.
Художник Сальвадор далі.

1940—1941 рр.
200

* У дужках — за іншими даними.

§ 51. Завершення та підсумки другої світової війни

Європи скоротилося на 40 %. Фінансове становище більшості во- юючих країн було катастрофічним. Франк подешевшав на 80 %, фунт — на 38 %. Англії навіть довелося продати 19 % своєї закордонної власності, щоб стабілізувати фінансове становище. Значних збитків зазнало й сільське господарство: впала врожай- ність, незасіяними залишалися великі площі.
Головним підсумком війни був розгром нацистської Німеч- чини, фашистської Італії та мілітаристської Японії. Нищівної поразки зазнав фашизм (нацизм) — одна з найбільш реакційних та людиноненависницьких моделей тоталітаризму. Дискредиту- вала себе фашистська (нацистська) ідеологія.
Демократія стала визначальною силою суспільного розвит- ку. Однак не було усунуто всіх суперечностей тогочасного сві- ту. Для народів Східної Європи й частини країн Азії пере- мога обернулася насадженням тоталітаризму, але радянського зразка.
Стало формуватися протистояння між Сходом і Заходом, комунізмом і демократією. Уособленням цієї боротьби стало протиборство двох наддержав — США і СРСР, що вилилося у «холодну війну»: нестримну гонку озброєнь, неприховану не- довіру й ворожнечу протилежних таборів.
Війна започаткувала розпад колоніальної системи. Боротьба народів колоній проти нацистської агресії поєдналася з націо- нально-визвольним рухом проти метрополій, зростанням націо- нальної самосвідомості в країнах Азії та Африки, що зрештою призвело до падіння колоніальних імперій і демократизації ряду європейських країн.
Друга світова війна змінила не тільки політичну карту сві- ту, але й долю цілих народів, зокрема депортованих і тих, що зазнали масового геноциду (євреї, роми, серби тощо). Відбувся розкол окремих народів і країн на два державні формування (В’єтнам, Корея, Німеччина, Китай), що на довгі роки затри- мало процес їхнього об’єднання.
Друга світова війна дала могутній поштовх розвитку науки й техніки. До найбільших відкриттів періоду війни слід від- нести виготовлення атомної бомби, що зрештою позначилося на всьому розвитку науки й техніки. Створення в Англії ра- дарних установок для виявлення німецьких повітряних армад сприяло подальшому розвитку радіоелектроніки. Загалом оби- два ці напрямки в галузі фізики обумовили форсований розви- ток кібернетики.
Німецьким інжеренам вдалося, хоча й наприкінці війни, розпочати серійне виготовлення літаків із реактивним двигу- ном. До серйозних відкриттів періоду війни належать і німецькі ракети ФАУ-1 та ФАУ-2. Зусиллями вчених США та СРСР їх вдалося трансформувати в ракети-носії ядерної зброї та косміч- них кораблів.

Після війни. Художник
Петро Сулименко. 1970-ті рр.

Атомна бомба «товстун»,
яку було скинуто на нагасакі

німецька «диво-зброя» — балістична ракета ФАУ-2

 Головним підсумком другої світової війни був роз- гром нацистської німеччини, фашистської італії та мілі- таристської Японії. У цей період стали проявлятися риси

майбутнього протистояння двох наддержав — США і СрСр. Завершення другої світової війни стало й одночасно по- чатком нової, ядерної, ери.

201

розділ Vіі. друга світова війна

1. Коли радянські війська захопили Берлін?
2. У якому місті відбулася зустріч радянських та американських військ? 3. Столиця якої держави була звільнена вже після капітуляції німеччини? 4. де від- булися конференції «великої трійки», що заклали осно- ву післявоєнного світу? 5. Які японські міста зазнали атомного бомбардування? 6. Коли завершилася друга світова війна?
7. З’ясуйте основні рішення Ялтинської (Крим- ської) і Потсдамської мирних конференцій. Як були
розв’язані німецьке й польське питання? 8. Якою була роль Берлінської операції в другій світовій війні? Чому її здійснювали радянські війська, а не війська союзників або спільно? 9. Що зумовило вступ СрСр у війну проти Японії? 10. із якою метою США застосували атомні бомби

проти Японії? 11. Поміркуйте над причинами поразки німеччини та її союзників і перемоги країн антигітлерів- ської коаліції. 12. Якими були основні підсумки другої світової війни?
13. Складіть хронологічну таблицю ключових подій останнього етапу війни.

14. Кому належить головна заслуга в перемозі угідйрсвітовій війні? Підготуйте есе за цим пи —
танням. 15. За словами англійського історика Л. Гарта, військова політика Англії в 1939—1945 рр. визначала- ся принципом: «Під час ведення війни треба постійно пам’ятати про ті цілі, яких ви прагнете досягти після вій- ни». розкрийте зміст цього висловлювання й підтвердьте його фактами з історії другої світової війни.