§ 40. СрСр у системі міжнародних відносин напередодні другої світової війни

яка належала Литві. У квітні 1939 р. Італія здійснила агресію проти Албанії та захопила її.
Крах політики «умиротворення» став очевидним. У су- спільній свідомості стався злам. Від урядів вимагали рішучо- сті у ставленні до Німеччини. Англія та Франція обмінялися зверненнями про взаємну допомогу на випадок агресії і надали відповідні гарантії державам, які мали спільний кордон із Ні- меччиною. Світ розпочав підготовку до війни.
Виникнення безпосередньої загрози війни спонукало уряди Англії та Франції до зближення із СРСР, який західні лідери раніше намагалися усунути з європейської політики.

німецькі війська в Мемелі. 1939 р.

 Визначивши стратегію шляху до світового панування, А. Гітлер став цілеспрямовано впроваджувати її в життя. Лише за декілька років німеччина стала однією з най- сильніших держав Європи й була готова до розв’язування нової війни.

 Політика «умиротворення» стала поразкою дипломатії країн Заходу. Зрадивши своїх союзників на сході Європи (Чехословаччину та інші держави), Англія й Франція так і не досягли бажаного миру. Потурання агресору лише наблизило початок другої світової війни.

1. З’ясуйте причини виникнення політики «умиро- творення». назвіть її основних провідників.
2. Коли відбувся аншлюс Австрії? 3. Що стало приводом до Мюнхенської конференції? 4. Лідери яких держав бра- ли участь у Мюнхенській конференції? 5. Які території приєднали німеччина та італія в першій половині 1939 р.?
6. Чому політика «умиротворення» зазнала краху?
7. Якою була позиція СрСр щодо Мюнхенської

8. Складіть перелік дій урядів Англії та Франції, які можна віднести до проявів політики «умиро- творення». 9. назвіть чинники, які зміцнювали блок дер- жав-агресорів, і чинники, які ускладнювали відносини між
ними. Відповідь подайте у вигляді таблиці.
10. Порівняйте рівень консолідації сил агресії та міць системи колективної безпеки. дайте роз-
горнуту відповідь.

угоди?

§ 40. СрСр у системі міжнародних відносин напередодні Другої світової війни

СиСтема колектиВної беЗПеки. Протягом 1920—1930-х рр. політика СРСР зазнала суттєвих змін. Зрозумівши нездій- сненність найближчим часом світової революції, радянське ке-
рівництво шукало виходу з міжнародної ізоляції.
У роки світової економічної кризи СРСР прагнув використа- ти суперечності між капіталістичними країнами для забезпечен- ня перетворень першої п’ятирічки. Невдовзі стало зрозуміло, що дії Німеччини та Японії загрожують безпеці СРСР. Це змінило його зовнішньополітичну доктрину. Загроза з боку Японії зму- сила СРСР піти на зближення із Чан Кайші та рекомендувати КПК діяти спільно з Гомінданом у боротьбі проти Японії.
СРСР виступив за створення системи колективної безпеки й стримування агресорів. Провідником цього курсу став народ- ний комісар (нарком) закордонних справ СРСР Максим Литвинов. СРСР вдалося зміцнити своє становище. У 1933 р. були вста- новлені дипломатичні відносини зі США, а в 1934 р. СРСР був

За Цим Параграфом Ви Зможете: характеризувати суть системи ко- лективної безпеки; розповідати про зміну зовнішньополітичного курсу СрСр наприкінці 1930-х рр.; визна- чати зміст і наслідки таємних домов- леностей між німеччиною та СрСр.
ПригаДайте
1. Який зовнішньополітичний курс проводив СрСр у 1920-х рр.? 2. Якою була реакція СрСр на політику «уми- ротворення»?

і

157

розділ Vі. Передумови другої світової війни

народний комісар закордонних справ СрСр Максим Литвинов

158

прийнятий до Ліги Націй як член Ради, що означало визнання його великою державою.
Успіхом на шляху створення системи колективної безпеки стало укладення в 1935 р. радянсько-французького договору про взаємну допомогу. Щоправда, у ньому були відсутні військо- ві статті, але в будь-якому випадку договір відкривав шлях до спільної боротьби з агресором. Аналогічний договір того ж року був укладений із Чехословаччиною.

Зміна ЗоВніШньоПолітичного курСу СрСр. Результати зустрічі в Мюнхені створили в радянського керівництва враження про неможливість сформувати систему колективної безпеки й намагання усунути його з європейської политики.
Радянсько-французький і радянсько-чехословацький договори існували лише на папері.
Незабаром Франція й Німеччина уклали угоду, рівноцінну пакту про ненапад. СРСР зрозумів це як спробу Заходу спря- мувати агресію Німеччини на Схід.
Поразка СРСР на європейському дипломатичному фронті проходила на тлі загострення відносин із Японією, наслідком чого став конфлікт біля озера Хасан у липні 1938 р. На думку радянського керівництва‚ СРСР опинився перед перспективою агресії зі Сходу й Заходу. Втративши надію на можливість ство- рення системи колективної безпеки, опинившись у політичній ізоляції, маючи недовіру до Англії та Франції, радянське керів- ництво почало шукати шляхи зближення з Німеччиною. Важли- вою ознакою зміни зовнішньополітичної орієнтації СРСР стала заміна М. Литвинова на посаді наркома закордонних справ. Новим наркомом став В’ячеслав Молотов (травень 1939 р.), а це означало, що сам Й. Сталін береться за керівництво зовнішньою політикою.
Перелом у зовнішній політиці СРСР збігся з початком перегляду політики країн Заходу. СРСР рухався від Англії та Франції до Німеччини, а Англія й Франція шукали збли- ження із СРСР.
Англія й Франція, стурбовані непередбаченим розвитком подій, виступили із заявою про гарантії допомоги ряду євро- пейських держав — Польщі, Румунії, Бельгії, Нідерландам, Швейцарії тощо. Гарантії створили нову ситуацію в Європі. Ні- меччина не могла здійснити агресію проти СРСР, не порушивши суверенітету Польщі та Румунії і, відповідно, не ризикуючи опинитися у стані війни з Англією й Францією.
У березні 1939 р. Англія запропонувала СРСР підписати спільно із Францією й Польщею загальну декларацію про вза- ємодію. У квітні 1939 р. західні держави звернулися до Радян- ського Союзу із пропозицією надати гарантії Польщі та Румунії. У відповідь СРСР запропонував пакт про взаємодопомогу між Англією, Францією та СРСР з одночасним наданням гарантій усім прикордонним із СРСР державам. Розпочалися переговори із цього питання, що виявили взаємну недовіру й небажання сторін іти на компроміс. Не вдалося подолати суперечку щодо
«непрямої агресії». Англія й Франція вбачали в радянському

§ 40. СрСр у системі міжнародних відносин напередодні другої світової війни

формулюванні загрозу для суверенітету сусідніх із СРСР дер- жав, тому що будь-які зміни в них могли бути кваліфіковані радянським керівництвом як агресія, і туди б вводилися ра- дянські війська. До того ж Англія розглядала ці переговори як засіб тиску на Німеччину та не бажала укладення угоди.
Разом із політичними переговорами Англія, Франція та СРСР домовилися розпочати переговори військових місій для укладення спільної конвенції. Ці переговори також виявилися малоефективними.
Формальною перешкодою для підписання конвенції стало небажання Польщі та Румунії пропустити через свою територію радянські війська. Проте насправді радянське керівництво ви- вчало питання про зближення з Німеччиною.
У серпні 1939 р. СРСР опинився в центрі світової політи-
ки. Його прихильності домагалися як Англія із Францією, так і Німеччина. Перед радянським керівництвом постала проблема остаточного вибору, від якого залежала доля світу.
На думку Й. Сталіна, союз з Англією й Францією у кращому випадку міг призвести до загострення відносин із Німеччиною, а в гіршому — до війни з нею. Натомість союз із Німеччиною залишав би СРСР тимчасово осторонь світового конфлікту. Можна було сподіватися на припинення бойових дій із Япо- нією на річці Халхін-Гол (відбувалися протягом травня—серпня 1939 р. на території Монгольської Народної Республіки), на яку могла вплинути лише Німеччина, і на територіальні придбан- ня за рахунок Польщі, країн Балтії (Естонія, Латвія, Литва), Фінляндії та Румунії.
Німеччина була згодна на це, щоб тільки вивести СРСР із гри і розв’язати собі руки для агресії проти Польщі. Початок війни з нею було призначено на 26 серпня, а згодом на 1 ве- ресня 1939 р.

раДянСько-німеЦький Пакт Про ненаПаД і таємний Про- токол До нього. 21 серпня Й. Сталін отримав від А. Гітлера телеграму, у якій той заявляв, що прагне укласти пакт про не- напад із СРСР і готовий підписати будь-яку додаткову угоду, яка стосується всіх суперечливих питань. А. Гітлер просив прийняти міністра закордонних справ Німеччини Йоахіма фон Ріббентропа для підписання відповідних документів. Того ж дня Й. Сталін дав розпорядження припинити переговори з Англією та Францією, але подати це так, наче не СРСР винен у їх зриві. Він направив А. Гітлеру телеграму, де висловлював надію на суттєвий поворот у радянсько-німецьких відносинах і згоду прийняти Й. Ріббен- тропа у визначений термін. Радянська розвідка достеменно знала
про плани А. Гітлера щодо нападу на Польщу.
Після нетривалих переговорів Й. Ріббентроп та В. Молотов підписали в Москві 23 серпня 1939 р. Пакт про ненапад і таєм- ний протокол до нього. Цей протокол згодом отримав назву
«Пакт Молотова—Ріббентропа». У ньому сторони домовлялися про розмежування «сфер інтересів» у Східній Європі. Німеччина визнавала сферою інтересів СРСР Фінляндію, Латвію, Естонію та Бессарабію. Литву було визнано сферою інтересів Німеччини.

радянський солдат встановлює прапор на сопці Заозерна як символ перемоги в боях біля озера Хасан. 1938 р.

Гітлер і Сталін: «Цікаво, як довго триватиме медовий місяць?».
Карикатура на пакт Молотова—ріббентропа

159

розділ Vі. Передумови другої світової війни

Підписання «Пакту Молотова— ріббентропа». 23 серпня 1939 р.

Протокол передбачав розподіл Польщі. Лінія розподілу мала проходити по річках Нарев, Вісла, Сян.
Зміст підписаних у Москві документів показав, що СРСР змінив свою зовнішню політику. Таємний протокол свідчив, що СРСР остаточно повернувся до політики, яку проводив царський уряд: її рисами були таємна дипломатія і територіальна експан- сія. СРСР фактично опинився серед держав — «підпалювачів війни». Німецькі війська вранці 1 вересня 1939 р. здійснили на- пад на Польщу. 3 вересня Англія й Франція оголосили війну Німеччині. Розпочалася Друга світова війна.
Пакт і додатковий протокол мали вплив і на японо-німецькі відносини. Японія розцінила ці документи як зраду Німеччини і після нападу останньої на СРСР відмовилася її підтримати. До того ж Японія припинила свою агресію проти Монголії.

 напередодні другої світової війни склалася ситуація, за якої від радянського Союзу залежало, коли буде розв’язано війну. Він міг об’єднатися із країними західної демократії або посісти вичікувальну позицію. Й. Сталін обрав остан- ній шлях, до того ж вступивши в змову з А. Гітлером про розподіл сфер впливу у Східній Європі (між німеччиною

та СрСр було укладено Пакт про ненапад і таємний про- токол до нього).
 «Пакт Молотова—ріббентропа» відкривав шлях до без- карної німецької агресії проти Польщі й розв’язування другої світової війни, у яку незабаром було втягнуто і радянський Союз.

1. Коли було укладено договори про взаємодо- помогу між СрСр та Францією, СрСр та Чехосло- ваччиною? 2. У якому році СрСр став членом Ліги на- цій? 3. із якими державами СрСр мав збройні конфлікти в 1930-ті рр.? 4. нерозв’язаність яких питань було ви- користано радянським Союзом для зриву переговорів ан- гло-франко-радянських військових місій? 5. Коли було
укладено «Пакт Молотова—ріббентропа»?
6. Які зміни сталися в зовнішній політиці СрСр у 1930-ті рр.? 7. Які проблеми викликали супереч-
ки між СрСр і країнами Заходу під час проведення перего- ворів? 8. дайте оцінку таємному протоколу до договору про ненапад між СрСр і німеччиною. 9. Як складалися ра- дянсько-німецькі відносини в період між двома світовими

війнами? 10. Якими були причини збройних конфлік- тів СрСр із Японією в 1938 і 1939 рр.? 11. Який існує взаємозв’язок між Пактом про ненапад між німеччиною та СрСр і конфліктом між СрСр та Японією на Халхін-Голі?
12. Складіть хронологію подій участі СрСр у міжна- родних відносинах у 1930-ті рр. 13. Об’єднайтеся
в групи та обговоріть питання: чому СрСр погодився на союз із німеччиною? 14. Визначте причини та наслід- ки радянсько-німецького зближення та укладення «Пак- ту Молотова—ріббентропа». Відповідь подайте у вигляді структурно-логічної схеми.
15. Чому не було створено системи колективної відсічі агресорам? дайте розгорнуту відповідь.

Практичне заняття
міжнародні відносини в другій половині 1930-х рр. у світлі історичних джерел

узагальнення знань
за розділом VI «Передумови Другої світової війни»

тестові завдання
для підготовки до тематичного контролю за розділом VI
«Передумови Другої світової війни
160