397–8. ЗМІНИ В ПОВСЯКДЕННОМУ ЖИТТІ ПІД ВПЛИВОМ ПЕРШОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ. Практичне заняття № 2Олена Степанів (1892–1963) Національна героїня Галичини доби визвольних змагань 1914–1920 рр. У роки Першої світової – хорунжа, коман-дир стрілецької чети в легіоні Українських січових стріль-ців. Перебула полон (1915–1917). З листопада 1918 р. – че-тар 4-ї Золочівської бригади Української Галицької армії. 3. Що довідуємося з історичних джерел про українських жінок на фронтіДОКУМЕНТ6З віденської газети «Нова вільна преса» (січень 1915 р.): «Знову й знову з перебігу цієї війни дізнаємося про жінок, які за своєю особистою мужніс-тю, стійкою хоробрістю й готовністю до самопожертви не відстають від жодного чоловіка. Цього разу, як розповідає Wilhelm Korrespondenz, Відень приймає жінку – кадет-аспіранта Олену Степанів, у мирний час студентку фі-лософії Львівського університету. Проте молоду даму, яка вчора прибула до Відня, з першого погляду аж ніяк не можна було б розпізнати за її жіночою зо-внішністю, і напевно вона могла б годинами гуляти Віднем, не привертаючи до себе жодної уваги. Панна Степанів носить простий польовий сірий мундир і з коротко обстриженим волоссям виглядає так само, як і сотні інших молодих за-хисників вітчизни. Ця дама одразу ж після початку війни приєдналася на своїй батьківщині до українського корпусу добровольців і від того часу боролася у битвах на передгір’ї Карпат так само хоробро, як і будь-який чоловік. Разом зі своїми товаришами по зброї – чоловіками вона лежала в окопах, ділила з ними хліб з наплечника і ром з польової фляжки, разом з ними брала у полон росіян, коротше кажучи, зносила всі незгоди і збурення гаря-чої битви. Панна Степанів була авансована у своєму корпусі до звання кадет-аспіранта і нещодавно за свою відвагу перед ворогом отримала срібну медаль хоро-брості. Зараз жінка-кадет перебуває у Відні, щоб роз-шукати свого батька, греко-католицького священика о. Івана Степаніва».ДОКУМЕНТ7З газети «Діло», Львів (липень 1915 р.): «Олена Степанів опинилася в ро-сійському полоні під Болеховом і з полоненими була перевезена до Киє-ва, а відтак – до Самари. Воєнний кореспондент “Русского слова” Сергій Мамонтов в одному дописі ось як згадує про Степанів: “Найбільшу сенсацію ви-кликала панночка-офіцер в австрійському мундирі. Кажучи точніше, власне не офіцер, а аспірант, себто щось на зразок прапорщика, що склав офіцерський іс-пит і має право здобувати наступні військові звання. Чисто слов’янське мило-видне личко, зовсім дитячі риси, гарна жіноча фігурка, жвава малоросійська вимова. Вона українка, 22 років, переконана прихильниця самостійності україн-ської нації. На війну проти “москалів” пішла з переконання і не приховувала від начальства своєї статі. Коли якийсь із наших офіцерів запідозрив її у вступі до армії через романтичні мотиви, вона дуже почервоніла й почала гаряче протес-тувати. Це викликало добродушний сміх і серед нас, і серед її полонених това-ришів”».Право для безоплатного розміщення підручника в мережі Інтернет має Міністерство освіти і науки України https://mon.gov.ua/ та Інститут модернізації змісту освіти https://imzo.gov.ua
Розділ 1. УКРАЇНА В РОКИ ПЕРШОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ40ДОКУМЕНТ8Зі спогадів команданта УСС М. Га лущинського: «Раннім ран-ком виїхав я на Львівський вок-зал. Добровольці вже були зібрані. Стали сідати до двох підготовлених поїздів. Старшин розділив я на обидва поїзди, сам їхав другим, поки не впевнився, що все забрано і все від’їхало в по-рядку. Ще перед від’їздом мав я одну неприємну пригоду з панною О. Степанів-ною, яка несла службу у відділі десятника Чмоли. Але я не міг і не можу сьогодні погодитися з тим, щоб жіноцтво активно виконувало військову служ-бу. До цього можуть спонукати якісь хворобливі схильності, а щонайменше іс-терія. Стільки є поля для діяльності жіноцтва, стільки можуть вони доброго зробити для вгамування болю, спричиненого війною! Тому в моїй голові не мог-ло й не може поміститися, щоби жіноцтво саме завдавало болю. Хто мене про це повідомив і досить рішуче, для добра справи, домагався обов’язкового усунення панни Степанівної з вагона – не пам’ятаю. З самою панною Степанівною я не говорив, лише з десятником Чмолою, який дуже домагався, щоб вона таки зали-шилась. Коли я все ж таки не захотів скасувати мого наказу, десятник Чмола за-явив, що він також залишається, якщо я не дам дозволу їхати панні Степанівні. Домігся-таки, не дав, і тоді вони обоє покинули вагон і повернулися до міста…»Старшини УСС Зенон Носковський, Олена Степанів, Іван Чмола, Осип Яри-мович та Софія Галечко на горі Маківка. 8 березня 1915 р.Виконайте завдання 3. Складіть лан-цюжок фактів біографії Олени Степанів, про які дізналися з фрагментів джерел. Визначте, які з них можна вважати ти-повими, такими, що свідчать про зміну соці-альних ролей жінок.1. Пригадайте значення понять «емансипація» та «фемінізм», про які дізналися в 9-му класі. Як пов’язані факти та явища, описані у фрагментах джерел, із цими поняттями? Свою думку обґрунтуйте.  2. Чи погоджуєтеся ви з міркуваннями М. Галущин-ського про роль жінки в суспільстві? Чим вони зумовле-ні? Чи можна твердити, що такі погляди уже відійшли в минуле? Чому? 3. Висловіть припущення, що спонука-ло жінок іти на фронт. Чи вбачаєте ви у фактах, про які йдеться у джерелах, вияви нового суспільного явища, що свідчить про зміну ролі жінок у соціальному житті? ÂÐÀÆÅÍÍß Â³Ä ÓÐÎÊÓ Чи погоджуєтеся ви з думкою, що будь-яку подію в історичній перспективі можна оцінювати за різними векторами? Яким, на ваш погляд, був нега-тивний та позитивний вплив Першої світової війни на розвиток людської цивілізації?