Київська Русь у роки князювання Олега, Ігоря, Ольги, Святослава (882—972 рр.)

Подальше формування держави у східних слов’ян тривало за часів князювання Олега, Ігора, Ольги, Святослава (табл. 5).

Таблиця 5

Олег

(882—

912)

• Створив опорні пункти центральної влади в племінних князівствах

• Установив порядок стягнення данини

• Підпорядкував Києву племена древлян, сіверян, радимичів, в’ятичів, східних хорватів, дулібів, тиверців, кривічів

• Підкорив північні неслов’янські племена — чудь і мерю

з підвладних Києву земель

• Залучив війська підкорених племен до спільних походів

• Здійснив вдалий похід на уличів (885 р.)

• Узяв в облогу Константинополь (907 р.), уклав вигідний торговий договір з Візантією (911 р.), за умовами якого руським купцям дозволялося жити в передмісті

• Вів оборонне будівництво залог на кордонах

• Відновив культ язичницьких богів на Русі, за що волхви прозвали його Віщим

Константинополя протягом шести місяців і виходити до міста без зброї групами не більше 50 осіб, що задовольнило їхні торгові інтереси

• Організував і здійснив кілька походів проти Арабського халіфату на узбережжя Каспійського моря

• Домовився з варягами про припинення їхніх набігів на Русь за умови сплати русичами щорічно данини в розмірі 300 гривень

Ігор

(912—

945)

• Прагнув посилити централізацію держави, збільшуючи особисту владу в союзі з дружинною верхівкою

• Організував військовий похід проти деревлян, які хотіли відділитися від влади Києва після смерті Олега

• Намагався збільшити данину з підлеглих племен (за ці спроби був убитий деревлянами на чолі з князем Малом)

• Протягом трьох років боровся з уличами, зруйнувавши їхню столицю — Пересічен, але остаточно підкорити їх не зміг

• Поширив владу Києва на східний Крим і Тамань, де було Тмутараканське князівство

• Здійснив два військові походи проти Візантії (похід 941 р. завершився поразкою, а похід 945 р. — укладенням нового, менш вигідного за попередній, договору, згідно з яким держави обмінювалися посольствами, Русь зобов’язувалася не претендувати на кримські володіння Візантії, не мати застави в гирлі Дніпра)

• Заволодів містами Закавказзя — Дербентом і Бердаа (943 р.)

• Воював проти кочовиків-печенігів, із якими 915 р. уклав мирну угоду (920 р. печеніги порушили її)

Ольга

(945—

964)

• Придушила повстання деревлян, спалила їхню столицю Іскоростень

• Запровадила фіксовані норми податків з феодально залежного населення (устави, уроки, оброки, дані) з метою упорядкувати збирання данини

• Заснувала нові села й міста, організувала розбудову Києва і захист столиці від печенігів

• Намагалася забезпечувати інтереси своєї держави шляхом мирної дипломатії

• Відвідала Константинополь у складі мирного посольства (946 р.), яке урочисто зустрів візантійський імператор Константин Багрянородний. Було укладено союзницьку угоду, обговорювалося питання про християнізацію Русі

• Активізувала відносини із західноєвропейськими державами, обмінялася посольствами з Німеччиною (імператором Оттоном I)

• Розділила територію держави на погости (області) для збору данини

• Сприяла поширенню християнства на Русі

Святослав

(964—

972)

• Замінив місцевих племінних правителів київськими намісниками (своїми синами) з метою зміцнення центральної влади

• Дотримувався язичництва, але не забороняв приймати хрещення усім бажаючим

• Повернув до складу Київської держави племінне князівство в’ятичів (964 р.), переміг союзників хозарів волзьких болгар і завоював столицю каганату місто Ітиль; завоював племена ясів (осетинів) і касогів (адигів), захопив хозарське місто Білу Вежу

• Здійснив другий похід проти хозарів (968 р.), який закінчився повною перемогою русичів

• Вступив у тривалу війну Візантії з Болгарією, здійснив декілька походів у Болгарію

• Воював проти Візантії (971 р.), яка була занепокоєна зростанням могутності Русі. Уклав мирну угоду, згідно з якою відмовився від завойованих земель у Подунав’ї і ведення воєнних дій у Криму, здав місто Доростол візантійському імператору й зобов’язався надавати йому допомогу проти арабів