Культурно-освітнє життя

Перша світова війна, революції та національно-визвольні змагання, збройні
військові втручання з боку різних держав украй несприятливо позначилися
на матеріальних виявах тогочасного українського життя. Проте культурний
процес в умовах революційної ситуації не уповільнився, а, навпаки, пришвидшився. Потяг народних мас до культурних надбань людства істотно зростав.
Адже революція знищила самодержавний лад – основне гальмо на шляху розвитку національної культури.
Культурна діяльність Центральної Ради, Гетьманату та Директорії УНР, попри деяку декларативність, була послідовною й мала історичну тяглість. Найбільш сприятливі умови для розвитку культури склалися в Українській
Державі П. Скоропадського. Окрім українізації освіти, відкриття українських
шкіл, вищих навчальних закладів, було засновано Український національний
архів, Український історичний музей та Українську національну бібліотеку,
створено Українську академію наук. Тоді ж таки постали Національна опера,
драматичний театр, державна капела, кобзарська школа.
Комуністична партія намагалася використати народжене революцією культурне піднесення в інтересах зміцнення своєї диктатури. Надаючи матеріальну
підтримку митцям, ученим, працівникам народної освіти, вона водночас здійснювала політичні репресії. Ця політика батога й пряника давала можливість
обплутувати культурний процес ідеологічними стереотипами і впливати на
думки мільйонів людей, які тягнулися до культури. Оскільки більшовицькі догми паразитували на національних почуттях і традиціях, вони непомітно, але
ефективно впливали на свідомість народу.

Грудень 1917 р. УЦР заснувала Українську державну
академію мистецтв

Листопад 1918 р.
У Києві створено
Українську
академію наук

1918
Серпень 1918 р. Ухвалено Закон «Про
обов’язкове навчання української мови
й літератури, а також історії та географії
України по всіх середніх школах»

144

Червень 1920 р. Наркомос УСРР
затвердив постанову «Про запровадження в життя єдиної трудової школи»

1919
Січень 1919 р.
Директорія ухвалила
закон про державну
мову в УНР

Розділ 3. РОЗГОРТАННЯ ВИЗВОЛЬНИХ ЗМАГАНЬ
Право для безоплатного розміщення підручника в мережі Інтернет має
Міністерство освіти і науки України https://mon.gov.ua/
та Інститут модернізації змісту освіти https://imzo.gov.ua

1920
Травень 1920 р.
Лесь Курбас заснував
Київський драматичний
театр

1. До яких заходів вдавалися уряди УНР і Української Держави
для українізації освіти та створення національної школи
Українські громадські діячі впродовж тривалого часу домагалися права навчати дітей рідною мовою, особливо активно – на хвилі революційних подій у
Російській імперії 1905–1907 рр. Тож від початку Української революції запровадження української мови в освіті набуло широкої громадської підтримки.
У березні 1917 р. Товариство українських поступовців звернулося до громадян
України із закликом «закладати українські школи, насамперед народні, українізувати теперішні». Впроваджувати українську мову у школах було складно
насамперед через гострий брак українськомовних підручників, українськомовних учителів загалом і викладачів української мови зокрема. У листопаді 1917 р.
Центральна Рада виділила «Товариству шкільної освіти» та Єврейському демократичному товариству на видання підручників відповідно 200 і 50 тис. карбованців. Уряд УНР опікувався створенням нових освітніх закладів з українською мовою навчання. Зокрема, у «Списку українських шкіл, що відкрилися в
1917 р.» зазначено, що на території УНР почали діяти 35 українських гімназій,
2 реальні школи, 6 учительських семінарій.
Українізація освіти була одним із провідних напрямів внутрішньої політики
уряду Української Держави П. Скоропадського. Закон «Про обов’язкове навчання української мови і літератури, а також історії та географії України по
всіх середніх школах» від 1 серпня 1918 р. закріплював обов’язкове викладання
української мови не тільки в усіх типах шкіл, а й в учительських семінаріях, інститутах, духовних семінаріях. За цим законом передбачалося ввести у шкільні
навчальні плани викладання української мови не менш як 3 години на тиждень
у перших п’яти класах і не менш як 2 години – в останніх. Також було введено
штатну посаду вчителя української мови й літератури. Восени 1918 р. в Україні
налічувалося близько півтори сотні українських гімназій, у тому числі сільських. Кілька рішень стосувалося впровадження української мови у програму
вищої школи. Зокрема, у Київському, Харківському й Одеському університетах
було створено українознавчі кафедри – української мови, літератури, історії, права. Виняткове
значення мало відкриття українських університетів: Київського, що постав на основі створеного урядом Центральної Ради народного
університету, та Кам’янець-Подільського.
Українські уряди здійснювали масштабні
заходи для утвердження української мови як
державної в діяльності органів влади та управління. Наприклад, Міністерство шляхів Української Держави розробило кілька десятків
документів задля реалізації цього напряму внутрішньої політики.

Вітальний адрес Української державної академії
мистецтв Кам’янець-Подільському державному університету з нагоди заснування. Художнє оформлення Г. Нарбута. Київ. 1918 р.
35–36. КУЛЬТУРНО-ОСВІТНЄ ЖИТТЯ
Право для безоплатного розміщення підручника в мережі Інтернет має
Міністерство освіти і науки України https://mon.gov.ua/
та Інститут модернізації змісту освіти https://imzo.gov.ua

145

1 січня 1919 р. Директорія УНР затвердила ухвалений Радою народних міністрів закон про державну мову в УНР. Українська мова ставала обов’язковою
для вжитку в армії, флоті, всіх урядових, загальногромадських і публічно-правових установах.
Практичні результати запровадження української мови як державної та їх
широка суспільна підтримка змусили більшовиків, які спочатку відкидали ідею
державності української мови, підтримати її. Адже це був найефективніший
спосіб утвердити свою владу на українських теренах. Тож заходи з українізації,
започатковані Центральною Радою, Гетьманатом та Директорією УНР, набули
директивного підтвердження більшовицькою владою (постанова РНК від 21 вересня 1920 р. «Про введення української мови у школах і радянських установах» фактично дублювала закони «Про запровадження української мови у
банківській і торговій сфері» (березень 1918 р.) та «Про державну мову в Українській Народній Республіці» (січень 1919 р.)).
1. Чому українізувати середню та вищу школу було набагато складніше,
ніж початкову? 2. Чому заходи з утвердження української мови як державної отримали якнайширшу суспільну підтримку? 3. З яких причин більшовицький уряд був змушений підтримати українізацію, започатковану українськими
урядами?
Оберіть один із документів і проаналізуйте його за поданими запитаннями.
Напишіть на основі опрацьованих джерел есе на тему «Чому мовне питання в
Україні було надзвичайно гострим».
Н
МЕ Т

З матеріалів Секретарства освітніх справ Генерального секретаріату України від
13 жовтня 1917 р.: «…Нині все буде робитися для того, щоб просвітити народ, щоб
довести дітей його до такої високої науки, яка потрібна для людського щастя. Школа
[в Україні] віднині буде не тільки вільна у думках і правдива. Вона буде рідна… Досі забороняли в школах розказувати про наше рідне життя, про історію народу, бо боялись, що просвічений народ захоче вернути свої права, відібрані в нього колись. Досі не пускали в школу
рідної мови, бо хотіли знищити наш народ, не давали розвиватися його духові. Тепер школа
має бути рідна – у ній діти навчатимуться і чужому, і своєму, знатимуть про своїх батьків та дідів, що працювали для нашого щастя. Нині ця наука буде викладатися рідною мовою – для
нас, українців, – українською. Рідною мовою повинно йти навчання уже з цього року… Нехай
же народ віддає дітей своїх до рідної української школи, а ми зі свого боку будем допомагати
справі рідної освіти і порадою, і людьми, і книжками».

1

Що зумовило появу цього документа? Про що в ньому йдеться? У чому полягала важливість схвалених рішень для Центральної Ради?
Н
МЕ Т

Дмитро Дорошенко: «Законом 7 червня 1918 року Рада Міністрів ухвалила асигнування Міністерству освіти 2 мільйонів карбованців на видання шкільних підручників. На
кошти з цього фонду в 1918 р. було видано: 950 000 примірників “Граматки” для
1-го року навчання С. Черкасенка і Воронця, 600 000 примірників “Читанки” С. Чепіги і
350 000 “Задачника” С. Чепіги; 300 000 прим. “Читанки” С. Черкасенка для 2-го року навчання…
Всього було видано 1 620 000 примірників шкільних книжок для народних шкіл і 345 000 примірників книжок для середніх шкіл. Узагалі за сприятливого ставлення уряду українська видавнича справа в 1918 році (за 8 місяців Гетьманського уряду) зробила величезний поступ.
Було засновано цілий ряд великих видавництв, які випускали українські видання в нечуваному доти числі примірників; весь край вкрився сіттю українських книгарень; по всіх залізничних кіосках зникла абсолютно російська книжка і преса, уступивши місце українській; кожне

146

2

Розділ 3. РОЗГОРТАННЯ ВИЗВОЛЬНИХ ЗМАГАНЬ
Право для безоплатного розміщення підручника в мережі Інтернет має
Міністерство освіти і науки України https://mon.gov.ua/
та Інститут модернізації змісту освіти https://imzo.gov.ua

міністерство почало видавати свій орган українською мовою. На початку червня відбулося
об’єднання кількох більших видавництв в один “Український Видавничий Союз”».

1. Які факти свідчать про практичну спрямованість заходів Гетьманату з
утвердження української мови як державної? 2. Як мовна політика в освітянській
галузі сприяла розвиткові книговидання?
Н
МЕ Т

З допису в тижневику «Народна справа» від 31 серпня 1918 р. «Лепта від малечі»: «Директор однієї з українських гімназій у Києві отримав такого листа: “До пана Директора. Посилаю вам на українську школу зі своєї схованки 2 крб сріблом, 1 крб рос.
паперовий, 100 шагів марками, 1 корону і 2 копійки мідних, і прошу дуже доконче найняти
помешкання під школу, бо мені дуже хочеться вступити зараз до української гімназії. Я ще
пришлю, як назбираю поміж товаришами”».

3

1. Що спонукало українського школяра написати такого листа? 2. Що спонукало газетярів надрукувати цього листа? 3. Чи могли, на ваш погляд, з’явитися
публікації з протилежною думкою? Чому?

2. Як відбувалася комуністична ідеологізація культури
Більшовики намагалися використати надзвичайний потяг мас до культури у
власних інтересах. Пов’язуючи ідеологію й культуру, партія В. Леніна обирала
найпродуктивніший шлях до зміцнення своєї диктатури.
Ідеологізація культури почалася зі створення в лютому 1919 р. Наркомату
агітації і пропаганди в українському радянському уряді. З кінця того самого
року функції управління агітацією та пропагандою перейшли до комітетів
КП(б)У. Політичні агітація та пропаганда відтоді стають функціональними
обов’язками парткомів усіх рівнів.
В Україні почалася швидка розбудова мережі культурно-освітніх закладів,
метою яких були популяризація, поширення й нав’язування комуністичних
ідей. Створювалися палаци культури, народні університети, селянські будинки,
клуби, хати-читальні. Влаштовувалися мітинги, лекції, диспути, концерти тощо.
Водночас зі створенням нових культурно-освітніх закладів ішов активний процес більшовизації «Просвіт», заснованих українською інтелігенцією у попередні
роки, починаючи з дореволюційних.
Усі «буржуазні» газети були закриті. Проте
ÇÀÓÂÀÆÒÅ
радянська влада подбала про регулярний випуск
власних періодичних видань, які активно пошиДо кінця 1920 р. в Україні
рювали комуністичну ідеологію. Газети і журнали
діяло близько 15 тис. кульвидавалися російською і українською мовами.
турно-освітніх установ різПри ВУЦВК було засноване Всеукраїнське
ного типу. Серед них було
державне видавництво, яке випускало матеріа1300 клубів, 5000 хат-читалень, близько 4000 «Проли для пропагандистів і агітаційну літературу
світ». У всіх великих містах
для широких мас. Попри нестачу паперу і поліпрацювали палаци кульграфічних потужностей сумарна кількість відтури.
друкованої у 1920 р. пропагандистської продукції (періодичних видань, прокламацій, плакатів,
брошур тощо) перевищила 18,5 млн примірників.
Більшовики надавали великого значення монументальній пропаганді, у якій
революційні ідеї пов’язували з національною традицією. Зокрема, повсюдно в
Україні зводилися пам’ятники К. Марксу і Т. Шевченку.
35–36. КУЛЬТУРНО-ОСВІТНЄ ЖИТТЯ
Право для безоплатного розміщення підручника в мережі Інтернет має
Міністерство освіти і науки України https://mon.gov.ua/
та Інститут модернізації змісту освіти https://imzo.gov.ua

147

Пам’ятник

у сквері на бульварі
ім. Т. Шевченка в Ромнах на Сумщині – перший в історії повнофігурний пам’ятник
Кобзарю, відкритий у 1918 р. Нині цей пам’ятник є візитівкою міста. Його автор –
відомий український скульптор Іван Кавалерідзе.
Пам’ятник зроблено з бронзи (скульптура)
та бетону (п’єдестал). Поет зображений сидячи – у глибокій задумі на вершині брили,
яка є імпровізованим п’єдесталом. На брилі
викарбувані рядки з поезії Шевченка «Марку Вовчку. На пам’ять» (1859): «…І оживу,
і думу вольную на волю із домовини
воззову».

У січні 1919 р. в Наркоматі освіти УСРР було створено Всеукраїнський
кінокомітет (ВУФКУ). Він узяв під суворий контроль виготовлення й прокат
фільмів, кіноапаратуру, запаси імпортної плівки. У кіновиробництві надавали
перевагу хронікальним журналам і агітаційним стрічкам.
У попередні періоди важливим елементом духовної культури народу була
релігія. Комуністична партія поставила собі за мету підпорядкувати або й зовсім винищити церкву. Вона прагнула виховати нове покоління цілковито атеїстичним. Тож із суспільного життя було вилучено духовну музику, чимало
шедеврів світової літератури, релігійну філософію, неперевершені досягнення
живопису на релігійну тематику тощо.
Поміркуйте, який вплив справляє ідеологізація на культуру: гальмує її поступ чи, навпаки, надає імпульсу для розвитку. Відповідь обґрунтуйте.

Працівники агітпотяга роздають літературу. Київ. 1920 р.

Прочитайте
фрагменти
декрету РНК РСФРР від
14 квітня 1918 р. Прокоментуйте, чому саме такий декрет
було ухвалено РНК УСРР 7 травня 1919 р. Поміркуйте, чому радянська влада надавала такого значення монументальній пропаганді.
Н
МЕ Т

«1. Пам’ятники, що споруджені на честь царів та їхніх слуг і не становлять інтересу ні з
історичної, ні з художньої сторони, підлягають зняттю з площ і вулиць і частково перенесенню в склади, а частково утилізуються… 3. …Комісії доручається мобілізувати
художні сили й організувати широкий конкурс з вироблення проектів пам’ятників, що повинні ознаменувати великі дні Російської соціалістичної революції. 4. Рада Народних Комісарів
висловлює бажання, щоб у день 1 Травня були вже зняті деякі найбільш потворні істукани

148

4

Розділ 3. РОЗГОРТАННЯ ВИЗВОЛЬНИХ ЗМАГАНЬ
Право для безоплатного розміщення підручника в мережі Інтернет має
Міністерство освіти і науки України https://mon.gov.ua/
та Інститут модернізації змісту освіти https://imzo.gov.ua

і встановлені перші моделі нових пам’ятників на суд мас. 5. Тій же комісії доручається негайно підготувати декорування міста в день 1 Травня і заміну написів, емблем, назв вулиць, гербів тощо новими, які відбивають ідеї і почуття революційної трудової Росії».

3. Якими були особливості освітньої політики більшовиків
РКП(б) – КП(б)У величезного значення надавала ліквідації неписьменності (лікнепу). Одним з основних завдань, яке поставили перед собою більшовики, було навчити кожного читати газети, листівки й відозви. Наркомат освіти
отримав право залучати до навчання неписьменних на засадах трудової повинності всіх грамотних громадян, звільнених від воєнної мобілізації. З весни
1920 р. в Україні розгорнулася кампанія з організації шкіл та гуртків лікнепу.
У червні 1920 р. Наркомос УСРР видав постанову «Про запровадження в
життя єдиної трудової школи». Шкільні заклади різних типів, зокрема приватні гімназії та ліцеї, перетворювалися на стандартизовані державні установи із
семирічним навчанням. Єдина трудова школа поділялася на два ступені – перший (чотири класи) і другий (три класи). Після закінчення семирічки діти могли навчатися в професійно-технічних школах і
ÇÀÓÂÀÆÒÅ
технікумах. У Росії технікум був підготовчою
школою для інститутів, а в Україні інститут і
У 1920/21 навчальному
технікум визнавалися як рівноправні форми вироці в республіці працювало
щої школи (вишу) з тією різницею, що технікум
22 тис. шкіл з 2 млн 250 тис.
випускав вузьких спеціалістів-інструкторів, а інучнів. Майже в половині наститут – висококваліфікованих спеціалістіввчання здійснювалося украпрактиків.
їнською мовою.
1920 р. університети ліквідували, поділивши
У 1920 р. в Україні відкриїх на кілька самостійних навчальних закладів.
лося 20 інститутів, 48 техніСеред них переважали інститути народної освікумів і близько сотні курсів
ти, які готували педагогічні кадри для єдиної
педагогічного профілю. Натрудової школи.
прикінці 1920 р. працювало
Вихідці з робітників мали пільги під час всту38 інститутів, у яких навчапу до вищої школи, а отже, відбувалося масове
лося 57 тис. студентів. За
цей рік вищу освіту з різоробітничення (як тоді казали – пролетаризаних спеціальностей здобуло
ція) вишів. Утім, оскільки освітній рівень пере3 тис. осіб.
важної більшості робітників був надзвичайно
низький, при вишах створювалися робітничі
факультети (робітфаки). Вони працювали за програмою єдиної трудової школи
з тих предметів, які відповідали профілю вишу. Робітфаківців забезпечували
гуртожитками й виплачували їм державні стипендії.

4. Як і коли було створено Українську академію наук
Ліквідація університетів обмежила можливості провадження наукових досліджень у вищій школі. Розвиток науки зосередився в Українській академії
наук. Ще навесні 1917 р. Центральна Рада розпочала роботу з її створення.
У листопаді 1918 р. наказом гетьмана були призначені перші 12 академіків. Президентом Академії наук став Володимир Вернадський, ученим секретарем –
Агатангел Кримський. УАН була поділена на три відділи. Перший відділ
35–36. КУЛЬТУРНО-ОСВІТНЄ ЖИТТЯ
Право для безоплатного розміщення підручника в мережі Інтернет має
Міністерство освіти і науки України https://mon.gov.ua/
та Інститут модернізації змісту освіти https://imzo.gov.ua

149

Володимир Вернадський (1863–1945)
Один із засновників УАН та її перший президент (1918–1921),
почесний член багатьох іноземних академій і наукових товариств. Ідеї В. Вернадського про роль живої речовини в житті земної кори стали фундаментом створеної ним науки – біогеохімії.
Засновник вітчизняної школи геохіміків, основоположник учення про біосферу та ноосферу.

очолювали Д. Багалій, С. Єфремов, А. Кримський. Об’єктом його досліджень
було духовне життя й культура українського народу. У другому відділі УАН
зосереджувалися установи фiзико-математичного та природничого профілю.
Третій відділ УАН мав соціально-економічний напрям досліджень. У 1919 р.
розпочав діяльність Демографічний інститут під керівництвом Михайла
Птухи – перша у світі науково-дослідна установа з демографії.
Особливо продуктивно у 1919–1920 рр. працював перший відділ УАН.
У його історичному підвідділі вивчали проблеми всесвітньої та вітчизняної історії, географії, етнографії й філософії, у філологічному – всесвітнє і українське
письменство, арабо-іранську філологію, тюркологію і загальне мовознавство.
Плідно працювали комісії зі складання словника живої української мови, видання пам’яток новітнього письменства, археографічна комісія.
Наприкінці 1920 р. УАН налічувала понад 200 штатних співробітників. Без
оплати в її установах працювало понад 500 фахівців.

5. Що визначало розвиток образотворчого мистецтва
Помітний поштовх для розвитку образотворчого мистецтва дала Українська
державна академія мистецтв. Вона була створена Центральною Радою в грудні
1917 р.

Фундатори Української
державної
академії
мистецтв.
Сидять (зліва направо): Абрам Маневич,
Олександр Мурашко,
Федір Кричевський,
Михайло
Грушевський, Іван Стешенко, Микола Бурачек.
Стоять: Георгій Нарбут, Василь Кричевський, Михайло Бойчук. Листопад 1917 р.

150

Розділ 3. РОЗГОРТАННЯ ВИЗВОЛЬНИХ ЗМАГАНЬ
Право для безоплатного розміщення підручника в мережі Інтернет має
Міністерство освіти і науки України https://mon.gov.ua/
та Інститут модернізації змісту освіти https://imzo.gov.ua

Українська державна академія мистецтв – перша українська вища мистецька школа. Ректорами Академії упродовж
1917–1920 рр. були Василь та Федір Кричевські, Георгій
Нарбут, Михайло Бойчук. Факультетами керували: М. Бойчук (фрески і мозаїки), М. Бурачек (пейзаж), В. Кричевський (народне мистецтво, орнамент, архітектура, композиція), Ф. Кричевський (портрет, скульптура, побутово-історичне малярство), А. Маневич (пейзаж), О. Мурашко
(жанровий живопис), М. Жук (портрет), Г. Нарбут (графіка).

Г. Нарбут
Більшу частину життя Г. Нарбут (1886–1920) провів у
Санкт-Петербурзі. Він захоплювався українськими старо

М. Бойчук
винними гравюрами й геральдикою. Його знахідки мали велике наукове значення й неабияк вплинули на всю його
творчість. У березні 1917 р. художник, тоді уже всесвітньо
відомий графік, переїхав до Києва. Нарбут був одним із
фундаторів нової графічної школи в Україні. На замовлення
урядів УНР і Української Держави виконав художнє
оформлення різноманітних державних паперів: банкнот, поштових марок, обкладинок до ратифікаційних актів, грамот
з нагоди урочистих подій. Він є автором українського державного герба й печатки, багатьох ескізів військової форми.
Раптово помер у травні 1920 р. за короткочасної окупації
Києва польськими військами.
Не менший вплив на українське образотворче мистецтво
справила творчість М. Бойчука (1882–1937). Народився в Галичині, закінчив
Академію мистецтв у Кракові. Бойчукізм у монументальному малярстві визнано окремим стилем. Художник творчо поєднував традиції народного орнаменту,
мозаїки та фрески давньокиївської доби, українського портрета 17 і 18 ст., візантійського іконопису й раннього західноєвропейського Відродження.

1

3

4

Роботи Г. Нарбута: 1 – Сторінка «Української абетки»; 2 – Герб Української Держави. 1918 р.; 3 – Державні кредитові білети УНР. 500 та 100 гривень. 1918 р.;
4 – Ілюстрація до поеми «Енеїда» І. Котляревського.
1919 р.

2

35–36. КУЛЬТУРНО-ОСВІТНЄ ЖИТТЯ
Право для безоплатного розміщення підручника в мережі Інтернет має
Міністерство освіти і науки України https://mon.gov.ua/
та Інститут модернізації змісту освіти https://imzo.gov.ua

151

1. Установіть хронологічну послідовність подій: Затвердження Директорією закону
про державну мову в УНР Початок кампанії з ліквідації неписьменності Заснування Української академії наук.
2. Складіть речення, використавши поняття та терміни: лікнеп, єдина трудова школа,
оробітничення вищої школи, робітничі факультети, монументальна пропаганда.
3. Схарактеризуйте одним реченням історичних діячів залежно від їхньої ролі в подіях культурного життя: П. Скоропадський, В. Вернадський, А. Кримський, Г. Нарбут, М. Бойчук.
4. Стисло сформулюйте, у чому полягало значення новостворених установ для культурного поступу України: Українська академія наук, Українська державна академія
мистецтв, Наркомат агітації і пропаганди, Всеукраїнське державне видавництво,
Всеукраїнський кінокомітет.
5. За яких урядів в Україні відбувалися наведені події, явища, процеси?
Створення Української академії наук; боротьба з неписьменністю; вихід друком кількох мільйонів українських підручників; відкриття державних українських університетів у Києві та Кам’янці-Подільську; відкриття робітфаків;
упровадження курсу української мови в учительських семінаріях; заснування
вишів з українською мовою викладання; створення Українського театру драми та
опери; ліквідація університетів; націоналізація кінематографу, театрів, бібліотек, музеїв тощо й контроль за ними з боку відповідних державних установ; план
монументальної пропаганди; реорганізація всіх типів шкіл на єдину трудову семирічну школу, розроблення плану українізації школи; відкриття 150 українських гімназій; діяльність агітпоїздів, агітмайданчиків, агітпароплавів тощо;
створення Української академії мистецтв.
6. Визначте, про які пам’ятки йдеться: 1. «У роменському пам’ятнику вже в самій
поставі голови, у руці, яка лежить на коліні, у всій фігурі, органічно злитій з п’єдесталом, що нагадує курган, я намагався поряд із соціальною характеристикою передати нездоланну внутрішню силу поета, його зв’язок з рідною землею». 2. «У гранично лаконічній формі Г. Нарбут поєднав риси української ікони, народної
картини та монументального малярства, вирішивши композицію в урочисто-піднесеному, героїчному дусі, притаманному поемі І. Котляревського».