§ 16—17. німеччина
нПаеСрліДки Шої СВітоВої Війни Для німеччини. Війна завершилася для Німеччини поразкою. Становище країни, яка програла війну, закріпили умови Версальського мирного договору з переможцями. Війна дуже дорого коштувала Німеч- чині. Людські втрати становили 2 млн осіб загиблими і 4 млн осіб пораненими й скаліченими. Понад 1 млн німецьких вій-
ськових опинилися в полоні.
Тривала війна викликала глибоку соціально-економічну кризу. Обсяг промислового виробництва впав до 57 % довоєнно- го показника. Кількість кваліфікованого робітництва внаслідок постійних мобілізацій становила 25 % довоєнного рівня. Масові мобілізації селян призвели до падіння виробництва продоволь- ства. У країні було запроваджено карткову систему розподілу про- дуктів для міського населення. Наприкінці війни денна норма городянина в Німеччині становила 116 г борошна, 18 г м’яса та 7 г жирів. Намагаючись подолати нестачу продовольства, влада налагодила промислове виробництво ерзац-продуктів. Для більшості населення виникла загроза голоду. На виробництві з 20 до 30 % зросла кількість жінок і підлітків, які замінили мо- білізованих чоловіків. Із 1916 р. в Німеччині діяла обов’язкова трудова повинність для чоловіків із 16 до 60 років, яких могли використовувати на будь-яких роботах.
Видатки на війну досягли 186 млрд марок, що розхитувало фінансову систему. Стрімко зростали податки, внутрішні й зо- внішні запозичення, інфляція. Населення невпинно зубожіло. Війна не відбувалася на території Німеччини, вона не зазнала руйнувань від бойових дій, але господарство й населення кра- їни вже не могли витримувати її тягар. Почастішали страйки й демонстрації, які проводилися під гаслами: «Кінець війні!»,
«Геть уряд!». Це унаочнювало, що патріотичне піднесення по- чатку війни змінилося моральною втомою від неї. Німеччина тривалий час перебувала у протистоянні з усім світом і тепер була знесилена.

лиСтоПаДоВа реВолюЦія та СтаноВлення ВеймарСької реСПубліки в 1918—1923 рр. Німецька (Листопадова) револю-
ція 1918—1919 рр. розпочалася повстанням військових моря- ків у місті Кілі, обурених спробою командування кинути флот в останній бій, пожертвувати ним і домогтися вигідніших умов перемир’я. Повстання викликало ланцюгову реакцію в усій кра- їні. Канцлер Макс Баденський, заявивши про зречення кайзера Вільгельма II, передав владу соціал-демократу фрідріху еберту для підготовки скликання Установчих зборів. Однак під тиском радикальних лідерів робітничого руху Ф. Еберт негайно про- голосив республіку.
Ліворадикальні сили не бажали рахуватися з тим, що май- бутнє країни визначать Установчі збори. Їх дії спричиняли по- дальше посилення політичного насильства. На початку 1919 р. за допомогою армії, поліції, загонів добровольців-фронтовиків

§ 16—17. німеччина

За Цим Параграфом Ви Зможете: визначити особливості становища німеччини після завершення Першої світової війни; дізнатися про Листо- падову революцію та становлення Веймарської республіки в 1918— 1923 рр.; з’ясувати особливості роз- витку країни в 1924—1932 рр.; про- аналізувати прихід до влади нацистів і процес становлення нацистської диктатури в 1933—1939 рр.
ПригаДайте
1. Якими були характерні риси со- ціально-економічного і політично- го розвитку німеччини на початку XX ст.? 2. Якою була участь країни в Першій світовій війні? 3. назвіть основні умови Версальського мир- ного договору. 4. Якою була доля колишніх німецьких колоніальних володінь? Покажіть їх на карті атласу.

і

«Селяни, виконуйте свою роботу! Жителі міст голодують!» — німецький пропагандистський плакат часів Першої світової війни
73

розділ III. держави світу у міжвоєнний період (1918—1939 рр.)

Фрідріх еберт

74

усі виступи лівих було придушено й проведено вибори до Уста- новчих зборів. Вони розпочали роботу в місті Веймар. Влітку того ж року було прийнято так звану Веймарську конституцію. Цим Установчі збори заклали основи створення в Німеччині президентсько-парламентської республіки з федеративним те- риторіальним устроєм.
Основним дестабілізуючим чинником для розвитку тогочас- ної Німеччини став Версальський мирний договір. Його умо- ви стали справжньою катастрофою для режиму Веймарської республіки, що намагався створити нову Німеччину. Величез- ний обсяг репарацій призвів до глибокої економічної кризи. Окупація Францією та Бельгією Руру, що давав 70 % вугілля і 50 % сталі, погіршила ситуацію. Німеччину охопила гіперін- фляція. Долар, який у середині 1922 р. дорівнював 10 маркам, через рік коштував 1 млн марок. Сотні друкарських фабрик не встигали друкувати гроші, і нові нулі на банкнотах дома- льовували в банках. Ціни в магазинах змінювалися щогоди- ни, а зарплату носили в кошиках. Позитивним ефектом гіпер- інфляції стало те, що держава позбулася всіх воєнних боргів, а кредити на підприємницьку діяльність стали безвідсотковими. Однак реальна заробітна плата знизилася до 40 % довоєнного рівня. Безробіття сягнуло 6 млн осіб.
Країну охопили численні протести, організаторами яких були комуністи та нацисти. Лише завдяки рішучим діям уря- ду Г. Штреземана вдалося утримати ситуацію під контролем.
Одразу після війни в Німеччині виник рух нацистів. При- чинами його появи були реваншистські настрої після поразки у війні, умови Версальського договору, умови життя в після- воєнній країні й реакція на політику «експорту революції» російських більшовиків. У 1919 р. утворилася Націонал-соціаліс- тична робітнича партія Німеччини (НСДАП), яка до 1920 р. мала назву Робітнича партія Німеччини. У 1921 р. її фюрером (вождем) став адольф гітлер. Офіційною уніформою для тих, хто належав до НСДАП, стали коричневі сорочки, на відміну
«чорносорочечників», як називали італійських фашистів. Од- нак, якщо італійські фашисти на перше місце висували інте- реси держави, нацисти віддавали перевагу інтересам нації —
«Німеччина для німців».
У 1920-х рр. нацисти не мали достатньо сил і не корис- тувалися популярністю в німецького населення. 8 листопада 1923 р. нацисти здійснили спробу захопити владу в Баварії. А. Гітлер і його прибічники взяли в заручники відвідувачів пивної в Мюнхені (звідси назва «Пивний путч»), висунули вимо- ги розпустити уряд і провести «національну революцію». На- ступного дня поліція розігнала демонстрацію на вулиці Мюн- хена й заарештувала лідерів заколоту. Після суду А. Гітлер опинився у в’язниці, де написав працю «Майн кампф» («Моя боротьба»), у якій виклав основи свого вчення. Ця книга в майбутньому стала своєрідною «біблією» нацистів. Вважа- ється, що саме «Пивний путч» став передумовою перетворення НСДАП на впливову політичну силу й започаткував історію німецького нацизму.

§ 16—17. німеччина

Документи роЗПоВіДають

Витяг із Веймарської конституції (11 серпня 1919 р.)
Стаття 22. депутати обираються загальною рівною, прямою й таємною подачею голосів на засадах про- порційного представництва, чоловіками і жінками, які досягли 20-річного віку…
Стаття 41. Президента імперії обирає весь німецький народ…
Стаття 109. Усі німці рівні перед законом. Чоловіки і жінки мають однакові права й виконують однакові обов’язки…
Стаття 114. Свобода особистості є недоторканною… Стаття 118. Кожний німець має право в межах за- гальних законів вільно висловлювати свої думки усно, у пресі, засобами зображення або інакше… Цензура
не допускається…

Стаття 123. Усі німці мають право збиратися мирно та без зброї, не роблячи попередньої заяви й не пита- ючи особливого дозволу.
Стаття 124. Усі німці мають право утворювати союзи або спілки з метою, що не суперечить кримінальним законам…
Стаття 125. Гарантуються свобода і таємниця вибо- рів…
Стаття 153. Власність забезпечується конституцією.

? 1. Які права надавала німцям Веймарська конститу- ція? 2. Чи можна вважати, що вона мала демокра-
тичний характер?

3 орокЗВит німеччини в 1924—1932 рр. Період із 1924 р.

до початку світової економічної кризи в 1929 р. став добою стабілізації та покращення становища. Запровадження «плану Дауеса» полегшило економічну ситуацію в країні. До 1929 р. Німеччина отримала 11 млрд доларів кредитів, що дозволи- ло відновити довоєнні економічні показники. Відбулися якісні зміни економіки. Було докорінно модернізовано виробництво, яке в 1929 р. досягло 117 % довоєнного рівня. Підприємництво швидко поширилося серед населення. Німеччина посіла дру- ге-третє місця у світі в автомобільній, авіаційній та хімічній промисловості. У 1929 р. частка німецької економіки становила 10 % у світовому виробництві та 12 % у світовій торгівлі. За- робітна плата зросла на 60 %. Розвиток економіки гальмували виплати репарацій (2,5 млрд марок на рік). Щоб їх сплачувати, у країні запровадили високі податки, що вдвічі перевищували довоєнні.
За роки економічної кризи 1929—1933 рр. падіння вироб- ництва в країні досягло 58 %. Однак, незважаючи на це, через репараційні зобов’язання уряду довелося підвищити податки на товари першої необхідності, зменшити пенсії та позбавити допомоги безробітних, що не досягли 21-річного віку.
Така політика викликала в більшості німецького населення зростання невдоволення як тими, хто перебував при владі, так і демократією взагалі. Економічна криза стала кризою Веймар- ської республіки. Вплив партій, що підтримували її, швидко падав, а вплив нацистів, що обіцяли встановити тверду владу й вивести країну з кризи, зростав. НСДАП стала найбільшою політичною партією Німеччини.
А. Гітлер, обміркувавши уроки «Пивного путчу», обрав нову тактику здобуття влади. За висловом фюрера, «перестрі- ляти противників простіше, ніж перемогти їх на виборах, проте в цьому разі гарантією нашої влади стане саме їхня конститу- ція». Унаслідок цього нацисти активно використовували легаль- ні форми діяльності для здобуття влади в рейхстазі.

Адольф Гітлер у 1921 р.

75

розділ III. держави світу у міжвоєнний період (1918—1939 рр.)

Адольф Гітлер
і Пауль фон Гінденбург. Листівка 1933 р.

Колишні соратники —
Адольф Гітлер та ернест
рем — керівник штурмовиків-
«коричневосорочечників», якого було вбито в червні 1934 р. під
час «ночі довгих ножів» за наказом фюрера
76

У 1932 р. на дострокових парламентських виборах за пред- ставників нацистів проголосувало 33 % виборців. Ще третина віддала голоси лівим партіям. А. Гітлер вважав такий результат дуже поганим. Проте президент Пауль фон гінденбург, щоб не до- пустити до влади лівих, 20 січня 1933 р. запропонував А. Гітлеру посаду рейхсканцлера — голови уряду.
У лютому того ж року відбулася провокація з підпалом рейхстагу, у якій звинуватили комуністів. Комуністичну пресу й зібрання заборонили, а дещо пізніше уряд А. Гітлера отримав надзвичайні повноваження. У країні розпочалося становлення нацистської диктатури.

німеччина За наЦиСтСької Диктатури 1933—1939 рр. Отримавши надзвичайні повноваження, нацисти розпочали фактичну ліквідацію політичної демократії, формально збері- гаючи при цьому конституцію Веймарської республіки. Проти послідовників соціал-демократів розгорнули відкритий терор. За наполяганням А. Гітлера президент П. фон Гінденбург видав указ «Про охорону народу і держави», яким були ліквідовані права громадян і надані необмежені повноваження каральним органам. Щоб здобути переважну більшість у рейхстазі, нацисти провели нові вибори. Вони отримали 43,9 % голосів виборців, а переслідувані ними комуністи й соціал-демократи — 30,6 %. Проте такі результати не задовольнили нацистів. Вони відмови- лися від подальших спроб прикривати свій режим виконанням
конституції.
У ніч на 30 червня 1934 р., що увійшла в історію як «ніч до- вгих ножів», за наказом А. Гітлера війська СС (охоронні загони НСДАП) фізично знищили керівників СА (штурмовиків), що були особистою гвардією фюрера. Цим він посилив свою осо- бисту владу в партії.
Після смерті президента П. фон Гінденбурга в 1934 р. А. Гіт- лер, залишаючись головою уряду, зосередив у своїх руках по- вноваження президента й головнокомандувача. Згідно зі спе- ціальним новим законом А. Гітлер став одноосібним правителем держави, посівши посади фюрера і рейхсканцлера. Широкого поширення набуло гасло: «Один народ, одна держава, один вождь», що відображало основний принцип державного будів- ництва нацистів. За адміністративною реформою вони ліквіду- вали земельні парламенти й органи місцевого самоврядування та передали владу призначуваним чиновникам.
До початку 1934 р. були заборонені незалежні профспілки та всі політичні партії, крім НСДАП. Було створено таємну дер- жавну поліцію — гестапо. Вона здійснювала контррозвідувальну діяльність, політичне переслідування й кадрове забезпечення концентраційних таборів для противників режиму.
В економіці Третього рейху, як називали нацисти створену ними державу, було запроваджено розгалужену систему дер- жавного регулювання. Її становили імперське міністерство гос- подарства, галузеві міністерства й організація промислового господарства, до якої входили колишні союзи підприємців. Ви- сокий рівень централізації виробництва здійснювався завдяки

§ 16—17. німеччина

примусовому створенню картелів. У власність держави пере- йшли всі підприємства, конфісковані в євреїв під час «аріїзації» промисловості.
Профспілки було ліквідовано, а замість них створено Ні- мецький робітничий фронт, контрольований нацистами. Керів- ників підприємств оголосили «фюрерами трудових колективів», а контроль над трудовими відносинами передали «опікунам праці», яких призначала держава. У сільському господарстві за законом «Про спадкові двори» створили стан бауерів-зем- левласників арійського походження. Бауерам було заборонено ділити, продавати й закладати свою власність. Кожну німецьку 18-річну дівчину зобов’язали впродовж року безоплатно від- працювати в родині бауерів.
У 1935 р. Німеччина досягла докризового рівня виробни- цтва, а до 1939 р. значно його перевищила. Безробіття було майже ліквідовано.
У суспільно-політичному житті Третього рейху запанува- ло насильство. До початку 1935 р. було вбито 4,2 тис. проти- вників нацизму, а 515 тис. осіб ув’язнено. Сотні тисяч німців емігрували. Офіційною політикою Німеччини, де на початок 1933 р. проживало близько 500 тис. осіб єврейської національ- ності, став антисемітизм. У 1935 р. було прийнято «Нюрнберзькі закони», що позбавили єврейське населення країни німецько- го громадянства й заборонили їм обіймати державні посади. У «кришталеву ніч» із 9 на 10 листопада 1938 р. нацисти вчинили величезний єврейський погром, під час якого було пограбовано тисячі єврейських крамниць. Із 1939 р. єврейське населення почали виселяти до гетто.
Особам єврейської національності не дозволяли з’являтися у громадських місцях і займатися багатьма видами діяльнос- ті. Вони були зобов’язані нашивати на одяг жовту шестикутну зірку. Згодом нацисти перейшли до «остаточного вирішення єврейського питання», тобто фізичного знищення. Крім них, расовій дискримінації з 1935 р. було піддано представників ро- мів, яких у Німеччині проживало близько 20 тис. осіб.
Для впливу на масову свідомість населення вперше у світі створили Міністерство інформації і пропаганди, яке очолював йозеф геббельс. Його мету він визначив так: «Дайте мені за- соби масової інформації, і я перетворю народ на стадо худо- би». Нацисти розробили чимало методів впливу на суспільну

Документи роЗПоВіДають
міністр пропаганди і народної освіти йозеф геббельс про основний метод впливу пропаганди на населення

Маси називають істинною інформацією, яка найбільш знайома. Звичайні люди, як правило, навіть більш при- мітивні, ніж ми вважаємо. тому пропаганда, по суті, за- вжди має бути простою і повторюватися без перерви. В остаточному підсумку найкращого результату у впливі на суспільну думку досягне лише той, хто здатен звес- ти проблему до найпростіших слів і висловів та в кого

вистачить мужності постійно повторювати їх у цій спро- щеній формі, незважаючи на заперечення високочолих інтелектуалів.
? 1. У чому сутність методу впливу пропаганди на населення, який запропонував Й. Геббельс?
2. Які дії були необхідні, щоб його реалізувати?

77

розділ III. держави світу у міжвоєнний період (1918—1939 рр.)

Гетто «Літцманштадт» у Лодзі (Польща). 1939 р. (напис на паркані:
«Житловий район євреїв. Прохід заборонено»)

свідомість через радіо, пресу, кіно, масові заходи тощо, які ви- користовують і сьогодні в недемократичних державах. Для іде- ологічної обробки молоді створили організацію «Гітлер’югенд», членство в якій було обов’язковим. До неї входило 8 млн мо- лодих німців.
«Гітлер’югенд» був суто чоловічою організацією. Для дівчат від 14 до 18 років існувала подібна організація під назвою «Союз німецьких дівчат».
У 1937—1938 рр. Німеччина розгорнула масштабну під- готовку до війни. Відповідно до зовнішньополітичних уявлень А. Гітлера головним завданням Німеччини в міжнародних справах були боротьба за об’єднання всіх німців у Третьому рейху й перегляд територіальних обмежень Версальського до- говору. У 1935 р. Німеччина за результатами плебісциту при- єднала Саарську область. У 1938 р. було здійснено аншлюс (приєднання) Австрії та розчленування, за умовами Мюнхен- ської угоди, Чехословаччини. Остання була змушена передати Рейху Судетську область, де проживало переважно німецьке населення.

 тягар Першої світової війни став надто важким для ні- меччини й фактично зруйнував її економіку.
 Листопадова революція зупинила стару систему влади в країні. її заступив режим Веймарської республіки.
 У 1924—1932 рр. німеччину охопили проблеми, пов’язані з необхідністю сплачувати репарації та світовою

економічною кризою. Становище в країні поступово погір- шувалося, що створило підґрунтя для зростання нацизму.
 нацистська диктатура стала різновидом тоталітаризму, як і італійський фашизм. Вона докорінно змінила всі сфе- ри життя країни в бік обмеження прав і свобод людини та засад демократії.

1. Як змінився обсяг промислового виробни- цтва в німеччині за роки Першої світової ві-
йни? 2. Якими подіями розпочалася Листопадова революція? 3. Коли було прийнято Веймарську консти- туцію? 4. Яку кількість кредитів (у доларах) отримала німеччина до 1929 р.? 5. Коли А. Гітлер став головою уряду? 6. Що відбулося в «кришталеву ніч»?

7. Яким був вплив Першої світової війни на ста- новище в німеччині? 8. Якими були особливос-
ті розвитку німеччини в період Листопадової революції та становлення Веймарської республіки? 9. Як відбував- ся розвиток країни в 1924—1932 рр.? 10. Що змінилося в розвитку німеччини за нацистської диктатури?

11. Покажіть на карті атласу об’єкти територіальної експансії німеччини в 1935—1939 рр. 12. Про-
ведіть дискусію за проблемним питанням: чи встанови- лася б у німеччині нацистська диктатура без А. Гітле- ра? 13. Складіть порівняльну таблицю «Становлення

фашистської диктатури в італії та нацистської диктатури в німеччині».

Сфера Зміни, які відбулися
Італія Німеччина
економічне життя
Політичне життя
Суспільне життя
Зовнішня політика
о1д4н. інйаіз таємних нарад Й. Геббельс заявив:
«…до 1932 р. наші внутрішні вороги так і не по-
бачили, куди ми йшли, а також того, що наша клятва на ві- рність була лише трюком… Вони могли б нас розчави- ти. Вони могли б арештувати декількох із нас у 1925 р., і тут би нам настав кінець. ні, вони провели нас через небезпечну зону…» Поясніть, як ви розумієте цю думку. Що сприяло перемозі нацистів? 15. Складіть історичний портрет «А. Гітлер — фюрер нацистської німеччини».

78