§ 52. Світ після Другої світової війни

За Цим Параграфом Ви Зможете: пояснювати, із якою метою було створено ООн; визначати підсум- ки роботи Міжнародних військових трибуналів для воєнних злочинців; характеризувати мирні договори із союзниками німеччини.
ПригаДайте
1. Коли завершилася друга світова війна? 2. Якими були основні рі- шення Ялтинської (Кримської) і Потс- дамської конференцій?

202

наСліДки Війни. Після радісних днів святкування перемоги перед світом постали жахливі наслідки війни. Було зруй- нувано тисячі міст, десятки тисяч сіл, підприємств. За роки війни було повністю розладнано транспортну систему, виведено з ладу велику кількість залізничних та автомобільних магістра- лей. У всіх країнах, що постраждали від війни, гостро постала
житлова проблема. Фактично розпалася система торгівлі.
Війна завдала величезної шкоди сільському господарству. Мільйони мін, непідірваних боєприпасів, покинутої військової техніки заважали обробітку земель. Унаслідок постійних вій- ськових реквізицій та воєнних дій у зоні боїв зменшилися за- паси зерна, поголів’я худоби й птиці. Різко загострилася про- довольча проблема. Недоїдання, хвороби погіршували здоров’я населення, загрожували здоров’ю майбутніх поколінь і спала- ху епідемій хвороб, як це сталося після Першої світової війни. Англія уникла вторгнення, але зазнала руйнівних бомбарду- вань. Їй вдалося зберегти потенціал своїх промислових центрів, але вона фактично залишилася без золотого запасу, який перей- шов до США як розрахунки за озброєння. У занепаді перебувала
промисловість Франції, Італії, Японії.
У катастрофічному становищі опинилася Німеччина. Вщент були зруйновані міста, не працювала промисловість. До цього додавалися людські втрати, мільйони біженців і переселенців, моральне пригнічення населення. Крім того, Німеччина була зобов’язана відшкодувати союзним державам їхні військові ви- трати за репараціями, у тому числі у вигляді промислового об- ладнання, наукових розробок, технологій тощо.
У державах, які або не брали участі у війні, або на території яких не відбувалися бої, промисловість вціліла. Однак і вони потерпали через розпад міжнародної торгівлі, повсюдне скоро- чення торговельного флоту, нестачу сировини.

§ 52. Світ після другої світової війни

Переможне завершення війни країнами антигітлерівської коаліції оголило ті суперечності, які існували між СРСР та ін- шими країнами Заходу.

СтВорення органіЗаЦії об’єДнаних наЦій (оон). Під час Другої світової війни постало питання про утворення міжна- родної організації, яка б перебрала на себе функції Ліги Націй. Восени 1944 р. на конференції у Вашингтоні представники СРСР, США, Англії та Китаю підготували пропозицію про ство- рення Організації Об’єднаних Націй (ООН) та обговорили основні
положення її Статуту.
Конференція в Сан-Франциско проходила 25 квітня — 26 червня 1945 р. Її учасниками стали всі держави, які оголо- сили війну Німеччині та Японії до 1 березня 1945 р. Право стати членами ООН отримали Українська РСР і Білоруська РСР. У роботі конференції взяли участь близько 300 делега- тів із 46 країн світу.
Під час обговорення Статуту ООН виникло дві проблеми: щодо прийняття рішень у Раді Безпеки та питання про опіку над колоніями та залежними територіями. Відносно першої було прийнято радянську пропозицію, згідно з якою рішення Ради Безпеки приймаються одноголосно. Країни — постійні члени (СРСР, США, Англія, Франція, Китай) отримали право
«вето». Завдяки цьому праву виключалася можливість викорис- тання авторитету міжнародної організації для виправдання дій, які суперечать принципам Статуту ООН. Проте це знижувало ефективність ООН як інструменту захисту миру, оскільки дійти

ОСнОВні СтрУКтУри ООн

39-поверхова будівля штаб-квартири ООн, зведена в 1950 р. на березі
іст-рівер у Мангеттені в нью-Йорку. Сучасний вигляд

203

розділ Vіі. друга світова війна

згоди країнам із різними інтересами було складно. Водночас рішення, прийняті Радою Безпеки, задовольняли інтереси всіх держав. Щодо другої проблеми було вирішено, що система опіки має сприяти розвитку народів залежних територій «у напрямку до самоуправління або незалежності».
У прийнятому на конференції Статуті ООН зазначалося, що метою нової організації є підтримання міжнародного миру й безпеки колективними заходами, розвиток дружніх відносин між країнами, здійснення міжнародного співробітництва під час вирішення проблем економічного, соціального та гуманітарного характеру. ООН базувалася на принципах суверенної рівноправ- ності всіх членів, мирного вирішення спірних питань, утри- мання від застосування сили. ООН не мала права втручатись у внутрішні справи країн, крім випадків, коли таке втручання необхідне для підтримання миру.
Офіційною датою створення ООН вважається 24 жовтня
1945 р., коли було затверджено Статут ООН.
Під егідою ООН було створено різні спеціалізовані органі- зації: ЮНЕСКО (ООН із питань освіти, науки і культури), ВООЗ (Всесвітня організація охорони здоров’я), МОП (Міжнародна організація праці), ФАО (Продовольча і сільськогосподарська організація), ЮНІСЕФ (Дитячий фонд ООН) тощо.
Зараз налічується близько 190 членів ООН. Генеральна Асамблея ООН розпочала свою діяльність у 1946 р. На першій сесії були обрані непостійні члени Ради Безпеки, призначено першого Генерального секретаря ООН (ним став Трюгве Лі), створено Комісію з атомної енергетики. Однак через супер- ництво СРСР і США та їхніх прихильників робота ООН була ускладнена.
У 1948 р. ООН прийняла Декларацію прав людини та Пакт
про громадянські й політичні права. У документах містився за- клик до всіх країн дотримуватися у своїй політиці пріоритету інтересів особи над класовими та національними.

нюрнберЗький та токійСький СуДоВі ПроЦеСи. За рі- шенням Потсдамської конференції був створений Між- народний військовий трибунал, який мав засудити воєнних злочинців за вчинені злочини. Із 20 листопада 1945 до 1 жовтня 1946 р. тривав Нюрнберзький судовий процес над групою голо- вних німецьких воєнних злочинців. Міжнародний військовий трибунал визнав підсудних винними у здійсненні підготовки й веденні агресивних війн проти миролюбних країн, у пору- шенні міжнародних договорів та угод, у здійсненні спланова- них воєнних злочинів, що проводилися з особливою жорстокіс- тю, у злочинах проти людства (знищення народів за расовими та національними ознаками). У Німеччині в перші післявоєнні роки відбулося 2 млн процесів над воєнними і нацистськими
злочинцями.
Із 3 травня 1946 до 12 листопада 1948 р. проходив Токій- ський судовий процес над головними японськими воєнними злочинцями. За участь у підготовці та розв’язанні агресив- ної війни, здійснення масового знищення мирного населення
204

§ 52. Світ після другої світової війни

в окупованих країнах і полонених та інші злочини семи під- судним було винесено смертний вирок, 16 осіб отримали дові- чне ув’язнення. Серед страчених були колишні прем’єр-міністр Японії, військовий міністр, представники вищого генералітету. Такі самі процеси охопили і всі країни Європи, особливо Францію, Бельгію, Нідерланди, Норвегію, Югославію, Поль- щу. В Україні також пройшли судові процеси над нацистами та їхніми пособниками, що здійснили злочини на території
УРСР. Найбільшим із них був Київський процес.

мирні ДогоВори З колиШніми СоюЗниками німеччи- ни. Для підготування мирних угод із Німеччиною, Італією, Румунією, Болгарією, Угорщиною, Фінляндією було створено Раду міністрів закордонних справ. Для узгодження питань, пов’язаних із мирними договорами, у Парижі відбулася мир- на конференція за участю 21 держави (29 липня — 15 жовтня
1946 р.).
Після завершення роботи конференції на засіданнях Ради міністрів закордонних справ найбільш гострі проблеми мирних договорів були вирішені шляхом взаємних поступок і компро- місів. 10 лютого 1947 р. в Парижі було укладено мирні договори з Італією, Фінляндією, Болгарією, Угорщиною та Румунією. Їхні умови передбачали переважно повернення до довоєнних кордо- нів, проведення демілітаризації, денацифікації, демократизації, декартелізації. Італія відмовлялася від усіх своїх колоній, мала знищити військові укріплення на кордонах й обмежити загаль- ну кількість збройних сил. Місто Трієст із прилеглими землями перетворювалося на вільну територію Трієст.
Мирні договори із союзниками Німеччини після Другої сві- тової війни суттєво відрізнялися тим, що вони не були при- низливими для переможених держав, як після Першої світо- вої війни.
Мирні договори з Німеччиною та Японією на той час не були розроблені, тож їх розгляд відкладався. Мирний договір із Япо- нією датовано 1951 р., а з Німеччиною питання остаточно було вирішено тільки в 1990 р.
Тимчасово в Німеччині, Австрії, Японії, Кореї вводили- ся окупаційні режими країн-переможниць. Так, Німеччина, Австрія, міста Берлін і Відень були поділені на чотири оку- паційні зони Англії, США, СРСР та Франції. Метою окупа- ції Німеччини проголошувалися відродження єдиної країни, яка не становитиме загрози війни, ліквідація небезпечних для збереження миру державних, політичних і військових струк- тур. Проте реалізувати цю мету в післявоєнні роки не вдало- ся. «Холодна війна», що розпочалася, привела до утворення в 1949 р. двох німецьких держав: Федеративної Республі- ки Німеччини (ФРН) та Німецької Демократичної Республі- ки (НДР).
Окупація Японії здійснювалася з метою створення таких політичних й економічних структур, які б забезпечували роз- виток країни демократичним шляхом і перетворили Японію на країну, що не становить загрози війни.

рейхсмаршал Герман Герінг (ліворуч), рейхсміністр авіації, найважливіший з уцілілих високопосадовців
третього рейху, на лаві підсудних під час нюрнберзького процесу. 1945 р.

205

розділ Vіі. друга світова війна

угдарсвітова війна докорінно змінила світ — відбула -ся зміна світових лідерів, сформувалися дві наддержави.
 Провідні країни світу були змушені створити принци- пово нову систему міжнародних відносин, яка б забез- печувала інтереси інших.

 Ураховуючи негативний досвід урегулювання відносин між державами після Першої світової війни, лідери країн антигітлерівської коаліції вже не прагнули приниження переможених держав і вирішення за їхній рахунок влас- них проблем. Зміни кордонів у Європі були незначними.
 для підтримання миру й безпеки у світі було створено ООн.

1. Яку дату вважають днем заснування ООн? 2ть. нкеарзвівіні органи організації. 3. У чому звинувачували воєнних злочинців, що опинилися на лаві підсудних Міжнародного військового трибуналу? 4. Як називався судовий процес над японськими воєнними злочинцями? 5. Коли відбулася Паризька мирна конфе- ренція? 6. У якому році було підписано мирні договори
із союзниками німеччини?
7. із якої метою було створено ООн? Якими прин- ципами керується у своїй діяльності ця організа-
ція? 8. Яким є механізм діяльності ООн? Що таке рада Безпеки, які її функції? 9. Якими були людські і матері- альні втрати в другій світовій війні? 10. із якою метою було проведено нюрнберзький і токійський судові про- цеси? Які їх підсумки?

11. З’ясуйте загальні підсумки другої світової війни. Викладіть їх у вигляді тез. 12. Складіть таблицю
«Мирні договори із союзниками німеччини».

Питання для порівняння Фін- ляндія
Італія Руму- нія Угор- щина Болга- рія

13. Складіть есе за одним із питань (на вибір):
1) Чому участь в антигітлерівській коаліції не пере-
росла в післявоєнне співробітництво її учасників? 2) Якими є основні відмінності в підходах до підписання мирних договорів після Першої і другої світових війн?

Практичне заняття
Праведники народів світу: подвиг в ім’я людини

узагальнення знань
за розділом VII «Друга світова війна»

тестові завдання
для підготовки до тематичного контролю за розділом VII «Друга світова війна»