479–10. ПОЧАТОК УКРАЇНСЬКОЇ РЕВОЛЮЦІЇ Дайте відповіді на запитання. 1. Яка з українських партій на початку рево-люції була наймасовішою та найвпливовішою? 2. Які риси були притаман-ні політичному середовищу підросійської України? 3. На які прошарки на-селення спиралася кожна з партій?  4. На яких засадах, на вашу думку, могли об’єднатися найвпливовіші політичні сили підросійської України? 4. Які ідеї державного будівництва задекларували українські партії на партійних зібраннях у квітні 1917 р.Скориставшись джерелами:  1. Напишіть сценарій і розіграйте засідання трьох партійних зібрань: українських есефів, есдеків та есерів.  2. Зробіть висновок про спільність партійних гасел і програмових засад цих партій.  3. Визначте, яка з партій мала найрадикальніші вимоги. У чому вони виявлялися?  4. Яка ідея щодо форм державності була панівною в українському політикумі? 5. Порівняйте засади діяльності цих партій з партіями у західноукраїнських землях.ДОКУМЕНТ4ЕСЕФИ: «Головою з’їзду обрано М. Грушевського, товаришами голови — О. Лотоцько-го й І. Шрага. З’їзд ухвалив резолюції: 1) з’їзд українських поступовців визнає й буде підтримувати Тимчасовий Уряд; 2) замість старої назви “Товариство українських по-ступовців” приймає нову, більш відповідну головним основам організації… 3) у справі автоно-мії, негайно, всіма силами й засобами утворювати автономію України; вжити всіх заходів, щоб надати їй якнайбільшого авторитету, а остаточну санкцію перенести на Установчі збори всієї Росії; 4) в загальний організаційний статут автономії України внести принцип забезпечення прав національних меншин. Закінчив свою працю з’їзд закликом до українського організова-ного громадянства взяти активну участь в майбутньому Українському Національному кон-гресі й відправленням телеграми Тимчасовому уряду про те, що Союз українських автономістів- федералістів буде його підтримувати…» (Д. Дорошенко). ДОКУМЕНТ5ЕСДЕКИ: «Конференція відбулася під проводом В. Винниченка… Домагаючись автоно-мії для України здавна, а саме – з днів свого заснування, Українська соціал-демокра-тична робітнича партія, проте, до великої української революції не цілком продумала національну проблему, одночасно обстоюючи гасло автономного устрою для України і не ви-ступаючи проти політично-економічної централізації Росії. Причиною цього була велика ідейна залежність Української соціал-демократичної робітничої партії від загальноросійської соціал-демократії… Ухвала конференції про автономію України звучить так: “Із непохитною рі-шучістю висуває давнє домагання партії – автономію України як перше нагальне, пекуче за-вдання сучасної хвилі українського пролетаріату та цілої України… Конференція… думає можливим узяти на себе право дозволити товаришам по партії підтримувати принцип феде-ративного устрою російської демократичної республіки й підтримувати боротьбу за автоно-мію демократій інших націй”. З метою досягнення найкращого автономного устрою України конференція визнала необхідним негайно розпочати енергійну та всебічну працю, спрямо-вану на скликання всеукраїнського територіального зібрання, на якому могла б виявитися воля української демократії та демократії інших націй, що живуть на території України» (П. Христюк). ДОКУМЕНТ6ЕСЕРИ: «З’їзд обміркував цілу низку питань програмового характеру, з яких найпекучі-шими виявилися два: національне й земельне. Національне питання викликало дуже палкі дебати. Серед делегатів виокремилась група з виразними самостійницькими тенденціями. У результаті було ухвалено… постанову такого змісту: “У час, коли відбувається велика творча праця серед вільних народів Росії, установчий з’їзд Української партії соціалі-стів-революціонерів визнає найбільшою потребою українського народу негайне втілення Право для безоплатного розміщення підручника в мережі Інтернет має Міністерство освіти і науки України https://mon.gov.ua/ та Інститут модернізації змісту освіти https://imzo.gov.ua
48Розділ 2. УКРАЇНСЬКА РЕВОЛЮЦІЯÏÅÐųÐÒÅ, ×ÎÃÎ ÍÀÂ×ÈËÈÑßв життя широкої національно-територіальної автономії України із забезпеченням прав націо-нальних меншин і негайне скликання територіальної Української Установчої Ради для виро-блення основ і форм автономії та підготовки виборів до загальноросійських Установчих Зборів від народу українського й інших народів Росії. Разом з тим з’їзд визнає, що найкращою формою устрою російської держави є федеративно-демократична республіка, установлення якої Українська партія соціалістів-революціонерів буде домагатись на загальноросійських Установчих Зборах”. Отже, партія рішуче рвала з історичними передумовами та традиціями і виразно виходи-ла у своєму розв’язанні національної проблеми з визнання принципу національної суверен-ності українського народу. Принцип цей мав утілитися в життя через Українську Установчу Раду, скликану раніше за Російські Установчі Збори. Щоб остаточно поставити крапку над і, з’їзд партії підкреслив окремою резолюцією, що “на всякі перешкоди скликанню Української Установчої Ради з боку російського уряду, на всяку спробу чинити тиск за допомогою сили Українська партія соціалістів-революціонерів буде дивитись як на продовження тієї самої ім-періалістичної політики підкорення й гніту, яку вели щодо України московські царі та росій-ські імператори. Партія буде вимагати від Тимчасового Уряду, щоб він деклараційним актом заявив про своє ставлення до автономії України…”» (П. Христюк). 1. Установіть хронологічну послідовність подій:  Створення Української Централь-ної Ради  Повалення самодержавства. Заснування Петроградської ради робітни-чих і солдатських депутатів  Установчий з’їзд Української партії соціалістів-рево-люціонерів.2. Складіть речення, використавши поняття та терміни: Українська революція, Україн-ська Центральна Рада, автономісти, УПСР, УСДРП, УПСФ, більшовизм.3. Про яку подію йдеться у фрагменті джерела? Стисло викладіть своє ставлення до подій та діячів, згаданих у джерелі. «19 березня 1917 року Центральна Рада організувала цю маніфестацію з метою зробити підсумок українських сил у столиці України й прилюдно заманіфестувати революційні на-ціональні домагання українського громадянства. Маніфестація справді була дуже веле-людною та величною. Солдати, робітники різних фабрик та заводів, залізничники та поштово-телеграфні робітники, полонені українці-галичани, вчителі, артисти, шкільна мо-лодь, кооператори й, нарешті, представники різних політичних українських партій – сло-вом, все свідоме національне українське громадянство, без різниці політичних переконань і класової належності, вийшло в той день на вулиці Києва, об’єднавшись на урочистім святі національного визволення. Старий, з великою срібною бородою, – живий символ незламної волі українського народу до національного відродження, професор М. Грушевський виступав у перших рядах маніфестантів» (П. Христюк). 4. Що мав на увазі М. Грушевський, коли навесні 1917 р. писав: «У теперішній хвилі прихильники самостійної, чи, вірніше сказати, незалежної України, по-годжуються залишитися на спільній платформі широкої національно-територіальної авто-номії та федеративного права України. Прапор самостійної України стоїть згорнений. Але чи не розгорнеться він з хвилею, коли всеросійські централісти захотіли б вирвати з на-ших рук стяг широкої української автономії у федеративній і демократичній Російській республіці»? 5. Сучасні історики зазначають, що після падіння російського самодержавства провід-ною тенденцією розвитку України було піднесення національно-визвольного руху, який переріс у національно-демократичну революцію. Чи погоджуєтеся ви з таким твердженням? Чи є підстави називати Українську революцію національно-демо-кратичною? Відповідь обґрунтуйте